Говерла - Металург (Д) 1:0. Прокляття знято

Українська Прем'єр-ліга 2014/15. 12-й тур

Ужгород, стадіон "Авангард"

"Говерла" (Ужгород) - "Металург" (Донецьк) 1:0

Гол: Мякушко 6

"Говерла": Коваль, Бурдужан (Родіч 52), Люлька, Ягодінскіс, Шацьких, Герасимюк (Хомин 83), Мякушко, Райчевіч (Степанюк 70), Тудосе, Акакпо, Полянський

"Металург" : Бандура, Соболь, Прийма (Александре 46), Федотов, Нойок, Макрідіс (Овсепян 64), Лазіч, Нельсон, Морозюк (Карвальо 77), Путівцев, Чечер

Попередження: Бурдужан 26, Шацьких 36, Райчевіч 66, Люлька 85, Коваль 89, Степанюк 90+2 - Соболь 41, Лазіч 43, Макрідіс 59, Нельсон 90+3

В останньому цього календарного року домашньому матчі "Говерла" приймала донецький "Металург". У команди В’ячеслава Грозного був останній шанс порадувати своїх вболівальників перемогою саме в стінах "Авангарду". Власне, турнірні розклади і інтриги добре відомі широкому загалу. Тут хотілося б сказати саме про вболівальників. В’ячеслав Грозний на прес-конференціях часто піднімає питання відвідуваності стадіону в Ужгороді, висловлюючи гостру необхідність його команди у палкій підтримці.

Закарпатський обласний центр хворіє типовою для футбольних реалій хворобою, при якій люди більше йдуть дивитися на суперника, а не на свою команду. Втім, основу, так сказати – хребет вболівальницької підтримки "Говерла" має в будь-якому випадку. Ті приблизно три тисячі осіб, що стабільно відвідують домашні поєдинки "Говерли", залишаються з командою в холоді і в спеці, в любові і в ненависті. І навіть відсутність результату не впливає на їхню відданість. От саме для тих людей в першу чергу "Говерла" мусила сьогодні на полі старатися зі всіх сил.

Донецький "Металург" звик до такої атмосфери – напівпустинної – яка панувала сьогодні в Ужгороді. Донеччани й вдома то далеко не завжди збирали аншлаг, а в столиці, де команда змушена зараз дислокуватися, - тим більше. Але ця проблема не заважає команді розраховувати на високі місця в турнірній таблиці. Свої претензії "Металург" чітко окреслив перемогою над "Шахтарем" в минулому турі, тож навряд чи хтось думав, що сьогодні "Металург" так низько опустить планку.

Володимир П'ятенко не здивував складом. Повернувся до основи Олександр Нойок, який зайняв своє звичне для донецької каденції місце на правому фланзі захисту. Зліва грав Едуард Соболь, в центрі – Артем Путівцев та В’ячеслав Чечер. Ще одна зміна в порівнянні з матчем проти "Шахтаря" сталась в опорній зоні. Овсепян залишився в резерві, а поруч з Приймою діяв досвідчений Макрідіс. Лазіч грав вище, Федотов закривав позицію центрального нападника, Нельсон та Морозюк атакували з флангів.

В’ячеслав Грозний проблему лівого захисника, яка виникла через дискваліфікацію Качараби та погіршення кондицій Хомина, вирішив за рахунок Александру Тудосе. В центрі оборони в пару до Акакпо вийшов Ягодінскіс. Люлька традиційно закривав правий фланг. В опорній зоні Олексію Полянському допомагав Мірко Райчевіч. На вістрі атаки цього разу вийшов Бурдужан, і тільки лінія під нападником не перетерпіла змін в порівнянні з матчем проти "Волині" – Герасимюк, Шацьких, Мякушко. Своє місце у воротах зайняв Максим Коваль.

Перший тайм у виконанні "Говерли" виявився досить змістовним. І справа навіть не в швидкому голі, а в характері гри в цілому. Ужгородці добре використовували пресинг, значно краще комбінували, в той час як дії донеччан в атаці звелися до дальніх, нічим не примітних ударів.

Господарі, як часто буває в домашніх матчах "Говерли", почали активно. І Цього разу, нарешті, ужгородцям вдався швидкий гол. Мірко Райчевіч в ході атаки на 6-й хвилині класно вирізав діагональ з правого флангу на протилежний край на Мякушка, а Сергій, не обробляючи м’яча, відразу пробив майже без шансів для Бандури.

"Металург" на стартових хвилинах програвав майже всі єдиноборства, в тому числі і в центрі поля. Відтак, закарпатці мали плацдарм для наступних атак. Одна з таких ледь не завершилась голом на 10-й хвилині, коли Бурдужан з лівого флангу з гострого кута прийняв рішення пробити – але Бандура був напоготові.

Після десятої хвилини донеччани трохи заспокоїлись, відтиснувши гру від власних воріт. Але донеччани діяли далеко не так агресивно, як мала б діяти команда, котра поступається в рахунку. Дальні удари Прийми і Морозюка мали мінімум шансів увінчатись успіхом. А от простріл Лазіча на хвилині 16-й спричинив невеличку паніку у захисних побудовах "Говерли". Та, на щастя для Грозного, його підопічні змогли відбитися.

Далі моментів поменшало. Не те, щоб "Говерла" (в першу чергу говоримо про неї) взяла перепочинок, просто довгий час не вдавалося довести хоча б одну зі своїх атак до завершення. Задумки і дії на початкових стадіях наступу в закарпатців були цікавими, але то підводив останній пас, то нападники не встигали за ходом атаки. Так кілька разів підвів команду Бурдужан, губив потенційно небезпечні атаки Мякушко. Але, справедливості заради, варто сказати, що без загрози зовсім не обійшлося. Герасимюк шукав своє щастя дальніми ударами, а от вже згадуваний Мякушко старався прошивати захист "Металурга" або передачами, або сольними проходами. Один з таких ледь не увінчався успіхом в середині тайму, але удар Сергія прийшовся трохи вище воріт.

Господарі грали дійсно добре і заслужено пішли на перерву в якості лідируючої сторони. Можна також сказати, що ужгородці переважали свого суперника в старанності і бажанні – якось занадто флегматично донеччани проводили цей матч.

В другому таймі "Металург" додав, але не настільки, щоб повністю зламати хребет "Говерлі". Гра пішла від ножів, що було, звичайно, не вигідно ужгородцям. Але відступати було нікуди. Удар Герасимюка з лету, або помилка Бандури на виході (то все було на стартових хвилинах тайму) могли, звичайно, вбити інтригу. Та не вбили. "Металург" відзахищався, організувавши після того кілька дуже гострих своїх атак. Добре працював правий фланг донеччан, з якого спочатку сольним проходом і ударом Ковалю загрожував Нельсон, а потім щільним пострілом – Нойок. В обох випадках воротар впорався з роботою впевнено. Ну а завершився відрізок активності "Металурга" виходом на ворота "Говерли" Лазіча. Сербу у відповідальний момент не вистачило точності.

Донеччани і далі атакували, але тепер робили це не в формі контрвипадів або швидких розіграшів, а в формі тотального наступу. "Говерла" віддала ініціативу, останні хвилин двадцять граючи на відбій.

Гостей тепер уже підводила техніка, бо всі удари були або в молоко, або в Коваля. Дуже прикро має бути Лазічу, бо він до своїх двох попередніх невдалих спроб додав ще одну, коли пробив вище воріт з вигідної позиції. Закарпатці знайшли відповідь в самому кінці, коли в штрафному майданчику на ударній позиції були відразу двоє гравців – Шацьких та Родіч. Але в перспективному моменті гравці завадили один одному пробити акцентовано.

1:0, звісно, не той рахунок, про який можна говорити, "прорвало", але перший гол за три останні поєдинки чемпіонату і шість суто домашніх – це камінь з плеч для Грозного. Особливо зважаючи на те, що цей гол переможний. Ну а "Металург", в свою чергу, не виграє в Ужгороді вже три поєдинки поспіль.