Говерла – Іллічівець 1:2. Маріупольська витримка

УПЛ, 26-й тур

Ужгород. Стадіон "Авангард"

Головний арбітр: Юрій Можаровський (Львів)

"Говерла" (Ужгород) - "Іллічівець" (Маріуполь) 1:2

Голи: Трухін 90+3 - Тотовицький 65, Ордець 68

"Говерла": Надь, Шарпар, Фещук (Степанюк 74), Шацьких, Хомін, Акакпо, Никулає (Трухін 60), Люлька, Буяльський, Балафас, Орош (Дандеа 85)

"Іллічівець": Гальчук, Таргамадзе (Мішнев 87), Цюпа (Путівцев 90+2), Бутко, Ордець, Кулач, Іщенко, Гречишкин, Чурко, Тотовицький (Мандзюк 67), Довгий

Від цього протистояння можна було чекати інтриги. Коли на команди не тисне гостра відповідальність за результат – футбол дається якось легше. У "Говерли" залишаються тільки теоретичні шанси на виліт. Але по грі, яку демонструють ужгородці та їхні конкуренти в боротьбі за життя – "Таврія" та запорізький "Металург" – закарпатці вже давно довели справедливість свого перебування серед когорти кращих команд. Цей матч, а також усі наступні, важливі для В’ячеслава Грозного з точки зору майбутнього. Попри те, що "Говерла" претендує на те, щоб видати кращий сезон у своїй елітній історії, проблем в закарпатського колективу ще багато. Тож максимальна зібраність, самовіддача і бажання боротись в кожному поєдинку саме і можуть допомогти "Говерлі" у вирішенні буденних проблем.

Для Миколи Павлова поточний сезон дуже складний. Його молодій команді доводиться боротись не тільки із суперниками на полі, а й з деякими навколофутбольними факторами. Втім, на то він і Микола Павлов, щоб боротись із труднощами. "Іллічівець" має непогані шанси фінішувати в турнірній таблиці вище, ніж минулого сезону. І в разі здійснення такого сценарію – то, без сумніву, буде вважатись позитивним підсумком турніру.

Важко сказати, котра з команд мала кращі умови для відновлення після поєдинків на тижні: "Говерла", якій довелося повертатись додому із Запоріжжя і майже відразу починати підготовку до сьогоднішньої гри, чи "Іллічівець", котрий до Ужгорода завітав відразу зі Львова. У маріупольців вийшло таке собі західноукраїнське турне. Втім, обидві команди знаходились у хорошому настрої: гостьові перемоги додали позитивних емоцій.

Микола Петрович виставив абсолютно прогнозований склад. Той, який кував перемогу у Львові. Євген Гальчук – у воротах; Іван Цюпа, Микола Іщенко, Іван Ордець, Богдан Бутко – лінія захисту; Олексій Довгий та Дмитро Гречишкін відповідали за опорну зону, Давид Таргамадзе, Андрій Тотовицький та В’ячеслав Чурко з глибини допомагали висунутому на вістря Владиславу Кулачу.

У "Говерли" зміни були тільки дві – обидві вимушені. Віталія Лисицького в центрі захисту замінив Крістіан Орос, а замість Развана Кочіша з'явився Маріус Нікулає. Саме Нікулає грав на вістрі атаки; з глибини йому допомагав Віталій Буяльський, а з флангів – Максим Фещук та Максим Шацьких. В центрі поля діяла зв’язка Сотіріос Балафас – В’ячеслав Шарпар; Серж Акакпо з Оросом грав в центрі захисту, Сергій Люлька та Андрій Хомин – на флангах.

Поєдинок, який почався з хвилини мовчання, не порадував великою кількістю гострих моментів. Але від того гра не була нецікавою. Суперники змагались в позиційному футболі, боролись за територію, старались нав’язати одне одному свою манеру гри.

"Іллічівець" здався командою більш дисциплінованою. Микола Павлов вимагав від своїх підопічних грати строго і просто. Коли, до прикладу, Дмитро Гречишкін покинув свою зону, побігши за кимось із футболістів "Говерли" до флангу – відразу почув від тренера настанову "не вигадуй". Гості трохи краще розпоряджались м’ячем, хоча пропустити першими в поєдинку могли саме вони. В районі 10-ї хвилини Шацьких добре подавав з кутового, але суперників у власному штрафному майданчику випередив, здається, Тотовицький, котрий і відпасував на Гальчука.

Без статистичної довідки важко було комусь віддати перевагу у володінні м’ячем. Вже ближче до середини тайму ініціативою, як здалось, заволодів "Іллічівець", затиснувши "Говерлу" біля власних воріт. Гості в основному старались атакувати флангами, але часто робили невимушені помилки, втрачаючи динаміку. Господарі також, варто відзначити, не цурались фолів, від чого в "Іллічівця" було достатньо спроб загострити ситуацію зі стандартів. Цюпа, Таргамадзе – подачі їхні, втім, дивідендів маріупольцям не приносили.

У "Говерли" запам’ятався дуже перспективний вихід на ворота Гальчука Максима Фещука, який свистком зупинив арбітр – положення "поза грою". А так, в цілому, цілісного враження від гри ужгородців не було. Дуже багато помилок в першому таймі та, що ще гірше за такого футболу, програних єдиноборств. Максим Шацьких з компанією були наче відрізаними від захисників, від чого ужгородці в кожному ігровому епізоді витрачали більше сил, ніж потрібно.

На старті другого тайму продовжилась боротьба за територію. Хвилин п’ять команди грали повітрям, а от потім "Говерлі" вдалось на деякий час відвести гру до воріт Гальчука. Диригентом атак господарів виступав Максим Шацьких, від якого і йшла майже вся загроза. Після подачі кутового у виконанні Максима з перспективної позиції надто слабко пробив Шарпар, потім Максим у штрафному майданчику хотів розіграти тонку комбінацію, потім ще раз після подачі від прапорця Шацьких пробивав Шарпар… Господарі наче відчули, що можуть дотиснути суперника, але то відчуття було оманливим.

"Іллічівцю" при грі другим номером вдалась кинджальна контратака на 66-й хвилині. Таргамадзе розігнав, Кулач підтримав прострілом (хоча Владислав не найкраще обробив м’яча після пасу з центру), а Тотовицький завершив ударом, з яким не зміг воратись Надь. "Іллічівець" краще діяв командно – від того, напевно, не справедливим взяття воріт назвати не можна.

На хвилі успіху маріупольці майже відразу забили вдруге, остаточно знявши питання щодо переможця. Чурко подав кутовий з правого флангу, захисники "Говерли" не вгледіли за Ордецьом і центральний захисник "Іллічівця" спокійно реалізував свій момент. Після того напругу як рукою зняло. Активними продовжували залишатись хіба що вболівальники із фан-секторів команд. А от на полі продовжувались в дечому сумбурні спроби закарпатців хоча б чимось здивувати Гальчука. Ті ж таки стандарти, неоригінальні простріли… "Іллічівець" відповідав контратаками (в ході однієї такої Владислав Кулач здалеку пробивав по воротах Надя). На заключні хвилини В’ячеслав Грозний кинув у бій молодого Степанюка; форвард відзначився доволі непоганим ударом, але, звичайно, перевернути все з ніг на голову ні Степанюк, ні хтось інший з його партнерів не змогли. Навіть гол Дмитра Трухіна на передостанній хвилині матчу став наслідком втрати маріупольцями організації і, як наслідок, серйозної помилки при створенні штучного офсайду.

"Іллічівець" зіграв максимально просто – і від того максимально ефективно. Можна сказати, що Микола Павлов переграв В’ячеслава Грозного. "Іллічівець" прийняв правила бою "Говерли", зумів нівелювати сильні сторони суперника, а свої – проявив. Після перемог над "Волинню" та "Карпатами", маріупольці здолали й третю західноукраїнську команду.