Український слід. Узбекистан

Узбекистан є досить екзотичною футбольною країною для українського уболівальника, але не для українських футболістів. Ця країна Середньої Азії входить у топ-10, куди наші земляки-футболісти їдуть у пошуках футбольного щастя. Одразу хочеться зазначити, що ті, хто наважується спробувати свої сили в Узбекистані, є справжніми сміливцями, адже діє дуже суворий ліміт на легіонерів – не більше 4-х в заявці команди на сезон. Тому там не надто церемоняться з легіонерами, що не зуміли проявити себе.

В сезоні 2013 року в Узбекистані завойовували серця уболівальників троє наших співвітчизників: Олександр Пищур, Андрій Мельничук та Володимир Кілікевич.

Серед них лише Андрій Мельничук мав досвід виступів в чемпіонаті Узбекистану і зазначимо, що дуже солідний досвід. П’ять років своєї кар’єри присвятив український голкіпер узбецькому футболу, з них вже третій рік захищає кольори "Динамо" з Самарканда. Мельничук нещодавно відзначив своє 35-річчя і наразі він є найдосвідченішим гравцем команди, який приймав участь у чемпіонаті (в заявці ще був 40-річний кіпер Горвіц, але він не провів жодної хвилини на полі), крім того, Андрій є капітаном команди. До слова, українець не просто так носить капітанську пов’язку, він є справжнім лідером, який веде за собою партнерів. Майже після кожного матчу професійна ліга Узбекистану визнавала Мельничука кращим гравцем матчу у складі "Динамо".

Загалом не можна сказати, що команда з Самарканда здатна претендувати на щось серйозне в плані здобуття титулів, але є міцним середняком, хоча від лідерів постійно пропускають багато. Однак, в одному з матчів "Динамо" загалом і Мельничук зокрема втрутилися в розподіл нагород. Українець вкотре видав прекрасну гру і зупинив форвардів "Локомотива", який до останнього туру претендував на золото, самаркандці перемогли 1:0. Це був єдиний випадок, коли їм вдалося відібрати очки у топ-4 Узбекистану.

Завершав сезон Мельничук серією з трьох "сухих" матчів, а "Динамо" трьома перемогами, що дозволило піднятися на 8-ме місце в чемпіонаті.

Додамо, що за підсумком березня Мельничук визнавався кращим гравцем "Динамо", а на сьогоднішній день на офіційному сайті самаркандської команди проходить голосування за кращого гравця чемпіонату, на даний момент Андрій Мельничук з великим відривом випереджає решту своїх партнерів (у найближчого в два рази менше голосів).

Статистика сезону: 23 матчі, 9 "сухих" - непогано, як для 8-ї команди, 32 пропущених м’ячі та 6 попереджень - теж трохи забагато, як для голкіпера, але більшість за затримку часу.

Володимир Кілікевич (другий зліва у верхньому ряду) та Андрій Мельничук (голкіпер) / фото ФК "Динамо" Самарканд

Разом з Андрієм Мельничуком сезон в сонячному Самарканді розпочинав Володимир Кілікевич, який змінив кризову "Іскру-Сталь" з Рибніци ( Молдова) на стабільне "Динамо". Початок сезону складався для Володимира, як і для його команди, невдало. Ну, а як ще можна назвати ситуацію, коли команда першу перемогу здобуває в 9-му турі, а сам форвард вперше забив в 10-му турі. Той гол, забитий "Согдіані", так і став єдиним для Володимира в "Динамо", і це при тому, що в Самарканд він переїжджав у статусі одного з головних бомбардирів чемпіонату Молдови.

Влітку Кілікевич залишив один історичний і культурний центр Середньої Азії і переїхав до іншого. Форвард підписав контракт до кінця року з "Бухарою". Він, як і в "Динамо", був у новій команді основним форвардом, але жодного разу не вразив ворота суперників. Такого безгольового сезону з ним не траплялося з 2000/01 років.

Статистика сезону: 21 матч (19 у основі), 1 гол та 4 попередження.

Головним героєм чемпіонату Узбекистану можна вважати ще одного українського форварда - Олександра Пищура.

Прийшовши до "Буньодкору", Олександр одразу ж продемонстрував, що в нього є гольове відчуття і забивати він вміє. Перший свій гол він провів у матчі Ліги чемпіонів АФК у ворота японської "Санфрече Хіросіми" і допоміг здобути своїй команді таку важливу перемогу в гостях. Згодом і узбецькі воротарі дізналися про українського бомбардира. В першому турі чемпіонату голкіпер "Согдіани" п’ять разів виймав м’яч з сітки воріт, а тричі його змушував це робити Пищур.

Форвард загалом стабільно пройшов усю турнірну дистанцію. Так, звичайно, були іноді періоди, коли він залишав поле без голу, але ці періоди не були затяжними. Він міг "промовчати" в трьох матчах, потім "стріляти дуплетами". Головне в його голах те, що вони були дуже і дуже важливими для "Буньодкору".

Спершу Пищур забезпечив ташкентцям участь у плей-офф Ліги чемпіонів АФК, хоча звідти вони безславно вилетіли, не зумівши у 1/8 здолати таїландський "Бурірам Юнайтед".

В чемпіонаті Пищур продовжував регулярно потрапляти у протоколи матчів у графу, де вписують авторів голів. З часом, а саме наприкінці червня, "Буньодкор" вступив у боротьбу за національний Кубок (в Узбекистані діючий володар Кубку розпочинає в ¼ фіналу). Українець допоміг команді потрапити до півфіналу, де у матчі відповіді самотужки здолав головного свого суперника в чемпіонаті – "Локомотив", зробивши дубль (2:0). Ще один дубль Пищур поклав у фіналі у ворота "Насафа" (2:1), переможний гол українець забив на 85-ій хвилині матчу. Так Пищур здобув перший трофей у своїй кар’єрі.

До завершення першості залишалося сім турів, попереду була виснажлива боротьба за "золото" з "Локомотивом" та з одним з голеадорів "залізничників" Таджиєвим у суперечці бомбардирів.

Вдалий сезон для Пищура / фото ФК "Буньодкор"

В цих семи матчах українець забив п’ять голів, один з них у вирішальному матчі заключного туру, який і приніс чемпіонський титул. Крім цього, Пищур все ж зумів випередити конкурентів і став кращим бомбардиром чемпіонату Узбекистану сезону 2013 року.

За рік своєї кар’єри в Середній Азії Українець зробив "золотий дубль", до того ж, його визнали кращим гравцем чемпіонату Узбекистану у вересні (місяць тріумфу у Кубку).

Статистика сезону: чемпіонат - 25 матчів (21 у основі), 19 голів, 3 гольові та 3 попередження, Кубок - 5 матчів, 5 голів, один асист та одне попередження, Ліга Чемпіонів АФК - 8 матчів, 3 голи.