Адвокат Лозинського: Через невиконання рішення суду Зорю невдовзі почнуть позбавляти очок

Адвокат Євгена Лозинського Ілля Скоропашкін прокоментував інтерв'ю генерального директора "Зорі" Сергія Рафаілова щодо справи свого клієнта та висловив свою точку зору на цю справу.

— Не могли би прояснити, скільки правди у словах гендиректора "Зорі"?

— Сергій Васильович намагається представити Лозинського таким собі здирником, не згодним на будь-які переговори та пропозиції з боку клубу, який не розуміє складної ситуації в державі, а бачить лише гроші, але при цьому відмовляється їх отримувати. Погодьтеся, це виглядає принаймні дивно.

— А як було насправді?

— Передісторія конфлікту така: по-перше, до приходу в "Зорю" Євген Лозинський був одним із основних гравців тоді ще вищолігової "Оболоні", який без замін відіграв майже всі матчі впродовж трьох сезонів поспіль. Це свідчить про його чудовий фізичний та психологічний стан, а також про високий професійний рівень. За версією Рафаїлова, Лозинський різко знизив до себе вимоги. Але це не так. Я впевнений, що, підписуючи Лозинського, "Зоря" вбачала лише фінансовий проект. Тому через короткий час футболіст був виставлений на трансфер. Йому самому про це навіть не повідомили. Рафаїлов попросив якихось агентів, аби ті зайнялися цим питанням.

— Як видно, клуб знайти не вдалося?

— Саме так. Поки ті агенти байдикували, Євген тренувався з дублем, де згодом почалося загострення старої травми, якої він зазнав ще 2002 року, граючи за "Закарпаття" в принциповому матчі із "Шахтарем". Ніхто не вірив, що після такої тяжкої травми Лозинський зможе продовжити кар’єру. А він зміг… І був одним із перших українських футболістів, якому вітчизняні фахівці зробили операцію такої високої складності. Євген відновлювався два роки, відтак знову почав грати. Єдина умова, якої він мусив суворо дотримуватися: не тренуватися на жорстких покриттях, оскільки металеві конструкції в його колінному суглобі були надто чутливими до таких навантажень. Дубль "Зорі" тренувався на жорсткому газоні зі штучним покриттям, тому за кілька тижнів у Євгена почалися проблеми, про що він повідомив керівництву клубу. Але його не чули й не бажали чути. Уважали, що він симулює, оскільки не хоче тренуватися в дублі. Хоча Євген приносив у клуб письмові рекомендації лікаря, який його оперував 2002 року, де категорично заборонялось тренуватися на штучних покриттях. Замість того, щоби прислухатися до цих рекомендацій, керівництво "Зорі" розпочало проти Євгена репресії: незаконно знизили, а згодом і взагалі перестали виплачувати зарплатню, змусили тренуватися в посиленому режимі доти, поки коліно не розпухло до помітних розмірів.

А далі — найцікавіше, про що чомусь не згадує Рафаїлов. Виснажений в такій спосіб Лозинський попросив клуб розірвати контракт, виплатити заборгованість за відпрацьований період (понад чотири місяці) і сплатити кошти на подальше лікування в розмірі однієї зарплатні. Але Рафаїлов відмовив Лозинському й звільнив його травмованим без жодної компенсації, та ще й привласнив його гроші (майже 80 тисяч доларів)! Так ось, із присуджених Євгенові коштів 45 % — це заробітна платня, яку клуб незаконно утримує з 2012 року! 25 % — це відшкодування витрат на судовий процес в Лозанні, й лише 30 % — це компенсація за незаконне розірвання контракту!

— Яка зараз ситуація з виплатою заборгованості "Зорею"?

— Жодних виплат Лозинському не проводиться, хоча рішення КАС направив сторонам іще торік 31 грудня. Зараз цим займається КДК ФФУ, який вже двічі оштрафував "Зорю" загалом на 35 тисяч гривень. Невдовзі дійде до зняття турнірних очок, тому Сергій Васильович і почав цю піар-кампанію проти Лозинського.

— Була озвучена сума в мільйон доларів, які Лозинський хотів отримати від "Зорі". Але суд у Лозанні, за словами Рафаїлова, зменшив цю суму. Отож, скільки луганці винні футболісту?

— Ця сума вже озвучувалася раніше. Вона не є значною для "Зорі", а з урахуванням того, що майже половина коштів мала бути виплачена Євгенові ще в період дії контракту, виплата суттєво не впливає на бюджет клубу.

— Чому футболіст відмовився від розстрочки?

— Це не так. Насправді йдеться не про розстрочку. Тут Рафаїлов знову плутає карти. Євген згоден на розстрочку, тож якби "Зоря" виплачувала йому кошти поступово, ніхто б узагалі не порушував це питання. Мова йде про укладання мирової угоди, на чому наполягає клуб. Мирову угоду було запропоновано клубом лише після того, як у справу втрутилась УЄФА, заморозивши "Зорі" виплату бонусів за участь в єврокубках. Запропоновані клубом умови мирової угоди є неприйнятними, але будь-які інші варіанти Рафаїлов розглядати категорично відмовляється. Тому не Євген відмовляється від своїх грошей, що було би справді безглуздо. Клубу просто потрібен папір із підписом Лозинського, щоб отримати кошти від УЄФА. При цьому клуб не надає будь-яких гарантій повернення коштів самому Лозинському. Я запропонував уключити до цієї мирової угоди пеню в разі несвоєчасної виплати клубом коштів і отримав на це категоричну відмову. Так про що ще можна говорити, якщо сторона заздалегідь підтверджує невиконання своїх обов’язків? Для прикладу: минулого сезону група футболістів так само уклала мирові угоди з МФК "Миколаїв", але й досі ніхто з них не отримав ані копійки. Клубу видали атестат на сезон і все, проблеми футболістів більше нікого не цікавлять до наступної атестації.

— Який бачите вихід із ситуації?

— Розраховуємо лише на органи футбольного правосуддя. "Зоря" відверто й зухвало ігнорує виконання рішення лозаннського суду. Якщо керівництво клубу не вдасться до конструктивних кроків, наслідки для них можуть бути вкрай серйозними. Поки що на це дивляться з урахуванням ситуації в державі та, зокрема, на Луганщині, але не треба цим спекулювати. Рафаїлов посилається на тяжку ситуацію для клубу, але не враховує, що клуб два роки незаконно користується грішми Лозинського, за які той мав позиватися до Лозанни та ще й платити за весь процес немалі суми. Про це Сергій Васильович чомусь не згадує.

— Чи правда, що Євген таємно записував розмови з тренером, гендиректором, лікарями?

— Записував розмови з Рафаїловим та лікарем клубу. Лише ті, які стосувалися безпосередньо стану здоров’я. Євген мусив це робити, оскільки у ситуації, коли над ним одверто знущалися, це було єдиним способом захисту. Зізнаюся, коли я прослухав ті записи, був здивований, що у сучасному українському футболі може відбуватися таке свавілля, та ще й у клубі елітного дивізіону. За всієї поваги до Сергія Васильовича, вважаю, що він своєю категоричністю просто підставив "Зорю", не зумівши знайти простий вихід у простому конфлікті із футболістом, довівши спір до Лозанни. Рішення суду не на користь клубу, але гендиректор не згоден усвідомити у цьому свою особисту помилку й продовжує шукати винних навколо і ставити ультиматуми.