Национальная сборная Украины - результаты и расписание матчей, турнирная таблица, новости.
Чорногорія - Україна 0:4. Хто з мечем прийшов, від меча й загинув
Україна в гостях громить збірну Чорногорії
Відбірний матч чемпіонату світу-2014
7 червня. Подгориця. Міський стадіон. 15 000 глядачів
Чорногорія – Україна – 0:4
Голи: Гармаш 52, Коноплянка 77, Федецький 85, Безус 90+4
Чорногорія: М. Божовіч – С. Павічевіч, Кечоєвіч, Баша, В. Божовіч (Делібашіч 63) – Касаліца (Бечірай 75), Зверотіч, М. Пековіч, В. Волков – Вучініч (к), Йоветіч (Дам’яновіч 43)
Тренер – Бранко Брновіч
Україна: П’ятов – Федецький, Тимощук (к), Ракицький, О. Гусєв – Ротань (Безус 90+1), Едмар – Ярмоленко (Ковпак 90+2), Гармаш (С. Кравченко 69), Коноплянка - Зозуля
Тренер – Михайло Фоменко
Судді: Ґрафе – Шіффнер, Клеве (всі – Німеччина)
Попередження: В. Волков 6, С. Павічевіч 40, Вл. Божовіч 45+1, Дем’яновіч 53 – Ротань 19, Федецький 45
Вилучення: Зозуля 45+1
На 6-й хвилині попереджено, на 66-й вилучено Волкова
На 40-й хвилині попереджено, на 79-й вилучено Павічевіча
Чорногорці – надзвичайно ґречні господарі. Будь то адміністратор на готельній рецепції, гід, водій автобуса, продавчиня в магазині чи офіціант у кафе – кожна людина для них найперше клієнт. Без різниці, місцевий ти мешканець, чи іноземець. Кожну деталь пояснюють ґрунтовно, з доброзичливою усмішкою на устах. «Україна? О, браво!» - перепитавши автора цих рядків, звідки він, каже сивочолий дядечко з вудкою на узбережжі Рибниці. Проте доброзичливість ця триває доти, доки мова не заходить про найближчий матч. Чорногорці, наче зговорившись, всі пророкували нам безапеляційні 0:3. Спроби заперечити зустрічають з важко приховуваним роздратуванням.
Більше того, прогулюючись вулицями нічної Подгориці в останню перед матчеву ніч, на ґрунті майбутнього протистояння ледь уникаю конфронтації. Троє захмелілих молодих людей, помітивши навпроти особу, яка щойно спілкувалася незнайомую для них мовою, безпардонно підкотили і почали щось запитувати чорногорською. «Не розумію, я з України» - пояснюю. «А, Україна? На футбол приїхали? Знаєте, що вам завтра буде? 3:0!» Ці слова супроводжувалися характерними жестами і, очевидно, демонстрували, з якою жорсткістю віддубасять нашу команду у п’ятницю. «Подивимося, гра покаже» - відповідаю і прагну припинити розмову. Проте співрозмовники від цих слів лише завелися: «Що?! Ти що не любиш Чорногорію? Ваша збірна – ніщо в порівнянні з нашою» - пояснює хлопчина і «доброзичливо» хлопає по плечах.
Сутичка здавалась неминучою і розуміючи, що сили нерівні, пояснюю, що в Україні чорногорців поважають, а, мабуть, найбільшим поміж їхніх земляків авторитетом у нас користується баскетбольний тренер Звездан Мітровіч. «Коли Звездан працював тренером київського «Будівельника», мав з ним, як журналіст, гарний контакт, неодноразово записував інтерв’ю» -кажу. «О, ти знаєш Мітровіча? У нас його сильно поважають. Баскетбол у нас головніше ніж футбол. Раз ти поважаєш Мітровіча – ти наш брат!» - тепер вже справді лізуть в обійми і братаються. Але прощаються зі словами, що одначе завтра нас обіграють. І додають: «Ти – мала Коноплянка». Кажуть, що їм дуже подобається цей футболіст і плентаються туди, куди планували.
Між тим, про Мітровіча. Після осіннього матчу в Києві, долю якого вирішив єдиний гол у виконанні Деяна Дем’яновіча, Звездан написав у своєму «твіттері»: «Ну, українці, ви можете ображатися, але крихітна в порівнянні з вами Чорногорія дала вам жару». І справді, та виїзна перемога була для наших суперників знаковою. Після неї вони набули впевненості в своїх силах і відчули, що здатні вперше в своїй історії пробитися на мундіаль. Не дивно, що навколо цього протистояння панував великий ажіотаж.
Приблизно з обіду центр Подгориці заполонили люди в червоних футболках і в атрибутиці рідної збірної. Наших вболівальників було теж доволі багато. Хлопці з Ужгорода хизувалися, що не пропустили ще жодного поєдинку нашої команди в цьому відборі і вірять, що після Варшави команда Фоменка створить ще одне диво. Кримчани кажуть, що пропустили лише Лондон. Двоє полтавців на виїзд зі збірною вирушили вперше, але до того їздили на її матчі до Києва, Львова, Одеси і Донецька. Надзвичайно багато людей з Заходу України. Взагалі, людина, яка не цікавиться футболом і цього дня приїхала до Чорногорії, могла б подумати, що російська і українська мови тут використовуються ледь не рівноцінно з чорногорською. Звісно, з урахуванням, що окрім наших вболівальників, у Чорногорії надзвичайно багато російських туристів.
Треба сказати, що співіснували українські і чорногорські прихильники на вулицях Подгориці мирно, точніше, не реагували один на одного, взагалі не вступали в контакт. Може, подіяла присутність надзвичайно великої кількості поліції. А чорногорські правоохоронці – то не наші животаті міліціянти в фуражах. Наскрізь двометрові, широкоплечі, їм навіть не варто щось пояснювати бажаючим порушити спокій – зовнішнього вигляду для повного розуміння вдосталь.
Фанати місцевої збірної заповнили невеличкий стадіон «Будучност» ледь не за годину до початку матчу. Вихід на розминку своїх улюбленців вболівальники зустрічають надзвичайно гучною овацією, а появу суперника зустрічають надзвичайно гучним, ворожим свистом. Щоправда, потім, після виконання гімну нашої держави, чорногорці на знак поваги аплодуватимуть. Іншими словами, нічого особистого… Вздовж усієї фанатської трибуни розтяжка – «Pjesme nase po treneru pisite, Nocas kao za drzavu disite!» Футболістам давали зрозуміти, що вони мають здійнятися над внутрішніми чварами і зіграти за країну. Гравці теж привітали вболівальників оплесками і вибили на трибуни кілька десятків сувенірних м’ячів з символікою рідної Федерації.
Наставник чорногорців Бранко Брновіч виставив склад, який був схожим до того, що здобув звитягу у київському матчі, лише наближено. Зокрема, тоді зі стартових хвилин не грав капітан команди Мірко Вучініч, який напередодні тої гри переніс харчове отруєння. Зараз з Мірко все було гаразд і він прогнозовано вийшов у нападі поряд зі Стеваном Йоветічем. Не було зараз також правого оборонця Стефана Савіча, замість якого вийшов Саво Павічевіч. В центрі захисту грали Марко Баша та Іван Кечоєвіч. Зліва – Владімір Божовіч. Місце у воротах зайняв Младен Божовіч. В середині поля справа наліво розташувалися Філіп Касаліца, Мілорад Пековіч, Елсад Зверотіч та Владімір Волков.
Тренер нашої команди Михайло Фоменко мав найбільший клопіт з центральними оборонцями. Через травму Михайло Іванович не викликав Віталія Мандзюка, Олександр Кучер приїхав до лав національної команди хворим і відновитися не встиг. За лічені дні до матчу задню поверхню стегна потягнув Євген Хачеріді. Оскільки вчора він не тренувався, Фоменко не мав інших варіантів, як поставити поряд з Ярославом Ракицьким Анатолія Тимощука. У воротах, звісно, грав Андрій П’ятов. Позиції на краях оборони тренер довірив Олегу Гусєву (зліва) та Артему Федецькому (справа). Пару опорних хавів склали Руслан Ротань та Едмар, для якого це був дебют в статусі основного гравця збірної України. Під нападником Романом Зозулею грали Денис Гармаш, Андрій Ярмоленко (справа) та Євген Коноплянка (зліва).
Склалося враження, що українці почали поєдинок спокійніше. Господарі нервували і часто губили м’яч, тоді як їхні суперники сконцентрувалися на довгих діагоналях зі швидким переходом середини поля і на атаках через фланги. Виходило справді непогано, адже до десятої хвилини Ярмоленко і Коноплянка здійснили по два прориви флангами. Перша небезпека відбулася на п’ятій хвилині, після того, як Ротань в дотик, дуже своєчасно і точно перевів м’яч вправо на Ярмоленка. Не скажеш, що Андрій був відкритим, але простору для того, щоб віддати зрячу передачу в центр, у нього було достатньо. Ще мить і після відскоку зльоту метрів з 17-ти б’є Коноплянка – неточно. Через дві хвилини Україна проводить наступ лівим краєм і після переводу в центр Едмар коротким пасом врозріз виводив на ворота Гармаша. Денис, щоправда, біг в інший бік і зачепитися за м’яч повноцінно не зумів, однак вступив у боротьбу з воротарем і таки виграв єдиноборство. Проте атака не отримала продовження, оскільки арбітр зафіксував напад на воротаря. Трохи згодом Денис виконає підкат вже зовсім чисто, причому виб’є м’яч з-під ніг останнього оборонця Кечоєвіча. «Куля» полетіла до Ярмоленка, поряд з яким, щоправда, у штрафному майданчику вже був Владімір Божовіч.
Повну картину домінування українців у стартовому відрізку можна доповнити ще неточним ударом Коноплянки зі штрафного зліва. А надалі перевагу, заспокоївшись, поступово захопили чорногорці. Першим тривожним дзвінком стала обрізка того ж Коноплянки, яка призвела до прориву Йоветіча правим краєм. Зупинив Стевана у відчайдушному, але надзвичайно видовищному підкаті Ракицький. Через лічені хвилини після цього моменту вперше далася взнаки незіграність центральних оборонців гостей. Вучініч виконав пас «черпаком» на хід Йоветічу, а Тимощук з Ракицьким не розібралися, хто має вступати в єдиноборство. В підсумку Стеван ледь не вийшов сам на сам з П’ятовим – Андрій ліквідував загрозу своєчасним виходом з воріт.
А в наступній ситуації українському воротареві банально пощастило після того, як Зверотіч виконав штрафний справа, а Кечоєвіч, замикаючи передачу з лінії воротарського майданчика, не влучив у стулку. Найідеальніший же в цьому непростому для гостей відрізку момент втратив Вучініч. Ситуація один до одного нагадувала ту, яка призвела до єдиного взяття воріт українців у Києві. Два нападники чорногорців після швидкого виходу з оборони отримали розріджений простір, Йоветіч майстерно витягнув на себе двох оборонців і віддав передачу на хід Вучінічу. Мірко чисто виходив на побачення з П’ятовим і навіть пробив українському воротареві впротихід. Та м’яч зрадницьки для чорногорського капітана не увійшов у кут, а вдарився у стійку з зовнішнього боку. Трибуни зустріли невдачу кумира затяжним скандуванням «Мірко, Мірко!». Ще один момент біля власних воріт ледь не створив Тимощук. Контролюючи вихід м’яча до лицьової лінії, Анатолій на мить зупинився і не помітив, як з-за спини виник Вучініч. Мірко вхопив «сферу» і відразу сильно пробив у ближній кут – П’ятов реагує і відбиває м’яч на кутовий.
Наша команда в цьому відрізку мала трохи розгублений вигляд і робила спроби огризатися лише з допомогою дальніх ударів. Небезпеки з них було мало, але той момент Вучініча вніс певний емоційний злам і трохи відсунув гру з половини українців. Більше того, на 28-й хвилині Ярмоленко, прорвавшись з лівого флангу, заробив штрафний метрів з 25-ти. Коноплянка пробив дуже добре, проте Младен Божовіч витягнув м’яч з кута. На відскоку першим був Ярмоленко, але пробити йому оборонці не дали. Андрій виконав передачу вздовж воріт і м’яч долетів на правий фланг на Федецького. Артем у цій ситуації наважився на удар майже з нульового кута. Божовіч знову зреагував і перевів «кулю» за лицьову лінію.
Найкращий же в першій половині шанс українці втратили на 32-й хвилині. Ярмоленко, увійшовши до штрафного майданчика господарів справа, обігрався в стінку з Зозулею і чисто вийшов сам на сам з голкіпером суперника. Андрій бив у ближній кут, проте м’яч влучив точно туди ж, куди й у моменті за участю Вучініча – в стійку з зовнішнього боку. На 39-й хвилині українці мали змогу провести контратаку. Гусєв перервав небезпечний навіс справа і вибив м’яч головою на Гармаша. Денис відпасовував вправо на Ярмоленка і робив цілком правильно, оскільки перед Андрієм був відкритий фланг. Ось лишень віддавав пас Гармаш не надто сильно і Ярмоленку довелося збавляти швидкість, аби заволодіти м’ячем. А потім трохи перетягнув м’яч вже сам Андрій. Він мав змогу віддавати на хід Зозулі. Але робити це вартувало відразу. Проте цю коротку мить Андрій втратив і врешті перевів вліво на Коноплянку. Перед Євгеном вже було два оборонці…
Іншими словами, кінцівка тайму видавалася оптимістичною. Надто після того, як через рецидив старої травми залишив поле Йоветіч. Замість Стевана прогнозовано вийшов автор переможного голу в першому матчі цих суперників – Деян Дем’яновіч. В епіцентрі подій він опинився дуже швидко. Зверотіч сильно пробив зі штрафного метрів з 30-ти. М’яч летів по центру воріт, але удар був могутнім і взяти «кулю» намертво П’ятов не зумів. На відскок вибігав Дем’яновіч, проте зробити цього не встиг, сигналізуючи судді, що оборонці його притримували. В цьому моменті суддя на провокацію не піддався. Та на початку доданого до перших 45-ти хвилин часу провокація, якої так побоювався Фоменко, ввела українських прихильників у стан трансу. Інцидент відбувався перед самою пресовою ложею, тому журналістам було добре видно, що Зозуля Владіміра Божовіча не бив. Та чорногорець скорчився, вдав з себе контуженого й німецький рефері сприйняв цю безперечну симуляцію за чисту монету. Зозуля отримав червону картку і тепер весь другий тайм Україна змушена була проводити в неповному складі.
Після перерви Фоменко не став нічого змінювати у тактичній схемі. Гравці розташувалися на тих же позиціях, що й зі старту матчу. Лише вістря атаки не було. Тепер вістрям були флангові крила. Брновіч же в свою чергу перейшов зі схеми 4 – 4 – 2 на 4 – 2 – 3 – 1. Дам’яновіч змістився на позицію під нападником, а попереду грав Вучініч. Власне, Мірко й створив перший небезпечний момент поряд з ворітьми П’ятова вже на 48-й хвилині. Точніше, то був черговий провал Тимощука, котрий спершу не зміг перервати довгої передачі на Мірко, а потім програв суперникові капітанський забіг. В підсумку Вучевіч прострелив та на наше щастя Касаліца, котрий забіг у центр, пробив надто незграбно і м’яч пролетів у трьох метрах від воріт.
Ледь не відразу в середині поля відбувся ще один неоднозначний момент за участю судді. Павічевіч в боротьбі за м’яч вдарив коліном у поясницю Коноплянку. Євген впав на поле, а суддя не відреагував ніяк і продовжив гру. Не витримав, здійнявшись з лави, навіть зазвичай спокійний Фоменко. І наше щастя, що бодай момент на 53-й хвилині, коли Дам’яновіч відверто симулював у штрафному майданчику, рефері трактував вірно і показав чорногорському нападнику попередження.
Ця ситуація трапилася одразу після того, як Україна повела в рахунку. Ярмоленко пробив по воротаж Божовіча метрів з 30-ти, а воротар, намагаючись взяти м’яч намертво, помилився. «Куля» вискочила голкіперові з рук, а на добивання поспішив Гармаш. Денис прийняв м’яч біля лицьової лінії, змістився трохи ближче до лінії воротарського майданчика і пробив. М’яч вдарився у дальню стійку пройшов по лінії воріт і зупинився в протилежному куті – 0:1!
Тепер, забивши гол, українцям вартувало вгамувати емоції суперників і не пропустити відразу. Чорногорці кинулися в наступ трохи істерично, але якийсь ефект такі дії мали. Спершу був вище згадуваний момент з симуляцією Дам’яновіча, трохи згодом – штрафний метрів з 17-ти, який Вучініч пробив над поперечиною. Окрім того, Мірко навіть забив гол та арбітр за мить до того зафіксував офсайд.
Врешті, українці з завданням впоралися і потихеньку самі почали відповідати. Тепер вже більш переконливо, з легкістю. Ярмоленко цілком міг забивати другий м’яч. Отримавши на правому куті штрафного майданчика передачу від Ротаня, Андрій підробив м’яч під ліву ногу і зряче вистрелив на виконання у дальній кут – поруч зі стійкою! Згодом, після розіграшу кутового і передачі зліва від Коноплянки не зумів з десяти метрів пробити Ротань.
Чорногорці виглядали відверто пригніченими і те, що сталося на 66-й хвилині, було логічним наслідком емоційного перепаду в грі господарів. Волков поруч з лівою боковою лінією на половині суперника грубо збив Ярмоленка. Цей стрибок у ноги заслуговував на пряме вилучення, та арбітр обмежився попередженням, яке однаково було для Волкова другим.
Власне, тепер, коли склади вирівнялися, Україна отримала повноцінну змогу грати на контратаках. А це наша команда вміє робити прекрасно. Фоменко ледь не відразу провів другу заміну і випустив замість Гармаша, який потрудився дуже добре, але втомився, Сергія Кравченка. Фактично, Сергій грав на позиції відтягнутого центрфорварда. І забити він міг ледь не відразу після того, як з’явився на полі, коли Ротань з непростої ситуації виконав красивий пас п’ятою, а Сергій лише трохи не зорієнтувався в ситуації і замість удару по воротах вступив у боротьбу з воротарем. Згодом вже Коноплянка, отримавши м’яч на лівому фланзі, обійшов оборонця, змістився у центр і пробив метрів з 22-х – Божовіч перевів м’яч на кутовий.
Суперники, звичайно, старалися, але вони в цей час вже грали не розумом, а серцем. Момент у чорногорців був після того, як Зверотіч подав штрафний справа, а Пековіч пробив головою – поруч зі стійкою. Взагалі, у цей час, який розділяв перших два українських голи, треба відзначити плідну гру Едмара. Він вміло читав ходи суперника і розпочинав своєчасними передачами атаки своєї команди. Символічно, що саме Едмар своїм перехопленням ініціював друге взяття воріт. Він віддав передачу на Ротаня, а Руслан відразу переадресував м’яч вправо на Ярмоленка. Вийшов пас у спину, але Андрій швидко зорієнтувався і відпасував на Коноплянку. Євген метрів з 15-ти спрямував «кулю» прямісінько у кут – 0:2!
Фото - ФФУ
Господарі відверто поплили й поки фанати насвистували «кузьмичів», які почали покидати трибуни стадіону, Павічевіч отримав другу жовту картку. Це було все і те, що відбувалося в наступних десять хвилин, стало відвертим добиванням. Два м’ячі у той відрізок – то якась фантастика. Спершу Федецький неймовірним ударом з правого флангу влучив прямісінько в дальній кут, а вже в доданий арбітром час Безус обіграв чотирьох оборонців суперника і знущально відправив м’яч над Божовічем – 0:4. Може, виглядало трохи цинічно, але чорногорці своєю підлою грою в першій половині матчу самі спровокували українців на таку кінцівку. Збірна Фоменка здобула одну з найяскравіших перемог в незалежній історії вітчизняного футболу.
Фото - Павла Кубанова, ФФУ
Популярное сейчас
- Сабо: Мудрик своими выступлениями за Челси сделал антирекламу нашим игрокам
- Красотка дня. Роскошная модель, которая покорила сердце Джуда Беллингема. ФОТО
- Известно, кто в Украине покажет бой Усик - Фьюри
- Вацко объявил, что его не пригасили комментировать матчи Евро-2024
- Много сердец и секси-фотосессия. Как эффектная жена украинского футболиста отпраздновала свой день рождения. ФОТО
- Секрет успеха. Как жена Андрея Лунина поддерживала своего мужа на трибунах в матче с Ман Сити. ВИДЕО
Комментарии 493