Равіль САФІУЛЛІН: „ПФЛ не ставить за мету контроль над суддівством”

Равіль САФІУЛЛІН: „ПФЛ не ставить за мету контроль над суддівством”

18 января 2007, четверг. 11:112007-01-18T11:11:43+02:00

Виступ президента Професіональної футбольної ліги України Равіля Сафіулліна на останньому Конгресі ФФУ привернув неабияку увагу футбольної громадськості

Виступ президента Професіональної футбольної ліги України Равіля Сафіулліна на останньому Конгресі ФФУ привернув неабияку увагу футбольної громадськості. Деякі вітчизняні ЗМІ, з подачі керівників ФФУ дуже швидко „приписали” керівництву ПФЛ бажання узурпувати український арбітраж. Пресс-служба ПФЛ звернулася до Равіля Сафовича із проханням розставити всі крапки над „і” у цьому питанні.

- Після Конгресу ФФУ на ПФЛ та її керівництво вилилася нова порція звинувачень «суддівської» тематики. Мовляв, Ліга намагається підпорядкувати собі вітчизняний арбітраж...

- Подібна реакція була очікуваною і, на жаль, вона стала вже традиційною. Будь які пропозиції ПФЛ завжди викликають у ФФУ якісь безпідставні та незрозумілі підозри. Це принаймні дивно. Я вже неодноразово наголошував, що Ліга не ставить і не ставитиме за мету контролювати суддівство. Нашою метою є досягнення прозорості в усьому, що пов’язано з арбітражем та інспектуванням.

- Яким чином ви бажаєте досягти цієї прозорості?

- Насамперед, ми вважаємо за доцільне призначати арбітрів та делегатів на спільному засіданні Бюро ПФЛ, Комітету арбітрів та Інспекторського комітету ФФУ в присутності представників ЗМІ. А дисциплінарні санкції до арбітрів і делегатів повинні на першому етапі прийматися на засіданні Бюро ПФЛ, як це відбувається по відношенню до футболістів, тренерів та керівників клубів. До речі, в засіданнях Бюро ПФЛ беруть участь багато представників ФФУ. Однак керівництво ФФУ виступає категорично проти наших пропозицій. Хочу вкотре підкреслити, прозорість у діяльності – це звісно не панацея, але обов’язкова складова у вирішенні проблем суддівства. Я ще раз наголошую – нинішньому керівництву ПФЛ абсолютно не потрібен контроль, а ФФУ вкотре дезінформує футбольну громадськість. До речі, у деяких футбольних функціонерів занадто коротка пам’ять. Чомусь ніхто сьогодні не згадує, що в часи, коли президентом ПФЛ був Григорій Суркіс, славнозвісний „тотальний контроль” якраз і належав Професіональній футбольній лізі. Сьогодні наш арбітраж - це зона з обмеженим доступом і суцільним грифом таємності. Багато в чому це і породжує проблеми. А про те, що ці проблеми вкрай серйозні, говорить і президент ФФУ. Неважко порахувати, що за час президенства Григорія Суркіса Комітет арбітрів очолює вже третій голова. Наші ж прагнення щодо надання роботі Комітету більшої прозорості наштовхуються на жорсткий опір. Ми пропонували, щоб списки арбітрів перед затвердженням на Виконкомі ФФУ проходили узгодження на засіданнях Рад відповідних ліг. Здавалось, цілком логічно. Хто, як не представники клубів, постійно стикаються з незавжди коректними діями суддів і повинні висловити свою думку? Це вочевидь їх турбує не менше ніж членів Виконкому ФФУ, які з об’єктивних причин бачать арбітрів в основному на телеекранах.

- Але ж зараз ця процедура діє.

- Так. Але Ви не уявляєте, скільки часу та зусиль довелося нам витратити, щоб переконати в цьому керівників ФФУ!

- На останньому засіданні Центральної Ради ПФЛ клопотала перед Виконкомом ФФУ про відсторонення двох арбітрів від обслуговування матчів першої ліги. Причина?

- Упереджене суддівство, що було підтверджено після перегляду фрагментів відеозапису відповідних матчів. Погодьтеся - причина більш ніж вагома.

- А які наслідки клопотання?

- Виконком збирається перед початком весняної частини змагань. А поки що віце-президенту ПФЛ, який підняв ці питання, почали телефонувати невідомі особи с погрозами. Можна припустити, що в окремих суддів існують свої високі покровителі. Можливо тому дехто так лякається прозорості?

- Як ви прокоментуєте слова Григорія Суркіса про те, що «керівництву ПФЛ слід зняти з себе форму польових командирів...»?

- Можливо президенту ФФУ хотілося б, щоб ми вдягнули форму денщиків, але нам вона не личить.

- Останнім часом вистачало критичних матеріалів у ЗМІ на адресу ПФЛ... Валерій Мирський пише у «Спорт-Експресі», що колишнє керівництво ПФЛ не знало про заборони ФІФА...

- Лукавить, м’яко кажучи, Валерій Ісайович. Циркуляри ФІФА, які не рекомендують лігам контролювати суддівство, датовано 1992 та 1998 роками. І мені достеменно відомо, що про ці документи керівництво ФФУ проінформувало тодішнє керівництво ПФЛ, а Мирський в Лізі обіймав посаду відповідального секретаря. Хочу нагадати, що свого часу Суркіс погрожував власною відставкою з посади президента ПФЛ, якщо не отримає від ФФУ право на контроль суддівства. Ось таким чином тоді шанували норми ФІФА. Не вгамується пан Мирський і в тій же статті повертається до Конгресу. Зі всією відповідальністю заявляю – окремим делегатам Конгресу були вручені заздалегідь підготовлені тексти виступу з критикою ПФЛ по питанню, якого не було в порядку денному. І ось цей факт у журналіста, який вважає себе справедливим, та суворо дотримується етики обраної професії, повинен був би викликати бажання перевірити - чи насправді це так. Провести журналістське розслідування та підтвердити або спростувати мої слова. Втім, я впевнений, що результати цього розслідування можуть виявитися не на користь слідчого. Приблизно півтора роки тому саме Мирський, відправлений президентом ФФУ в чергову «творчу відпустку», прийшов до мене в офіс ПФЛ та говорив, що поки футболом керують брати Суркіси – порядку годі й чекати. Саме Мирський пропонував мені свої послуги з позиції людини, яка багато знає „про їхні справи”. Отримавши мою жорстку відмову, Мирський знов повернувся на службу до тих, яких ганьбив. Це і є принципи людини, журналіста, та професіонала?!

- Що є причиною пропозицій з боку ПФЛ в питанні суддівства?

- Насамперед, це безодня проблем та скандалів, в яку занурився наш арбітраж. Запрошення іноземних арбітрів стало чи не головним показником діяльності Комітету арбітрів ФФУ. Апогеєм суддівського безладдя став славнозвісний матч „Динамо” – „Шахтар”, який обслуговував португальський рефері Пауло Кошта. Делегат ФФУ на цьому матчі Анатолій Дяченко, бачив усі помилки арбітра, ситуацію, до якої вони призвели, але дозволив собі оцінити його дії майже на „відмінно». До речі, саме він є головою Інспекторського комітету ФФУ! Натомість члени Комітету арбітрів УЄФА називали суддівство Кошти „провальним” та „жахливим”. Ось такі діаметрально протилежні оцінки.

Українські представники футбольної феміди фактично не обслуговують важливі матчі єврокубків та національних збірних команд. І все це на фоні того, що більшість скандалів в українському футболі спричиняє неякісна робота суддівського корпусу. Зважаючи на це, ПФЛ не може стояти осторонь.

- Ви торкнулися теми іноземних арбітрів... Яку позицію займає ПФЛ?

- Ми завжди були проти запрошення закордонних арбітрів. Вважаємо, що це безперспективний шлях. Потрібно готувати свої кваліфіковані кадри, а не використовувати чемпіонат України як полігон для підготовки іноземних арбітрів. Інновації ж ФФУ призвели до того, що минулого року іноземні бригади провели вже 10 матчів. І це були 10 найкращих, найгостріших матчів Вищої Ліги. Саме тих матчів, в яких український арбітр дійсно може покращити свій професійний рівень. Ми ж віддаємо цей ласий шматок неоціненного досвіду іноземцям.

Тепер, зважаючи на рівень суддівства наших арбітрів, деякі власники футбольних клубів вищої ліги пропонують запросити на всі матчі весняної частини за участі їх команд іноземних суддів... Ось до чого все дійшло. Ще в часи так званого експерименту ФФУ у фіналі Кубка України сезону 2004/2005 (арбітр норвежець Терье Хауге) ми попереджали керівництво федерації про можливі наслідки. Але до нас традиційно не захотіли прислухатись. Як результат – арбітр допустився декількох серйозних помилок, однак за це делегат ФФУ на матчі, він же голова Експертної комісії ФФУ виставив йому дуже високу оцінку.

