ЕВРО-2009 U-19
ЕВРО-2009 U-19

ЕВРО-2009 U-19 - результаты и расписание матчей, турнирная таблица, новости.

Евро-2009 (U-19). Словения - Англия 1:7. Расширение пространства борьбы


Статистика, обзор матча

Евро-2009 (U-19). Словения - Англия 1:7. Расширение пространства борьбы
Денис Соболев Автор UA-Футбол

Донецк. Стадион "Металлург"

Главный арбитр: Эфонг Нзоло (Бельгия)
Ассистенты: Христос Акривос (Греция), Нильс Хог (Дания)

Словения - Англия 1:7

Голы: Димитров 50 - Лэнсбери 10, Бриггс 19, Уэлбек 25,32, Делфаунсо 38,70, Рейнджер 74

Словения: Радан, Йович, Вучкич, М.Мевля, Рапник, Омерович, Милец, Спречо (Финк 43), Задникар, Реп, Димитров (Чрнчич 79)

Англия: Стил, Триппьер, Гослинг, Уокер, Уэлбек (Уэлбек 69), Делфаунсо, Лэнсбери, Мерфи, Беннетт, Татт, Бриггс (Г.Хойт 65)

Предупреждения: Милец 31 - Делфаунсо 15, Таунсенд 82

Удаление: Йович 36

Последний тур – он трудный самый. По крайней мере, в части предматчевых раскладов: формально обе сборные – и словенцы, и англичане – имели шансы на продолжение борьбы в плей-офф. Только выиграй – и все, ты в полуфинале. Правда, сказать (вернее – написать) это легко, а вот как это на поле сделать?

Тренер словенцев Милош Костич (кстати, он был очень недоволен тем, что когда приехал в субботу на стадион «Олимпик» - увидел там, нет, не матч «Олимпик» - «Горняк», а очень даже тренировку сборной Англии) решил, что с помощью схемы 4-2-3-1 ему удастся компенсировать отсутствие двух ведущих исполнителей – дисквалифицированных на этот матч Харриса Вучкича и Деяна Лазаревича. А на поле стадиона «Металлург» вышли: Радан – в «рамке», квартет защитников (справа налево) – Йович, Омерович, Рапник, Ален Вучкич, пара опорников Милец-Мевля, фланговые хавы – Спречо и Димитров (соответственно, слева и справа), на острие атаки расположился Деян Задникар, а «под ним» - «мозг» словенской сборной Райко Реп.

Изменил расстановку и Брайан Истик – изначально «львята» использовали формацию 4-1-4-1. В воротах – капитан команды Джейсон Стил, в обороне – сочетание Триппер-Уолкер-Бриггс-Беннетт (кстати, в субботу на прогулке были замечены именно Стил с Беннеттом – особенно порадовал Джо, которого был практически неотличим от коренных обитателей киевской Троещины или донецкого Текстильщика), опорный хав – Эндрю Тутт, пара центрхавов – Лэнсберри-Гослинг, фланговые хавбеки – Рис Мерфи и Натан Дельфаунсо, и на острие – Данни Уэльбек.

Но то ли схема у мистера Истика сразу не заработала (сразу вспомнилась армейская шутка «За 15 минут до программы «Время» - включить и прогреть телевизор»), то ли «львята» вышли на игру чересчур уж благожелательно настроенные – в общем, в первой пятиминутке Реп дважды пристреливался по «рамке» Стила (сначала – опасный «парашют», метров с сорока, затем – плотный удар с вдвое меньшего расстояния), а затем Спречо, после детской ошибки Тутта, перехватил мяч и организовал Задникару рандеву с кипером «Миддлсбро» - Стил «сложился» и отбил мяч ногами, а буквально через двадцать секунд Джейсон и «воздух» у Спречо выиграл.

И вот тут-то до англичан, похоже, дошло, что с таким успехом в полуфинал выйдут не они, а скромная, но гордая сборная Словении. А это в их планы, похоже, явно не входило. Пас на левый фланг на Дельфунесо, Натан скатывает в штрафную на Уэльбека – Данни пяточкой скинул назад, под удар Лэнсберри – Генри, в касание, от души приложился с линии штрафной – вынимай, Радан, мячишко из левого верхнего угла. Причем, Лансбери вполне себе по-взрослому положил!

Лэнсберри оказался прямо причастен и ко второму мячу в ворота словенцев. Он же в сборной Англии – щтатный «стандартовед». Вот и навесил со штрафного, с левого фланга, на дальний угол вратарской, Радан до мяча не добрался, а подключившийся на «стандарт» центральный защитник Бриггс, высоко выпрыгнув, метров с трех внес мяч в сетку. (А вот в следующем эпизоде, когда снова подавал Лэнсберри – Радан очень уверенно отбил мяч кулаками!).

Словенцы побежали отыгрываться и были очень близки к тому, чтобы один голешник отквитать. Спречо организовал выход к воротам Димитрову – перед Деяном был Беннетт, удар, рикошет от англичанина – мяч едва не спланировал в правую от Стила «девятку»! Но и с этого углового парни Костича могли забить! Подача на дальнюю штангу, ошибка Стила на выходе – Омерович с трех метров не попадает в пустой ближний угол! Как сказал бы мэтр Владимир Маслаченко – «Ай-яй-яй…»

А пока Анел эмоционировал, видимо, осмысливая свой промах, по его зоне прошла дивная по красоте передача на выход Уэльбеку – Данни неожиданно легко, буквально в три шага, догнал мяч и четко переиграл Радана. А ведь прошло только двадцать пять минут! Тут же по разу пробили над перекладиной Лэнсберри (видать, захотел «дубль» сделать!) и Дельфунесо, а Стил, видя тотальное превосходство своих партнеров, решил сыграть на публику – выбрался за дугу штрафной, примостился в коленно-локтевую позицию и давай разминаться-растягиваться. Эх, жаль, фотоаппарата под рукой не было!

Настроение Омеровича, вероятно, передалось Рапнику – по крайней мере, еще один пас Лэнберри на выход Уэльбеку, еще один рывок Данни – и второму центрдефу сборной Словении впору примерять на себя колпак Рональда Макдональда. Гол – точная копия предыдущего мяча Уэльбека.

В довершение всех бед (горим 0:4, ничего не получается, даже Реп уже склонен не читать рэп, а под гитару надрывно исполнять русский шансон) словенцы еще и в меньшинстве остались. В принципе, это для них не в новинку – два предыдущих матча они вдесятером и заканчивали, но чтобы схлопотать удаление уже на 37-й минуте – это надо уметь. Причем Йовича уже во второй раз выгоняют!

По инерции, до конца тайма англичане еще поатаковали: Лэнсберри снова побил по воротам в удовольствие, Дельфунесо пофинтил на фланге, Уэльбек активно подвигался (на 42-й минуте вышел тет-а-тет с Раданом, обыграл его, но Вукчич вынес мяч из пустых ворот) – в общем, после углового слева и борьбы в штрафной, Дельфунесо, вовремя сориентировавшись, пробив с разворота, поразил правый от Радана угол ворот. 5:0 после первого тайма (вернее – 0:5) – это разгром. Тут и комментировать нечего.

А вот вторая половина матча началась с атак словенцев – пошли парни забивать гол престижа, и, надо признать, им это удалось: Димитров, перейдя на левый фланг, ворвался в штрафную и с весьма острого угла поразил дальнюю «шестерку». Вот гол, которого так ждала группа поддержки словенцев! (а счет стал 5:1 в пользу сборной Англии).

Впрочем, это был лишь эпизод… все остальное время на поле безраздельно господствовала сборная Англии. Сразу после гола в свои ворота, «львята» вновь пошли атаковать – в охотку, комбинируя и в центре, и на флангах, используя как мелкий пас, так и длинный. Мерфи вышел тет-а-тет с Раданом, но спижонил – хотел перекинуть кипера, а руки у Матея оказались длинные; Уэльбек решил с левого угла штрафной исполнить .«на технику» - положить обводящим ударом мяч в дальний угол – чуть промазал (и почти тут же уступил место на поле «сороке» Ренджеру); Джо Беннетт последовал примеру Мерфи и тоже проиграл микродуэль киперу словенцев. Но долго так продолжаться не могло – количество должно же было рано или поздно перейти в качество: Таунсенд, едва ли не с угла вратарской, откатил мяч Дельфунесо – поразить пустую «рамку» было несложно. А затем и Ренджер показал, что умеет реализовывать выходы тет-а-тет с кипером не хуже Уэльбека. Но и на этом англичане не остановились: Таунсенд мог забить со штрафного, метров с двадцати – Радан в роскошном прыжке вытащил мяч из-под перекладины, а Дельфунесо, после подачи углового, бил влет, с отскоком от земли – мимо!

Но а последнее слово в матче осталось за словенцами: Реп попробовал исполнить «солячок» - «прокачал» одного, второго, третьего, удар с линии штрафной – Стил играючи справился с мячом. Как и вся сборная Англии – с соперником: играючи, легко и непринужденно.

