Редакция не несет ответственности за содержание записей в блогах

Канарки на волі. Кривбас 2000-2001

Канарки на волі. Кривбас 2000-2001

Автор: Lviv_City1993

7 февраля 2014, пятница. 18:08

Після достатньо яскравого сезону криворіжани вирішили набирати все більші оберти.

У команду вливались нові кадри, які посилювали якість гри у стану «червоно-білих». Чого лише був вартий тандем Гецко-Паляниця, який спершу феєрив в бронзових «Карпатах», а потім знайшов своє місце і у «Кривбасі».

Сезон 1999-2000 в рамках розіграшу Чемпіонату України проходив під наступним лейт-мотивом: команда повинна зазіхнути на вище місце, ніж у попередньому сезоні (тоді, нагадаю, було 3 місце), Кубок України та просто якісна гра.

У підсумку Кривбас знову став «бронзовим», пропустивши вперед київське «Динамо», яке тоді було нестримним та донецький «Шахтар». З останніми криворіжани вели серйозну боротьбу: підопічні Тарана володіли певною стратегічною перевагою у кілька очок. Важливим фактором виступало те, що Україна отримала право висувати в Лігу Чемпіонів уже дві команди, тому боротьба між «Кривбасом» та «гірняками» була недитячою.

Різниця у залікових пунктах була швидко знівельованою, тому що Кривбас паралельно боровся у Кубку України (де дійшов до фіналу і поступився Динамо), а Шахтар рівномірно йшов по турнірному шляху. Ключова подія чемпіонату – матч 27 туру між Шахтарем та гостями з Кривого Рогу, які підійшли до матчу без дискваліфікованого Гецка та з Морозом, який не відновився після вояжу зі збірної до Лондона.

Цю дуель виграли господарі, які і здобули путівку до Ліги Чемпіонів.

vkq6yg-ks9a.jpg

Гості, які після матчу були надзвичайно деморалізовані, були вимушені задовільнитися знову ж таки бронзовими медалями. Але тут стався певний перелом… про нього далі.Новий сезон підопічні Тарана почали досить вдало – розгром «Карпат» 5:2 (чотири голи – Мізін, Паляниця, Гецко – колишні «галичани»), перемоги над Ворсклою та Металургом з Донецька. Здавалось, нічого страшного не відбулось.

Проте, після цього послідувала «чорна» смуга Кривого Рогу – нічия з ЦСКА та 4 поспіль поразки. Вищезгадане і призвело до відставки Олега Тарана – людини, яка об’єднала в одне колектив під найменням «бронзовий Кривбас».

ui0p492figy.jpg

Проте, відбувалось щось непоправне. Ширились чутки, що керівництво «Кривбасу» почало відчувати фінансові проблеми. Чи можливо у Сергія Поліщука і його однодумців зник футбольний ентузіазм? Чи виникла певна ілюзія, що успіхів на полі можна досягти і з гравцями меншої кваліфікації, а вчорашніх героїв продати за великі гроші?Так чи інакше на трансфер було виставлено Мізіна, Паляницю, Гецка, Лавренцова, Мороза, Лавренцова, Зотова, Аніщенко та Пономаренка. У Київ вернувся орендований Єзерський.

Команді також було представлено нового тренера – ним став Геннадій Литовченко, в якому керівництво вбачала нового творця успіхів. Про це заявив президент Поліщук:

«Рішення Тарана було раптовим для нас. Він прийняв його зразу після розгромної поразки від «Таврії». Це було для нас повною несподіванкою. Навіть якщо можна такий поворот подій передбачити, то ж не перед міжнародним матчем!? Але, знаючи характер Тарана, відмовляти його було без жодного сенсу. В такій ситуації шукати когось на стороні було б нерозумно. Та і навіщо? Ми добре знаємо Геннадія Литовченка, на нього зразу впав і вибір.»

h5abkiodmbs.jpg

Проте, було видно, що з відставкою Тарана криворізька команда посипалась.

До Києва поїхав «головний мозок» команди Мороз, основний страж воріт Лавренцов переїхав до Самари у місцеві «Крылья Советов».

akzzxttsbj4.jpg

Ця клубна чехарда існувала на фоні підготовки до матчів 1 раунду Кубка УЄФА, де в Кривий Ріг мав приїхати шестиразовий чемпіон Франції – Нант, який в цьому сезоні став вже семиразовим чемпіоном країни.

