Итоги 21-го тура УПЛ в вопросах и ответах. Мнение редакции

21-й тур УПЛ прошел под знаком крымского "референдума", но при этом болельщики по новому знакомились с "Металлистом" и "Говерлой", а также оценивали степень готовности "Ворсклы" и "Зари" к участию в Лиге Европы. Редакция UA-Футбол делится своим мнением по поводу ключевых событий первого после зимнего перерыва тура Чемпионата Украины.

________________________________________________________________

Как изменился облик "Металлиста" и "Говерлы" после всех зимних пертурбаций?

Володимир Миленко: Ну як... Змінився, звісно ж. Не міг не змінитись - принаймні, стосовно "Металіста". Мене от більше цікавить, як змінились судді по відношенню до "Металіста" (і "Шахтаря") після всіх цих пертурбацій - ви ж бачили, як чистий гол Едмара не зарахував Швецов. Це, можливо, і буде визначальним фактором в чемпіонсько-ЛЧшній гонці. Це ж все-таки український футбол, не забувайте. А "Металіст", в принципі, грав у "гру Маркевича", що й зрозуміло. От тільки чи довго це буде тривати - і що буде з клубом в принципі... Але це питання не першого весняного туру.

Фото - ФК "Металлист"

Іван Вербицький: Ігор Рахаєв зберіг той ігровий напрям, якого дотримувався Мирон Маркевич. Інша річ, що виконання без футболістів рівня Хосе Соси, Алехандро Ґомеса і Марко Девіча стало не таким якісним, як було до того. Зрештою, «Металіст» у «Говерли» виграв, але перемогу у харків’ян вкрали судді. Інша річ, що восени таких суперників, як «Говерла» слобожанці перемагали на одному диханні. Стосовно закарпатців, то про суттєве поліпшення гри говорити передчасно. Цей результат зробили ляп Папи Ґуйє на початку матчу, воротар Олександр Надь і лайнсмен, який перед самим фінальним свистком відмінив гол Едмара. Головна несподіванка від В’ячеслава Грозного – використання центрфорварда Максима Фещука на позиції крайнього хавбека. Наразі важко зрозуміти, чи стане такий хід ефективним.

Ігор Семйон: "Металіст" з "Говерлою" – команди, які в зимове міжсезоння зазнали величезних змін. Ужгородців це стосується в плані кількості трансферів, а харків’ян – в плані якості. Втім, у першому весняному турі в колективів було одне завдання – показати себе громадськості – але викликане різними мотивами. В’ячеслав Грозний із "Говерлою" повинен був почати доводити те, що трансферна кампанія, в наслідок якої колектив оновився майже наполовину, була обдуманою і не спонтанною, а "Металіст" мав почати заспокоювати своїх вболівальників, які після відходу Мирона Маркевича та Марко Девича втратили спокій. Матч, в підсумку, виявився неоднозначним і однієї думки щодо підсумків гри бути не може.

Фото - ФК "Металлист"

З одного боку, виглядає так, що в "Металіста" залишилась основа, змінились тільки елементи, які на цю основу опирались (мається на увазі гра харків’ян, яка була ідентичною до тієї, яку прививав колективу Мирон Маркевич – швидка, тотальна, з мінімумом довгих передач і швидким переміщенням всіх футболістів по полю), але з іншого – ті елементи аж надто важливу роль відігравали в побудові "Металіста". Зокрема, це стосується лінії нападу, де Володимиру Гоменюку важко виконувати той об’єм роботи, який виконував Девич. Звісно, сила "Металіста" завжди була в середній лінії, але з Марко в складі харків’яни мали два потужні фронти атак. Девич, по-перше, до дрібниць розумів гру і здійснював потрібні маневри, які або дозволяли півзахисникам вийти на простір, або відкривали перед самим нападником перспективи отримати гострий пас; а по-друге, коли командна гра "Металісту" не вдавалась, Девич сам міг вирішити долю поєдинку. У Гоменюка цього немає і навряд чи вже з'явиться.

В цілому, гра в "Металіста" вийшла кращою, ніж цього очікували, напевно, вболівальники і експерти. Такі проблеми із реалізацію деколи бували і при Маркевичі, тому приводів для паніки дійсно немає. А якби арбітри зарахували чистий гол Едмара – взагалі, все було б добре.

