Копенгаген - Дніпро 2:0. Хірургічне втручання з летальними наслідками

Ліга чемпіонів-2014/2015. Третій кваліфікаційний раунд. Матч-відповідь

3 серпня. Копенґаґен. Стадіон "Паркен"

"Копенґаґен" (Данія) - "Дніпро" (Україна) - 2:0

Голи: Корнеліус 36, Кадрії 52

"Копенґаґен": С. Андерсен – Гоґлі, Пер Нільссон, Занка Йорґенсен, Бенґтссон – Аманкваа, Амарті, Т. Делані (к) (Антонссон 90), Н. Йорґенсен – Корнеліус, Кадрії (Туту 70)

Тренер – Столе Сольбаккен

"Дніпро": Д. Бойко – Артем Федецький (Бруно Ґама 75), Мазух, Дуґлас, В. Польовий – Матос, Канкава, Політило, Бартуловіч (Є. Селезньов 46) – Коноплянка (к) – Матеус (Калініч 53)

Тренер – Мирон Маркевич

Судді: Дуарте Ґомеш – Рікарду Сантуш, Луїш Кампуш (усі – Португалія)

Попередження: Пер Нільссон 19, Аматі 72, Корнеліус 86, Занка Йорґенсен 87 – Коноплянка 40

Без варіантів. "Дніпро" Мирона Маркевича програв "Копенґаґену", клубу, який у міжсезоння обновив склад більше, ніж наполовину, вчисту. Бажання нового наставника дніпрян перебудувати гру команди кардинально програло сталому підходу його опонента Столе Сольбаккена. Норвезький тренер підбирав новачків під систему, тоді як Маркевич різав по-живому – сходу відмовився від того напрямку, який сповідував попередній наставник і до якого звикли футболісти. Цим Мирон Богданович поставив у скрутне становище найперше себе.

Власне, наставник "Дніпра" й сам визнавав, що крім результату у матчах внутрішнього чемпіонату його команді хизуватися нічим. Тому й вирішив Маркевич у виїзній зустрічі кваліфікації Ліги чемпіонів вдатися до суттєвих перестановок у складі. Кадрових і тактичних. Найголовніші переміни стосувалися лівого флангу. Своїм нинішнім кроком Мирон Богданович визнав, що експеримент з переведенням туди Артема Федецького був невдалим й поки не має змоги грати Іван Стрініч, виставив зліва Володимира Польового, котрий непогано дебютував у складі нової команди в матчі проти "Волині". Федецький натомість зіграв на звичному для себе правому краї. Поміняв Маркевич також лівого вінґера. Капітана команди Євгена Коноплянку тренер у складі залишив. Але виставив його під нападником Матеусом. Натомість зліва вперше після повернення до "Дніпра" зіграв екс-карпатівець Младен Бартуловіч.

На інших позиціях діяли звичні персони. Воротар – Денис Бойко. Центр оборони закривали Онджей Мазух та Дуґлас. В опорній зоні за відсутності Руслана Ротаня знову діяли Джаба Канкава та Сергій Політило, а правий фланг півоборони прикривав Лео Матос, який тиждень тому ще діяв на цьому ж краї в обороні.

Тренер господарів Стале Сольбаккен натомість виставив абсолютно тиж же гравців і за тою ж розстановкою 1 – 4 – 4 – 2, що й у першому матчі. Єдина відмінність – Ніколай Йорґенсен, який у Києві грав на вістрі атаки, діяв на звичнішому для себе лівому фланзі півоборони, а попереду поряд з Андреасом Корнеліусом грав Башкім Кадрії. Ворота захищав Стефан Андерсен. В обороні справа наліво розташувалися Том Гоґлі, Пер Нільссон, Матіас Зенка Йорґенсен та П’єр Бенґтссон. Квартет півоборонців, окрім Кадрії, склали Денні Аманкваа (справа), Даніель Амарті та капітан Томас Делані (у центрі).

З перших хвилин зустрічі виникло враження, немов перша зустріч не завершувалася. Попри обіцянки Сольбаккена, господарі віддали суперникам змогу діяти "першим номером", а самі, як і тиждень тому, діяли на контратаках. Дніпряни з перших хвилин виглядали стрімкішими, ніж під час гри в українській столиці. Особливою агресією зі стартових хвилин, зміщуючись вправо і сперечаючись з суперниками у швидкісних забігах, відзначався Матеус. Коноплянка ж радше призвичаювався до нових ігрових умов і був не надто помітним.

Втім, перший небезпечний момент у цій зустрічі створили данці. Сталося це тоді, коли Бартуловіч подавав з місця правого півсереднього штрафний. Суперники цю подачу відбили й одразу, скориставшись тим, що партнери не підстрахували Бартуловіча, побігли в контратаку правим флангом. Аманкваа, набравши швидкість, з легкістю уникнув відчайдушного підкату Канкави і, промчавши метрів 30, виконав зрячу передачу в центр штрафного майданчика на Корнеліуса. Андреас випередив Бойка і спрямував м’яч у ворота, однак перед тим лайнсмен сигналізував, що нападник "Копенґаґена" потрапив до офсайдної пастки.

Так чи інакше, то був сигнал і дніпряни надалі мусили бути уважнішими. Зрештою, суперники трохи згодом теж припустилися втрати у середині поля. "Обрізався" Занка Йорґенсен і Коноплянка отримав вільний простір. Євгена на самому вході до штрафного майданчика з порушенням правил зустрів Нільссон і отримав за це справедливе попередження. Щоправда, пробив дніпровський капітан "стандарт" з 21-метрової відстані, влучивши у стінку, не надто вдало.

Встоявши, господарі невдовзі повторили свою найнебезпечнішу зразка київського матчу атаку. То Бенґтссон, пройшовши лівим краєм, навісив, а Корнеліус, затримавшись на протилежному краї, уникнув опіки центральних оборонців і перестрибував вже набагато нижчого за себе Польового. Дніпрянам пощастило, що нападник суперників таки влучив у Володимира і м’яч від його спини полетів над воротами.

А потім була п’ятихвилинка Андерсена. Воротар данців зіграв невдало відразу двічі і кожна з цих помилок цілком могла стати результативною. Спершу Стефан з якогось дива вирішив обіграти у власній карній зоні Коноплянку. Прибрати Євгена на замаху голкіперові вдалося, але ось вибиваючи м’яч, він влучив у Матеуса, котрий за підтримки Коноплянки ледь не заволодів "кулею". Майже відразу після того Андерсен, вийшовши з лінії воріт, намагався перервати довгий пас на хід Матеусові. Втім, на перехоплення побіг також Занка Йорґенсен. Воротар з оборонцем не порозумілися й перший панічно вибив м’яч за межі карного майданчика. Вийшло точно на ногу Політилу. Той бив на техніку метрів з 20-ти, але влучив у Нільссона, який кинувся під м’яч тілом.

Дніпряни, застосовуючи пресинг, почували себе доволі впевнено і зовні хід подій біди їм не віщував. Якби не елементарні прорахунки в обороні. Черговий дзвінок пролунав, коли Аманкваа, маючи перед собою трьох суперників, спокійно навісив справа, а Корнеліус, перестрибнувши на дальній стійці Федецького, пробив поруч з хрестовиною. А ще одна флангова атака стала наслідком виграної данцями силової боротьби у середині поля. Корнеліус, отримавши м’яч у центральному колі, сам, віддавши м’яч уліво, задав цій акції напрям. Надалі Андреас помчав до карного майданчика і, отримавши в район одинадцятиметрової позначки передачу під удар від Бенґтссона, точно пробив низом у правий від себе кут – 1:0.

Звісно, тепер дніпряни мусили наступати. Але ці спроби читалися суперниками доволі легко. Більше того, данці продовжували вибігати у стрімкі контратаки, використовуючи найперше правий фланг і швидкісні дії Аманкваа. Один з таких проривів Коноплянка зірвав з допомогою порушення і отримав за цей фол справедливу картку.

Відразу після перерви Маркевич провів прогнозовану заміну: замість Бартуловіча, який у першому таймі відверто нервував і багато помилявся, вийшов Євген Селезньов. Тим самим, Коноплянка повернувся на звичний для себе лівий край, а Селезньов грав на позиції відтягненого нападника.

Зрештою, початок другої половини виявився для дніпрян холодним душем на гарячі голови. В усіх розуміннях. Данці розпочали з потужних флангових атак і уже в самому дебюті другої половини могли пробивати пенальті. І добре, що арбітр не помітив відвертої затримки Мазухом Занки Йорґенсена у власному воротарському майданчику після подачі господарями кутового. Паралельно з тим на іншій частині поля закульгав Матеус.

Поки Маркевич готував йому на заміну Ніколу Калініча, "Копенґаґен" забив удруге. Каталізатором цієї результативної атаки знову став Корнеліус. То він виграв силову боротьбу в Мазуха в середині поля і продовжив вертикальну передачу на чужу половину поля. Кадрії, підхопивши м’яч, побіг до воріт Бойка. На вході до штрафного майданчика нападникові господарів навіть не довелося фінтити. Допоміг Ніколай Йорґенсен. Зупинившись на шляху Федецького і поставивши свою потужну спину, Ніколай зупинив Артема. Кадрії бив метрів з 14-ти зліва у дальній кут без перешкод і влучив під самісіньку стійку – 2:0.

Не дивлячись на катастрофічний розвиток подій, дніпряни мали змогу скоротити рахунок майже відразу. То Польовинй навісив зліва, а залишений в районі одинадцятиметрової позначки суперниками без нагляду Калініч першим дотиком "кулю" підробив, а другим бив низом у правий від себе кут – поруч зі стійкою. То була найкраща для "Дніпра" гольова нагода в матчі. Треба сказати, що трохи раніше, ще за рахунку 1:0 непогано пробивав Коноплянка. Подавши кутовий зліва, Євген сам підхопив вибитий суперниками м’яч і, хитнувши Гоґлі, пробив з меж карного майданчика у дальній кут – зовсім поруч зі стійкою.

Але то були епізоди. "Копенґаґену" моменти давалися значно легше і найголовніше, що ці ситуації були наслідком не помилок стільки суперників, скільки плодом чітко відпрацьованих опонентами колективних маневрів. Один з таких завершився штрафним у бік воріт Бойка і ударом Бенґтссона метрів з 25-ти над хрестовиною. Згодом Ніколай Йорґенсен, змістившись зліва в центр, обігрався з партнером у короткий пас і пробивав метрів з 20-ти у верхній кут – трохи неточно. Ще один момент Ніколай створив для Кадрії. Отримавши м’яч на своєму лівому фланзі, Йорґенсен витягнув на себе Федецького і, помітивши ривок Кадрії, скинув м’яч тому на хід. Бив Башкім майже відразу, але Бойко, трохи зрізавши кут, врятував "Дніпро".

Дніпряни, звісно, робили спроби врятувати ситуацію. Після подачі Матоса справа Калініч з району кута воротарського майданчика пробив з незручної ситуації головою неточно. Невдовзі Нікола прагнув замкнути навіс Коноплянки з кутового. До м’яча перед порожніми воротами хорват дотягся, але пробити, зачепивши "кулю" лише маківкою, одначе не зумів. Ще одна потенційно гольова ситуація – зароблений і пробитий самим же Коноплянкою штрафний неподалік від лицьової лінії на лівому фланзі. Намагаючись закрутити м’яч у ворота, Євген у стулку не влучив.

Втім, то були півмоменти, вичавлені на емоціях. Суперники, користуючись розрідженістю в побудовах "Дніпра" у середині поля, продовжували легко переходити в наступ і мали кілька передумов, щоб забити іще. Найкращу з нагод втратив Амарті. Підхопивши м’яч з-під ніг Юссефа Туту, котрий, вийшовши на заміну, вів боротьбу перед штрафним майданчиком з Мазухом, Даніель спробував накинути м’яч у верхній кут, вдаривши під "кулю" носком – зовсім поруч з хрестовиною. Перед самим же фінальним свистком, коли дніпряни абсолютно втратили віру у власні силли, господарі провели контратаку, яку, промчавши правим краєм, Йорґенсен цілком міг завершувати самотужки. Але удар Ніколая Махух в останню мить заблокував. "Куля" відлетіла до Аманкваа, а б’ючи метрів з 12-ти без перешкод, той примудрився не влучити у ворота.

Так чи інакше, український віце-чемпіон програв цей матч вчисту. І ця поразка – то найперше пам’ятник клубному менеджменту дніпрян, який не зумів домовитися ні з тренером, який працював з командою впродовж чотирьох останніх сезонів і був головним творцем лігочемпіонського прориву, ні з капітаном команди, котрий був системотворчим виконавцем з точки зору тактики і харизматичним лідером у колективі, ні з основним захисником, який фактично розв’язував руки головній зірці команди в атаці. Ці слова – в жодній мірі не закид Маркевичу, якому на прищеплення новій команді власного ігрового стилю (абсолютно відмінного від того, який сповідував попередник) не вистачило часу.

Ротаня ж усі літні перепетії відверто не прикрашають. Будучи знаковим для клубу виконавцем, Руслан у відповідальний момент, напередодні першого за останніх 25 років старту дніпрян в Лізі чемпіонів, вчинив, згадавши про невиплачені преміальні, не як амбіційний спортсмен, а як банальний заробітчанин. Може, в очах партнерів за командою Ротань завдяки цій принциповості підніметься в авторитеті ще більше, однак футбольному іміджеві такі кроки бонусів не додають.

Так чи інакше, це фіаско має стати для "Дніпра" уроком. Сподіваємося, тепер клубні топ-менеджери усвідомлять, що наскоком у груповий турнір Ліги чемпіонів пробитися неможливо. За рівних умов долю гри вирішують дрібниці.