Лига Европы. "Сент-Патрикс" – "Карпаты" 1:3. День України в Ірландії

Ирландия. Дублин. Стадион "Таллах"

Главный арбитр: Овидиу Алин Хэцеган (Румыния)

"Сент-Патрикс" (Дублин, Ирландия) - "Карпаты" (Львов, Украина) 1:3

Голы: И.Макмиллан 57 - Зенёв 22, Худобяк 64, Ощипко 83

"Сент-Патрикс": Роджерс, Малкэхи, Шортхолл, Дойл (Норт 61), Д.Макмиллан, Брэдли (Дэли 24), Каванах, Макфаул, И.Макмиллан (Кенна 70), Бермингем, Пендер

"Карпаты": Тлумак, Лукас (Кристобаль 76), Федецкий, Ткачук, Гомес, Мартынюк, Кополовец (Воронков 55), Худобяк, Зенёв (Пачеко 68), Ощипко, Милошевич

Предупреждения: Макфаул 36, И.Макмиллан 37 - Зенёв 30, Милошевич 54, Федецкий 86

За своїм характером я людина не сентиментальна, але деякі речі просто розчулюють. Ледь втримався, щоб не пустити сльозу, коли перед грою, біля стадіону, поговорив з нашими діаспорними уболівальниками. У їхніх словах було все – і обіцянки їздити за «Карпатами» на край світу, і розповіді про те, як їм живеться в Манчестері, Лондоні чи Дубліні. А один з них просто попросив передати вітання Україні, в якій він не був вже 8 років. Приїзд «Карпат» до Ірландії мимоволі спричинив стихійний зліт українців, які живуть на туманних островах Британії. До речі, окрім них приїхали і щирі англійці, скажімо, з Ліверпуля, які колись були у Львові. Всі вони зібралися у крайньому секторі стадіону «Талла», де досить активно підтримували «Карпати» і не рідко перекрикували своїх ірландських колег. Другий момент розчулення вже, власне, стосувався самих дублінців. Ще у Львові прочитав, що уболівальників «святих» вважають найкращими в Ірландії. Прихильники іншої позиції кажуть, що «патріки» самі себе вважають найкращими. По правді, за два дні перебування в Дубліні, я не зустрів жодної людини, яка б сказала про «Сент-Патрік» щось хороше. Один за «Богеміанс», інший за «Шемрок», ще інший взагалі футбол ненавидить, бо його англійці придумали… Цікаво, що і на самому стадіоні «Талла», який не є домашнім для «святих», нам постійно бажали, при чому щиро, щоб «Карпати» «розмазали цих «патріків» від 3:0 і більше». І не дивно, бо «Талла» - це домашній стадіон клубу «Шемрок Роверс», ворогів «Сент-Патрікс». Але менше з тим. Коли матч закінчився, карпатівці підійшли до українського сектору віддати свої футболки і подякувати за підтримку. За хвильку вони повернулися до центру, до тунелю в роздягальню. Усі як один, уболівальники «Сент-Патрікс», хто залишився зі своєю командою до самого кінця, піднялися зі своїх місць і почали аплодувати переможцям. Це було сильно… і дивно. Не бачив я фанатів інших клубів Ірландії, але така поведінка прихильників «святих» справді заслуговує на повагу.

Гра на затишному стадіоні з хорошою видимістю (нема тут жодних колон, які ділять поле на прямокутничики) та якісним газоном, розпочалася о 19:45 за місцевим часом. Олег Кононов зробив кілька змін: зокрема, Мартін Богатінов, який дав маху у грі проти «Ворскли» прогнозовано опинився на лавці, а його місце зайняв Андрій Тлумак, до речі, вперше в сезоні. Захист, який також начудив в останньому матчі, залишився без змін: Федецький, Борха, Мілошевіч, Ощипко. Те саме стосується і центральної ланки: Мартинюк, Ткачук, Худоб’як. В напад вийшли Лукас, Зеньов та Кополовець.

Вже йшлося про те, що ірландці люди чесні. Сказали, що будуть атакувати, значить будуть. Так і вийшло. Під досить хорошу підтримку трибун «червоно-білі» понеслися вперед. Але в силу свого напівпрофесіоналізму (без образ, це констатація факту) робили вони це не дуже продумано, радше, діяли на емоціях, азарті та запалі. До гострих моментів тому й справа не доходила. Заслуга в цьому всієї оборони «Карпат», але виділявся Борха, який, очевидно, хотів реабілітуватися за ляпи у попередньому матчі. От можна, звісно, сказати: теж мені велике діло – виділявся у грі проти напіваматорів. Знаєте, бувають моменти, коли оці всі статуси відходять на задній план. На лобах ірландців не написано, що вони напівпрофесіонали. Кожен з них вийшов на поле з чіткою метою – довести гостям з континенту, що вони також чогось вартують. І треба сказати, що це їм вдалося. Хоч «патріки» відверто поступалися карпатівцям у багатьох компонентах, але в характері чи бажанні боротися їм точно не відмовиш. Та й взагалі, цей поєдинок вийшов куди цікавішим, аніж львівський матч. Тиждень тому «зелено-білі» 90 хвилин витратили на те, щоб просто продертися крізь оборону суперника. У Дубліні гра стала більш відкритою та динамічнішою.

До речі, про саму гру. У четвер зранку по всіх місцевих ЗМІ рознеслася новина про те, що гравці «святих» бастують і виходити на поле наміру не мають. Власне, така інформація з’явилася ще в середу, але у день матчу вона виглядала як доконаний факт. Не знаю, що там у них відбувалося, але мені здається, що це просто фінт вухами. Щось схоже і у Львові було. Піт Махон на передматчеву прес-конференцію привів свого, як виявилося, запасного гравця, і сказав, що от, сидить перед вами столяр. Удень працює, ввечері тренується. І так само всі інші. А ще нам, будьте ласкаві, забийте два голи і ми собі поїдемо. Але під час матчу Махон постійно ходив по відведеній території наче без взуття по розпеченому вугіллі. Так само і в Дубліні. Схоже, це не збіги обставин, а «домашні заготовки» хитрих ірландців. Все ж так можна розслабити суперника…

Та менше з тим. Розвідавши, що до чого, «Карпати» почали робити усе аби забити швидкий гол. Таку нагоду мав Лукас, який на швидкості влетів у штрафний, але як слід пробити завадили захисники. Розуміючи, що «зелено-білі» теж не мають наміру сидіти в обороні, ірландці почали рубати львів’ян на підступах до штрафного. Особливо діставалося швидким Лукасу і Зеньову, які лише до перерви по кілька разів залишалися лежати у центрі газону. Невдовзі на полі таке місиво почалося, що можна було викликати голлівудських режисерів на зйомки нового бойовика. Програючи в техніці, ірландці нещадно били карпатівців по ногах та агресивно пресингували. Гостям нічого не залишалося як підтримувати заданий ритм і відповідати тією ж монетою. Але для повного щастя бракувало забити гол. Його автором став Зеньов. Отримавши м’яча за кілька метрів до лінії штрафного майданчика, естонець розвернувся, швидко оцінив ситуацію і по дузі закинув круглого воротареві за комірець. Важко сказати – чи то Роджерс помилився з вибором позиції, чи то траекторія для нього була мертвою, одним словом «Карпати» повели в рахунку.

Розуміючи, що забити чотири голи «патріки» вже не зможуть, стадіон почав вимагати бодай гол престижу. Посилився і тиск на румунського арбітра, але він, здається, лише раз «повівся» на їхні крики, та й то у другому таймі. А так, до судді претензій бути не повинно. Обурення глядачів щодо зафіксованих фолів з боку їхніх улюбленців – це звичне явище. Але що ж робити, коли ноги ледь не відривають? Правда, і карпатівці отримували абсолютно непотрібні попередження: зокрема, Зеньов, програвши єдиноборство, зачепив суперника ззаду. Ірландські фани дуже обурилася на дії естонця. А, взагалі, цікаво було спостерігати за ними. В одній з колишніх версій забавки FIFA була така «фішка»: якщо виграєш в суперника 3:0 та більше і володіючи м’ячем, робиш кілька точних передач, глядачі починають ефектно супроводжувати гру. В Ірландії весь голосовий перформенс також ефектний. Чи то зароблений кутовий, чи вдалий підкат, чи просто точний пас, не важливо на яку відстань, - на все це глядачі реагують класними «голосовими повідомленнями».

Мало-помало прийшов час перерви. Наші уболівальники мали можливість вийти на вулицю, правда, у відведену територію, щоб перекусити дорожезними бутербродами та смаженою картоплею. Деякі британські українці обурювалися, що обслуговування неналежне, мовляв, роблять там усе абияк. Але усі ці негаразди швидко вивітрювалися і змішувалися з атмосферою дня України в Ірландії.

Другий тайм почався приблизно так само, як і закінчився перший. Одна лише біда, що Мілошевіч зіграв трохи неакуратно і завалив суперника на газон неподалік від власних воріт. Прикро, бо серб висів на картці, а це означає, що перший матч плей-офф йому доведеться пропустити. Але тоді про дискваліфікацію ніхто не думав, тим більше, що ірландці змогли зрівняти рахунок. Після серії кутових та штрафних, один з гравців «святих» незграбно прострілив у район воротарського. М’яч не то летів, не то котився – біля самих воріт стало дуже гамірно, після серії рикошетів круглий відлетів до МакМілана, який зумів проштовхнути його сітку. Нічия, звісно, влаштовувала дублінців, але аж ніяк не входила у плани «Карпат».

Господарі раділи не довго – після ряду досить непоганих атак, «Карпати» доводять свою перевагу до забитого гола. Зеньов віддав зрячу передачу на Худоб’яка, який перебував в районі кута воротарського майданчика. Капітан підправив собі м’яча під удар, а заодно і прибрав оборонця. Вже за мить Ігор пробив щокою у дальній кут. Удар вийшов «парашутним» - м’яч перелетів Роджерса і від поперечки опустився у сітку. Така краса не залишила байдужими навіть уболівальників «Сент-Патрікс», які нагородили карпатівця щирими оплесками.

Піт Махон заспокоївся – вже все було ясно. Ірландці робили спроби знову відігратися, але усі вони були дуже кволі. А Олег Кононов підсилив гру, випустивши на поле трьох свіжих форвардів. Воронков і Крістобаль грали на команду, тут питань нема, а от Пачеко, здавалося, партнерів не помічав. Маючи кілька хороших нагод віддати передачу, аргентинець брав ініціативу на себе, причому майже завжди невдало. І це при тому, що швидкість та техніка у нього справді пристойні.

Третій гол «Карпати» забивали вже у ворота деморалізованого суперника. Тим не менше, атака була дуже класною. Худоб’як розпочав усе в центрі поля. М’яч почергово потрапляв до Крістобаля, Воронкова та Ткачука. Білорус вивів карпатівського опорника просто по центру воріт, той ще встиг красиво обіграти захисника і бив вже у порожні ворота. Воротар допомогти не міг, але на його місце стало двоє оборонців. Один з них прийняв на себе удар Андрія, та першим на добиванні був Ощипко, який підключився до атаки. Схибити в такій ситуації було просто нереально – 1:3.

Вже зовсім спокійні карпатівці трохи порозважали своїх фанів. Постарався, зокрема, Крістобаль, який так ефектно прибрав свого опікуна, що той проїхав по газону кілька метрів. А іспанець навіть з місця не зрушився. Словом, отримавши все, за чим їхали, «Карпати» спокійно довели гру до перемоги.

P.S. 18 років тому «Карпати» грали в столиці Ірландії проти тутешнього «Шелбурна». У першому матчі вони перемогли 1:0, але на виїзді не змогли втримати перевагу і поступилися 1:3. Тепер «зелено-білі» нарешті віддали Дубліну старі борги.