Радіоактивний попіл. Тактичний аналіз матчу Баварія - Реал

Майстерність тренера полягає у вмінні

одночасно використовувати якомога більше талановитих футболістів

Карло Анчелотті

Матч-відповідь з «Реалом» ставив перед Гвардіолою декілька важливих питань. Мабуть, головним з них було - де буде грати Філліп Лам?

Перший варіант - справа в захисті нижче, де Філіп може значно краще за Рафінью контролювати рух Роналду і зону між собою та Боатенгом. Саме звідти прийшов гол мадридців на «Сантьяго Бернабеу» та ще пара моментів в першому таймі. По перерві, коли Лам зайняв позицію правого захисника, таких проблем вже не було.
Друге питання також пов’язане з позицією для Лама, яке в підсумку мало вирішальне значення. Його поява в центрі поля дозволяє краще контролювати м’яч. Звичайно мова йде не про відсоток контролю, який в нинішньої «Баварії» завжди коливається близько 70% і більше, а про швидкість руху м’яча. Лам краще рухає м’яч, що надає можливість баварцям швидше переводити його з флангу на фланг.

Проблема з такою позицією Лама також була показана в першій грі - недостатній тиск на зону між лініями захисту «Реала» та руху Рібері в середину було недостатньо, тож по перерві Гвардіола насичував цю зону появою Мюллера.

Також варто було розглядати можливість Лама зіграти в середині, але над Кроосом. В такому випадку Філіп може більш щільно працювати по Модрічу, саме Лука останнім часом надзвичайно добре з’єднує ланки команди. Якщо Хабі Алонсо опускається дуже глибоко для направлення атак «Реалу», і контролювати його переміщення можна лише за допомоги високого пресингу, то Модріч зазвичай перебуває на крок вище в зоні правого центрального півзахисника (восьмого номера), тому тиск на нього може зменшити активність мадридців в атаках.

Питання Лама - це фактично відповідь на те, кого Гвардіола боявся більше в стані суперників? Роналду та Ді Марію, який в Анчелотті при використанні системи «4-3-3» веде рух в зону лівого форварда, а при «4-4-2», які були цього разу, вже був розташований на лівому фланзі; чи Модріча, який може розігнати атаки «Реалу» з глибини.

Формації команд

І третє питання - як збільшити тиск на зону між лініями захисту «Реалу» без втрати контролю? Високий Манджукіч в першій грі надто багато вів зміщень в край, що дозволяло мадридцям витримувати структуру системи і досить високо, як для суперників «Баварії», зустрічати мюнхенців по полю. Гьотце в позиції фальшивої дев’ятки може рухом від воріт насичувати цю зону, але в такому випадку саме глибини атаки буде не вистачати. Вибір наставника впав на зв’язку Манджукіч - Мюллер попереду одночасно з стартових хвилин. Це більш ризикований варіант, що зменшував кількісно гравців в середині поля, з переходом на більш явні «4-2-3-1». Саме описаним вище можна пояснити вибір Гвардіолою стартового складу.

Відсутність Лама в середині відразу позначилась на контролі м’яча, для прикладу можемо взяти перших 15 хвилин першого та другого матчів. В Мадриді було 82% володіння за перших 15 хвилин проти 63% в Мюнхені, і навіть ці цифри не зовсім показують проблему в контролі гри «Баварією» - надто важко ходив м’яч, тому «Реалу» не складало труднощів рухати свою «коробку» в захисті.

В першому таймі в Мадриді «Баварія» виконала – 411 передач, в Мюнхені – 291 передачу, погодьтесь, різниця в 120 передач за тайм для системи гри Гвардіоли - надто велика, щоб не позначитись на результаті. Це те, на що свідомо пішов Пеп, і отримав - 0:2 до 20 хвилини, і 0:3 до 35 хвилини, хоч рахунок міг бути й більшим, адже моменти в «Реала» були. Не суть важливо, що перших два м’яча були забиті з стандартних положень - своїми рішеннями Гвардіола дозволив значно більше часу мадридцям бути присутніми в грі, що в даному випадку означало - дати Роналду, Бейлу, Ді Марії та Бензема більше часу на реалізацію вільного простору в захисті баварців, який вони змушені були надавати, зменшуючи чисельно кількість гравців в середині поля. З іншої сторони, він, звичайно, мав ризикувати…

Стосовно Карло Анчелотті, то йому не потрібно було нічого змінювати – все було дуже просто (хай радіє Шака Хіслоп, цей викривач та правдо руб – ред.), - ця ж система гри «4-4-2», яка була обрана на домашній матч, з тією різницею, що місце правого півзахисника посів Гарет Бейл, а Ді Марія розташувався зліва. При виході в атаку «Реал» перебудовувався на «4-3-3»: Роналду зміщувався в зону інсайда, Бейл висувався на одну лінію з Бензема і Роналду. Рідкий високий пресингу від «Реалу» також був в системі «4-3-3», з широко розставленою трійкою нападників, а Модріч і Ді Марія підтримували їх з глибини, активно тиснучи на Швайнштайгера і Крооса. В позиційних і швидких атаках Модріч, як було вище сказано, з’єднував ланки і рух м’яча між лініями. Карвахаль і Коентрау значно менше ніж зазвичай приділяли увагу атакуючим діям, завжди залишаючись за лінією м’яча.

По перерві Гвардіола повернувся до варіанту з трьома центральними півзахисниками: замість Манджукіча вийшов Мартінез в позицію шостого номера, Мюллер висунувся вперед на місце фальшивої дев’ятки. Звичні «4-3-3», з переходом в «3-4-3» в атакуючих діях, з високими латералями. Ці варіанти добре відпрацьовані Гвардіолою ще за часів його роботи в «Барселоні», а значить – добре відомі всім зацікавленим особам.

Звичайно, доля протистояння була вирішена, а ми можемо лише привести суху статистику другого тайму в порівнянні з першим. 357 передач проти 291, 91% точності проти 87% - сухі цифри, але навіть вони показують, що в такому розташуванні м’яч ходить краще, а в гравця, що володіє сферою, більше варіантів продовження атаки, відповідно - і вища точність в передачах. Щоправда, голів це німцям не принесло.

Статистика

Підсумки

Маємо сказати, що Карло Анчелотті повністю переграв Хосепа Гвардіолу, як в Мадриді, так і в Мюнхені. Перебудова «Реалу» на «4-4-2» мала вирішальне значення, але і сам Пеп припустився помилок, які вплинули на загальний результат. З іншої сторони, повертаючись на початок матеріалу, питання, які стояли перед Гвардіолою, змушували його ризикувати, проте знайти правильні рішення наставник не зміг. Таким чином «Реал» помстився «Баварії» за минулорічне приниження «Барселони», завдавши німцям болісного ляпаса. Історія повторюється.