Адіс Яхович: З України вивеземо щонайменше одне очко

Збірна Македонії напередодні гостьового поєдинку відбору на Євро-2016 проти національної команди України провела на "Арені Львів" передігрове тренування. А сьогодні зранку у розкладі підопічних Бошко Джуровскі була прогулянка по Львову. По її завершенні нападник балканців Адіс Яхович, який ще в минулому сезоні у складі полтавської "Ворскли" виступав у чемпіонаті української Прем’єр-ліги, відповів на питання кореспондента UA-Футбол.

- Адісе, як тобі Львів?

- Красиве місто. Серед решти українських міст воно вирізняється своєю європейською архітектурою. Але мені й Полтава також подобається. Втім, моя голова зараз зайнята проблемами зовсім іншого характеру.

- Футбольними – думаєш про гру з Україною на "Арені Львів"?

- Ну а про що інше можна думати в день гри…

- Чого очікуєш від сьогоднішнього матчу?

- І я, і мої партнери чудово розуміємо, що гра для нас буде дуже важкою, але й українці, не зважаючи на хорошу погоду у Львові, можуть не чекати легкої прогулянки. Важко буде обом командам, а от для глядачів гра має бути цікавою. Що ж до результату, то сподіваюся, як мінімум в нічию ми зіграємо і одне очко точно завоюємо. Хоча, звичайно, хотілося б перемогти, але це вже побачимо по ходу гри.

- Із збірною Люксембургу ви ледь-ледь вирвали перемогу і то, на останніх секундах.

- Той матч склався для нас зовсім не просто. Вже ближче до закінчення першого тайму двоє наших гравців зіштовхнулись і обоє отримали ушкодження. І за той час, доки їм надавали медичну допомогу, Люксембург забив нам два голи. Тож на перерву ми пішли програючи 1:2, хоча й відкрили рахунок. Але мушу визнати, що перший тайм ми насправді зіграли погано. Зовсім іншу гру ми показали по перерві, напевне на нас позитивно вплинула розмова з тренером у роздягальні. В другому таймі ми забили два голи і виграли 3:2. Справді, переможний гол нам вдалося забити перед самим фінальним свистком, тож до певної міри нам поталанило. Але я вважаю, що на це везіння ми заслужили своєю грою в другій половині зустрічі, тому наша зовсім не проста перемога є цілком заслуженою.

- Такий хід гри став наслідком вашої недооцінки суперника чи Люксембург за останній час і справді додав?

- Не можна сказати, що ми легковажно поставилися до цього матчу, але й не думали, що гра складеться для нас настільки важко і нам доведеться прикласти максимум зусиль. Однак, треба віддати належне й Люксембургу. Ця команда грає дуже організовано і треба відзначити, що вони помітно додали в функціональній готовності. Особливо небезпечними є їхні швидкі контратаки. Це підтверджується і їхніми результатами: в білорусів очки вони відібрали і ледь те саме не зробили з нами. Думаю, що й іншим командам нашої групи з Люксембургом буде далеко не так просто, як про це майже всі казали одразу після жеребкування.

- З Люксембургом більшість ігрового часу ви провели в атаці. З Україною також будете грати в атакувальний футбол чи зробите ставку на оборону?

- Про те, як гратимемо з Україною говорити не хочу, та й на разі не маю, що сказати. Якою буде наша тактика з українцями, вирішить наш тренер, а ми про це дізнаємось на установці, яка буде по обіді.

- Чи відомо тобі, що квитків на сьогоднішній матч не було в продажу ще два тижні тому?

- Нічого про це не знаємо, але це чудово, коли трибуни заповнені по самі вінця. Значить на стадіоні буде справжня футбольна атмосфера. Розумію, що стадіон буде підтримувати українців, але коли ти граєш, то завеликим рахунком це не має значення – головне, що трибуни повні і палко вболівають.

- А вболівальники з Македонії будуть на грі?

- Звичайно, хотілося б, але я не думаю, що в нас буде велика група підтримки. Можливо, десь десяток другий фанів і буде, але не більше. Все ж від Македонії до України не так близько, а таку дальню подорож на один матч серед жителів нашої країни може собі дозволити далеко не кожен.

- Ти не хочеш говорити про гру збірної України, тоді хоча б скажи від кого з українців ти та твої партнери чекаєте найбільше неприємностей?

– В українців багато хороших футболістів, але я б виділив трьох – Ярмоленка, Коноплянку та Зозулю, а також Тимощука з його колосальним досвідом. Однак, і проти інших ваших футболістів ми діятимемо максимально зібрано. Але мене особисто розчарував той факт, що сьогодні в складі збірної України не буде жодного гравця з полтавської "Ворскли", бо я дуже сподівався, що зустрінусь з кимось зі своїх колишніх партнерів по команді. Коли відбулось жеребкування і стало відомо, що Україна і Македонія будуть грати в одній групі, то я ще був гравцем "Ворскли". І ми з Дедечком, який на той час регулярно отримував виклики в збірну України, обговорювали можливість того, що нам доведеться зіграти не лише за одну команду, а й один проти одного. Вже в цьому сезоні знаю, що в збірну України запрошувались Громов та Ребенок, з якими ми також разом грали за "Ворсклу", але, на жаль, так сталося, що в нинішній збірній України немає ні Дедечка, ні Громова, ні Ребенка.

- Якщо ти згадав "Ворсклу", то скажи чому залишив Полтаву?

– Мені в Полтаві було дуже комфортно, а "Ворскла" хороша команда, яка ставить перед собою серйозні завдання. Це підтверджується і їхньою грою в нинішньому сезоні і я думаю, що цього року "Ворскла" таки зуміє пробитися в Лігу Європи. Що ж до мого рішення покинути Полтаву, то зізнаюся, тут вирішальну роль зіграла складна ситуація в Україні. Якби я був холостяком, то на 99% я б продовжив контракт, який закінчився цього літа. Але в мене є дружина і маленька дитина і я хочу, щоб вони були завжди в безпеці. Так, в Полтаві було спокійно, але коли в країні, де ти проживаєш йде, війна, почуватися абсолютно спокійно не можливо в принципі. Звичайно, можна було відправити сім’ю в Македонію, а самому продовжити грати на Україні. Але з цим не погоджувалась дружина та й я сам волію, аби сім’я була завжди зі мною. Тому я поїхав в Хорватію грати за "Рієку" і провів там два з половиною місяці. До речі, коли "Ворскла" влітку була на зборах в Словенії, то я приїздив до них у гості.

- А як ти потрапив до Росії?

- Вже в ході сезону мені запропонували виступати за "Крылья Совєтов" з Самари. Порадившись з дружиною, я дав згоду. Умови мене влаштовують, клуб має хорошу інфраструктуру. Перед командою стоїть завдання повернутися в російську Прем’єр-лігу. Поки що все складається якнайкраще. Я граю в основному складі. Зіграв чотири матчі, в яких забив чотири голи. Вчора "Крылья Совєтов" грали свій черговий матч, я телефонував хлопцям. Потішили мене тим, що знову виграли, тож ми зміцнили наші позиції лідера. Думаю, ми виконаємо завдання і вже наступного сезону гратимемо в Прем’єр лізі, але зараз моя голова зайнята сьогоднішнім матчем за збірну проти України.

- Матч з Люксембургом, мабуть, відібрав у вас багато сил. Чи встигли ви відновитися?

- Справді, навіть не думали з Люксембургом викладати на повну, але добре, що виграли і взяли перші три очки. Вірю, що сьогодні додамо до них, щонайменше ще одне.