Редакция не несет ответственности за содержание записей в блогах

Американське кіно і український футбол

Американське кіно і український футбол

Автор: Volodymyr Mylenko

23 марта 2016, среда. 16:11

Про те, як треба і як не треба спілкуватися із суспільством.

Не знаю, як вас – а мене ця історія із викликами до збірної утомила. Є виклик – нема виклика. На базі гравець – не на базі. Треба викликати – не треба викликати. І – купа різних гіпотез, припущень, неофіційної інформації та інсайдів…

В голлівудських фільмах – таких, знаєте, масштабних, епічних картинах – одним із традиційних епізодів є такий, коли лідер нації, президент він там за фільмом чи хто, звертається до громадян. З позитивними чи негативними новинами, але це навіть і не важливо – сам факт такого звернення є дуже потужним кроком, який підкреслює і рішучість та відкритість влади, і повагу до суспільства, і багато чого іншого. Причому подібні речі, вони не взяті із довідника «Стеля». Вони і в реальному американському житті мають місце. Ось можете пригадати, як Буш-молодший на всю країну (та чого там, на увесь світ) оголосив про захоплення Хусейна.

І що тут, здавалося б, складного. Вийти і відкрито сказати. Наприклад – «викликаємо» того чи іншого гравця. Чи «не викликаємо». І – чому викликаємо або не викликаємо. Причому так прямо і сказати – викликаємо, бо сильніших на цій позиції за Імярека не бачимо. (Та можна ще й додати про те, що газом російським теж користуємось чи користувалися до останнього часу, бо альтернативи серйозної немає. То чого ж свого не викликати, нехай і з Мордору.)

Ні, оця от заява від імені Фоменка і тренерського штабу – це навіть не пропонуйте в якості варіанту. Я, може, занадто скептично ставлюся до вітчизняного футболу – але навіть в те, що Фоменко читав це своє звернення, я не до кінця вірю. А от якби він сам і вийшов – на спеціально зібраній прес-конференції – і заявив, це вже інша справа. І так, не переломився б від зайвої зустрічі з пресою. Тому що і це теж – його робота.

P.S. Знаєте, коли зміни в СРСР (і зникнення самого Союзу) стали незворотніми? Навесні 1989-го. Тоді, коли система управління країною була принципово змінена – і замість Політбюро та Президії ВС СРСР, які вирішували всі питання у своєму вузькому колі, найвищим органом державної влади, який реально керував країною, став З’їзд народних депутатів. Де люди виходили на трибуну і відкрито, на телекамери, говорили все, про що думали і чого прагнули. От таке враження, що до українського футболу подібні зміни – коли треба виходити і говорити, говорити і пояснювати (а не писати відписки) – ще не дійшли.

Последнее изменение: 23 марта 2016, среда. 16:17

Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев