Отже, панове, прийшов час поговорити. Маю для Вас дві новини - добру і, як не прикро, погану. Пропоную розпочати з кращої - можете спати спокійно, ніхто не планував і не планує подавати на голосування до сесійної зали Верховної Ради законопроект «Про заходи безпеки під час проведення змагань серед професіональних футбольних клубів», в тому вигляді, в якому він нині обговорюється в Інтернеті. На мій погляд, абсурдним є притягати людину до кримінальної відповідальності за створення «неофіційного фан-клубу». А саме таким і подібними дурницями моя команда нашпигувала цей законопроект. Навряд чи хтось міг би подумати, що всерйоз можна прирівнювати футбольні вболівання зі злочинною діяльністю. І звісно ж, жодного з подібних «божевільних» положень не буде подано мною до сесійної зали для голосування. Для переконливості скажу, що одразу після реєстрації цього законопроекту в цій жахливій провокаційній редакції, буквально за кілька днів мною була зареєстрована його інша версія – з якої вже були викинуті основні найбрутальніші положення.

Але ж, панове, давайте перейдемо до менш приємної для Вас новини. Не варто думати, що моя команда насмикала всяких дурниць в цей законопроект лише для того, щоб одноразово полоскотати Ваші нерви, після чого посміятися з Вашої надмірно нервової реакції. Метою будь-якої інтелектуальної провокації є провокування мислення, отже друга малоприємна для Вас новина - що думати таки доведеться. Метою даного законопроекту було провокування осмислення і усвідомлення геть незадовільної ситуації щодо порядку на трибунах, а також щодо зростання насильства як на стадіонах, так і поза ними. Очевидно, що проблема не в самому фанатському русі, а в рівні агресії всього українського суспільства. Страшно дивитись телезйомку, де зображено з яким явним садистським задоволенням представники органів внутрішніх справ гамселять кийками хлопців і дівчат з фанатських команд. Але так само для мене, як для українця, прикро, що якийсь наш вболівальник ударив в обличчя гравця «Динамо» - Бетао. Невже лише за те, що він іншого кольору шкіри? В міліції вболівальник пояснив, що помилився, і переплутав Бетао з португальським гравцем. Отже, якщо гравець португальський, а не український, то бити можна? Ось кілька інфоповідомлень лише за 2008 рік: лютий - «У Львові затримали 60 озброєних фанів ФК Арсенал», квітень - «Матч «Динамо»-«Нафтовик» так й не завершився через бійку фанатів», квітень - «Матч «Дніпро»-«Металіст» завершився грандіозною бійкою дніпропетровських фанатів та міліції», квітень - «Львівські фани побилися з «Беркутом», жовтень - «Фанати «Дніпра» атакували фан-сектор «Чорноморця». Отже, проблема з агресією навколо футболу є, і на жаль, вона посилюється. Я абсолютно впевнений, що проблеми цієї агресії не можна вирішити прийняттям якось одного закону. Я взагалі не великим прихильник всеобіймаючого державного регулювання, а все ж таки більш схильний вірити в силу самоорганізації. Але для цього необхідно осмислення.

Щодо поведінки міліції (часто невмотивовано жорстокої), то можливо варто спробувати перейняти західний досвід і вивести органи внутрішніх справ поза межі стадіону, надавши право професійним клубам самим наймати охоронні агенції, щоб забезпечували порядок на стадіоні? Очевидно, що професійний клуб не був би зацікавлений у садистських проявах власних охоронців. Та й можливостей впливати на професійний клуб у вболівальників на порядок більше, аніж на МВС.

Отже сподіваюся, що процес серйозного обговорення проблеми можна вважати розпочатим. Що ж має бути на виході дискусії?

1. Спільний законопроект «Про заходи безпеки під час проведення змагань серед професіональних футбольних клубів». Коли я кажу спільний, то маю на увазі те, що варто було би провести серію заходів типу круглих столів та широкоформатних зустрічей з залученням як мінімум трьох зацікавлених сторін: професійних клубів, органів правопорядку та фанатського руху. Але не слід забувати і про найбільш масову частину вболівальників (неорганізованих у фанатський рух) - їхні інтереси мають бути обов’язково застережені. Від себе можу додати, що остаточну редакцію законопроекту я подам лише після таких спільних консультацій. Пропоную загальними зусиллями підготувати цей законопроект, тож всі пропозиції Ви вже можете надсилати до моєї команди (а це як мої помічники, так і працівники Центру досліджень політичних цінностей «Аксіа»), яка працює над цим законопроектом. Електронна адреса: m-17@ukr.net або politiedvalues@gmail.com

2. Неофіційний кодекс поведінки вболівальників. Як я вже зазначив, вважаю, що порядок в будь-який сфері повинен досягатися не репресивним заходами, а зростанням рівня самоусвідомлення. Тобто йде мова про взяття на себе ДОБРОВІЛЬНИХ зобов’язань. Поясню ще доступніше: не шкодити стільці на стадіоні не тому, що за це можуть покарати(тобто боязнь репресії), а тому, що це некультурно, тому що наступного разу тобі не буде на чому сидіти. Подумати наприклад в такий спосіб, що наступного разу Ви прийдете на стадіон кожен зі своїм батьком, і Вашому батькові замість пластикового стільця дістанеться розкурочене місце. Розкурочене, до речі, Вашим приятелем-вандалом. Упс. Ніколи не думали про це? Чи Ви думаєте, Ваш батько не має права прийти на стадіон і дивитися матч? Що, футбол лише для організованих фанів? Чи який-небудь дядя з грішми(підставте потрібне: Суркіс. Коломойський, Ахметов,Ярославський, Димінський і т.п.) має Вам наступного разу стільчик полагодити? А може щ й горщик Вам під люлю підставити? Отже проблема у власній відповідальності. Якщо ми всі ходимо платно на стадіон, то ми маємо право вимагати від власників стадіону (тих же дядь з грішми) належного сервісу за наші гроші (починаючи від славнозвісних туалетів, і закінчуючи місцями для парковок автомобілів), але ж і від себе ми повинні навчитися вимагати належного ставлення до інших людей. Принаймні такого, якого ми б хотіли до себе самого.

Тож хотілося б, щоб в процесі дискусії фанатський рух для почав для себе вимальовувати, щось на кшталт «Кодексу честі», і цей кодекс був би не «правилами бійки з представниками альтернативного фан-клубу» із зловорожого міста, а дружби заради футболу.

Ну і на завершення, якщо когось мій, надміру провокативний, спосіб ініціювання дискусії сильно образив, ну, що ж – вибачайте, не знав, як по-іншому до Вас достукатися. Але сподіваюсь, що нині ми зможемо спільно обговорити навколофубольні проблеми і спільно пошукаємо шляхи виходу з незадовільної ситуації. Вірю, що переважна більшість фанатського руху щиро вболіває за футбол.

Так що - побачимось на стадіоні! :)