Тактичний аналіз матчу "Металіст" - "Ньюкасл"

Перед грою

Наставник «Ньюкасла» Алан Пард’ю не взяв з собою в Харків Хатема Бен Арфа. Півзахисник французької збірної повернувся до тренувань після відновлення від травми підколінного сухожилля, проте Пард’ю не став ризикувати здоров’ям Хатема, не зважаючи на результат домашнього поєдинку.

Також наставник «Сорок» не міг розраховувати на Давида Сантона (травма), основного лівого захисника команди, та Мат’є Дебюши з Йоаном Гуффраном, які були підписані в січні цього року, але не внесені в заявку команди на Лігу Європи, натомість трійка інших новачків команди Массімо Хайдара, Мапу Янга-Мбіва та Мусса Сіссоко відправились до Харкова разом з командою. Загалом в супереч прогнозам спеціалістів, Алан Пард’ю показує, що Ліга Європи є важливим турніром для його команди й вони будуть намагатись пройти далі.

Мирон Маркевич не міг розраховувати в цьому матчі на Барвінко та Пшеничних, хоча жоден з них не є основним гравцем команди, але як варіант підміни Фініньйо, можемо віднести до втрат «Металіста».

Також варто відзначити, що на вихідних не проводився тур Англійської Прем’єр-ліги, тому «Ньюкасл» отримав достатньо часу на відновлення, та прибув до Харкова свіжим і готовим до боротьби за вихід в наступний раунд Ліги Європи.

Формації команд

Мирон Маркевич не провів жодної зміни в стартовому складі команди. Швидше за все - компактність побудов «Металіста» в захисті, продемонстрована в Англії, задовольняла Мирона Богдановича.

У воротах місце зайняв Горяїнов, в центрі захисту розташувались Папа Гуйє та Торсігльєрі, Фініньйо зліва (більш зосереджений на захисні дії), на правому фланзі Вілльягра, в центрі поля Торрес і Едмар, та чотири гравця, орієнтованих на атакуючі дії «Металіста», - Марлос (правий «вінгер»), Соса (лівий з розширеним діапазоном дій і зміщенням в центр), Хав’єр (атакуючий півзахисник) та Крістальдо на вістрі атаки – 4-2-3-1.

Відзначимо, що, наприклад поява Жажи в стартових одинадцяти та ведення ним гри з глибини поля додала б кількісно гравців «Металіста» в центральну зону. Це б дало перевагу у контролі м’яча та володінні території на полі. Так само, як і більш атакуючий варіант з Хав’єром в якості одного з двох центральних півзахисників, з Вілліаном в позиції лівого «вінгера» та Жажею (Сосою) під Крістальдо. Звичайно, не володіючи інформацією про функціональний стан Жажи та Вілліана, ми можемо лише припускати такі варіанти побудови.

Вибір Маркевича (якщо такий був) впав на раціональний футбол перед атакуючим, про що можуть свідчити два центральних півзахисника Едмар та Торрес, що були зорієнтовані більше на руйнівні дії команди, та Соса в позиції лівого «вінгера», як гравець більш дисциплінований в порівняні з Вілліаном.

Алан Пард’ю провів 5 змін в порівнянні з першим матчем. Місце в воротах зайняв Тім Крул, центральна пара захисників змінилась на Колочіні - Янга-Мбіва замість Стівена Тейлора, відповідно місце правого «бека» зайняв Дені Сімпсон, який був основним до появи в «Ньюкаслі» Янга-Мбіва. Зліва в захисті замість травмованого Давида Сантона з’явився Массадіо Хайдара, для якого це був дебют в складі «Ньюкасла».

В центрі півзахисту замість Тіоте вийшов Вурнон Аніта, який склав пару Кабаю, на позицію лівого півзахисника вийшов Сільвейн Марво, під нападником Шолою Амеобі розташувався Мусса Сіссоко, який при переміщенні Сіссе в центр нападу закривав правий фланг в атаці, та, власне, Паппіс Демба Сіссе в якості правого «вінгера», але зі зміщенням на позицію центрального нападника. Формація 4-2-3-1, яка при переміщеннях гравців групи атаки «Ньюкасла» та при веденні захисних дій перетворювалась на 4-4-2.

З огляду на розташування гравців «Ньюкасла» читався і план на гру від Алана Пард’ю, це намагання надавити на лівий край захисту «Металіста», де діяв Фініньйо, який не відзначається високими швидкісними характеристиками, за допомогою Демби Сіссе, що мав використати недоліки захисника господарів поля, та Дені Сімпсона, що в свою чергу мав активно підтримувати наступальні дії «Сорок».

Відразу хочеться упередити можливі розмови про не основний склад «Ньюкасла», і Вурнон Аніта (16 появ в основному складі «Ньюкасла» в АПЛ) і Дені Сімпсон (15), Сільвейн Марво(7 – 9 на заміну) та Шола Амеобі (4 – 13), є в основній обоймі Алана Пард’ю.

Агресивний «Ньюкасл» та обережний «Металіст»

Алан Пард’ю вочевидь зробив висновки з домашнього протистояння з «Металістом», щоб убезпечити себе від активної гри флангами харків’ян, наставник «Сорок» перевів Дембу Сіссе на правий фланг нападу, тим самим змушуючи Фініньйо розташовуватись ближче до власних воріт, контролюючи швидкісного опонента, під час зміщень Сіссе на позицію центрального форварда, на фланг переходив Мусса Сіссоко витримуючи «ширину» та створюючи постійний тиск на лівий край захисту «Металіста».

На малюнку 1, показаний колективний пресинг гравців «Ньюкасла» на правому фланзі захисту.

На малюнку 2, через 30 секунд гри «Сороки» перемістились в кількості п’яти футболістів для колективного відбору м’яча на лівий фланг захисту «Металіста».

«Сороки» розпочали гру з активним пресингом по всій ширині поля, головною метою якого було нав’язати харків’янам боротьбу на всіх ділянках поля, та не дати можливості будувати атаки низом за допомогою короткого пасу. Власні атаки «Ньюкасл» розвивав переважно завдяки довгим передачам вперед на форвардів, які чіплялись за м’ячі або нав’язували боротьбу захисникам. При цьому півзахисники займали вільні зони можливого відскоку м’яча для подальшого продовження атак.

На малюнку 3 приведена атака другим темпом від «Ньюкасла», після розіграшу стандартного положення. Шола Амеобі виграє верхову боротьбу та скидає м’яч у вільну зону, Колочіні відкривається в «глибину», залишаючи за собою простір для партнера по команді.

Пард’ю вдалось нав’язати Маркевичу свою гру з великою кількістю боротьби по всьому периметру поля та перекривати зони для розвитку атак «Металіста» через фланги. Таким чином - єдиним варіантом продовження для харків’ян були «лонгболи» в сторону Крістальдо, і хоча Джонатан не погано вів боротьбу, часто виграючи ці дуелі, продовження атаки не отримували з двох причин - гравці «Сорок» отримували кількісну перевагу на окремій ділянці поля, або порушували правила, зупиняючи подальший розвиток.

20 хвилин для Вілльягри

Завдяки великому об’єму роботи футболістів «Сорок» та розташуванню 4-4-2 при веденні захисних дій англійці отримували кількісну перевагу в центральній ділянці поля, «широка» позиція Марлоса не дозволяла активно підтримувати атаку Вілльягрі. Ключовим моментом стало зміщення Марлоса в центр поля, збільшуючи кількісно гравців «Металіста», водночас відтягуючи за собою Марво та відкриття зони для підключень Вілльягри.

На малюнках 4, 5 приведений один з епізодів зміщення Марлоса в центр нападу, та відкриття зони для Вілльягри з подальшим загостренням в штрафний майданчик.

Починаючи з 25 хвилини гри, «Металіст» знайшов слабкі місця в побудові суперника та став домінувати в грі, нажаль, це не вилилось в забитий м’яч.

Відео. Аналіз 1-го тайму матчу «Металіст» - «Ньюкасл»

По перерві наставники обох команд не внесли в перебіг подій на полі змін, але гра почала розтягуватись. Щільність, з якою «Ньюкасл» розпочав гру, зникла, Вілльягра фактично грав в позиції правого півзахисника розтягуючи захист суперника та постійно загрожуючи проходами та кросами в штрафний майданчик, не можна сказати, що харків’яни мали тотальну перевагу на полі в другому таймі, все-таки «Сороки» огризались небезпечними контратаками, та все ж «Металіст» продовжував діяти, володіючи територією, та перевагою в контролі м’яча.

На малюнках 6, та 7 наведені приклади колективного відбору м’яча гравцями «Металіста» на половині поля суперника.

Складно зрозуміти, як Папа Гуйє не побачив Горяїнова, що виходив на м’яч і "покотив" круглого в вздовж штрафного майданчика, що призвело в кінцевому результаті до одинадцятиметрового удару, так само, як і епізод, в якому Селезньов за рахунку 1-0 не попав в ворота з п’яти метрів чи Аруна з трьох метрів в ворота «Бордо», та Ньюкасл повів в рахунку, тож «Металісту» вже необхідно було забивати двічі, а для того – змінювати гру.

Заміни

Відразу після голу Маркевич провів дві заміни: замість Марлоса вийшов Вілліан, який перемістився на лівий край атак (відповідно Соса перейшов на правий), та Жажа замість Торреса. Жажа зайняв позицію «глибокого плеймейкера», розпочинаючи та розганяючи атаки українців. Пізніше Мирон Богданович змінив і другого опорного півзахисника Едмара на атакуючого півзахисника Бланко. Фактично заключні хвилини гри харків’яни діяли за схемою 3-1-3-3. Трьома захисниками, Едмаром (Хав’єром) на позиції опорного півзахисника, трьома атакуючими півзахисниками Жажа, Хав’єр (Бланко), Соса та трьома форвардами - Вілліаном, Крістальдо та Вілльягрою.

Алан Пард’ю відповів замінами Демби Сіссе та Аніти на Гутьєреса та Перча відповідно, це швидше були заміни по позиції з намаганням «освіжити» гру команди, з невеликим ухилом в сторону захисту.

На малюнках 8 та 9, наведено приклад швидкої атаки українців з глибини поля. Жажа переводить м’яча на Вілліана, який одним дотиком відрізає чотирьох гравців «Ньюкасла», утворюється ситуація три в три перед штрафним майданчиком гостей, Крістальдо отримує дві нагоди відправити м’яча в ворота Тіма Крула, який цього вечора, як і Горяїнов в першій грі, був непробивним.

«Металіст» продовжував атакувати та створив ще два моменти біля воріт Тіма Крула. В першому випадку удар Жажи Коєльо заблокував Перч, а в другому - знову на висоті був Крул, який з допомогою стійки відбив удар Вілліана.

Підсумок

Не зважаючи на невдалий початок гри, підопічні Маркевича знайшли слабкі місця в побудовах «Ньюкасла» і з повним правом мали їх використовувати. Більшу частину гри харків’яни володіли територією та диктували свої умови гри. Це був хороший матч проти сильного суперника, в якому «Металіст» продемонстрував готовність диктувати свої умови, проте реалізація гольових моментів залишає бажати кращого.

Статистика

Відео. Аналіз матчу Металіст – Ньюкасл