Втім, щодо арбітражу, то потрібно зауважити, що Швецов та компанія помилялися в обидва боки. Вилучення Крістіана Ороса, до прикладу, не можна назвати однозначно правильним рішенням. Так, нога захисника була в повітрі і вона не грала в м'яч, але ж вона також була зігнутою в коліні, що применшує провину Ороса. Можливо, червона карточка – то вже й занадто суворе покарання. Щодо гри "Говерли", то залишилось більше питань, аніж відповідей. Якось нераціонально розподілили ужгородці сили. Після потужного старту, пішло різке сповільнення, а в другому таймі – втрата сміливості і віри в себе. Показовими були ті рідкі контратаки, які "Говерлі" вдавались після перерви. Коли потрібно було якнайдовше потримати м'яча шляхом перепасовок, заробленням фолів, окремі футболісти приймали поспішні рішення, ніби боячись проявити ініціативу. Тому то й довелось "Говерлі" всіма силами останні хвилин 20 тільки захищатись.

А так, варто відзначити, що підбір виконавців у Говерли дуже непоганий. Це, напевно, найсильніший склад закарпатської команди за всю історію виступів її у еліті.

Сергей Швец: Игорь Рахаев остался верен заветам Мирона Богдановича - "Металлист" продолжил играть в умный, комбинационный футбол. Вот только с уходом Сосы и Девича харьковская команда потеряла те преимущества, которые выводили ее в ранг фаворита чемпионата. Владимир Гоменюк - форвард другого плана, чем Девич, отсюда и проблемы с реализацией моментов. Павлу Ксензу не хватает харизмы Сосы. Впрочем, если "крымский Руни" разыграется, он сможет компенсировать уход Марко. К слову, Девич тоже ведь не сразу стал супербомбардиром. После возвращения из "Шахтера" ему понадобилось два месяца, чтобы выйти на максимальную мощность.

Но если честно, на сегодняшний день больше волнует финансовая стабильность клуба, все-таки имеющиеся игроки не позволят команде опуститься ниже четвертого места. Однако гарантии в том, что в "Металлисте" будут вовремя платить зарплату сейчас дать никто не может, даже несмотря на все заявления руководства клуба.

Что касается "Говерлы", то ничего нового Вячеслав Грозный в первом весеннем матче не предложил. Ужгородцы, по крайней мере, в матче с "Металлистом" показали тот же футбол, который они демонстрировали осенью. Поэтому целесообразность столь кардинальных кадровых изменений вызывает сомнения.

Убедил ли Днепр в своей готовности замахнуться на медали чемпионата?

Володимир Миленко: Та на медалі він-то замахнеться. Наприклад, на бронзові. Але що йому, "Дніпру" та Рамосу, та бронза. А от чи зможе стрибнути вище... Як на мене, то от матчі з "Тоттнемом" - навіть попри поразку на "Вайт Гарт Лейн" - показовіші, ніж гра з "Севастополем". Тому якщо говорити конкретно про моє сприйняття - то так, переконав. (А ще я тримаю в пам'яті також і політичні зміни в країні, які, підозрюю, відобразяться і на ситуації в футбольному світі. "Остальное додумайте сами".)

Андрей Софин: На мой взгляд, среди трех команд, претендующих на серебряную и бронзовую медали чемпионата (в то, что "Шахтер" упустит первое место, верится с трудом) в последнем туре самую убедительную игру показал именно "Днепр". Мы привыкли, что команда Хуанде Рамоса c зимних каникул возвращается медленно, тяжело вкатываясь в сезон и играя со скрипом. Однако, в матче против "Севастополя" днепряне показали отличное движение (очень показательно, что даже габаритный и не самый быстрый Евгений Селезнев раз за разом выигрывал забеги в скорости у своих оппонентов), физику, ну и, собственно, футбол. Команда в очередной раз не получила усиления зимой, но именно "Днепр" будет главным претендентом на второе место в Лиге Чемпионов.

