Редакция не несет ответственности за содержание записей в блогах

Dolce vita по-криворізьки. Кривбас 1999-2000

Dolce vita по-криворізьки. Кривбас 1999-2000

Автор: Lviv_City1993

7 февраля 2014, пятница. 09:36

Минулі наші екскурси в історії були про львівські "Карпати" сезону 1993-1994 та 1999-2000 років.

Сьогодні ми згадаємо команду, яка в тому ж самому ж сезоні, що і "Карпати" боролась у єврокубках. Проте, не з середнім "Хельсинборгом", а з чудовою та неймовірною "Пармою". Мова йде про "Кривбас"

Відкриттям сезону 1998-1999 в рамках розіграшу ЧУ став криворізький «Кривбас». Влітку 1997 року на тренерський місток прийшов Олег Таран, який, незважаючи на відсутність тоді досвіду, зумів обєднати колектив в монолітну дружину.

vpcbvzb1mrk.jpg

 Завдання, яке поставив перед клубом президент Поліщук були наступними: бути у ТОП-5 команд України, а у Кубку – дійти до фіналу, що практично давало шанси дебютувати на європейській арені.

Перше коло був фантастичним для криворіжців – у перших 10 матчах вони не зазнали жодної поразки, і пропустили лише 2 голи (від «Прикарпаття»). Колосальний успіх, нічого й добавити. Тому й не дивно, що по ходу чемпіонату завдання змінились – мінімум бронза і ні кроку назад.

Так і сталось. Завдяки шикарній грі на останній ланці(було пропущено лише 18 м’ячів) Кривбас опинився на третій сходинці ЧУ. Карпати, які переживали фінансові труднощі, не змогли навязати боротьбу у 2 колі, але разом з криворіжцями вийшли у Кубок УЄФА.Кривий Ріг переживав тоді футбольний бум. По-перше, головними темами у бесідах мешканців стали ігри «улюбленців». По-друге, у команди появилось стабільне фінансування – був створений певний клан підприємців, які підтримували діяльність футбольного клубу.

2_dtpcwkavi.jpg

На серпень припадали матчі кваліфікаційного раунда Кубку УЄФА. Суперником став азербайджанський «Шамкір». Жодних сумнівів у тому, що цей бар’єр є прохідним ні у тренера, ні у гравців не було. В той же час, у Кривий Ріг зі Львова приїхав Олександр Паляниця – один з найяскравіших форвардів того часу, за яким полював не один український клуб.

e1jvvrzuhnm.jpg

12.08.1999 р. Кривий Ріг. Стадіон «Металург», 18 000 глядачів.

Кривбас-Шамкір 3:0

«Кривбас»: Лавренцов, Аніщенко, Дорошенко, Грановський, Зотов, Римшин (Монарьов,31), Сімаков, Платонов (Якименко, 57), Паляниця, Мороз, Пономаренко

«Шамкір»: Мехтієв, Юнусов, Аз. Мамедов, Джаббаров, Абішев (Куликов, 57), Алієв (Ібрагімов, 83), Марданов, И. Мамедов (Оруджев, 84), Кварацхелія, Ар. Мамедов, Курбанов.

ojmyjj93was.jpg

vp4jka2rqqw.jpg

Стартовий свисток словенський рефері Кандаре дав старт футбольній осені в Кривому Розі. Початок зустрічі ознаменувався масовими атаками – саме тактику швидкого гола взяв на олівець Олег Таран. І це дало свої плоди. Уже на 8-ій хвилині Мехтієв виймав шкіряного з сітки власних воріт після вдалого удару Пономаренка, якому асистував лідер криворіжан – Геннадій Мороз.

У домашній грі «Кривбас» впевнено контролював м’яч, не даючи гостям і шансу на проведення атаки. Проте, рахунок 1-0 не давав гарантії того, що буде легка гра в Азербайджані. Тому підопічні Тарана вже у другій половині гри задали швидший темп у поєдинку. Гості до цього готовими не були.

Спершу, на 66 хвилині, після філігранної передачі того ж таки Мороза новобранець «червоно-білих» Паляниця подвоїв результат у матчі, а на 80-ій хвилині герой зустрічі – невгамовний Мороз - ударом зі штрафного підсумував кінцевий рахунок зустрічі – 3:0.

Матч-відповідь виглядав уже формальністю, проте жодної недооцінки не було і у Баку (а саме там відбувався другий матч очної дуелі) поїхали усі найсильніші.

24.08.1999. Баку. Стадіон імені Т. Бахрамова. 6 000 глядачів. 

Шамкір-Кривбас 0:2

«Шамкір»: Мехтієв (Абішев, 26), Юнусов, Аз. Мамедов, Джаббаров (Оджагвердієв, 71), Алієв, Марданов, Оруджев, И. Мамедов (Курбанов, 46), Кварацхелія, Ар. Мамедов, Куліков.

«Кривбас»: Лавренцов, Аніщенко, Дорошенко, Грановський, Зотов, Сімаков, Платонов (Кріулін, 77), Паляниця (Монарьов, 58), Мороз, Пономаренко (Римшин, 71), Доценко.

Шалена спека у столиці гостинного Азербайджану (+38) не давала змоги обидвом командам показувати футбол високого ґатунку – іншими словами: господарі не могли, гості не дуже то і хотіли.

Проте, і відбувати номер ніхто не збирався. Героєм зустрічі став Сімаков, який двічі запалив своє прізвище на табло стадіоні імені Тофіка Бахрамова – культової особистості «вогняної країни». 0-2 і Кривий ріг готується до нових єврокубкових звершень.

А вже в наступному раунді на українську команду чекала італійська «Парма» - чудове свято для вболівальників. Суперник, у складі якого блискуче виглядали зірки футболу: Буффон, Тюрам, Каннаваро, Ді Вайо та інші…

16.09.1999. Парма. Стадіон "Енніо Тардіні". 3 887 глядачів.

Парма-Кривбас 3:2

«Парма»: Буффон, Тюрам, Торрізі, Каннаваро, Фузер, Бреда, Баджо, Серена (Бенарріво, 54), Ортега, Ді Вайо, Станіч (Аморозо, 61).

«Кривбас»: Лавренцов, Анищенко, Дорошенко, Грановський, Платонов, Пономаренко (Римшин, 85), Сімаков, Якименко (Яськов, 61), Зотов, Криулин, Паляниця (Монарьов, 72).

Українські гості не викликали значного інтересу у тіффозі «Парми» - менше ніж 4 000 глядачів прийшли підтримати своїх улюбленців. Самовпевненими виглядали італійці. Проте, вже на 5 хвилині вони прийняли холодний душ – ним для підопічних Малезані став гол Паляниці.

Проте, «хрестоносці» швидко відновили статус-кво у матчі – вдало на добиванні зіграв Ді Вайо, скориставшись неузгодженістю захисників «Кривбасу».

Він же і через 6 хвилин (на 19-ій) зробив рахунок 2-1, тим самим перевернувши гру за 12-ть хвилин з ніг на голову.

--gbif8gbr8.jpg

Опісля цього команди дещо заспокоїлись. Перевівши подих, господарі продовжували іти вперед, проте цього разу Грановський і компанія вдало захищались. Проте, дещо нелогічний гол Баджо практично перекреслював успіхи гостей.

Тут своє тренерське чуття проявив Таран, який на 72 хвилині випустив молодого Монарьова замість Паляниці, який вже відверто кажучи «наївся». Роман за дві хвилини забиває ще один м’яч у ворота Буффона, тим самим підсумувавши гру. 3-2 і Кривий ріг чекав на матч-відповідь, зберігши усі шанси на вдалий підсумок.

30.09.1999. Кривий Ріг. "Металург". 28 000 глядачів.

Кривбас-Парма 0:3

«Кривбасс»: Лавренцов, Аніщенко, Дорошенко, Грановський, Зотов, Симаков, Платонов (Якименко, 64), Паляниця (Римшин, 66), Мороз, Пономаренко, Монарьов (Кріулін, 26).

«Парма»: Буффон, Стартор, Баджо (Маїні, 46), Креспо, Богоссян (Бреда, 85), Каннаваро, Ді Вайо (Монтаньо, 70), Тюрам, Серена, Ванолі, Валем.

afolel8-rrm.jpg

Перед матчем у стані гостей лунали нотки тривоги, тоді як у Кривому Розі була певна ейфорія – не лише від вболівальників, так і серед клубу. Була деяка впевненість, що усе буде добре. Проте…

Італійці оселились в обласному центрі – Дніпропетровську, заявивши, що у Кривому розі немає жодного готелю, який готовий прийняти запити гостей з Апеннін. Там же вони і провели прес-конференцію, звідти і виїхали на матч. «Кривбас» же ж передматчеву зустріч з пресою проігнорував. Неєвропейська практика, хіба ні?

tddye8enzla.jpg

Незважаючи на аншлаг (див.фото вище) господарі шаснів практично не мали. Ключовою подією матчу стала 22 хвилина – вилучення Дорошенка педантичним австрійцем Плаутцем, достатньо сумнівне причому… На щастя для господарів Ернан Креспо переграти Лавренцова з точки не зумів. Але це виглядало єдиною втіхою у матчі для господарів.

Під завісу першої половини гри чемпіон світу у складі зб. Франції Богоссян відкрив рахунок у матчі, а через декілька хвилин Креспо подвоїв рахунок.

udpjfagx-ju.jpg

Розгром довершив герой першої зустрічі - Ді Вайо.

Але, все-таки, глядачі з честю сприйняли поразку своїх улюбленців, нагородили їх великими порціями оплесків.

А Кривбас продовжував дивувати футбольну Україну, взявши на себе роль "третьої сили". Уже в наступному сезоні вони знову отримають євро шанс, але про це у наступній частині…

Далі буде...

Последнее изменение: 7 февраля 2014, пятница. 10:26

Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев