Відбір до ЧС-2014. Молдова - Україна 0:0. В полоні власної величі й породженої паніки

ЧС-2014. Європейський відбір. Група Н.

Кишинів, стадіон "Зімбру"

Головний арбітр: Клеман Тюрпен (Франція)

Молдова - Україна 0:0

Молдова: Намашко - Дєдов, Суворов (Овсянніков 79), Булгару, Пікущак (Дорош 84), Гацкан, Ковальчук (Пащенко 60), Єпуряну, Раку, Оніка, Головатенко

Україна: П'ятов, Бутко, Михалик, Ротань, Ярмоленко, Гусєв (Девіч 79), Зозуля (Мілевський 74), Гармаш (Селезньов 60), Тимощук, Хачеріді, Селін

Попередження: Оніка 63 - Ротань 54, Хачеріді 69

• ФОТО: Безсилля фаворита

Вони мріють про Європу і вірять у свою збірну. Безмежно вірять, розуміючи, що Україна – на кілька голів вища. «У вас нема Блохіна, травмувався Коноплянка. Й у нас зараз дуже гарна збірна» - аргументує свій оптимізм кишинівський вболівальник Іван. За добу до матчу він хизується квитком вартість 120 лей (приблизно 80 гривень) і каже, що їхня команда зараз дуже міцна. В англійців, мовляв, виграти неможливо, а поляків молдовани здолати могли, проте не пощастило.

Взагалі, 12 жовтня в Кишиневі було своєрідним днем України. З самого ранку на центральній площі молдовської столиці відбувся марш за участю дітей в національних костюмах чотирьох країн – Молдови, України, Словаччини і Польщі. Проходячи центральним парком Кишинева, зустрічаємо керівництво Федерації футболу України на чолі з Анатолієм Коньковим і главою комітету збірних Михайлом Фоменком. В їхній компанії – тимчасовий штаб національної команди. Трохи далі, поруч з приміщенням кишинівської мерії, розташований сувенірний ринок, своєрідний аналог Андріївського узвозу, тільки на рівнині. Там прогулюються Тарас Степаненко і Олександр Бандура. Воротар донецького «Металурга» купив оригінальну шкатулку. Неподалік знаходиться кафе, де вирішили зупинитися Тарас Михалик і В’ячеслав Шевчук. Вони п’ють каву і йогурти й неквапливо розмовляють.

Українських журналістів від готелю «Дачія» в центральній частині міста повезли на стадіон за дві з половиною години до початку матчу. Як виявилося, такий швидкий від’їзд був якоюсь мірою виправданим, бо в цей час молдовська столиця рясніла «корками». Якщо без перешкод згадуваний шлях від готелю до арени долається максимум за 20 хвилин, то на цей раз допхатися вдалося за 45-хвилинний термін. Що найперше вразило? Кількість поліції в повному обмундируванні, в масках і з кийками. Правоохоронців навколо гри, як повідомили нам представники місцевої преси, задіяли не менше двох тисяч. Погодьтеся, для десятитисячної арени – то надто велика кількість. Особливу увагу поліцейські приділили українським вболівальникам. До Кишинева їх прибуло близько тисячі, але цих людей активними ультрас не назвеш. Точніше, таких було не дуже багато. Зате місцеві вболівальники почали конфліктувати з рідними поліцейськими ще за півтори години до матчу. Вони обурювалися забороною проносити на сектори великі прапори.

Фото Олександра Приходька

Склад української команди був загалом прогнозованим. Воротар – Андрій П’ятов. Справа в обороні діяв Богдан Бутко, зліва – Євген Селін. В центрі очікувалася поява Олександра Кучера, однак тренерський штаб збірної в підсумку віддав перевагу зіграному динамівському дуету Тарас Михалик – Євген Хачеріді. В півзахисті вийшли відвертий опорник Анатолій Тимощук і два хавбеки, спроможних грати на атаку – Денис Гармаш і Руслан Ротань. Справа в атаці вийшов Андрій Ярмоленко, зліва – Олег Гусєв, на вістрі – Роман Зозуля. Звісно, Олег не звик грати на цьому місці, та в зв’язку з травмою Євгена Коноплянки великого вибору в Андрія Баля не було. При цьому відразу здавалося, що форварди по ходу гри будуть мінятися позиціями.

На справі ж вийшло трохи інакше. Впродовж практично всього першого тайму українські нападники трималися своїх стартових позицій й цим значно спростили гру своєї команди. Не в останню чергу, цей нюанс зумовив тривалу відсутність гостроти біля воріт Станіслава Намашка. Розпочавши поєдинок з позиції сили і йдучи вперед великими силами, українці тим не менш тривалий час не могли навіть вдарити в напрямку рамки господарів. Тут, окрім тактичної прямолінійності, далася взнаки й певна в’ялість й самовпевненість в діях гостей. Тим не менш, оборона збірної Молдови працювала на повну міць, тоді як українські оборонці часто йшли вперед. Показово, що воротар української команди Андрій П’ятов вперше вступив у гру на 17-й хвилині.

Агресивніше українці заграли лиш ближче до середини першої половини. Й доволі швидко створили перший момент. Гармаш вийшов на вільний простір у штрафній площі суперника справа й прострелив на ближню стійку. Зозуля пробив у дотик, але м’яч пролетів над поперечиною. Проте згодом українці цілком могли опинитися в ролі команди, яка програє. Молдовани не приховували, що розраховують найперше на стандарти й ледь не реалізували перший же з них. Після подачі штрафного Тарас Михалик, намагаючись випередити Ігоря Пікущака, зіграв рукою. То був чистий пенальті, але рефері матчу на порушення українця не відреагував.

Втім, далі до самого кінця першої половини, якщо не враховувати однієї необережної скидки Хачеріді в напрямку своїх воріт, яка ледь не перетворилася в пас на хід молдовському візаві, перевага українців була тотальною. Особливо ефектною була комбінація, розіграна гостями на 33-й хвилині. Зозуля, знаходячись спиною до воріт, зробив передачу вліво. Гармаш пропустив м’яч далі, а Ротань зробив передачу на дальню стійку. Ярмоленко бив фактично в порожні ворота, але примудрився промахнутися. Диво врятувало господарів й через дві хвилини, коли Зозуля після подачі штрафного справа бив у падінні головою з меж воротарського майданчика. М’яч влучив у стійку, а потім відскочив до Гусєва. Після добивання Олега оборонці колективними зусиллями зупинили м’яч на стрічці воріт. Минає ще п’ять хвилин – ще момент. На цей раз справа навісив Ротань, Ярмоленко скинув під удар Гармашу, а той з 15-ти метрів вдарив надто вище поперечини. М’яч просто звалився з ноги Дениса.

Фото Олександра Приходька

По перерві гості вже не розкачувалися й почали тиснути на ворота Намашка зі стартових секунд. В перших п’ять хвилин другої половини українці подали три кутових, кожен з яких таїв певну небезпеку. Щоправда, вже в ці моменти було очевидно, що дії підопічних Баля надто сумбурні й емоційні. Це була суттєва вада, яка не дозволяла демонструвати чіткість у завершальній фазі. Не дивно, що перший момент жовто-сині створили лише на 62-й хвилині, коли Михалик з двох метрів не влучив в порожні ворота. В цей момент на вістрі атаки гостей після виходу Євгена Селезньова замість Гармаша діяло вже два нападники. Наставник господарів Іон Карас теж відповів кроком, який означав, що на нічию Молдова грати не буде: замість центрального пів оборонця Сергія Ковальчука з’явився нападник Олександр Пащенко. Останній володіє високими швидкісними даними. Очевидно, ця заміна була спрямована на спробу піймати суперника на контратаці.

Зрештою, як і до того, молдованам доводилося не стільки думати про наступ, скільки демонструвати граничну концентрацію у своїх володіннях. Одного разу врятував цей фактор, коли Сіміон Булґару в останній момент випередив Селезньова після навісу Бутка. Трохи пізніше на боці господарів знову було щастя, коли після чергового корнера Селін проґавив момент вдарити з меж воротарської площі головою.

В цілому ж українці в атаці стали діяти надто прямолінійно, збившись на банальні флангові навіси й сподівання на стандарти. Досвідчені Єпуряну і Булґару більшість таких акцій легко прочитували. Не передбачала нічого хорошого й заміна Зозулі на Артема Мілевського. Точніше, вона підкреслювала неспроможність українців перемогти аутсайдера за рахунок ігрової міці. Єдиним аргументом ставав натиск числом. Й подальші дії тимчасового тренерського штабу, а саме заміна Гусєва на Марко Девіча, - це зайвий раз підкреслила. Власне, екс-серб і мав на 82-й хвилині один з кращих моментів таки вирвати перемогу для своєї команди. Однак, отримавши м’яч в штрафному майданчику й не відчуваючи опіки, Марко зіграв не як нападник. Гірник розгубився й не встиг ні віддати передачу, ні своєчасно вдарити по воротах. Трохи згодом добре зі штрафного зліва пробив Ротань, але в цій ситуації, витягнувши м’яч з нижнього кута, господарів врятував Намашко. Ще в одному моменті, коли Девіч пройшов лівим флангом і віддавав передачу на дальню стійку на Селезньова, свою команду, якимось дивом зачепивши «кулю» за метр від стійки, врятував Єпуряну.

Фото Олександра Приходька

На додачу Україна ледь не пропустила, Александру Дадов, змістившись зліва в центр, пробив з 20-ти метрів з підкруткою в дальній кут. Але то був епізод, а в доданий арбітром час українці знову влаштували штурм, під час якого мав забивати Тимощук. М’яч до Анатолія відскочив після того, як центр беки перервали передачу Ротаня зліва. Український капітан пробив зльоту, однак на шляху м’яча опинився Віктор Головатенко - лише кутовий.

0:0. Добу назад на перед матчевій прес-конференції Андрій Баль поставився до питання одного з журналістів про можливу недооцінку суперника з іронією. Але, видається, саме недостатня концентрація на початку гри не дозволила українцям встановити свою перевагу в дебюті. Потім же, коли загроза втратити очки ставала все реальнішою, майстерність розпорошилася через емоції…