Своя гра. Тактичний аналіз матчу Челсі - ПСЖ

Попри досить впевнену перемогу за рахунком в першому матчі гра парижан залишила по собі декілька запитань. З одного боку підопічні Лорана Блана продемонстрували хороший контроль м’яча і загалом, особливо в другому таймі, контролювали територію, але працюючи низько в позиційному захисті, відрізками ламалась система гри, і в «Челсі» було достатньо простору для розвитку своїх атак. Як перший, так і другий чинник говорить про те, що парижани прагнуть домінувати на полі через контроль м’яча, при втратах високо зустрічаючи опонентів. Виходячи з цих факторів, розуміємо, що навіть за переваги в два м’яча ПСЖ не зручно будувати футбол на контратаках, низько і щільно розташовуючись на полі.

Гра на переходах від однієї фази до іншої, пресинг в середині поля і використання швидкісних характеристик своїх підопічних - це той футбол, який значно ближче Лорану Блану, якщо говорити про до матчеву стратегію. При цьому треба розуміти, що, отримавши перевагу в середині поля, ПСЖ намагатиметься контролювати подовгу м’яч. Відсутність Ібрагімовича, звичайно, - мінус, адже зменшує кількість гравців в центрі, куди активно веде зміщення Златан, і, можливо, його відсутність зменшила швидкість руху м’яча при змінах фаз гри. В той же час гра з високо розташованим Кавані з тиском на центр захисту суперників утворила б простір під Лавессі і Моуру, що було б певним вирішенням питання відсутності шведа. Проте, Блан вирішив використовувати Едінсона глибше до середини, фактично дублюючи позицію Златана фальшивої дев’ятки.

Іншим рішенням відсутності Златана могла б стати поява Йоана Кабая в середині поля. Це гравець, що краще працює з м’ячем, ніж Верратті, і вміє загострювати гру як рухом з м’ячем, так і завдяки своїм передачам. Кабай - не такий ефективний в захисних діях, менше агресії і відборів, але саме француз більше вписувався в концепцію гри на зустрічних курсах. Нагадаємо, що забитий гол ПСЖ в Лондоні фактично вирішував питання виходу в півфінал, тому французи мали б ризикнути. Але і тут Блан був більш консервативним і обрав варіант з Верратті в середині.

Формації команд

Жозе Моуріньо не мав такого широкого маневру з вибором стартового складу, Давід Луіс і Лемпард в центрі поля, де перший розташований нижче, а Франк входить при атаках в зону між лініями захисту. Також Жозе мав вирішити питання Лавессі, який при даному розташуванні французів завжди вище інших двох форвардів. Тому Вілліан менше вів зміщення до середини і при підключеннях Івановича в атаку контролював Лавессі саме бразилець. Азар - також широкий на протилежному фланзі. Завдання - розтягнути в ширину і утворити зону перед штрафним майданчиком, де Оскар і Лемпард з Ето’о, який вміє грати від воріт, мали б можливість виходити на ударні позиції.

Швидка заміна дещо змінила рух гравців, Шюррле більше тиснув на центр, зміщуючись до середини, Оскар в цих випадках покривав позицію лівого вінгера. ПСЖ працював так само в захисті, як і в домашній грі після забитого м’яча, покриваючи поле в формації «4-1-4-1», вибудовуючи першу лінію захисту в другій зоні поля.

Позиційна атака ніколи не була сильною стороною команд Моуріньо, якщо ми будемо порівнювати його команди, з «Барселоною», нинішнім «Реалом» Анчелотті чи «Баварією», в Англії той же «Ліверпуль» чи «МанСіті» в позиційному нападі працюють значно різноманітніше, краще контролюють м’яч з меншим відсотком браку. Але створення постійного тиску, який змушує суперників розвивати атаки флангами, і фланговий пресинг - це якраз сильні сторони всіх команд Жозе. Нічого нового наставник не пропонував і в цьому матчі, постійний тиск на парижан мав рано чи пізно призвести до помилок в захисті, як це було і в першій грі в Парижі до перерви.

Тут можна лише закинути Лорану Блану, який не зробив правильних висновків з першої гри і дозволив «Челсі» працювати в тому ж стилі. В чому полягав цей тиск? Наприклад, в перших 45 хвилин «Челсі» виконав 220 передач, ПСЖ - 209, відсоток точних - на користь парижан 88 проти 84, але якщо гості намагались виходити в атаку через фланги, де справа рух Лавессі контролював Вілліан, який не поступається в швидкості аргентинцю, а зліва Аспілікуета вдало протидіяв Лукасу Моурі, то лондонці рівномірно розподіляли напрямок своїх атак. Бачимо в парижан 32 передачі в останній третині поля загалом, а в «Челсі» - 48. За рівної гри з невеликою територіальною перевагою господарів поля, вони більше тиснули на захист суперника. Нехай з 48 передач в останній третині 18 були неточними, проте 5 з них були гострими, які потенційно могли призвести до створення небезпечних моментів, в ПСЖ з 32 передач 7 неточних, але лише одна гостра.

З поновленням гри тиск «Челсі» лише наростав, Шюррле став працювати по всій ширині, з глибини входячи в позиці другого форварда. Блан відповів заміною, яка читалась ще зі стартових хвилин матчу, замість Верратті – Кабай. Кавані висунувся більше вперед. Вже за присутності Кабая гості виконали 5 гострих передач, дві з яких на рахунку Йоана, в «Челсі» за другий тайм таких передач – 3. З 55-ї хвилини матчу і по 65-ту ПСЖ мав перевагу, в цей відрізок часу парижани здійснили 5 кросів проти двох в господарів поля, завдали три удари в напрямку воріт Чеха, «Челсі» - 2, також на рахунку гостей три вдалих відбори, в лондонців - нуль.

Ця заміна дозволила контролювати хід матчу вже гостям, на що Моуріньо змушений був йти на ризик, змінюючи Лемпарда на Дембу Ба, що зумовило перехід до системи «4-1-3-2». Відповідно «Челсі» вже не був такий компактний і надавав простір в атаках для парижан, але збільшення тиску на захист змусило гостей сісти ближче до власних воріт. Саме це і було необхідне Моуріньо, адже ще аналізуючи перший матч суперників, ми зазначали, що розташовуючись глибоко в захисті формація ПСЖ ламається і команда припускається багатьох тактичних помилок, погано покриваючи зони на флангах і перед штрафним майданчиком.
Не можна сказати, що «Челсі» мав перевагу в останні хвилини, але саме завдяки замінам господарям поля вдалось відкрити гру, створюючи достатній тиск попереду, що і призвело до забитого голу, хоча і вимушено залишаючи зони в захисті, через які проходили контратаки ПСЖ.

Статистика

Підсумки

Підсумовуючи двохматчеве протистояння, треба сказати, що в значно більшій мірі його програв Лоран Блан, ніж виграв Моуріньо. В французького наставника було більше можливостей впливати на гру навіть за відсутності Ібрагімовича, але він надто пізно наважився вносити корективи в гру. Все це дозволило Жозе Моуріньо та його «Челсі» працювати в звичному для них стилі.