«Канарки» переживала футбольне піднесення і тому цілком логічним виглядало те, що у «Кривбас», який тоді не по-дитячому лихоманило вірили не усі… Їх найгірші думки, на жаль, не були спростовані.

14.09.2000. Кривий Ріг. Стадіон "Металург". 22 000 глядачів.

"Кривбас" - "Нант" 0:1

«Кривбас»: Правкін, Платонов (Колодін, 80), Монахов, Грановський, Зотов, Мізін, Гецко, Паляниця (Гребінюк, 84), Пономаренко, Якименко, Аніщенко.

«Нант»: Ландро, Фаббрі, Ласпаль, Маріо Сільва, Жийе, Да Роша, Карьер, Леруа, Савіно, Ваіруа (Олембе, 65), Зіані.

Перший тайм зустрічі «Кривбас» – «Нант» пройшов практично без порушень правил і зупинок гри. Атаки накочувалися то на одні, то на другі ворота, але м’яч уперто в них не йшов.

У “Кривбаса” гру вели Гецко та Пономаренко, їм допомагали Паляниця і Грановський, кожен із яких втратив по одному гольовому моменту. У проміжку з 30-ї до 65-ї хвилини один із лідерів чемпіонату Франції взагалі виглядав дуже невпевнено. Характерним прикладом його дій може бути атака на 60-й хвилині, коли Монахов, Пономаренко та Гецко в один дотик перерізали весь захист гостей і вивели на удар Паляницю майже біля 11-метрової позначки. Той захотів спочатку обробити м’яч, а потому перекинути його через воротаря. На жаль, м’яч, зачепивши поперечку, пролетів над воротами. Ландро шансів врятувати уже не мав.

ryk60reuxye.jpg

Видно, українським уболівальникам не судилося радіти цього тижня. Одна з поодиноких атак «канарок» призвела до того, що Мізін, намагаючись винести м’яч якомога далі від воріт, прострілив уздовж лінії воротарського майданчика, а Зіані метрів із шести розстріляв ворота Правкіна – 0:1 і примарні сподівання на матч-відповідь.

q9nbzg7wjua.jpg

28.09.2000. Нант. Стадіон "Ля-Божуар". 22 000 глядачів.

«Нант»: Ландро, Фаббрі (Деломмо, 62), Ласпаль, Маріо Сільва, Жийе, Да Роша, Молдаван (Ваіруа, 68), Карьер, Берсон (Олембе, 68), Монтеррюбіо, Зіані.

«Кривбас»Правкін, Аніщенко, Оксімець (Монахов, 62), Грановський, Зотов, Мізін, Платонов, Паляниця (Гребінюк, 71), Пономаренко, Чечер, Гецко.

До Нанту підопічні Литовченко летіли не в найкращому гуморі – чергові втрати очок та нестабільна ситуація як в ігровому становищі, так і в фінансовому положенні клубу.

Франція зустріла гостей рясним дощем, який не припинявся і під час матчу. Окрім того, французька торсида досить серйозно підтримувала «канарок» на домашньому стадіоні «Ля-Божуар», до чого криворіжці не були надто готовими ( в минулому році на матч з Кривбасом в Італії прийшло лише біля 4 000 людей).

03eodrrkiwi.jpg

Криворіжани дуже грубо обрізались в обороні + дощ = 5 м’ячів у ворота Сергія Прядкіна, який не відзначався надвисокою впевненістю у грі на лінії. Один з гравців наголошував, що «…Прядкін, м’яко кажучи, не виручив команду…».

У цьому матчі у господарів виходило практично все, тоді як гості просто-напросто здались напоталу долі. Вже на 8-ій хвилині рахунок відкрив Віорел Молдован, який просто-таки розірвав захист українців. У цьому матчі він зробив хет-рик.

swpvpd89uci.jpg

Ще по голу на свій рахунок записали Жийе і Да Роша.

Саме таким безславним матчем закінчився євросезон для криворізького «Кривбасу. В команді продовжувався процес деградації і подальші успіхи були значно меншими.

Ну а тепер такої команди вже і нема. Побажаємо фанатам терпіння та бажаємо, що «Кривбас» відродився як фенікс і засяяв новими барвами уже через декілька років. Клуб з такою історією повинен існувати та тішити шанувальників гри мільйонів в Кривому Розі та у всій Україні.

Далі буде...

Богдан Матулкін ©

m6jmeuylgpy.jpg

Последнее изменение: 8 февраля 2014, суббота. 10:31

Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев