Либертадорес. Финал в новом формате

Сьогодні ввечері буде проведено перший фінал Копа Лібертадорес, що складається лише з однієї гри. Історично так склалося, що фінали проводили не менше ніж в два матчі на полях обох суперників, інколи навіть доводилося організовувати додатковий поєдинок на нейтральному полі. З 2019-го будуть на європейський манер грати лише один матч. Це надасть йому максимальної телевізійної привабливості, особливо для глядачів за межами Південної Америки. Також фінал на нейтральному полі має стати запобіжником від таких ситуацій як минулорічні скандали і зрив другої гри у Буенос-Айресі, коли довелося переносити матч аж до Мадриду.

Проте в одному поєдинку є й свої мінуси. Це лише згідно романтичної версії латиноамериканський футбол є суцільним карнавалом техніки та атаки. Насправді вистачає в ньому й суворих реалій. Не забуваймо й про те, що перемога у турнірі, тим паче такому великому як Копа Лібертадорес, надає можливість клубу фінансово добре почуватися кілька сезонів, а от поразка може призвести до проблем зі спонсорами. Отож висока ціна перемоги часто-густо змушує команди діяти дуже обережно. В форматі ж з одним матчем фіналу і поготів.

Проте саме цього разу очікування доволі оптимістичні. Учасники фіналу "Фламенго" та "Рівер Плейт" є дуже крутими брендами і мають солідну фінансову базу. Також ці команди демонструють дуже якісну послідовну гру, вони не схильні підлаштовуватися під суперника.

Аргентинський гранд дивує своєю послідовністю у роботі з командою впродовж багатьох років. Марсело Гальярдо очолює "Рівер" з 2014-го року, що за латиноамериканськими вимірами є фантастично тривалим строком, адже багато клубів міняють по 3+ тренери на рік. Авторитет тренера впливає й на кадрову роботу: з часів минулорічної перемоги в Лібертадорес клуб залишив лише один зірковий виконавець Гонсало "Піті" Мартінес. Також пішов з клубу наш знайомий по виступах за харківський "Металіст" Джонатан Майдана, формально він перейшов до мексиканської "Толуки", а реально просто лікує хронічну травму й, можливо, вже закінчив з футболом. Натомість у "Рівер Плейт" є дуже хороші молоді футболісти, серед них і Хорхе Карраскаль, чий контракт поки належить "Карпатам". Колумбієць не багато грає, проте ним повністю задоволений тренер і завжди розраховує на цього футболіста.

Якщо "Рівер" пройшов довгий шлях поступової побудови команди, то "Фламенго" типовий амбітний бразильський проект. З одного боку це найпопулярніший клуб країни, з іншого він не має власного стадіону. Але завжди має купу наполеонівських планів. Ось і цього разу вдалося зібрати пул спонсорів, які дали можливість накупити крутих футболістів. Дієго Алвес, Феліпе Луїс, Дієго, Жерсон, Евертон Рібейро, Рафінья, Джорджиан Де Арраскаета, Габігол – це дуже крута компанія, до якої додався ще Бруно Енріке, що неймовірно прогресував в останні роки. Але головним творцем цього Фла називають португальського тренера Жорже Жесуса, саме його прихід перетворив зграю зірок на конвеєр перемог. Настільки потужно, як нині "рубро-негрос" не грали навіть за часів Зіко, а саме ними тільки й міряють успішність "Фламенго".

Фінал почнеться о 22-й годині за Києвом на "Естадіо Монументал" у перуанській столиці Лімі. Від самого початку домівкою першого фіналу нової ери мав бути "Естадіо Насіонал Хуліо Мартінес Праданос" у Сантьяго. Однак політична криза в Чилі, яка перетворилася на вуличну війну, перекреслила попередні плани. Аргентинці пропонували провести матч в Асунсьйоні, але парагвайська влада ентузіазму не виявила, вони вже приймали трохи раніше фінал Копа Судамерікана, він пройшов більш-менш спокійно. І все ж парагвайці не ризикнули дати усі гарантії безпеки і розташування вболівальників на матч настільки знаменитих команд. "Фламенго" ж пропонував зіграти фінал у … Порту-Алегрі. Мотивуючи це тим, що жителям Буенос-Айреса їхати до нього ближче ніж жителям Ріо-де-Жанейро. Та все одно це виглядало як відвертий тролінг, грати на бразильській території аргентинці не погодилися, й про яку б безпеку можна було б говорити. Таким чином перуанський варіант виявися найкращим з реальних, тобто просто єдиним.

Арбітром фіналу призначили чилійця Роберто Тобара, вибір хороший, адже врівноважений і досвідчений арбітр, провів перший фінал Лібертадорес 2018 та фінал Копа Амеріка 2019. Цікаво, що за основною професією він суддя, не футбольний, а в суді. Якщо з ним поки проблем не має, то арбітра відеоповторів довелося поміняти. Перуанець Дієго Аро дав велике інтерв’ю про фінал і зокрема багато просторікував про манеру гри фіналістів, згідно правил це заборонено і тому його поміняли на уругвайця Естебана Остохіча. До речі, відеоповтори річ дуже обговорювана в Південній Америці, навколо них купа скандалів, але, варто зауважити, що використовують їх значно частіше ніж в Європі і це, на мою думку, хороша тенденція – аби навчитися чимось користуватися це потрібно робити якомога частіше, інакше втрачається сенс нових технологій.

Чекаємо на великий фінал. Наразі є усі передумови до оптимізму.