Говерла - Металург (Д) 0:0. Компроміс крізь зуби

УПЛ, 24-й тур

Ужгород. Стадіон "Авангард"

Головний арбітр: Сергій Бойко (Одеська обл.)

"Говерла" (Ужгород) - "Металург" (Донецьк) 0:0

"Говерла": Надь, Шарпар, Перейра, Фещук, Шацьких, Акакпо, Кочиш (Балафас 82), Люлька, Лисицький (Орос 90+3), Буяльський (Арзе 57), Трухін

"Металург" : Паньків, Болбат, Прийма, Насонов, Пляцікас, Зотов, Александре, Мораєс, Лазіч, Морозюк, Чечер

Попередження: Лисицький 22, Шарпар 87 - Александре 14, Чечер 71

Та турнірна ситуація, в якій зараз знаходиться "Говерла", напевно, дуже тішить палкого любителя експериментів В’ячеслава Грозного. Відсутність, за великим рахунком, загрози вильоту і мінімальні, якщо, взагалі, не примарні шанси на потрапляння до чільної десятки, дозволяють ужгородцям кінцівку сезону проводити вже в своє задоволення і в матчах найвищого рівня робити те, для чого краще підходять тренування: награвати командні зв’язки та пробувати різних футболістів на різних позиціях. "Говерлі" уже зараз доцільно думати про наступний сезон: ким замінити тих, хто піде влітку – після закінчення терміну дії орендних угод, а також як команда виглядатиме в умовах жорсткої конкуренції, якої, будемо відвертими, в поточному сезоні в боротьбі за виживання бракує. Ну і ще один важливий фактор: "Говерла" - не найгірша команда ліги за відвідуваністю, а обов’язок тішити своїх вболівальників – то святе. От і сьогодні ужгородці мали реабілітовуватись за провальну гру у Полтаві.

Суперник, щоправда, в підопічних В’ячеслава Грозного був грізний. "Металург" (Донецьк) має у своєму складі потенційних гравців збірної України, сповідує низовий, комбінаційний і швидкий стиль футболу, через що, напевно, і претендує на одне з місць в зоні Ліги Європи. "Металургу" очки були потрібними за визначенням, що додавало матчу відповідальності.

Ще одна родзинка – то тренерське протистояння Сергія Ташуєва та В’ячеслава Грозного. У першому колі, все ж, поєдинок між цими командами через жахливу погоду вийшов не динамічним, хоча й багатим на голи. Сьогодні ж ніякі сторонні фактори грі не заважали, донеччани, як від них очікувалось, мали зіграти у своїй звичній манері, яка передбачає контроль м'яча та максимальну рухливість. Ну а В’ячеслав Вікторович мав для себе вирішити складну дилему: спробувати грати теж в комбінаційний футбол, якому наставник і намагається навчити "Говерлу", чи обрати силовий, прагматичний стиль, який, до слова, минулих вихідних допоміг "Волині" обіграти "Металург".

Сергій Ташуєв виставив доволі прогнозований склад. Навіть поява Миколи Морозюка в півзахисті не виявилась великою несподіванкою. Микола справа замінив травмованого Нельсона. Лінію з ним доповнили Александре та Сергій Болбат, Жуніор Мораєс діяв на вістрі атаки. В опорну зону повернувся Джордже Лазіч, але грав він там, що цікаво, не із Макрідісом, вихід якого прогнозувався, а із новачком Пляцікасом. На флангах захисту розмістились Георгій Зотов та Олександр Насонов, за центр відповідали Василь Прийма та В’ячеслав Чечер. Ворота захищати вийшов Юрій Паньків. То, напевно, була найбільша несподіванка.

В’ячеслав Грозний проблему дискваліфікації Маріуса Нікулає вирішив за допомогою Максима Шацьких. Ветеран зайняв місце на вістрі атаки. А от із глибини Максиму, що цікаво, допомагав Віталій Буяльський. Хавбек, нарешті, повернувся на свою рідну позицію в центрі, тоді як на флангах розмістились Дмитро Трухін (зліва) та Максим Фещук (справа). Разван Кочіш і В’ячеслав Шарпар тримали опорну зону, а лінія захисту була ідентичною до тієї, що ми бачили у Полтаві: Сергій Люлька, Віталій Лисицький, Серж Акакпо, Уоллас Перейра. Олександр Надь – голкіпер.

