Ювіляру присвячується. Видатні матчі Блохіна-тренера


Відмічаючи 60-річчя Олега Блохіна, UA-Футбол згадує найкращі матчі в його тренерській кар’єрі

Ювіляру присвячується. Видатні матчі Блохіна-тренера


Будучи найвидатнішим українським гравцем, Олег Блохін, хто б там що не говорив, залишається єдиним вітчизняним тренером, котрий зумів зробибити собі ім’я на Заході. Робота в грецькому «Олімпіакосі», котра дала старт тренерській діяльності Олега Володимировича, втягнула його в справжнє горнило футбольних пристрастей. І встоявши тоді, Блохін показав, що нова робота – це його. Пірейський клуб він очолював майже три роки. Показово, що за останніх 30 років в «Олімпіакосі» на довше затримався лише один наставник – боснієць Душан Баєвіч.

Якщо бути більш точним, то балканець працював з пірейцями 3 роки і 4 місяці, що на 8 місцяців довше, ніж термін роботи Блохіна. Не дивно, що з Грецією пов’язані перші видатні перемоги українського наставника. При бажанні їхній список можна розширити регулярними звитягами «Олімпіакоса» Блохіна в дербі над «Панатінаїкосом». Втім, відмічаючи 60-річчя Олега Володимировича, UA-футбол зупинився на найбільш знакових досягненнях одного з найвидатніших українських тренерів сучасності. Сподіваємося, що в найближчому майбутньому цей список з грецьких, українських і російських успіхів поповниться першими динамівськими звитягами.

1 вересня 1991року

1-й тур чемпіонату Греції-1991/92

«Олімпіакос» Пірей – АЕК Афіни – 4:2

Голи: Ціантакіс 3, Протасов 18, Протасов 32, Протасов 34 – Савефскі 42, з пенальті, Дімітріадіс 60

На 34-й хвилині Протасов не реалізував пенальті (воротар)

Пірей. Стадіон «Караіскакос». 30 248 глядачів

Впродовж усієї діяльності Блохіна в «Олімпіакосі» команду переслідували фінансові труднощі. Такі «дрібниці» призводили до того, що у вирішальний момент команді в боротьбі з більш стабільними в матеріальному аспекті столичними «Панатінаїкосом» і АЕКом не вистачало для чемпіонства якоїсь дещиці. В сезоні-1990/91 «біло-червоні» поступилися «Пао», а через рік на фініші програли всього три очки АЕКу. Правда, починався той сезон для команди Блохіна феєрично: в стартовому турі вона розбила майбутнього чемпіона вщент.

«Олімпіакос» провів перший тайм настільки шалено, що друга половина перетворилася на формальність. Спершу Нікос Ціантакіс, обігравши двох суперників, увігнав м’яч з 25-ти метрів під поперечину. Звісно, велика провина в тому голі належить Антонісу Міну. Проте то були ще квіточки в порівнянні з тим, що голкіпер гостей творив далі. На удар Протасова з-за меж карного майданчика він не зреагував взагалі – 2:0. Потім, коли Геннадій Литовченко виконав кутовий, Міну затримався з виходом й дозволив, аби «куля» долетіла на дальню стійку, прямісінько на голову Протасову – 3:0. АЕК поплив і вже через дві хвилини пропустив вчетверте. На цей раз Карапіаліс кинув в прорив Протасова, а ривок українця Міну зупинив з порушенням. Пенальті виконував сам постраждалий. Воротар на удар зреагував, але за добиванням Протасова не встиг. Щоправда, подальші події показали, що оборона й воротар господарів Іліас Талікріадіс теж видатною майстерністю й злангодженістю не відзначаються. Елементарні помилки призвели до двох голів у ворота пірейців. 4:2 – хоча в другому таймі той же Протасов міг робити «покер», а ще один прекрасний шанс відзначитися втратив олімпійський чемпіон Сеула, екс-торпедівець Москви Юрій Савічев.

Що було далі? Фінансовий коллапс, який призвів до страйку легіонерів команди й, як наслідок, до поразки від слабкого «Ксанті». Блохін погрожував піти, але врешті залишився на своєму посту. Проте повернути команді стабільність у грі в тому сезоні вже не зміг.

27 травня 1992 року

Фінал Кубка Греції-1991/92

«Олімпіакос» Пірей – ПАОК Салоніки – 2:0

Голи: Литовченко 21, Цалухідіс 62

«Олімпіакос»: Талікріадіс, Пахатурідіс, Каратаїдіс, Влахос, Нендідіс (Хацідіс 54), Цалухідіс, Литовченко, Ціантакіс, Ю. Савічев, Протасов, Софіанопулос (Карапіаліс 64)

ПАОК: Ґабріч, Ікономідіс, Маліуфас, Мітоґлу 73), Алексіу, Мацімбонас, Лаґонідіс, Мбормбокіс, Скартадос, Джурджевіч (Калоґеропулос 46), Турсунідіс, Анастасіадіс

Суддя: Закестідіс

Пірей. Стадіон «Караіскакіс». 29 381 глядач

Безперечно, в Кубку «Олімпіакосу» проявити себе було простіше. Практика показувала, що в окремо взятих матчах команда Блохіна з екс-радянським кістяком у складі могла переграти будь-якого суперника. І лише велике нещастя, точніше, самозаспокоєність пірейців призвели до раннього, на стадії 1/16 фіналу, вильоту з Кубку Греції-1990/91. Там «Олімпіакос» переміг в першому матчі ПАОК 2:0 (один з голів на рахунку Протасова), а потім поступився на виїзді – 0:3. Другого кубкового провалу Блохіну могли й не простити. Тому, ведучи чемпіонську гонку з АЕКом, пірейці до другого за рангом турніру ставилися з усією серйозністю. В чвертьфіналі вони зустрілися з «Панатінаїкосом». В першому матчі на «Караіскакісі» була зафіксована нічия – 0:0. У матчі-відповіді на гол кращого на той час грецького нападника Дімітріса Саравакоса відповів Протасов – 1:1. Дорога до фіналу, зважаючи, що у півфіналі АЕК та ПАОК зустрічалися між собою, була розчищена.

У фіналі «Олімпіакос» зустрівся з ПАОКом й у першому матчі на виїзді мав проблеми, але Джіотіс Цалухідіс відіграв гол Джірґоса Скартадоса. Вдома пірейці свого вже не віддали. Блискучий матч видав Протасов. Він сам не забив, але розірвав оборону суперника в якості диспетчера. Спершу Олег двічі вдало навішував на Софіанопулоса. Той не забив. На 21-й же хвилині Протасов, розігнавши атаку, віддав пас на Литовченка й той влучно пробив з-за меж штрафного майданчика – 1:0. Трохи згодом, отримавши ще одну передачу від земляка, нинішній тренер «Кривбасу» міг зробити «дубль», однак влучив з семи метрів у воротаря. Врешті в середині другого тайму Цалухідіс ударом в падінні головою зняв питання про переможця. То був перший трофей Блохіна-тренера. Через два місяці, перегравши АЕК в матчі на Суперкубок Греції, Олег Володимирович здобув свій другий тренерський титул. Відзначимо, що перемогу 3:1 в тому матчі пірейцям принесли Батіста, Цалухідіс і Карапіаліс, які відзначилися після передач Литовченка.

21 жовтня 1992 року

1/8 фіналу Кубка володарів кубків

«Монако» - «Олімпіакос» Пірей – 0:1

Гол: Ваіціс 86

«Монако»: Етторі, Дюма, Валері, Тюрам, Сонор, Діб (Себве 62), К Перес, Луїс Енріке, Ньяко, Джоркаефф, Клінсманн

«Олімпіакос»: Мірцос, Влахос (Саввідіс 62), Пагатурідіс, Міцібонас, Каратаїдіс, Ганцідіс, Ціантакіс, Цалухідіс, Литовченко, Карапіаліс (Батіста 40), Ваїціс

Суддя: Лісткевич (Польща)

Монако. Стадіон Луї ІІ. 5 612 глядачів

Свою першу єврокампанію тренер Блохін розпочав з зустрічей проти одеського «Чорноморця» в 1/16 фіналу Кубка кубків. Тоді в першому матчі в Піреї підопічні Віктора Прокопенка створили сенсацію. Суперники постійно атакували, створювали моменти, а забив гравець команди гостей Юрій Сак. Щоправда, в Південній Пальмірі справедливість швидко відновилася: два Ґіорґоси – Ваїціс і Міцібонас – забили Олегу Суслову два голи й тим самим маже зняли питання про переможця. В ендшпілі матчу третій гол «Чорноморцю» забив Протасов.

Тим самим «Олімпіакос» вийшов до 1/8 фіналу, де зустрівся з надзвичайно сильним в той час «Монако». Щоб переконатися в цьому, достатньо подивитися на склад «монегасків», в якому можна помітити чинного чемпіона планети Клінсманна, майбутніх чемпіонів світу і Європи Джоркаеффа і Тюрама. Тренував ту могутню компанію Арсен Венґер. Блохін не посоромився обрати в грі проти такого опонента захисний варіант. При цьому оборонялися гості дуже грамотно, так і не давши супернику потурбувати свого воротаря Мірцоса надто серйозно. А наприкінці гри Даніель Батіста видряпав м’яч на правому краї в оборонців суперника й виконав простріл, який замкнув Ваїціс – 0:1. Не змогли «монегаски» розхитати оборони суперників і на «Караіскакісі». «Олімпіакос» вистояв – 0:0. Блохін вперше з 1972-го, коли у півфіналі Кубка чемпіонів грав «Панатінаїкос», вивів грецький клуб до чвертьфіналу єврокубка. Проте там проти мадридського «Атлетіко» пірейцями керував серб Любомір Петровіч. Разом з Блохіним на хвилі чергової кризи з клубу пішли й Протасов з Литовченком. Савічев перебрався до німецького «Сарбрюккена» ще в літнє міжсезоння.

17 листопада 2004 року

Відбірний матч чемпіонату світу-2006

Туреччина – Україна – 0:3

Голи: Гусєв 8, 0:2 Шевченко 16, Шевченко 88

Туреччина: Рюшту, Сейхан, Четін (Тунчай Санлі 27), Емре, Юміт, Окан, Ніхат, Текке, Бариш, Караденіз (Баштюрк 53), Чемшір (Атеш 66)

Україна: Шовковський, Несмачний, Федоров, Єзерський, Русол, Шевченко (Назаренко 90), Шелаєв, Гусєв, Воронін (Рикун 60), Гусін, Воробей (Дмитрулін 74)

Суддя: Кортеш Батішта (Португалія)

Стамбул. Стадіон «Шюкрю Шараджоглу». 40 468 глядачів.

Тодішній президент ФФУ Григорій Суркіс, представляючи нового наставника збірної України восени 2003-го, сказав до журналістів: «Ви хотіли західного наставника, який би розумів наш менталітет. Представляю вам українського наставника з західним менталітетом». Олег Блохін, котрий понад десятиріччя трудився в грецьких «Олімпіакосі» ПАОКу, «Іонікосі» та АЕКу, повернувся в Україну. І відразу заявив, що виведе збірну на мундіаль-2006 з першого місця. З цієї заяви не сміявся лише лінивий, собливо на фоні поразок в товариських матчах. Та й перша гра відбору, яка завершилася виїзною нічиєю проти Данії, не обнадіяла. Все-таки, в тому результаті був помітний чималий елемент випадковості.

Остаточно в українську збірну і тренера Блохіна її вболівальники повірили після матчу на «Шюкрю Шараджоглу». В ньому українці буквально знищили чинного призера світового чемпіонату. На характер гри вплинув швидкий гол у виконанні Олега Гусєва, котрий замкнув простріл Андрія Вороніна. Через 8 хвилин Воронін знову виконав роль асистента, цього разу дозволивши відзнавчитися Шевченкові – 0:2. Від такого шоку турки відійшли лише з початком другого тайму, але оборона і Шовковський грали надійно. А наприкінці зустрічі дивовижно зіграв Олександр Рикун, котрий допоміг Шевченкові оформити «дубль».

8 червня 2005 року

Відбірний матч чемпіонату світу-2006

Греція – Україна – 0:1

Гол: Гусін 81

Греція: Нікополідіс, Сейтарідіс, Ґумас (Пападопулос 85), Фіссас, Капсіс (Вінтра 57), Басінас, Заґоракіс, Караґуніс (Цартас 35), Яннакопулос, Врізас, Харістеас

Україна: Шовковський, Русол, Єзерський, Федоров, Несмачний, Тимощук, Гусін, Гусєв, Воробей (Ротань 56), Воронін (Шелаєв 90), Шевченко (Бєлік 90)

Суддя: Теммінґ (Нідерланди)

Пірей. Стадіон «Караіскакіс». 35 000 глядачів

Зігравши з українцями 1:1 у Києві, чинні чемпіони Європи тим самим стали нашими головними конкурентами в боротьбі за перше місце у відборі до мундіалю-2006. Виїзну гру Блохіну довелося грати там, де він починав свою тренерську діяльність – на пірейському «Караіскакісі». Хтозна, може, саме тренер вселив своїм підопічним віру, яка переросла в незламність й дозволяла протягом 80-ти хвилин терпіти. Греки в тому матчі мали величезну перевагу, надійно грав Шовковський. Однак на 82-й хвилині в елементарній ситуації помилився Анґелос Басінас й цей ляп перетворився на «булліт» у виконанні Андрія Гусіна. Шансів Антонісу Нікополідісу Андрій не залишив. Хтось скаже, що то знову був дикий фарт, але після цього поєдинку зупинити українську збірну на шляху до мундіалю могло лише диво. Блохін стримав слово – Україна вперше поїде на чемпіонат світу.

26 червня 2006 року

1/8 фіналу чемпіонату світу-2006

Україна – Швейцарія – 0:0, по пенальті 3:0

Пенальті: 0:0 – Шевченко (воротар). 0:0 – Штреллер (воротар). 1:0 – Мілевський. 1:0 – Барнетта (поперечина). 2:0 – Ребров. 2:0 - Кабаньяс (воротар). 3:0 – Гусєв.

Україна: Шовковський, Несмачний, Тимощук, Шевченко, Шелаєв, Гусєв, Воронін (Мілевський 110), Гусін, Воробей (Ребров 93), Ващук, Калиниченко (Ротань 75)

Швейцарія: Цубербюллер, Джуру (Ґрихтінґ 33), Маньїн, Фоґель, Кабаньяс, Віккі, Фрай (Лустрінеллі 116), Барнетта, Мюллер, Деґен, Якін (Штреллер 64)

Суддя: Арчундія (Мексика)

Кельн. «Кельнштадіон». 41 000 глядачів

Між тим, про фантастичний фарт Блохіна говорили ще до старту планетарного форуму в Німеччині. Сліпий жереб обрав дебютантам доволі прохідну групу з явним фаворитом Іспанією, але з доволі слабкими Тунісом і Саудівською Аравією. Врешті, Блохіна це не мало бентежити. Він привіз до німеччини команду, яка була готова до всіляких поворотів долі. Команду бійців, яка не зламалася після 0:4 в стартовому поєдинку від «фурії», а потім взяла своє там, де й мала взяти.

В 1/8 фіналу українцям теж пощастило. Вони знову уникнули зустрічі з грандами й зустрілися з найбільш прохідною серед можливих суперників Швейцарією. Цю гру іноземці називали «торжеством антифутболу». Щось в тих словах є, бо за 120 хвилин суперники пробили по воротах один одного лічені рази. Блохін вгадав, бо маючи проблему з центральними оборонцями, ризикнув поставити в пару до Ващука опорного хава Гусіна. Вгадав, бо саме Андрій був одним з кращих на полі. В підсумку Україна завдяки майстерності Олександра Шовковського виграла серію пенальті й з першої спроби вийшла до чвертьфіналу чемпіонату світу.

20 червня 2008 року

14-й тур чемпіонату Росії-2008

ЦСКА Москва – «Москва» - 0:2

Голи: Іванов 6, Чижек 70

ЦСКА: Акінфеєв, Шемберас (Рахимич 67), В. Березуцький, Ігнашевич, Одіа, О. Березуцький, Дзаґоєв (Рікарду Жезус 57), Ю. Жирков, Ваґнер, Красіч, Мамаєв (Алдонін 68)

«Москва»: Жевнов, Годунок, Йоп, Кальошин, Кузьмін, Рікарду (Самедов 63), Іванов, Чеснаускіс, Бракамонте, Ребко (Єпуряну 67), Чижек (Круніч 85)

Суддя: А. Ніколаєв (Москва)

Москва. Стадіон «Лужники». 11 000 глядачів

Після прогнозованої з огляду на жереб невдачі у відбірному циклі до Євро-2008 Олег Блохін залишив збірну України, але без роботи довго не був. Йому запропонували очолити «Москву». То – найбільш неоднозначний період в тренерській дільності Олега Володимировича. Він не зміг знайти спільної мови з гравцями, встиг посваритися з польськими журналістми після матчів Ліги Європи проти варшавської «Легії».

Провівши з командою сезон, який команда завершила на дев’ятому місці, Блохін разом зі своїм помічником Андрієм Балем прогнозовано склали свої повноваження. А їхня робота в Москві запам’ятається найперше перемогою над ЦСКА Валерія Газзаєва. Той матч почався неквапливо, але після того, як Станіслав Іванов після передачі Рікарду від кутового забив швидкий гол, «городяни» свого вже не віддали. Вони вміло оборонялися й вичікували своєї нагоди. Така з’явилася на 70-й хвилині, коли Томаш Чижек після передачі Едґараса Чеснаускіса влучно пробив сходу.

11 червня 2012 року

Матч групового турніру чемпіонату Європи-2012

Україна – Швеція – 2:1

Голи: Шевченко 55, Шевченко 62 – Ібрагімовіч 52

Україна: П’ятов, Гусєв, Михалик, Хачеріді, Селін, Тимощук, Ярмоленко, Назаренко, Коноплянка (Девіч 90+3), Воронін (Ротань 85), Шевченко (Мілевський 81)

Швеція: Ісакссон, Люстіґ, Мельберґ, Ґранквіст, М. Ольссон, Ельм, Чельстрем, С. Ларссон (Вільгельмссон 68), Ібрагімовіч, Тойвонен (А. Свенссон 62), Русенберґ (Ельмандер 71)

Суддя: Кюнейт Чакір (Туреччина)

Київ. НСК «Олімпійський». 64 290 глядачів

Вдруге прийняти збірну Блохіна фактично спонукали ті, хто його потім наполегливо звідти виганяв. Григорій Суркіс, знаючи непростий характер Олега Володимировича, з цією кандидатурою зволікав до останнього. Врешті, через експерименти колишнього керівництва ФФУ тренерові не вистачило часу, аби підготувати збірну до старту на домашньому Євро-2012 повноцінно. Блохін не мав часу для кадрового маневру. А тому в товариських матчах змушений був награвати основну обойму гравців.

Видається, що з ситуації, яка склалася, тренер витиснув максимум. Україна виглядала на чемпіонаті Європи навдивовиж боєздатною. Особливо – в матчах проти шведів і англійців. Проте підданим Її Величності хлопці Блохіна в останньому турі таки поступилися. А шведів у стартовому матчі переграли переконливо. Пропустивши на початку другого тайму нелогічний гол, господарі не знітилися, а продемонстрували харатер. Спершу Олег Гусєв протягнув м’яч майже через усе поле, віддав на фланг на Ярмоленка, а той навісив – Шевченко ударом в падінні головою пробиває Ісакссона. Минає ще сім хвилин, як Коноплянка подає кутовий, а Андрій, наче Зінедін Зідан в фіналі чемпіонату світу-1998, оббігши Ібраґімовіча, пробив головою на випередження в ближній кут. Оторопілий Міхаель Люстіґ, прикриваючи стійку, не встиг навіть ворухнутися.

11 вересня 2012 року

Відбірний матч чемпіонату світу-2014

Англія – Україна – 1:1

Голи: Коноплянка 38. Лемпард, 87, з пенальті

Англія: Гарт, Бейнс (Бертран 73), Яґелка, Лескотт, Джонсон, Джеррард, Лемпард, Клеверлі (Велбек 62), Окслейд-Чемберлейн (Старрідж 69), Мілнер, Дефо

Україна: П’ятов, Селін (Шевчук 75), Хачеріді, Ракицький, Гусєв, Тимощук, Гармаш, Ротань (Назаренко 90+2), Конополянка, Ярмоленко, Зозуля (Девіч 89)

Суддя: Кюнейт Чакір (Туреччина)

Лондон. «Вемблі». 68 102 глядачів

Тепер ми дивуємося, як команда, котра грала на рівних з англійцями, всього через місяць могла так беззубо виглядати в зустрічах проти Молдови і Чорногорії. Блохін пішов зі збірної несподівано, на гребені слави. На «Вемблі» українці тривалий час володіли перевагою, яку вінчав фантастичний гол Євгена Коноплянки. Це був колектив, який не визнає авторитетів. Колектив Блохіна. Без Олега Володимировича Принцеса знову перетворилася в Попелюшку. Сподіваємося, що остаточно одужавши, Блохін доведе, що прийняв правильне рішення.

Оцените этот материал:
Комментарии
Войдите, чтобы оставлять комментарии. Войти
донцк-киев (киев)
Десять лет назад мы с коллегой после работы пошли на "юбилейный матч" на Олимпийский. Я идти не очень хотел-лил проливной дождь. Но коллега уговорил, что это знаменитость,легенда футбола, советский Пеле или Марадона.Вообщем круче его нет. Правда есть Яшин, но он вратарь. Остальные, при всём к ним уважении,чуть "по-мельчее" будут. Благодарен коллеге, что убедил меня сходить на этот матч Сборная СССР(ветераны)-Сборная Мира(ветераны), несмотря на дождь получил большое удовольствие. Гвардцетели пела "Виват Король", дети голы забивали, спектакль был неплохой. Я бы и не писал об этом, если бы не одно обстоятельство- стадион был пустой. Та жалкая кучка зрителей среди которых и мы с товарищем - не в счёт.И вот теперь "з огляду на минуле" начинаешь понимать где корни проблем клуба. Ведь могли бы братья Суркисы организовать зрителей,организовать транспорт с близлежащих окрестностей , чтобы приехали люди и назад уехали без проблем? Могли. Билеты сделать бесплатные,с фанами поработать могли? Могли!Да многого бы могли сделать, чтобы заполнить, хотя бы первый ярус. Но не сделали. В клубе посидели, наверное по рюмке чая и всё. Ни афиш, не раскрутки по телевидению(это при том, что были свои каналы) не было. К чему я это говорю.Сила любого клуба в традициях и если клуб и болельщики эти традиции свято чтят, это сила.Это должны понимать владельцы клуба, команда и болельщики. Ради этого нужно отодвигать в сторону обиды,размолвки и идти на компромиссы.Думаю у динамо это должно получиться. У болельщиков тоже.
Ответить
1
0
Вернуться к новостям
Комментарии 14
донцк-киев (киев)
Десять лет назад мы с коллегой после работы пошли на "юбилейный матч" на Олимпийский. Я идти не очень хотел-лил проливной дождь. Но коллега уговорил, что это знаменитость,легенда футбола, советский Пеле или Марадона.Вообщем круче его нет. Правда есть Яшин, но он вратарь. Остальные, при всём к ним уважении,чуть "по-мельчее" будут. Благодарен коллеге, что убедил меня сходить на этот матч Сборная СССР(ветераны)-Сборная Мира(ветераны), несмотря на дождь получил большое удовольствие. Гвардцетели пела "Виват Король", дети голы забивали, спектакль был неплохой. Я бы и не писал об этом, если бы не одно обстоятельство- стадион был пустой. Та жалкая кучка зрителей среди которых и мы с товарищем - не в счёт.И вот теперь "з огляду на минуле" начинаешь понимать где корни проблем клуба. Ведь могли бы братья Суркисы организовать зрителей,организовать транспорт с близлежащих окрестностей , чтобы приехали люди и назад уехали без проблем? Могли. Билеты сделать бесплатные,с фанами поработать могли? Могли!Да многого бы могли сделать, чтобы заполнить, хотя бы первый ярус. Но не сделали. В клубе посидели, наверное по рюмке чая и всё. Ни афиш, не раскрутки по телевидению(это при том, что были свои каналы) не было. К чему я это говорю.Сила любого клуба в традициях и если клуб и болельщики эти традиции свято чтят, это сила.Это должны понимать владельцы клуба, команда и болельщики. Ради этого нужно отодвигать в сторону обиды,размолвки и идти на компромиссы.Думаю у динамо это должно получиться. У болельщиков тоже.
Ответить
1
0
genev09 (Донецк)
Блохин как игрок достиг многого, на как тренер - пока что ничего... "Видатні матчі Блохіна-тренера" - это как насмешка... вот по весне будем смотреть на Динамо и судить по игре о силе Блохина -тренера, когда он проведет полноценное межсезонье (зимнее - длительное, а не куцое летнее), да еще и, судя по заявлениям Суркиса-младшего, с трансферами "под Блохина"... а скорее всего и весной не увидим - следующей осенью будем цыплят считать, когда год пройдет... интересно, что сможет сделать Блохин с командой своей мечты... а пока статья ни о чем...
Ответить
1
4
гупало (Мелитополь)
Я не просто тебя не люблю, Просто я ненавижу тебя, Ті предатель пустивший соплю, Бросил сборную - ради себя...
Ответить
1
3
Кириченко Владислав (Львов)
Приємно бачити матеріал на українській мові!
Ответить
4
0
voodoo3 (Киев)
Может я и слепой, но в упор не вижу Блохина как выдающегося тренера. Как "мотиватор" на некоторые матчи сборноей - да, есть такое, но как тренер, да еще и клубный... не, не видел. Пример далеко не первосортного по маштабам Европы чемпа Греции и слова "выдающийся" - даже не смешно. Ради пиара якобы способностей чудо-тренера вытянутая как иголка в стоге сена победа Москвы над ЦСКА в свете полностью проваленого того сезона, сопровождающегося постоянными связанными с Блохиным и прессой скандалами, выглядит просто нелепой. В РФ Блохин тот сезон отработал как гастарбайтер - срубил несколько лямов зарплаты, нацеленный на Европу клуб под его предводительством облажался по полной, а затем он свалил со скандалами и нереально раздутым эго. Супер-карьера тренера - здесь нечего добавить. В кои-то веки однажды выход из группы на ЧМ, влет испанцам и победа над равными по классу соперниками при отсутвии каких-либо трофеев - ну нереальное достижение... да, за это он наверное и был бы выдающимся, если бы так вывел не Украину, а, например, Молдову или Лихтенштейн (при всем к ним уважении). Как игрок Блохин остался легендой, но тренер - не был и врядли станет. Из статьи режет слух про "выдающихся матчах" ТРЕНЕРА - как-то это все натянуто и шито белыми нитками, невольно хочется воскликнуть - "А король-то голый!" П.С. Все вышенаписанное никак не умаляет уважения к Блохину как к игроку, но не понимаю к чему это в совдеповском стиле воспевание и искусственное создание культов.
Ответить
2
3
Demian (Коломия)
Хороший матеріал. Особисто мені дуже сподобався. І цей і той, що про звитяги Блохіна-гравця.
Ответить
4
1
Лиходей (Умань)
Здається мені, що це не видатні матчі, а видатні перемоги. А шведів у стартовому матчі переграли переконливо. Ми дивилися різні матчі?
Ответить
3
0
Гашек1 (Ахтырка)
спасибо автору.
Ответить
4
1
Foxdnepr (Жмеринка)
Уважаемый, но не очень образованный автор видимо не в курсе, что юбиляр - это когда 50 лет, а не какое-нибудь число с нулем в конце...
Ответить
0
14
Іван Вербицький (Київ)
добре, що ви сильно освічені. Читаємо, що пише Вікіпедія Юбиле́й (позднелат. jubilaeus) — торжественно отмечаемая годовщина знаменательного события, жизни или деятельности какого-либо лица, существования учреждения, предприятия, организации и т. д. Отмечается по истечении десятилетия, двадцатилетия, тридцатилетия, сорокалетия, пятидесятилетия, шестидесятилетия, семидесятилетия, столетия или по иным круглым датам (как правило, соответствующих количеству лет, кратному 10, реже — 5). Юбиле́й (по Далю) — торжество, празднество по поводу протёкшего пятидесятилетия, столетия, тысячелетия, юбилейное торжество. Юбилей пятидесятилетия службы, докторства. Юбилей тысячелетия Руси. Люди, скажіть, чому обов\'язково в кожному матеріалі виключно негатив шукати? То не стосується лише моїх матеріалів. Читаю коментарі під матеріалами своїх колег. Там те саме...
Ответить
11
0
kazna (Луганск)
Сорри за оффтоп, но это уже придирки, многие словари придерживаются того, что это не только 50 (любая дата кратная 10 и даже 5). Точно также как и есть словари противоположного "мнения". Так что, относится можно по-разному.
Ответить
5
0
Kostya Dovgan (Киев)
Как я понял, это все, что Вы лично вынесли из данного материала? Знаете, есть критика, а есть критиканство, переходящее в травлю. Думаю, иногда лучше просто промолчать, вместо того, чтобы выставлять себя в таком свете. Спасибо, надеюсь на понимание.
Ответить
4
0
тутти-10 (Сумська область)
Оце ти себе образованим показав!!!! Ти такий розумний, що прямо аж страшно!!! Ти б статтю краще осилив.
Ответить
4
0
sea (Маріуполь)
скудненько как-то
Ответить
4
4

Новости Футбола

Лучшие букмекеры

Букмекер
Бонус