Благодарим «мобильный пресс-центр» от МТС-Украина за помощь в подготовке материала.

P.S. А однофамильца форварда «Манчестер Юнайтед» Данни Уэльбека – французского писателя Мишеля Уэльбека – за роман с «футбольным» названием. Его и было решено вынести в заголовок, дабы совсем уж откровенной «банальщиной» не ограничиваться

И В Н П М O
Англия 3 1 2 0 10-4 5
Украина 3 1 2 0 3-2 5
Швейцария 3 1 1 1 3-3 4
Словения 3 0 1 2 2-9 1


Оцените этот материал:
Поделиться с друзьями:

Загрузка...

Авторизуйтесь на сайте, для того чтобы голосовать.
Комментарии (5)
Войдите, чтобы оставлять комментарии. Войти
starua.com (Донецк)
Шок... За что ж так бедную Словению...
Ответить
0
0
Цап-царап (Харьков)
Словения, которая ломала ноги нашим, вдруг отступила с англичанами...
Ответить
0
0
rajlich (Будапешт)
Швейцария 3 2 1 0 3-3 4 Виправте таблицю. З такими показниками Швейцарiя маэ грати в пiвфиналi :)
Ответить
0
0
omega78 (Kiev)
5 минут, 5 минут - очень мало... но этих 5 минут не хватило швейцарцам. С 1-го на 3-е место в момент улетели. Судьба - злодейка. :)
Ответить
0
0
Rom4yk (Ternopil)
англійці всю злість викинули в матчіз словенцями. Делфуенсо -чистокровний англосакс і ше там парочку. так як і в нас Парцванія)))) давно минулися часи коли грали за збірні місцеві хлопці а всякі бразіли арфиканці)))
Ответить
0
0

загрузка...

Колесим по истории ЕВРО

Перший чемпіонат Європи з футболу серед збірних відбувся завдяки ініціативі першого секретаря УЄФА француза Анрі Делоне. Участь в турнірі, який проходив за олімпійською системою, взяли 17 збірних, при цьому багато статусних команд, як наприклад, Англія, Італія, Німеччина чи Швеція, відмовилися грати, пославшись на завантаженість футболістів в клубах. Півфінали і вирішальний поєдинок відбулися у Франції. У фінальному матчі зійшлися збірні Югославії, яка в 1/2 була сильнішою господарів, і СРСР, що перемогла Чехословаччину. Основний час завершився нічиєю 1:1, а в овертаймі перемогу радянській команді, а з нею і титул першого Чемпіона Європи приніс нападник Віктор Понєдєльнік.

Другий чемпіонат Європи помітно розширив число учасників - цього разу в боротьбу за трофей вступили 29 збірних. Як і чотирма роками раніше, в фінальний етап потрапляли чотири команди. Крім господарів іспанців в півфінал вийшли збірні СРСР, Угорщини та Данії. Якщо радянська команда практично не мала проблем у протистоянні з данцями, то Іспанії довелося неабияк потрудитися, щоб зломити опір Угорщини. Втім, додаткові 30 хвилин гри у півфіналі не завадили Фурії Роха виграти фінальний матч. Вирішальний удар в ворота збірної СРСР за рахунку 1:1 під кінець гри завдав Марселіно.

Під час третього за ліком чемпіонату Європи організатори змінили систему проведення турніру. 31 учасник були розбиті на вісім груп, переможці яких виходили в плей-офф. Фінальний етап цього разу приймала Італія, компанію якій склали Англія, СРСР і Югославія. У матчі між господарями та радянською збірною фінальний свисток арбітра зафіксував рахунок 0:0. Оскільки на той момент серію пенальті ще не придумали, переможця довелося визначати за допомогою жеребу, який був прихильний до італійської команди. В іншій парі сильнішою виявилася Югославія, яка, втім, нічого не змогла протиставити господарям у фіналі - голи Луїджі Ріви і П'єтро Анастазі зробили Італію третім чемпіоном Європи.

Фінальний етап Євро-1972 відбувся в Бельгії, яка, як і інші команди, пройшла сито групового етапу і першого раунду плей-офф і вийшла в півфінал. За крок від головного матчу бельгійців зупинила збірна Німеччини, в складі якої сяяли Франц Беккенбауер, Гюнтер Нетцер і Герд Мюллер. Саме останній і визначив результат поєдинку, забивши два голи. У другому півфіналі збірна СРСР перемогла Угорщину завдяки точному удару Анатолія Конькова. У фіналі, щоправда, боротьби не вийшло - Мюллер, який був визнаний кращим гравцем турніру, забив в ворота воротаря київського "Динамо" Євгена Рудакова двічі, ще один м'яч провів Херберт Віммер.

П'ятий чемпіонат Європи став останнім, на якому в фінальну частину виходили лише чотири команди. Вперше в півфіналі не виявилося збірної СРСР, титул на стадіонах в Загребі та Белграді повинні були розіграти Югославія, Нідерланди, Чехословаччина і ФРН. Незважаючи на наявність в своєму складі таких зірок як Кройф і Нескенс, голландці поступилися чехам в овертаймі. Додатковий час знадобився і для іншого півфіналу - тут Югославія вела з рахунком 2:0, але втратила перевагу і в підсумку програла, пропустивши три м'ячі від Герда Мюллера. Фінал Євро-1976 увійшов в історію як перший матч турніру, в якому була застосована серія пенальті. В основний час німці врятувалися завдяки голу Хельценбайна на 90-й хвилині, але у футбольній лотереї міцнішими нерви виявилися у футболістів чехословацької збірної. Вирішальний удар завдав Антонін Паненка, на честь якого згодом стали називати пенальті, пробитий "м'яким" ударом по центру воріт.

Євро-1980 в деякій мірі став революційним - УЄФА прийняв рішення розширити склад учасників фінального етапу до восьми команд, в число яких увійшли сім переможців відбіркових груп і Італія як господарка турніру. Збірні були поділені на дві підгрупи, переможці яких виходили відразу у фінал, а команди, що зайняли другі місця, проводили матч за третє місце. У квартеті А більше інших очок набрала збірна ФРН, яка обіграла Чехословаччину і Нідерланди, а також зіграла внічию з Грецією. Кращими квартету В стали бельгійці, яким для виходу в фінал вистачило перемоги над Іспанією і нічиїх з Італією і Англією. Героєм вирішальної гри став форвард збірної ФРН Хорст Хрубеш, який забив одному з кращих воротарів того часу Жан-Марі Пфаффу два м'ячі.

Чемпіонат Європи 1984-го року став тріумфальним для збірної Франції, яка і приймала турнір. Система проведення першості знову зазнала змін - тепер з групи виходили по дві команди, які потрапляли до півфіналу. У групі А Данія, Югославія і Бельгія не змогли скласти гідної конкуренції Франції, при цьому другими стали данці. З групи В до четвірки кращих вийшли Португалія та Іспанія, які залишили за бортом змагань Румунію і ФРН. У півфіналі Франція лише в овертаймі дотиснула Португалію, а Іспанія змогла перемогти Данію в серії післяматчевих пенальті. У фінальній грі перемогу господарям принесли точні удари Брюно Беллона і Мішеля Платіні. До слова, майбутній президент УЄФА встановив унікальне досягнення - забив дев'ять голів у всіх п'яти матчах турніру своєї команди.

Після довгої перерви до фінальної частини континентальної першості знову пробилася збірна СРСР. Команда, основу якої складали гравці київського «Динамо», на чолі з Валерієм Лобановським на груповому етапі перемогла голландців і англійців, а також зіграла внічию з ірландцями. Другою в квартеті В стала збірна Нідерландів. Паралельним курсом в півфінал вийшли Італія та господарі чемпіонату команда ФРН. У першій грі за вихід у фінал голландці здобули вольову перемогу над німцями, а на наступний день збірна СРСР переграла Скуадру Адзури. У підсумку Кубок дістався збірній Нідерландів, яка у вирішальній грі забила радянській команді двічі. При цьому гол Марко ван Бастена був визнаний одним з кращих в історії чемпіонатів Європи.

Чемпіонат Європи, який назавжди залишився в історії футболу як приклад романтики і дива. Корона дісталася сенсаційній збірній Данії, яка дізналася про свою участь на турнірі лише за кілька днів до його початку. Югослави з політичних причин були виключені зі змагань, і їх місце зайняли саме данці.

Також примітна участь в Євро збірної СНД - наступниці команди з СРСР. Цей турнір - останній, у фінальній частині якого брали участь лише вісім команд. Сенсаційним датчанам в фіналі протистояли діючі чемпіони світи, але Бундестім нічого не змогла вдіяти з Петером Шмейхелем і компанією.

Ювілейний десятий чемпіонат Європи, який пройшов в Англії, виграла збірна Німеччини. Відкриттям цього турніру стали чехи, які пробилися в плей-офф, а потім і до фіналу форуму з тієї ж групи, що і німці (Німеччина - перша, Чехія - друга).

Останній тріумфатор Євро - збірна Данії, - навіть не вийшов з групи. Саме на чемпіонаті Європи 1996 вперше було використано правило "золотого голу". Втім, спрацювало нововведення лише в фінальному поєдинку, коли Олівер Бірхофф на 96-й хвилині вразив ворота збірної Чехії. На попередніх стадіях плей-офф лише два матчі закінчилися в основний час (в чвертьфіналі німці переграли хорватів, а чехи - португальців). Решта пар визначали переможця за допомогою серії пенальті.

Перший в історії турнір, господарем якого стали відразу дві країни - Бельгія та Голландія. Також форум примітний тим, що на ньому вперше застосовувалось правило ануляції жовтих і червоних карток після групового етапу. Первісна стадія турніру принесла кілька сенсацій: з групи не вийшли англійці і німці. Крім того чехи і співгосподарі турніру - бельгійці.

Чвертьфінал запам'ятався знищенням футболістами збірної Голландії югославів - 6:1. Втім, представники країни тюльпанів були змушені зійти з дистанції в півфіналі, пропустивши в головний матч турніру італійців. Там, - в фіналі, - відбулася справжня драма. Команда Діно Дзоффа зусиллями Дельвеккіо відкрила рахунок на 55-му оберті секундної стрілки і утримувала перевагу аж до третьої доданої хвилини. І коли вже здавалося, що італійці стануть чемпіонами, Сільвен Вільтор забив рятівний для французів гол. А вже в додатковий час пригнічені італійці пропустили "золотий гол" від Давида Трезеге.

Греція, феноменальна Греція. До цих пір команду Отто Рехагеля наводять як приклад витримки, організації, цілеспрямованості і дисципліни. По сітці плей-офф досить впевнено йшли господарі португальці, в той час як греки добували натужні, нічим непримітні (з точки зору гри переможців) перемоги над Францією та Чехією.

У фіналі, природно, усі розраховували на перемогу португальців, тим більше, що "європейські бразильці" мали боржок перед еллінами за поразку на груповій стадії. Але, як і кількома тижнями раніше, більш успішною виявилася саме збірна Греції. Гол Ангелоса Харістеас шокував всю футбольну Європу.

Турнір в Австрії та Швейцарії. Саме з нього почалася золота ера збірної Іспанії. Луїс Арагонес ще до початку чемпіонату Європи був розкритикований через рішення не включати в заявку одну з найяскравіших зірок іспанського футболу Рауля Гонсалеса. Але після фінального свистка італійця Роберто Розетті, який зафіксував перемогу іспанців 1:0 над німцями

в фіналі чемпіонату Європи, скептики притихли. У іспанців і без Рауля було кому забивати. Кращим бомбардиром турніру став Давід Вілья, добре проявили себе також Фернандо Торрес (за всі попередні промахи Ель Ніньо реабілітувався точним ударів у ворота Йенса Леманна) і Даніель Гуїса. Настав час тотального домінування збірної Іспанії.

Вперше в історії чемпіонат Європи просунувся так глибоко на Схід європейського континенту. Україна і Польща отримали право приймати матчі форуму і Донецьк, в якому були зіграні п'ять поєдинків, став найбільш східним містом, який коли-небудь приймав поєдинки Євро. Але для збірної України Донецьк щасливим не став.

На "Донбас-Арені" команда Олега Блохіна програла французам і англійцям, а тому перемога над шведами в Києві (два феноменальних голи Андрія Шевченка) повністю знецінилася. Однією з головних сенсацій турніру стала, мабуть, півфінальна перемога італійців над німцями. Це були хвилини слави одіозного Маріо Балотеллі. Але в фіналі італійці нічого не змогли протиставити надпотужним іспанцям - поразка 0:4.

Третій раз в історії чемпіонат Європи пройде на полях Франції. Вперше у фінальній частині турніру візьмуть участь 24 команди. Завдяки реформі Платіні стати частиною грандіозного футбольного свята отримали можливість вельми екзотичні як для нашого часу футбольні збірні Албанії, Угорщини, Північної Ірландії.

Несподівано впевнено пройшли кваліфікацію і Уельс з Ісландією. Навпаки, за бортом Євро виявилися голландці, які змушені боротися з внутрішньою кризою. Вперше відібралась на форум і Україна (в 2012-му році "жовто-блакитні" пройшли до фінальної частини на правах співгосподаря турніру), нарешті подолавши "прокляття плей-офф".