Товариський матч. Україна - Литва - 0:0. Воротарська нічия

Товариський матч

18 листопада. Київ. НСК "Олімпійський". 15 000 глядачів

Україна - Литва 0:0

Україна: Д. Бойко - О. Гусєв, В. Вернидуб (К. Ковальчук 46), Ордець, Морозюк (Артем Федецький 67) - Пилявський, Ротань (к) (Тимощук 78) - Д. Олійник (Ярмоленко 46), Безус (С. Сидорчук 78), Хомченовський (Коноплянка 46) - Будківський

Тренер - Михайло Фоменко

Литва: Черняускас - Вайткунас, Фрейдґеймас, Киянскас (к), Славіцкас - Жулпа, Хведукас - Новіковас (Калонас 75), Кукліс (Черних 58), Казлаускіс (Анрюшкевічюс 82) - Матулявічюс (С. Станкявічюс 66)

Тренер - Ігор Панкратьєв

Судді: А. Аґаєв - З. Зейналов, Н. Хусейнов (усі - Азербайджан)

Попередження: Коноплянка 71, Тимощук 83 - Фрейдґеймас 15, Вайткунас 89

Останній для української збірної вихід у 2014-му. Знову, як і решта товариських поєдинків у 2014-му, спонтанний і знову з не найвидатнішим суперником. Компанія "Україна Футбол Інтернешнл" своїм вмінням домовлятися про спаринги наче відкинула національну збірну до середини 90-х. Втім, якусь символіку у зустрічі з литовцями знайти можна. Мабуть, у нинішні складні часи немає країни, яка б ставилася до українців тепліше, ніж нинішні гості. Поки президент ФФУ Анатолій Коньков, якщо вірити іконі севастопольського футболу пану Рєпєнкову, побоюється "злих майданівців", Литва надає нашій державі всесторонню політичну й не лише підтримку. Тому цей матч сміливо можна назвати поєдинком братніх країн.

Наставник українців Михайло Фоменко дотримався обіцянки і виставив доволі незвичний варіант складу, в якому зокрема знайшлося місце для трьох дебютантів національної команди. Мова про воротаря Дениса Бойка і пару центральних оборонців з "Зорі" Віталія Вернидуба та Андрія Пилявського. Зрештою, на звичній позиції стоппера поряд з Іваном Ордцем діяв Віталій, а Андрій грав у опорній зоні разом з капітаном команди Русланом Ротанем. Справа в обороні вийшов Олег Гусєв, зліва - Микола Морозюк. Під нападником Пилипом Будківським діяло тріо Денис Олійник - Роман Безус - Дмитро Хомченовський.

Тренер литовців, колишній гравець команд київського "Динамо" і тернопільської "Ниви" Ігор Панкратьєв місце у воротах довірив Вітаутасу Черняускасу. В обороні справа наліво розташувалися Еґідіюс Вайткунас, Ґеорґас Фрейдґеймас, капітан Тадас Киянскас і Вайдас Славіцкас. Пара "хвилерізів" - Артурас Жулпа і Кароліс Хведукас. Роль правого вінґера виконував Арвідас Новіковас, зліва наступав Донатас Казлаускіс, а Мантас Кукліс розташувався під нападником Дейвідасом Матулявічюсом.

Прагнучи притертися одне до одного на стартових хвилинах, українці в дебюті зуміли заробити кутовий, після розіграшу якого Ротань непогано навішував справа, а Будківський цю передачу продовжував головою в район дальньої стійки - трохи неточно. Втім, цей випад був радше винятком з правил. Побудовам українців не вистачало компактності й ці розриви у середині поля гості намагалися використовувати, закидаючи м'яч на потужного нападника Матулявічюса. Та той, чіпляючись за м'яч, не мав достойної підтримки з глибини, через що реально загострювати гру був не здатен.

Намагаючись попервах наступати через правий фланг з активною участю Гусєва, українці ближче до середини другої десятихвилинки змогли поступово зачепитися за м'яч, зміщуючи атакувальні акценти до центральної зони. В одному з таких випадів, Безус, отримавши простір, ледь не проскочив на швидкості Фрейдґеймаса. Стопперові гостей довелося в середині поля, аби не випустити опонента на оперативний простір, приймати Романа на стегно й отримувати заслужене попередження. Справді ж реальну нагоду відзначитися Безус втратив, коли замикав у дотик передачу Морозюка зліва - Черняускас зреагував на удар з близької відстані, відбивши кулю в стрибку.

Литовці на українську активність відповіли теж доволі гостро. Матулявічюс після чергового закидання з глибини зумів уникнути офсайдної пастки і вривався до карної зони зліва. Нападник гостей на швидкості зумів навіть прокинути м'яч повз Бойка, проте навіс до меж воротарського майданчика виконав навмання і адресата не знайшов. Та то була мить. До середини тайму українці володіли територією вже доволі міцно. Чергову нагоду відзначитися наша команда втратила після подачі Ротаня з кутового. Будківський в центрі карної зони зробив скидку на дальню стійку на Олійника, а той, викрутившись, з незручного положення спрямував м'яч у стулку, однак саме в те місце, де знаходився Черняускас.

"Стандарти" під завіс тайму стали головною загрозою з боку українців. Двічі поспіль штрафні в напрямку Ордця навішував Ротань. Та стати Зозулею, котрий здатен підрізати після таких асистів підрізати м'ячі в кут, знаходячись спиною до воротаря, Іванові не вдалося. Спершу Ордець не зумів викрутитися й пробити взагалі, а згодом запустив у руки Черняускаса банальний парашут. З гри ж, не дивлячись на тривалий контроль над м'ячем, загострити ситуацію бодай раз господарям не вдалося, а спроби Олійника, Безуса і Хомченовського продертися до воріт з допомогою індивідуальної майстерності суперники блокували як в рамках правил, так і поза ними.

У перерві за мінусової температури найважче було вболівальникам. Під час гри вони грілися регулярним "Хто не скаче, той москаль", а в паузі змушені були виконувати щось на кшталт руханки. Недолугі пісеньки на кшталт "Нужно побєдіть" українську публіку не заводять вже давно. Як би вперто організатори матчів за участю збірної їх від матчу до матчу не прокручували.

Відразу після перерви Фоменко провів потрійну заміну, виставивши на фланги півоборони лідерів команди Андрія Ярмоленка та Євгена Коноплянку. А ось Кирило Ковальчук, який замінив стоппера Вернидуба, зайняв звичне місце в опорній зоні, тоді як надзвичайно активний на цій позиції в першій половині Пилявський відсунувся в центр оборони, в пару до Ордця.

Стрімкості наступові свіжі гравці додали відразу. Саме Коноплянка розігнав атаку, яку завершував Безус. Отримавши передачу від Євгена, Роман зімітував намір віддати вправо на Ярмоленка, а сам, підібравши м'яч під себе, обіграв Киянскаса і вистрелив на виконання у лівий від себе верхній кут - поруч зі стійкою. Відразу після того справа, щоправда, неточно прострілював Ярмоленко. Та зосередившись на наступі, українці ледь не пропустили випаду суперників. То Славіцкас продерся лівим краєм і виконав передачу на протилежний бік карної зони, де Новіковас, прийнявши кулю, спробував у стилі Ярмоленка другим дотиком на техніку вразити дальній кут. Врятував команду, витягши м'яч кінчиками пальців, Бойко.

Власне, про амбіційні наміри литовців говорила й перша заміна у виконанні Панкратьєва. Тренер гостей замінив атакувального хавбека, випустивши замість Кукліса Федора Черних. Відбулася ця перестановка відразу після того, як Конопнянка, втікши з центру поля від Вайткунаса, змістився трохи в центр і спробував завдати свого фірмового удару з правої у дальній верхній кут. Вийшло не надто вдало - куля пролетіла в метрі від стійки.

Литовці приділяли опіці Ярмоленка і Коноплянки багато уваги й українці цим користалися. Євген з Андрієм зміщувалися ближче до центру, а в їхні зони вбігали Морозюк та Гусєв. Після одного з таких випадів нарешті зумів ввімкнути свою ліву автор хет-трика у зустрічі з Люксембурґом. Ярмоленкко звільнив фланг для Гусєва, а сам побіг відкриватися по місцю правого півсереднього. Отримавши м'яч на вході до карної зони, Андрій миттю вистрелив на виконання в дальній кут - поруч зі стійкою.

Між тим, Панкратьєв гарячкувати не збирався, демонструючи власним оборонцям довіру. Наступна заміна тренера гостей теж стосувалася атаки - Матулявічюса змінив інший центрфорвард Сімонас Станкявічюс. Фоменко натомість вирішив посилити фланги. Саме фланги, бо Артем Федецький, замінивши Морозюка, діяв на правому краї, а Гусєв перейшов на лівий край, де досі грав Микола.

Ці перестановки могли принести успіх майже миттєво. Спершу Федецький, отримавши на правому фланзі передачу від Ярмоленка, виконав передачу до центру карної зони, звідки Коноплянка ударом зльоту у ворота не влучив. Майже відразу після того подачу зліва виконував Гусєв. Будківський, прийнявши м'яч, зумів проштовхнути кулю вправо, на ніким не прикритого Федецького. Та Артем, маючи час і простір, надто довго опрацьовував м'яч, дозволивши оборонцям постріл заблокувати. Коли ж Ротань подав кутовий справа, Ковальчук пробив з району ближньої стійки головою - Черняускас, взявши м'яч у стрибку намертво, знову зіграв бездоганно.

Та захопившись атакою, українці ледь не пропустили. Несильний удар Черних, який після розіграшу кутового цілком міг віддавати на Киянскаса, дзвінком для господарів не став. А ось коли Федецький не встиг на лівому фланзі в межах карної зони до Новіковаса і той віддав у центр на Станкявічюса, нашу команду врятував навіть не стільки Бойко, який, своєчасно вийшовши з воріт, звісно, зіграв, бездоганно, скільки щастя у вигляді бездарного удару нападника суперників з ідеальної позиції.

Випустивши у центр поля замість Безуса і Ротаня Сергія Сергійчука та Анатолія Тимощука, Фоменко вочевидь сподівався, що ці гравці зможуть завдяки виграним єдиноборствам створити для команди ті вільні зони, які дозволять провести результативну атаку. Втім, наприкінці матчу рухливішими виглядали гості. Станкявічюс після навісу від Черних справа навіть бив головою з центру карної зони, проте постріл цей виявився надто невдалим.

За останніх 15, враховуючи чотири компенсовані, хвилин небезпеки господарі створили обмаль. Після того, як Ярмоленко віддавав передачу справа, Будківський замикав цей пас в дотик - Черняускас вкотре зіграв надійно. Коли ж українці вдалися до штурму, зльоту метрів з 17-ти бив Коноплянка. М'яч не ліг Євгенові на ногу повноцінно й постріл виявився неточним. Більше того, провівшги контратаку, гості ледь не вирвали перемоги. Черних, вигравши спринтерський забіг в Ордця, увійшов до карної зони і бив справа низом у дальній кут. На цей раз бездоганно зіграв Бойко. Зіграв так, як грав увесь матч. Власне, то був логічний підсумок гри, у якій найкращими на полі були воротарі.