Карпати - Металург (З) 1:2. Привіт від Льопи - з кров’ю і сльозами

Українська Прем’єр-ліга-2014/2015. П’ятий тур

31 серпня. Львів. "Арена-Львів". 5 000 глядачів

"Карпати" - "Металург" (З) – 1:2

Голи: Лисицький 30, автогол – Татарков 90, Льопа 90+2

"Карпати": Ільющенков – Д. Мірошниченко, Балажіц, Пластун, В. Костевич – Даушвілі, Гітченко – Ксьонз, Голодюк (к) (Кополовець 62), Кожанов (Я. Мартинюк 79) – М. Сергійчук (Пучковський 90+2)

Тренер – Іґор Йовічевіч

"Металург" З: Є. Боровик – Пашаєв, Лисицький (к), І. Коротецький, Каплієнко – Жураховський (Гавриш 77), Льопа – Штурко (Татарков 46), Сержіо, Юсов – Прийомов (Платон 77)

Тренер – Олег Таран

Судді: Труханов (Харків) – Є. Данильченко (Луганськ), А. Береговий (Макіївка)

Попередження: Лисицький 71, Платон 86

Менеджмент "Карпат" любить акцентувати увагу на вмінні економити й рахувати кожну копійку. Саме через те ціни на квитки у Львові місцеві вболівальники вважають у сукупності з якістю гри і умовами перегляду на стадіоні "Україна" завищеними. Та нині "зелено-білі" повернулися на "Арену-Львів". Бажаючих підтримати команду виявилося вочевидь більше, ніж на то розраховували відповідні клубні служби. Інакше чому б вони відкривали лише одну касу, до якої перед матчем вишикувалася величезна черга? Чимало людей при цьому з люттю поверталися і йшли геть, клянучи і без таго не надто миле керівництво рідного клубу, на чому світ стоїть.

Так чи інакше, "Карпати" повернулися на "Арену-Львів" через паузи "довжиною" в два з половиною роки. У трьох попередніх поєдинках на новому стадіоні вони спромоглися на нічию при двох поразках. Ця зустріч – четверта. "Металург", з яким карпатівці мали безпрограшну десятиматчеву серію, суперник якраз з тієї когорти, з ким переписувати неприємні традиції можна й треба. Особливо з урахуванням, що на виїзді запоріжці в останніх сезонах грають жахливо. Їхня виїзна серія без перемог складала 32 поєдинки.

Зрештою, львів’яни, котрі два останніх поєдинки проти "Волині" у чемпіонаті та аматорської "Чайки" у Кубку виграли з загальним рахунком 6:0, зараз поступово набирають обертів і на "зручність" суперників зважати не збиралися. Склад від Іґора Йовічевіча був прогнозованим на сто відсотків. Місце у воротах зайняв Олександр Ільющенков. В обороні справа наліво розташувалися Денис Мірошниченко, Ґреґор Балажіц, Ігор Пластун та Володимир Костевич. В опрній зоні діяла пара Муртаз Даушвілі – Андрій Гітченко. Роль атакувальних хавбеків виконувало тріо Павло Ксьонз – Олег Голодюк – Денис Кожанов. На вістрі атаки – Михайло Сергійчук.

Тренер гостей Олег Таран здивував найперше тим, що не виставив у основі лівого оборонця Сашу Баліча. Замість нього на краї зіграв Олександр Каплієнко, котрий досі діяв на місці опроного хава. Ворота "Металурга" захищав Євген Боровик. Справа в обоороні вийшов Павло Пашаєв, пару стопперів склали капітан Віталій Лисицький та Ігор Коротецький. Дует опорних півоборонців – Ігор Жураховський та Дмитро Льопа. Під нападником Володимиром Прийомовим діяли Сержіо, Юрій Штурко (справа) та Дмитро Юсов (зліва).

Вищу стартову активність господарів трохи втихомирила відмінна пластована передача від Льопи з власної половини поля на хід Прийомову. Володимир після цього пасу цілком міг виходити з Ільющенковим на побачення, проте лайнсмен підняв прапорець, зафіксувавши офсайд. Судячи з відеоповтору, то була помилка. Так чи інакше, момент було втрачено. Однак й після нього запоріжці у наступальних операціях певний час були рішучішими і ще до десятої хвилини подали зароблений іншим екс-карпатівцем Пашаєвим штрафний, а також кутовий.

Зрештою, проявивши активність у першій десятихвилинці, запоріжці надалі діяли менш агресивно. Свої атакувальні потуги гості зосередили на дальніх передачах за спини оборонцям суперника. В надії на те, що Прийомов, Юсов чи Штурко зможуть відірватися і вийти з Ільющенковим на побачення. Втім, беки "Карпат" грали надійно. Натомість спроби виходів уперед через короткий пас львів’янам відверто не вдавалися. Команда Тарана гасила ці наміри, успішно пресингуючи суперника у середині поля.

Та не створивши суперникові жодних клопотів впродовж перших півгодини, карпатівці зуміли відкрити рахунок. У нагоді став штрафний, котрий навішував з лівого флангу Кожанов. Першу спробу Дениса оборонці гостей перервали, але м’яч повернувся до лівого крайнього "зелено-білих" назад. Намагаючись віддати передачу вдотик, Кожанов по м’ячу як слід не влучив і тим самим запалив над карною зоною суперників "свічку". Та цю "свічку" погасив, виконавши головою зрячу передачу до воріт у напрямку Гітченка, зробив Пластун. Андрій, помітивши, що на зустріч вибігає Боровик, спробував прострелити вздовж воріт. Лисицький, який набіг з-за спини, цей простріл перервав, але "куля" від грудей Віталія влетіла у сітку – 1:0.

Пропустивши, гості кинулися вперед, але їхня активність супроводжувалася емоціями й вилилася лише в кілька флангових передач, з якими оборонці господарів впоралися. Натомість карпатівці отримали непогану нагоду збільшити перевагу після того, як Кожанов з допомогою підката перехопив м’яч у середині поля і, промчавши уперед метрів 30, віддав передачу вліво на Сергійчука. Михайло, увійшовши до карного майданчика, мав бити одразу, однак мить для удару втратив і, відійшовши під гострий кут, дав оборонцям змогу перекрити шлях до воріт.

Найліпшу ж нагоду відігратися запоріжці втратили трохи згодом. До небезпеки призвела обрізка від Даушвілі. Отримавши простір, запоріжці пішли у наступ й Балажіц метрах в 22-х від воріт змушений був штовхнути Льопу в спину. Втім, штрафний Дмитро, влучивши у стінку, виконав невдало.

Віразу після перерви Таран провів першу заміну: замість Штурка, який у першій половині в наступі не проявив себе абсолютно нічим, вийшов молодий Микита Татарков. Втім, замість очікуваного пожвавлення в діях гостей у дебюті другого тайму агресивніше діяли "Карпати". Отримавши на правому краї передачу з глибини поля, Сергійчук зумів зачепитися за м’яч у боротьбі з Коротецьким, проомчав, трохи зрізавши кут по флангу і віддавав передачу вздовж воріт на Голодюка. Олега, вибивши м’яч на кутовий, випердив Лисицький. Корнер подав Ксьонз, а Балажіц, вистрибнувши вище всіх. Спрямував м’яч з відскоком від газону над поперечиною. Згодом був ще один "стандарт" - на цей раз штрафний з центральної зони. Його знову навісив Ксьонз, а Гітченко, вигравши "повітря", зробив зрячу скидку в район дальньої стійки. Сергійчук, який пірнав у підкаті, намагаючись замкнути передачу вдотик, не дотягся до "кулі" зовсім трохи.

Прийшовши після такого штурму до тями десь хвилин через десять, гості поступово почали вибігати у наступ лише тоді. І перший натяк на небезпеку створив саме Татарков. Він прострілив справа, а суперники вибили м’яч за лицьову лінію. Щоправда, атака ця могла бути значно небезпечнішою, віддай Льопа передачу на свого молодого партнера своєчасно. Річ у тім, що Костевич у цю мить загубив фланг, надавши суперникові чимало простору.

А з настанням заключної третини матчу вимушену заміну змушений був проводити Йовічевіч. Відчув біль у стегні Голодюк і замість нього на поле вийшов під фанатське скандування "Міша, Міша" Кополовець. Михайло при цьому діяв з акцентом на лівий край, а в центр пересунувся Кожанов. Власне, вихід швидкісного крайка додав стрімкості контратакам львів’ян, а в заключній частині матчу, зважаючи на те, що суперники мусили відігруватися й відповідно розкриватися, то було дуже важливо. І справді, у заключній четверті зустрічі гості грали вже від атаки, однак ефекту від того наступу майже не було. Господарі зустрічали суперників доволі високо, а у контрнаступ вибігали великим числом.

Фактично, володіючи територією 15 хвилин, запоріжці за цей відрізок з натяжкою спромоглися лише на один натяк на гостроту. Після подачі штрафного зліва Юсов головою скинув м’яч на протилежний край, а Татарков. Маючи змогу пробити, вирішив віддавати передачу. Вийшло майже навмання і неточно. Не дивно, що на 77-й хвилині Таран провів подвійну заміну. Випустивши замість Прийомова на вістря атаки Руслана Платона, а Жураховського в середині поля поміняв трохи креативніший Віталій Гавриш. Йовічевіч у свою чергу на ці перестановки відреагував майже миттєво і, щоб його команда не програвала суперникові в рухливості, випустив замість Кожанова Ярослава Мартинюка.

"Металургові" не виходило нічого. Після чергового банального заносу в район лінії карного майданчика Платон, програючи Пластунові повітряну боротьбу, вдарив Ігоря ліктем. Кров, розсічення – але Пластун не з тих, хто залишить поле через такі "дрібниці". Не такий і Лисицький. Віталій своє розсічення отримав через лічені хвилини, у верховій боротьбі з Сергійчуком у власному карному майданчику.

Жорстко, відчайдушно, але без грубощів – ті й інші, демонструючи далеко не найвидатніший футбол, терпіли. І коли Сергійчук, повернувшись назад, збив суперника на лівому краї, а Льопа, подавши штрафний, став автором результативної передачі, такий підсумок видавався справедливим. М’яч просквозив між майде двома десятками футболістів і, не зачепивши нікого, долетів до Татаркова, який, підставивши груди, підкоригував політ "кулі" у сітку – 1:1. Мірошниченко, який відповідав за автора гола, здається, просто розгубився і, боячись зрізати м’яч у власні ворота, бездіяв.

Склалося враження, що карпатівці, вважаючи матч без чотирьох доданих арбітром хвилин виграний, були у ці миті деморалізованими. Під скандування фанатів "До кінця" вони побігли вперед, але цей хаотичний наступ обернувся контратакою. Колишній гравець львів’ян Платон видав розрізний пас у межі карного майданчика на Льопу, а Дмитро, посадивши на "п’яту точку" відразу трьох виконавців суперника (Балажіца, Даушвілі та Пластуна) пробив під поперечину, не залишивши Ільющенкову найменших шансів. Львівські футболісти з відчаєм і сьозами попадали на газон. 1:2 – то було прекрасне вітання тим, хто вирішив відмовитися від послуг Льопи навіть після видатного матчу в його виконанні у Дніпропетровську, коли львів’яни розгромили "Дніпро".