"Металург", то зрозуміло, старався грати як завжди… В’ячеслав Грозний теж вигадувати не став, попросивши своїх підопічних діяти без довгих передач, старатись тримати м’яча. "Говерла", взагалі, почала поєдинок з двох якщо не вбивчих, то дуже пристойних моментів. Спочатку після активності Шацьких м’яч ледь не опинився у воротах Паньківа від ноги когось із донеччан; а після кутового, який став продовженням епізоду, ужгородці виграли підбір, але удар Кочіша метрів із 16-ти виявився неточним.

Втім, радість місцевих вболівальників змінилась тривогою уже на 7-ій хвилині, коли після одного із стандартів "Металурга" в штрафному майданчику Надя була справжня пожежа. Там господарі активно апелювали до арбітра, натякаючи ніби то на напад на воротаря з боку донеччан, та рефері порушення не вгледів. Щастя для "Говерли", що Надя змогли підстрахувати захисники.

Перевага гостей, як здалось, була в тому, що вони швидше приймали рішення і, взагалі, отримуючи м’яча, швидше ним розпоряджались. Близько 11-ої хвилини після "тонкої" комбінації на перспективній позиції опинився Мораес, але зупинив атаку "Металурга" боковий суддя, піднявши прапорець – положення "поза грою". Трохи пізніше, взагалі, донеччанам вдалась супер-комбінація за участю Морозюка – Мораєса – Болбата з ударом останнього, але захисники допомогли Надю, заблокувавши постріл. Сергій Ташуєв за всім тим спостерігав із розчарованим виглядом; наставник не раз розводив руками, вибігав навіть із технічної зони. "Металургу" бракувало останнього удару.

Тішило те, що команди майже не затримувались в центрі поля. Із хвилини 15-ої - 20-ої до атак перейшла уже "Говерла". Дуже перспективно прострілював Люлька, трохи пізніше класно зі штрафного пробивав Уоллас: в першому випадку ніхто не відгукнувся, в другому – м’яч опустився на поперечину.

В другій половині тайму суперники ніби взяли перепочинок, сконцентрувавшись на боротьбі в центрі поля. Але то, власне, було підготовкою до чергового спалаху активності, який припав на заключні п’ять хвилин тайму. Швидка атака "Говерли" завершилась пасом у вільну зону на Трухіна, але Дмитро, опинившись на нерідному для себе правому фланзі, ударом/прострілом відправив м’яча в район кутового прапорця. Донеччани відповіли випадом Мораеса, який не зміг в ближньому бою переграти Надя. В першому таймі була рівна гра, обидві команди діяли цікаво і, напевно, напрацювали на голи.

Після перерви перевага була у "Говерли". Господарі, дійсно, змогли затиснути суперника біля воріт, а контратаку пропустили тільки одну, на 52-ій хвилині. Болбат розрізною передачею знайшов попереду Мораеса, нападник на швидкості увірвався в володіння Надя, але Олександр своєчасно вийшов із воріт і відвів загрозу. Але то був епізод, один з не багатьох для "Металурга" в другому таймі. Відзначимо ще, забігаючи наперед, удар в поперечину Чечера після подачі зі штрафного Александре. То було відповіддю на моменти біля воріт Паньківа, які створили Арзе, пробиваючи із вільної зони на лівому фланзі, та Лисицький, який цілив під поперечину після подачі кутового (тоді класно зіграв Паньків). Голів не було, але гостроти матчу не бракувало.

"Говерла" до кінця гри провела ще кілька перспективних атак, які захлинулись через прийняття нападниками помилкових рішень вже в завершальній стадії. Тільки Трухін на 90-ій хвилині отримав можливість для удару, але пробив знову кудись вище воріт. У "Металурга" можна відзначити кілька стандартів.

"Говерла" вдруге в сезоні зіграла на домашньому стадіоні 0:0. Але то був матч, який сміливо можна ужгородцям заносити до активу через сміливість, винахідливість в атаці і відносну надійність у захисті. Перевага по грі в закарпатців якщо і була над "Металургом", то мінімальна. Тому нічия, напевно, - справедливий підсумок.

Фото - Роман Сенишин