×
Спасибо, я уже с вами
Прихована логіка Суркіса

Прихована логіка Суркіса

1 марта 2012, четверг. 14:352012-03-01T14:35:02+02:00

Навіть у радянські часи — епоху суперечливих рішень — завжди залишалося місце здоровому глузду. Перед тим як щось намітити: з’ясовували наявний стан речей, визначали пріоритети, окреслювали затребувані цілі та шляхи їх реалізації і вже потім «брали під козирок».

Зовсім протилежне споглядається у діях керівництва ФФУ. Від дійсності до реалізації — жодних проміжних етапів! У цьому громадськість переконалася, ознайомившись із останніми рішеннями Виконкому федерації. Прагнемо сильну збірну — подовжуємо угоду із Блохіним, потерпаємо від неякісного суддівства — пролонгуємо контракт із Колліною. Все геніальне — просто! Однак навіть автор цього вислову Альберт Ейнштейн ще більше вирячив би очі і вивалив язика, якби за свого життя ознайомився б із організацією процесу за Суркісом.

Без сумніву, залучення до сучасних процесів у вітчизняному футболі таких авторитетів як Блохін із Колліною — це абсолютна заслуга Суркіса-президента. Їхній професіоналізм є беззаперечним, але річ не у прізвищах, а в принципі. Чи потрібно було настільки квапливо проштовхувати рішення щодо продовження співпраці із цими фахівцями, і до яких наслідків воно може призвести, якщо все піде не так, як вимальовує собі керівництво ФФУ?

Збірна

Який сенс заздалегідь продовжувати співпрацю з Олегом Блохіним? Як відомо, тренер, у якого чинна угода спливає по закінченні Євро-2012, не вимагав нового контракту. А йому «причепом» «нав’язали» відбірну кампанію на ЧС-2014, щоб влаштувати якусь «стабільність». Просто як сприйматиметься на своїй посаді Блохін у випадку провалу на домашньому Євро?

Ні в якому разі не хочемо наврочити, тому вигадувати фантастичні сценарії не будемо, а просто звернемося до пошуку аналогії в історії. Пригадуєте фінал Кубка СРСР 1973 року? Київське «Динамо», у матчі проти єреванського «Арарату», веде у рахунку 1:0. До кінця зустрічі лічені хвилини! Севідов, який у той час тренував киян, міняє спочатку Буряка, а потім Блохіна. Як результат, «Динамо» залишилося… без Кубка.

А ще не можна виключати можливість невірно обраних складу команди на матч або тактики — факторів, через які збірна не зможе посісти призове місце не те, що на Євро, а й навіть у своїй групі. Тож має бути зрозумілим, що причин змінити коуча після літа 2012 року може вистачати. Кому ж було потрібно додатково навантажувати й без того забиту голову Блохіна думками про відбір на ЧС-2014… Невже розрахунок робився на те, що заздалегідь зроблена пропозиція продовжити співпрацю надасть Блохіну додаткових сил?

Потребу у новій угоді із тренером її ініціатор, один з членів виконкому Віктор Межейко, мотивував необхідністю забезпечити Блохіну «стабільність». Але чи не отримаємо замість цього застій? Оскільки навіть у випадку не виконання першої задачі — успішного виступу на Євро — Блохіна одразу ж підписали під реалізацію другої — ЧС-2014. Тобто ще два роки головна команда країни змушена буде працювати за методикою, що може не дати необхідного результату у попередній кампанії. А те, що новий контракт запропонували тренеру, який після повторного вступу на посаду ще не встиг провести жодного офіційного матчу, взагалі нонсенс!

Так, дійсно, є випадки пролонгації угод аж до кінця наступного циклу серед колег Блохіна — Берт ван Марвейк, Йоахім Льов, Джованні Трапаттоні. Але у них і досягнень на тренерській лаві більше, і контракти з ними на нові змагальні цикли продовжили ще у минулому році або після успішно пройденого відбору, а не за лічені місяці до старту змагань.

Логіку у рішеннях виконкому ФФУ годі шукати. Виявляється, питання збірної для наших чиновників настільки примітивно-очевидні, що не потребують додаткового аналізу і можуть вирішуватися поспіхом. Просто внесенням питання на голосування з місця! Адже у порядку денному Виконкому його не було, учасники засідання не були готові до такого повороту подій. А напрошується зовсім інший сценарій! Створити відповідну комісію, доручити їй вивчити питання, заслухати звіт головного тренера, після чого доповідь голови комісії, обговорити почуте і на цій основі прийняте те чи інше рішення — подовжувати співпрацю чи ні. Це є не те що логікою, на жаль, непритаманною керівництву ФФУ. Це є аксіомою!

Суддівство

Напевно, підбивати підсумки роботи П’єрлуїджі Колліни в Україні все ж зарано. На Виконкомі він обмежився лише короткою усною доповіддю, відзвітувавшись перед присутніми на слух і не надавши їм жодної документальної інформації або бодай одного папірця для попереднього ознайомлення. Нагадаємо, що в італійського профі ще майже півроку контракту, і заслуханий на Виконкомі його звіт варто вважати етапним, а не підсумковим. Тому ухвалювати рішення щодо пролонгації стосунків заздалегідь, до завершення терміну дії попереднього контракту, абсолютно неправильно. Хоча б тому, що зараз не краща для цього нагода. Попереду найважливіші матчі чемпіонату та Кубка України, відтак ризик нових суддівських скандалів дуже і дуже великий. А в клубів, якщо не забули, дуже багато запитань щодо суддівства. Через це Віталія Кварцяного, по суті, зняли з роботи, оштрафовано президентів «Арсеналу» та «Оболоні».

Колліна неодноразово казав, що бере відповідальність за вітчизняне суддівство на себе. Проблеми з арбітражем залишаються, та окрім кількісних змін у складі відповідного комітету та суддівському корпусі, інших результатів роботи італійця не видно. Колліна в усіх інтерв’ю каже, що організовує процес, але від нього очікують результату! Того, чого і близько немає. Складно не погодитись з аргументацією власника «Дніпра» Ігоря Коломойського, висловленої ним у минулу неділю у телеінтерв’ю: «Це називається з усіх найгірших варіантів обрали найменш найгірший. З усіх лих обрали найменше. Суддівський корпус вбиває інтригу, видовище, процес…».

Вдумайтеся у ці слова! Чи не віддають вони приреченістю? Виходить, що наші клуби вже не сподіваються на успішне вирішення нагального питання і відчувають себе змушеними на страждання! Наведені слова Коломойського — це ще одне свідчення поспішності рішення ФФУ подовжити співпрацю із Колліною. Тут напрошується та ж загальноприйнята процедура, про яку велася мова вище з приводу контракту Блохіна. Якщо ж Виконком вирішив, що два роки співпраці з Колліною — це мало, чому б не запропонувати йому лише річну пролонгацію? Як це так — давати людині, яка ще навіть не відзвітувала про перший строк діяльності, одразу три роки нової каденції? Не соромно ж щосезону підписувати новий контракт найкращому тренеру сучасності Хосепу Гвардіолі. Переконаний, що Колліна близької до каталонця ментальності.

Тож мотиви Виконкому головування Суркіса алогічні та незрозумілі. Італійський фахівець, як і Блохін, ультиматумів з приводу нової угоди не ставив.

Говоримо Виконком — маємо на увазі Суркіса

Федераційний орган, який наділений вагомими повноваженнями, не може із ними впоратися, на чому неодноразово наголошував «УФ». Невже у комітету така вже велика завантаженість? Радше професіоналізму бракує. Або сміливості. Одностайність під час голосувань, примітивно розіграні спектаклі при обговоренні питань, спонтанність пропозиції Межейка… Хіба можна повірити, щоб Суркіс дозволив кинути напризволяще питання, не відрепетирувавши його заздалегідь із давніми прибічниками. Подібні маріонеткові зібрання нагадали славнозвісний радянський слоган. Зараз він би звучав так: говоримо Суркіс — маємо на увазі Виконком, говоримо Виконком — маємо на увазі Суркіса.

Про безпорадність цього органу, зокрема, свідчить і те, що про відставку з посади голови комітету арбітрів Вадима Шевченка ми дізнаємось з інтернету, про його залучення на роботу вже як начальника відділу підготовки та проведення заходів збірних команд ФФУ — також! Попри те, що зняття, як і затвердження, кандидатів на посаду голови комітету, є винятковим привілеєм Виконкому. І на сьогодні немає рішення ані про його зняття, ані про його призначення на нову посаду. Як і невідомо, хто офіційно затверджений голова комітету, і чи ця посада взагалі не скасована.

П’ятирічки Суркіса

Ідея централізованого планування економіки СРСР що п’ять років, схоже, настільки припала до душі президенту ФФУ, що він переніс її на вітчизняні футбольні терени. Розпочалося все у вересні 2007 року, коли Суркіса всупереч статуту ФФУ переобрали президентом на п’ять, а не на дозволені чотири роки. Це вже потім головний документ федерації переписали під незаконно прийняте рішення, а за строком давності про фальсифікацію призабули. Новий період він назвав П’ятирічкою Ренесансу і скромно сам собі визначив у ній роль архітектора. До речі, такого зухвальства, як збільшення під себе каденції собі не дозволяють навіть президенти ФІФА та УЄФА. У 2011-му році їх переобрали на чотири роки.

За благословення свого голови Виконком ФФУ підніс всім нам ще одну, таку собі «п’ятирічку на двох», складену за сумою додаткових каденцій Блохіна та Колліни. Оскільки логічних передумов для подібних рішень не виявлено, то висновки напрошуються очевидні. Або все у ФФУ робиться необдумано, «на авось», або ж має місце підготовлена та хитро підлаштована, говорячи мовою футболу, «технічна» гра. Під маскуванням «п’ятирічки на двох», насправді започаткувалася чергова індивідуальна п’ятирічка — ще одна Суркісова.

Елементарно, Ватсоне

Проаналізувавши останні події, приходимо до цікавих результатів. У вересні цього року спливає 5-річний термін президентства Суркіса. Відскочити, як у грудні 2010-го, йому вже точно не вдасться, оскільки конгрес буде звітно-виборчим, а йти на нові фальсифікації зі статутом федерації її керівнику тепер вже не вдасться. Згідно з цим документом, дату конгресу призначає Виконком, але він чомусь підозріло мовчить, а у кулуарах кажуть, що вибори-2012 нинішня федераційна верхівка намагається дотягти до грудня.

Гадаю, що основна причина цьому — вибори до Верховної Ради України, призначені на жовтень. Чудово розуміючи свою нинішню політичну слабкість, Суркіс що є сили буде боротися за потрапляння до числа 450 щасливчиків. Ну щоб ймовірно набутий адмінресурс та відновлену політичну вагу можна було б швиденько перетворити у зміцнення власних позицій на виборах президента федерації. Суркіс започаткував серйозну гру і впливатиме на електорат (тобто колективних членів ФФУ) присутністю у своїй команді гучних імен Колліни та Блохіна.

А якщо план нинішнього керманича зірветься, і комфортне крісло президента ФФУ дістанеться іншому, то Суркіса і слід зникне, щойно настане день нараховувати зарплатню Колліні з Блохіним. То вже будуть проблеми нового хазяїна Будинку футболу. І починатиме той свою діяльність із негативним сальдо та «товстими» відомостями поважних куратора і тренера. Раптом новий президент ФФУ захоче достроково розірвати з ними контракти, тоді варто зауважити, що розмір виплати неустойки вищевказаним спеціалістам вираховуватиметься мільйонами. І зовсім не гривень…

Таким чином, всі дії Суркіса не спонтанні, а чітко сплановані. Він використовуватиме різні технології, аби відлякати потенційних конкурентів від президентського крісла ФФУ. І необхідність платити великі гроші Блохіну та Колліні один з таких способів. Чи багато набереться кандидатів, здатних звалити на себе такий тягар як гонорари високооплачуваним функціонерам. Очевидно у цьому і є прихована логіка президента ФФУ.

← Нажми «Нравится» и читай нас в Фейсбуке

Источник: Богдан Куценко, Газета "Український футбол"


Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев