Шпаргалка для Блохіна. Тактичний аналіз матчу Севілья vs Валенсія

«Севілья» наразі переживає не кращі часи, команда не знає радості перемог вже шість турів поспіль в іспанській лізі і тим не менше, саме підопічні Унаі Емері змогли дуже яскраво показати всі недоліки гри суперника київського «Динамо» в Лізі Європи.

Аналізуючи гру «Валенсії» проти «Барселони» ми відзначали, що за умови швидкого руху м’яча і постійного тиску на захист "Летучих мишей", оборона команди виглядає не надто організовано і гравці часто втрачають власні позиції на полі. Ту гру можна поділити на два відрізки: перших 30 хвилин, коли господарі поля надавали грі необхідної швидкості, і другу частину матчу, коли «Барса» працювала надто повільно, що і зумовило перемогу підопічних Хуана Антоніо Піцці.

«Севілья» переважно грає в системі «4-2-3-1», що в захисті переходить в «4-4-2», обидва вінгери звужують гру до центру, справа ширину атаки витримує Коке, а на протилежному фланзі на край веде зміщення центральний нападник Карлос Бакка. Пасивна гра вперед від лівого захисника Морено може бути пояснена бажанням Емері більш надійно зіграти проти одного з лідерів «Валенсії» Фегулі, не надаючи йому можливостей отримувати вільні зони за спиною крайнього захисника.

Лідер атак команди Іван Ракітіч діяв в позиції атакуючого півзахисника, хоча хорвата важко назвати якісним десятим номером, йому вочевидь не вистачає швидкості прийняття рішень і техніки роботи м’ячем, але за рахунок хорошого руху по полю він компенсує власні недоліки. Хорват вів зміщення в лівий край з намаганням відтягнути за собою суперників і таким чином утворювати коридори між гравцями лінії півзахисту, в його зону в таких випадках зміщувався – Рейес. В центрі поля двійка гравців – Каррісу, більш зорієнтований на захисні дії, та Іборра в позиції восьмого номера.

Відзначимо, в переходах між фазами гри «Севілья» досить довго веде перебудову. Навіть коли за лінією м’яча в господарів було не менше чотирьох гравців, погане розташування і досить довга реакція на втрату м’яча дозволяли «Валенсії» створювати ситуації три в два і чотири в три на половині поля суперників. Саме поганий перехід від однієї фази гри до іншої є основним недоліком гри підопічних Емері, коли говоримо про захист. Разом з тим, маємо вести мову про цілком тренерську команду, з огляду на побудову трійок в атаках і розіграшу стандартних положень, що очевидно ведуться під кожного суперника окремо.

Формації команд

Хуан Антоніо Піцці також як і Емері працював в системі «4-2-3-1», що в захисті перетворювалась на «4-4-2» або «4-4-1-1». До заслуг тренера можна віднести збільшення компактності гри, ніж це було за попереднього тренера. Але є одне але (скорочено АЄОА – ред.) - ближче до завершення кожного з таймів, коли накопичується фізична втома, в команди проявляються старі проблеми розриву між лініями. Сильні сторони "Валенсії" - ті самі, що й були до Піцці. Це швидкий вихід в атаку кількістю до п’яти футболістів завдяки більш високій позиції від Парехо. Також Парехо висувається вперед для пресингу опонентів.

Але зрештою «Валенсія» як і раніше відчуває все ті ж проблеми. А саме - втрата позицій гравцями, що веде до утворення вільного простору, погана взаємодія між лініями захисту, досить великі коридори між гравцями однієї лінії, тому суперник, який пропонує хороший рух на футбольному полі, здатен створити багато проблем. У даному аналізі ми спробуємо показати недоліки гри «Валенсії» в захисті. Можливо, це допоможе команді київського "Динамо" у четвер. Хоча, звісно, сподіваємось, що всі ці моменти побачили вже й Олег Блохін та Андрій Баль, що особисто продивлялись гру іспанців.

Проблеми при розіграшу стандартних положень

Клікніть на фото, щоб збільшити

При стандартних положеннях «Валенсія» використовує персональну опіку, при цьому не ставить гравця на кут воротарського майданчика, цей недолік був одразу використаний «Севільєю». В першому епізоді група гравців господарів поля веде колективний рух на дальню штангу, збільшуючи не покритий простір (наведений червоним кольором), в який з протилежного краю зміщується Ракітіч.

В третьому і четвертому епізодах розіграш кутового - вже для звільнення зони на дальній штанзі. Коке розташувався на межі штрафного майданчика та чекає руху партнерів по на передню штангу, після чого вривається у відкритий простір. Цей досить простий спосіб протидії персональному захисту при стандартах двічі спрацював вже на старті матчу, при цьому не є обов’язково виводити на ударну позицію гравця, як в випадку з Ракітічем.

Можемо пригадати, що одеський «Чорноморець» таким чином звільняв місце на передній штанзі, після чого йшла скидка в середину, куди виходив Кирило Ковальчук. Це більш складна комбінація, але в випадку з «Валенсією» працювало і звичайне колективне відволікання для звільнення простору.

Проблеми позиційного захисту

Клікніть на фото, щоб збільшити

В позиційному захисті «Валенсія» перебудовується на «4-4-2», але через відсутність належної взаємодії між гравцями однієї лінії досить часто утворюються великі коридори, через які можна вести комбінаційні дії. Вище наведено типові епізоди з матчу проти «Севільї». В першому випадку Ракітіч веде зміщення на лівий фланг, відволікаючи за собою Парехо. Утворений коридор наведений червоним кольором, в даному випадку Фуего і Феде мали б звузити простір між собою, а Варгас розташуватись таким чином, що б не допустити передачу між лініями. Але і Фуего, і Варгас висуваються вперед для пресингу на гравця, що розташований в центрі поля. Як наслідок – йде передача через коридор між лініями, куди вже висувається центральний захисник Коста, утворюючи простір вже за своєю спиною. Аналогічний випадок наведено на малюнку №4, але вже на протилежному фланзі. На третьому малюнку варто звернути увагу на розрив між лінією нападників, які залишились за кадром, і півзахисників, що викликало розрив між лінією півзахисників і захисників, де Ракітіч отримав достатньо простору для продовження атакуючих дій.

Проблеми покриття простору між гравцями однієї лінії та вільні зони на флангах

Клікніть на фото, щоб збільшити

Констатуємо погану взаємодія в захисників «Валенсії» і при розвитку швидких атак суперників. На малюнку №1 приведено епізод відразу при втраті м’яча: відстань між Матьє і Костою допустима і фактично атака розвивається чотири в чотири на фланзі, але поганий рух від Баррагана, який змушує Косту зміщуватись в середину та утворює коридор між центральним захисниками, що приведено на малюнку №2. Епізод №3- 4 унаочнює проблему утворення коридорів, що потягнуло за собою провал на фланзі. Між Феде і Фуего в лінії півзахисту утворився великий коридор, який намагається покрити Бернат висуваючись в цей простір, після чого слідує зміщення атаки на правий фланг нападу «Севільї» і звичайна двійка виводить Коке на вільний простір на фланзі.

У другому таймі після вилучення Кости Емері збільшив кількість гравців, що краще здатні працювати в атаку, залишаючи формацію. «Севілья» отримала ще більше території, але так і не змогла реалізувати свою перевагу. Загалом можна сказати, що темп, запропонований господарями поля, викрив всі недоліки «Валенсії», але разом з тим був на заваді і підопічним Унаі Емері, адже в більшості випадків, створюючи досить хороші ситуації, гравцям «Севільї» не вистачало швидкості прийняття рішень, що і зумовило досить високий брак в завершальній стадії атак.

Статистика

Підсумки

Констатуємо, що за два місяці Піцці поки що не вдалось вибудувати захист «Валенсії», команда наразі не здатна працювати організовано за умови хорошого руху від суперника. Крім очевидних проблем на флангах захисту, ця гра виявила і проблеми при розіграші стандартних положень. Якщо наважитись давати прогнози щодо протистояння "Летючих мишей" з командою київського «Динамо», виникає лише одне питання - чи здатні кияни запропонувати достатній темп на футбольному полі, що б скористатись недоліками «Валенсії»…