Наведені приклади неадекватних оцінок суддівства іноземних арбітрів з боку фахівців ФФУ, разом з випадками аналогічних оцінок дій наших арбітрів в чемпіонаті та першостях країни, ставлять під сумнів об’єктивність делегатського корпусу. Це ще одна проблема про яку ми неодноразово говорили і яку необхідно вирішувати, тому що якість суддівства залежить і від рівня інспектування.

- Які ще пропозиції ПФЛ не знаходять підтримки ФФУ?

- ПФЛ котрий рік поспіль пропонує скоротити кількісний склад арбітрів вищої ліги до 18 осіб. Це дозволить збільшити „ігрове навантаження” на арбітрів, адже сьогодні судді вищої ліги в середньому проводять 1,1 матча за місяць! Про яке підвищення майстерності може йти мова? У вищій лізі потрібно посилити конкуренцію, залишити найбільш підготовлених арбітрів, а інші нехай доводять свою спроможність у першій лізі. Вкотре пропонуємо скоротити чисельність делегатів, залишивши тільки кваліфікованих, об’єктивних та принципових фахівців.

- Поширена думка, що ПФЛ диктує свої умови в суддівстві та інспектуванні , а увесь „фінансовий тягар” несе на собі ФФУ. ПФЛ же тільки збирає кошти на свої потреби.

- По-перше ми не диктуємо, а обґрунтовано, з врахуванням практики європейського футболу, пропонуємо. По друге, ПФЛ відшкодовує федерації 50% витрат на підготовку арбітрів та делегатів в усіх лігах. Щорічні внески клубів ПФЛ України складаються з коштів на утримання апарату ПФЛ (з них 20% ПФЛ направляє ФФУ на її потреби) і заробітної платні (гонорарів) арбітрів та делегатів. На потреби арбітрів і делегатів витрачається понад 90% щорічних внесків клубів. До речі, з метою стимулювання підняття рівня підготовленості арбітрів, з ініціативи керівництва ПФЛ, за останні роки клуби тричі підвищували гонорар суддям вищої ліги і збільшили його майже в сім разів.

Вважаю, що при цьому клуби мають право отримати від наших арбітрів кваліфіковане та неупереджене суддівство.

- Повернемось до Конгресу ФФУ. Ваша оцінка цього засідання була недвозначною – „фарс”. В чому ви вбачаєте його причини?

- Причини різноманітні, але найголовніша – це намагання відвернути увагу громадськості від нагальних проблем, які переповнюють вітчизняний футбол. Як відомо, найкращий захист – напад. І цим сповна користується президент ФФУ, який і є повноправним претендентом на посаду головного режисера цього „спектаклю”. На початку засідання Суркіс запропонував внести до порядку денного питання „Про ситуацію, яка склалася в нашому футболі...”, а далі все йшло як завжди - заздалегідь, зі смаком, виписані виступи, ретельно підібрані оратори... Ще кілька красномовних фактів. ФК „Шахтар” звернувся з проханням замінити свого члена виконкому ФФУ Юрія Колоцея на іншого представника клубу – Олександра Черкасова. Конгрес проголосував проти. Центральна Рада ПФЛ пропонувала, окрім Черкасова, ввести до складу Виконкому виконавчого директора ПФЛ Анатолія Попова та двох віце-президентів Ліги – результат той самий. Григорій Суркіс вкотре продемонстрував талант управлінця в таких справах.

- Але ж буквально кількома днями раніше Центральна Рада ПФЛ за клопотанням ФФУ одноголосно ввела до складу Бюро ПФЛ ще двох представників ФФУ.

- Це дійсно так. Я рекомендував членам Центральної Ради підтримати клопотання ФФУ, а Суркіс аналогічного кроку не зробив. Чому? Питання до нього.

- Не можна оминути тему із розмахом зведеного та презентованого світові Будинку Футболу. Відомо, що ПФЛ, як і ФФУ мала переїхати у нове приміщення, про що не раз говорив і президент ФФУ...

- ...і запропонував це нам, але на таких умовах, з якими просто неможливо погодитися. А саме – провести всі внутрішні роботи у приміщенні за кошти ПФЛ (а це щонайменше 1,3 мільйони гривень) та сплачувати федерації щомісячну платню, яка майже в 2 рази вища за ту, що ми сплачуємо зараз, орендуючи офіс у самісінькому центрі міста. Очевидно, на думку Григорія Суркіса, саме у такий спосіб і повинні будуватися партнерські відносини між ФФУ та ПФЛ, якими він постійно опікується, але, на жаль, лише на словах, а його дії свідчать зовсім про інше.

Источник: ПФЛ


Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев