Шуба подождет. Тактичний аналіз матчу Барселона - Манчестер Сіті

Херардо Мартіно, як і в матчі в Манчестері, обрав більш збалансовану побудову для своє команди, випустивши в якості лівого форварда – Фабрегаса, замість, скажімо, Педро, який більш агресивно грає вперед і завжди значно ширше розташований на полі. Навпаки Фабрегас, не залежно в якій позицій він виходить - чи фальшивої дев’ятки (на місці Мессі), чи крайнього форварда, завжди грає нижче на полі зі зміщенням до середини, краще покриває зони в захисті.

Фактично Мартіно, випустивши Сеска, відмовився від агресивного пресингу на чужій половині поля, але, як і Гвардіолі в позавчорашній грі, такий розвиток подій читався та витікав з рахунку першого матчу. Зрештою, Фабрегас й Ін’єста доволі легко міняються позиціями на полі, насичуючи лівий фланг як в атаках, так і в захисті.

Формації команд

Мануель Пеллегріні також не став повертатись до гри з двома центрфорвардами, хоча дещо і збільшив атакуючий потенціал своєї команди в порівнянні з попередньою грою. Здвоєний фланг зліва Коларов - Мілнер, все ж більш спрямований на атаку аніж Кліші - Коларов, як було в Манчестері. На протилежному краю Самір Насрі більше звужував до середини, Сілва в позиції десятого номера з маневром по всій ширині поля і Агуеро на вістрі. Аргентинець мав давати глибину в атаках і звільняти простір під Сілву та Насрі, які вели зміщення в середину. Пара опорних: Туре - більше спрямований на атаку до перерви, - та Фернандіньо під ним. У фазі гри без м’яча "Городяни" переходили на «4-4-2», вище зустрічаючи суперника на полі. Проблемну ділянку поля, а саме - зону між лінією захисників і півзахисників, мав покривати Лескотт, постійно висуваючись вперед для більш щільною гри з Мессі.

Звичайно, це утворювало коридор між Компані і Коларовим, але саме відсутність Педро і Санчеса обумовлювала таку гру від центрального захисника гостей. Справа в тому, що Санчес і Педро постійно шукають ці коридори за спиною Мессі, а Фабрегас, розташований нижче, не має таких швидкісних характеристик, щоб активно вриватись в ці зони. В позиційних атаках «Барселона» завдяки все тому ж руху Фабрегаса мала чисельну перевагу в середній частині поля, розігруючи там ситуації три в два і чотири в три. Цього було не достатньо, щоб загрожувати воротам Харта, але це був контроль м’яча, а відповідно - контроль гри.

"Городяни" більше працювали по лівому краю, ніж правому (42% проти 30%), але недостатньо відкривали глибину в атаках. Можливо, за відсутності другого форварда, можливо, це пов’язано і з пасивною грою попереду від Агуеро. Серхіо багато рухався по полю, але не знаходив відкриті позиції для прийому м’яча в першому тайму в аргентинця лише три передачі – 1 точна (це стартовий дотик до м'яча), і одна невдала спроба дриблінгу. Зважаючи на такі показники і завдання нападника тиснути на центр захисту, можливо, поява більш габаритного форварда – Джеко чи Негредо - була б більш доцільною з стартових хвилин матчу, адже обидва велетні мали б можливість більш активно нав’язувати боротьбу на футбольному полі, чого не міг зробити Агуеро.

Моменти "Сіті" виникали в тих випадках, коли Сілва виходив в позицію другого форварда і тим самим змушував господарів поля нижче опускатись по полю, а в вільну зону входили або Насрі, або Мілнер (рідше). Загалом гості створили більше тиску на «Барсу» ніж в домашньому матчі, грали вище, місцями непогано вели пресинг, завдяки четвірці атакуючих гравців і Туре, який підіймався на крок вище за Фернандіньо.

З поновленням гри по перерві Мануель Пеллегріні замінив Агуеро на Джеко. Статистика Едіна за тих же 45 хвилин дуже красномовно підтверджує тезу, що по такій грі саме габаритний форвард мав можливість краще тиснути попереду. В Джеко 13 передач проти 3 в Агуеро 12 точних проти 1 в аргентинця. З появою Едіна кроси в штрафний майданчик отримали своє продовження, в нього 4 виграних верхових єдиноборства з п’яти. Іншою зміною, вже вимушеною, була більш активна гра вперед від Фернандіньо.

Мартіно, розуміючи, що гості будуть більш активно йти в атаку, а відповідно - відкривати зони на флангах, ще раз змінив позицію Фабрегаса та Ін’єсти. Тепер у випадках перехоплень м’яча «Барселона» отримувала можливість розвивати атаки три в три. Звільнення простору дозволило Мессі, Неймару й Ін’єсті активніше застосовувати дриблінг. Якщо до перерви в Ліонеля лише три спроби дриблінгу, то в другому таймі – вже сім, в Неймара – два та чотири відповідно, в Андреаса – два та п’ять. Бачимо, що по перерві всі три форварди «Барселони» отримали простір для власного маневру.

В таких умовах питання забитого голу стало питанням часу, і якщо першу ситуацію Мессі не реалізував, то вже друга призвела до забитого голу, що, принципі, поставило крапку в даному протистоянні. Поява на полі Негредо таНаваса, а також перехід на класичні «4-4-2» вже не могли нічого кардинально змінити. Знову опинившись в більшості «Барселона» легко довела гру до перемоги.

Статистика

Підсумки

Мануель Пеллегріні знову був обережним, але, як показали події на полі, ця обережність мала зміст, але зі збільшенням тиску попереду "Сіті" не міг витримувати компактність побудов, залишаючи ситуації три в три чи навіть три в два для «Барселони», що відразу призводило не небезпечних моментів біля воріт Харта. Очевидно, саме цього боявся Пеллегріні, відмовляючись від тиску в атаках, який є характерним для його «Манчестера». З іншої сторони, він все рівно не отримав результату, і, можливо, все ж варто було грати активніше попереду. Більше того, це потрібно було робити, починаючи з домашнього поєдинку.

Херардо Мартіно отримав двічі ту гру, на яку він і розраховував, в повільнішому темпі, ніж, наприклад в матчі «Баварія» - «Арсенал». Обидві команди цього разу пробігли на 5 км менше кожна, і ставка на індивідуальну майстерність, яка все ж є більшою в його підопічних Мартіно. Як висновок, можемо лише говорити про рівність кошторисів клубів, але ні в якому разу – не про співставний клас гравців.