Після перемоги юнайцької команди "Волині" у фінальному матчі Всеукраїнських спортивних ігор ми попросили прокоментувати перебіг змагань тренера команди Володимира Байсаровича.

- Володимире Миколайовичу, розкажіть, будь-ласка, про підготовку команди до фінального турніру.

- Вже заздалегідь коли ми отримали можливість виступити в змаганнях, то зібралися в обласному управлінні освіти представники команд з Володимира-Волинського (президент - В.Кошельник) та Луцька (президент В.Столяр). Після консультації з головним тренером ФК "Волинь" В.В.Кварцяним намітили план підготовки і були поставлені цілі. Зональні змагання проходили в Луцьку і ми їх виграли, проте не обійшлося без ускладнень, команда втратила Євгена Павлова і Павла Циркуненко - двох провідних гравців. Нагадаю, що тоді Павлов став кращим бомбардиром, провівши сім м'ячів. До фінальної частині змагань в Іллічівську нам було досить складно підготуватися, бо Володимир-Волинські команди грали у фіналах Чемпіонату ДЮФЛ, а команда "Волинь" розпочала підготовку до нового сезону в Євпаторії. Однак Віталій Кварцяний делегував гравців "Волині" нам на змагання і приїхали усі збірники з фіналу ДЮФЛ, незважаючи на різний вік. Ми не грали тільки 1991 р.н., у нас були два гравці 1992 р.н. та двоє 1993 р.н. Ми вибирали гравців не за віком, а за перспективністю, тобто ми віддавали перевагу футболістам, котрі скоро заявлять про себе у головній команді "Волинь".

- Як проходили змагання і як показала себе на них наша команда?

- Виділяти особисто я нікого не хочу, усі хлопці до кінця віддавалися грі, вели себе досить серйозно, незважаючи на проблеми з відновленням. Температура повітря сягала понад 35°С в затінку, футболісти мали слабке харчування. Однак, незважаючи на ці труднощі, плюс травматизм гравців та ряд вилучень ключових гравців, тренерському складу вдалося відновити хлопців на фінальну гру. Ми функціонально нічим не поступилися господарям турніру, одеситам, а вірно вибрана тактична схема дала нам можливість використати наші козирі, незважаючи навіть на вилучення одного нашого футболіста. Чотири захисники одеситів тримали одного нашого форварда і ми отримали перевагу в середині поля, звідки на швидкості вривалися два інших нападники та півзахисники. Додам, що декілька футболістів вийшли на фінальну гру з різними травмами, але виклалися на повну незважаючи на біль, за що і отримали винагороду у вигляді першого місця й звання чемпіонів Всеукраїнських ігор школярів 2008 року.

Попередні матчі та тренування ми проводили на штучному газоні, а фінал відбувся на центральному полі і наші футболісти спершу не встигли пристосуватися. Так на 7-й хв в простій ситуації центральний захисник підсковзнувся і нападник суперника вийшов один на один з голкіпером і відкрив рахунок в матчі. Однак наші хлопці не знітилися і через вісім хвилин вирівняли становище - воротар одеситів нічого не зміг протиставити потужному удару Івана Гомзи з тридцяти метрів. Наприкінці першого тайму наш нападник Жук Василь вийшов сам на сам і був збитий захисниками у карному майданчику. Сам постраждалий влучно виконав пенальті і ми повели в рахунку. У другому таймі ми вирішили не відбиватися, а продовжувати грати у три нападники. Ми мали один реальний шанс збільшити рахунок після виходу сам на сам, правда і одесити при стандартах втратили свої моменти біля воріт.

- То які ж надалі перспективи у юнацького футболу Волині?

- Я вважаю, що ми перемогли цілком заслужено, нас привітала команда Києва, котра зайняла третє місце, наші опоненти по фіналу футболісти та тренери команди Одеської області, організатори турніру і численні уболівальники, котрі відмітили яскраву гру наших хлопців. Я думаю що якби ще бізнесмени на кшталт Столяра і Кошельника почали вкладати кошти в дитячий футбол, то область, маючи хороших футбольних тренерів, маючи величезні футбольні таланти, добивалася ще кращих результатів і головна команда краю була б забезпечена своїми вихованцями.