Фото - Валерий Мякотенко

Ігор Семйон: "Дніпро" як був одним з претендентів на нагороди, так ним і залишається. Перемога над "Севастополем" не може відігравати роль індикатора в питанні готовності "Дніпра" до боротьби за п’єдестал. Дніпропетровська команда вміє, звичайно, втрачати очки на рівному місці, але не втрата їх в одному конкретно взятому поєдинку – це ще не показник. На виступи "Дніпра" потрібно дивитись цілісно: до прикладу, якщо виграють підопічні Хуанде Рамоса поспіль п’ять матчів проти аутсайдерів, без жодної осічки, тоді можна буде говорити про набуття "Дніпром" солідності, впевненості і стабільності. А поки що – після першого весняного туру – це той самий "Дніпро", до якого ми всі звикли; з добре поставленою грою, але зі здатністю до неприємних сюрпризів.

Сергей Швец: Днепр был обязан брать три очка в противостоянии с перестраивающимся Севастополем, поэтому делать какие-то выводы на основании результата этого матча будет неправильно. А вот что действительно вселяет оптимизм, так это заявление Игоря Коломойского о желании продолжить сотрудничество с Хуанде Рамосом. Поддержка президента в данный момент может вдохновить тренера на турнирный подвиг. По большому счету, игра в его команде выстроена, осталось найти мотивацию для подопечных.

Фото - Валерий Мякотенко

Іван Вербицький: Місце нижче другого у підсумковій таблиці можна вважати для дніпрян провалом. За якістю гри команда Хуанде Рамоса виглядала привабливіше за «Шахтар», «Динамо» і «Металіст» ще в першому колі. Зараз, зберігши склад, на фоні опонентів «синьо-біло-блакитні» точно не ослабли. Втім, ці висновки ґрунтуються радше на візуальних спостереженнях, адже по грі зі слабким «Севастополем» створити реальну картину про стан справ у «Дніпрі» складно.

Кто из пары Ворскла - Заря больше заслуживает участия в еврокубках?

Ігор Семйон: Очний поєдинок "Ворскли" та "Зорі" не дав відповіді на питання, яка з цих двох команд більше заслуговує на виступ у Лізі Європи. Обидва колективи дають чимало приводів для оптимізму своїм вболівальникам, але обидва, в той же час, мають ще багато завдань, над вирішенням яких потрібно працювати.

Але і у "Ворскли", і у "Зорі" є одна спільна важлива риса – це тренерські команди, в грі яких є думка, потенціал і бачаться можливості для росту. Варто відзначити, що багатьом футболістам в складі обох команд є куди рости в індивідуальному плані. Мається на увазі те, що гравці стараються, роблять на полі великий об’єм роботи, приносять користь своїм командам, але в той же час, багатенько ще помиляються. Ті ж таки Болі, Шуніч, Сантіні, Хомченовський в цілому провели хороший, якісний матч, але вивести цих футболістів в ранг кращих в турі не дозволяють помилки, яких вони припускались в окремих епізодах. І саме у виробленні стабільності, у праці над помилками і бачиться потенціал цих футболістів. Подібне можна сказати про полтавчан Артема Громова, Дениса Дедечка.

Фото - Олег Журавлев

Гра в цілому вийшла приблизно рівною і нічия – справедливий результат. "Зоря", як здалось, більше акцент в своїх діях робила на індивідуальні здібності окремих футболістів, в той час як "Ворскла" намагалась гарти командно. Нормальний, цікавий матч, трохи зіпсувала враження про який тільки пасивність вболівальників. Полтава – далеко не останнє футбольне місто в Україні, але глядачі чомусь вперто відмовляються йти на трибуни місцевого стадіону.

Іван Вербицький: «Зоря» приїхала до Полтави, щоб не програти і своєї мети досягла. Та й загалом, дії луганчан виглядали чіткішими, цілеспрямованішими. Зрештою, це не дивно, адже обидва суперники належать до тієї когорти команд, яким легше оборонятися, ніж діяти першим номером. Коли виникає потреба діяти в атакувальному стилі – відразу виникають проблеми. Цей матч лише утвердив таку думку. Та в цілому «Ворскла» і «Зоря» виглядають приблизно рівними за класом. Їхні шанси в боротьбі за місце у єврокубках залежатимуть від амбіцій керівництва.

Фото - Олег Журавлев

Сергей Швец: Кто окажется выше по итогам 30-ти туров в турнирной таблице, тот и заслуживает больше. Вообще, игра "Зари" выглядит чуть-чуть стройней, но так и Юрий Вернидуб работает с командой значительно дольше Василия Сачко. Как ни прискорбно, но вновь придется обратить внимание на общественно-политическую ситуацию в стране. По крайней мере, сейчас позиции Константина Жеваго выглядят более прочными, нежели Евгения Геллера, поэтому полтавчане подписали три полноценных контракта, а луганчане ограничились двумя арендованными футболистами.

Удалось ли Олегу Тарану реанимировать игру запорожского Металлурга?

Андрей Софин: Олег Анатольевич за те полгода, что работает в Запорожье, действительно сумел привнести в действия его команды больше организации, другое дело, что вся она – сплошь организованность пионерского отряда, который держит строй и топает четко под барабанный бой, но совсем не готов для участия в параде. Именно потому, что "Металлург" играет в достаточно симпатичный футбол, становится еще очевидней, как запорожцам не хватает пары-тройки классных исполнителей – в центр защиты, на острие нападения. Можно сколько угодно пытаться выстроить линию обороны, которая была и есть головной болью команды, но если игроки в ней собранные банально не тянут уровень Премьер-лиги, ничего с этим не поделаешь. Если подопечные Тарана останутся в "вышке" на следующий сезон, то только по причине того, что еще несколько клубов откажутся от участия по разным причинам в следующем розыгрыше чемпионата.

Ігор Семйон: Про реанімацію чи не реанімацію гри запорізького "Металурга" з Олегом Тараном говорити ще зарано, але можна стверджувати, що тепер в діях і в розвитку команди з’явилась думка, не буде все відбуватись по ситуації. Якщо головного тренера підтримає керівництво клубу, то "Металург" має шанс підтягнутись ближче до когорти середняків.

Фото - Анна Барко

Запоріжці розумно підійшли до матчу проти "Шахтаря". "Металургу" здобути очки не допомогла б, напевно, будь-яка манера гри (тільки якщо б донеччани самі створили собі проблеми), тому ставка на відкритий, не захисний футбол була правильною. Відсидівшись всі 90 хвилин на власній половині поля, "Металург", напевно ж, отримав би у свої ворота ті ж таки три голи, але ще залишився б без визнання і симпатій вболівальників з експертами. А так гра в атаці, яку продемонстрували господарі (вона не була, звичайно, настільки зрілою, як би хотілось запоріжцям, та все ж, - кращою, ніж в багатьох матчах осінньої частини чемпіонату), може додати гравцям "Металурга" впевненості і віри в себе. Можна припустити, що в подібному стилі (коли немає чого втрачати) команда Олега Тарана зіграє і проти "Динамо", а вже в боротьбі з менш грізними суперниками буде будувати плани щодо набору очок. Подивимось; боротьба за виживання між "Таврією" та "Металургом" обіцяє бути цікавою.

Іван Вербицький: У матчі проти «Шахтаря» запоріжці дивилися дуже привабливо до того моменту, поки не пропустили вдруге. Але стався цей гол у виконанні Алекса Тейшейри вже на 30-й хвилині. Іншими словами, «Металург» пручався лише третину гри. Не надто то вже й багато. Справжні можливості команди Олега Тарана оцінимо по наступних матчах. В будь-якому разі, Олег Анатолійович має змогу працювати на перспективу, адже виліт з Прем’єр-ліги, з огляду на обставини, команді не загрожує.

Сергей Швец: "Металлург" выдал добротные минут 20 против "Шахтера", но после пропущенного гола фактически рассыпался. Таким образом, повторяется ситуация с Сергеем Зайцевым и Сергеем Пучковым, которые также ставили запорожцам неплохую игру в атаке, но никак не могли побороть проблемы в защите. Похоже, в данном случае дело в кадрах, ну а если руководство клуба не усилит линию, то пусть хотя не трогает тренера. На более длительном отрезке Олег Анатольевич, думаю, сможет наладить игру в обороне за счет внутренних резервов. Огромное преимущество "Металлурга" как раз и заключается в том, что его школа все еще поставляет кадры для первой команды.

Нужно ли "Таврии" и "Севастополю" продолжать выступления в Чемпионате Украины, учитывая сложившуюся ситуацию?

Володимир Миленко: З суто практичної точки зору - варто. В чемпіонаті сусідньої з нами країни обидва клуби швиденько вилетять (навіть якщо їх туди візьмуть позапланово - ми ж розуміємо ;) ) з Прем'єр-ліги в ФНЛ. А це, по-перше, зовсім інші гроші, зовсім інший рівень суперництва і т. ін. А по-друге, це польоти не в Ужгород, а в Хабаровськ який-небудь, Владивосток чи Назрань.

З політичної точки зору - мабуть, не варто. Вони ж тепер там всі страшно незалежні, в Севастополі "Севастополь" можуть і не зрозуміти.

А взагалі-то - то тепер їхні проблеми. Чемпіонат України без цих двох команд не помре. А от ці дві команди без чемпіонату України... Думаю, "Таврія", її вболівальники через років 20-30 будуть згадувати два своїх трофеї, свою неодноразову участь в єврокубках - як солодкий сон. А дійсність для них буде нагадувати радянську. Знаєте, скільки сезонів кримчани провели в вищій лізі чемпіонату СРСР? Отож-бо й воно.

Фото - Александр Приходько

Андрей Софин: Поскольку дальнейшая судьба обоих коллективов малопонятна, кажется, даже руководству "Таврии" и "Севастополя", пусть играют, это будет выгодно для всех – и для чемпионата, который не сократится до смешных 13-и команд, и для самих клубов, которые будут получать важную игровую практику вне зависимости от того, в какой лиге они начнут следующий сезон.

Ігор Семйон: "Севастополь" і "Таврія" – українські команди і, якщо чесно, більше віриться в те, що швидше ці команди припинять своє функціонування, ніж перейдуть до чемпіонату Росії. По-перше, чисто з технічної точки зору це майже неможливо. УЄФА ніколи не дасть дозволу на такий крок, а без згоди Мішеля Платіні і його організації приєднання до РПЛ загрожує санкціями як самим клубам, так і всій російській лізі. Ну і по-друге і, напевно, найважливіше – це позиція самих кримчан. Вболівальники "Таврії" (а ті, хто були на трибунах НСК "Олімпійський" – то справжні вболівальники) вчора яскраво продемонстрували своє відношення до ситуації і не дали підстав засумніватися у своїй адекватності. Напевно ж, подібний настрій панує і в стані "Севастополя", про що свідчить спільний марш з фанатами "Дніпра". Ну а штучне нагнітання ситуації політиками і російськими ЗМІ – то тільки одна з граней війни. Війни, в якій Росія не переможе.

фото - ФК "Днепр"

Щодо технічних аспектів проведення матчів у Криму – то до стабілізації ситуації можна "Севастополю" і "Таврії" переїхати до інших областей, які не мають представника в Прем’єр–лізі. Це бачиться найкращим виходом із ситуації, проти якого в умовах цілковитої єдності країни навряд чи хтось виступатиме.

Іван Вербицький: Хотілося б. Але реальних підстав сподіватися, що російський окупант і найняті ним сепаратистські лідери з числа кримського криміналітету поступляться, немає.

Фото - Александр Приходько

Сергей Швец: "Таврии" повезло, что следующие два матча у нее также выездные, но вот пятого апреля симферопольцам предстоит принять "Днепр". Скорее всего, Игорь Коломойский поступит как Игорь Суркис и пригласит крымчан сыграть свой матч на "Днепр-Арене". Но долго так продолжаться не может, поскольку теряет смысл сама идея существования команды, которая играет в первую очередь для своих болельщиков. "Севастополь" уже в субботу должен принять "Металлист". Исходя из принятых на полуострове решений, харьковчане будут играть уже в другой стране. Итого имеем абсурдную ситуацию, найти выход из которой крайне непросто. С горем пополам, но доиграть чемпионат "Севастополь" и "Таврия" должны (то ли на своем поле, то ли катаясь по Украине), но вот с нового сезона, если Крым останется при своем мнении или "Россия не превратит США в радиоактивный пепел" (с), их участие в УПЛ будет нецелесообразным.