Редакция не несет ответственности за содержание записей в блогах

Ні честі, ні достоїнства. Як українські журналісти змушують шейхів Аґуеро продати

Ні честі, ні достоїнства. Як українські журналісти змушують шейхів Аґуеро продати

16 марта 2016, среда. 19:57

Так званий журналістський пул "Динамо" зганьбився у Манчестері

І сміх, і гріх. Поряд із суто футболом англійська преса на ранок обговорює поведінку українських журналістів у прес-центрі «Етігад Стейдіум» напередодні матчу 1/8 фіналу Ліги чемпіонів «Манчестер Сіті» - «Динамо».

«Їхня команда вибувала з Ліги чемпіонів, однак українські медіа провели більшу частину свого відрядження з користю: вони випили все безкоштовне пиво в прес-центрі ще до гри. Знадобилося додаткове» - розповідає в часописі «Mirror» журналіст Девід Макдоннел.

Провідний футбольний оглядач ВВС Філ Макналті написав у своєму «твіттері», що власникам «МанСіті» для того, аби покрити витрати за випите представниками українських ЗМІ, доведеться продати Аґуеро.

Ні честі, ні достоїнства. Як українські журналісти змушують шейхів Аґуеро продати - изображение 1

Гірка іронія. То англійські колеги ще не відають, що приблизно половина зібраних у динамівській прес-групі товаришів до ЗМІ стосунку не мають, а один з керівників ФК «Динамо» навіть встановив для бажаючих здійснити виїзд у статусі журналістів власні розцінки. Сплативши півсуми від реальних витрат, у пул може потрапити кожен бажаючий. З числа тих, хто має відповідні зв’язки, звісно.

Чи варто дивуватися, що представникам багатьох популярних спортивних медіа місця в обоймі «динамівських» журналістів немає? Точніше, місце пропонується, але за відповідні преференції. Скажімо, пропонується взяти на роботу племінника того ж керівника. Хто назустріч іти не бажає, дивиться футбол по телевізору.

Недоторканими в динамівському пулі є лише журналісти з підконтрольних панам Суркісам ЗМІ, а також давні друзі згадуваного керівника, такі ж метри, як і сам не так давно спечений чиновник. Власне, вони й складають отой провід, про який вочевидь і розповідали здивовані англійці. Поки ті поодинокі журналісти, які реально приїхали працювати, займаються роботою, решта «тургрупи» розважається, спорожняючи запаси європейських стадіонів.

«Етігад» Стейдіум» у цьому списку далеко не перший. Ця орда встигла пронестися вже по десятках європейських стадіонів, спусточуючи все щедро підготоване порядними господарями їстівне й безкоштовне в буфетах і барах. Відверте глузування німецьких, польських, англійських медійників вгомонитися не змушує. Зрештою, звідки сором, якщо слива залита ще зранку, а окремі представники, перебуваючи у стані невпинної ейфорії, лінуються навіть відвідати оплачену клубом «Динамо» екскурсію містом? Навіщо, якщо перебування в комфортабельному готелі і вранішній шведський стіл – то вершина мрій?

Звичайно, європейці, дивлячись на весь цей сюр, роблять висновки про країну, з якої приперлися ці пришельці з космосу, в цілому. А тим начхати. Більше того. Пригадую один з німецьких вояжів з «Динамо» ще до війни з москалями. Автобус з журналістами ось-ось мав відправитися на стадіон, попереду були передматчеві заходи. Допалюючи цигарку, один з відомих українських медійників у розмові з колегою роздумував у голос. «Порядок тут, чисто, жодного «бичка» на тротуарі. Відразу помітять, що приїхало руске бидло» - розреготався від такого дотепу і відчуття самокритичності, ще раз зятягнувся й, кинувши окурок на асфальт і наступивши на нього підошвою взуття, пірнув у салон автобуса.

Последнее изменение: 16 марта 2016, среда. 20:07

Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев