Дніпро - Карабах 0:1. Класика єврокубкової ганьби

Ліга Європи 2014/15, груповий раунд. Третій тур

Київ. НСК "Олімпійський"

Головний арбітр: Лібор Коварік (Чехія)

"Дніпро" (Дніпропетровськ, Україна) - "Карабах" (Агдам, Азербайджан) 0:1

Гол: Муарем 21

"Дніпро": Бойко, Федецький, Ротань, Шахов (Селезньов 46), Дуглас, Гама, Стрініч, Коноплянка, Калінич, Кравченко, Мазух

"Карабах": Шехіч, Гусейнов, Аголі, Алмейда (Телі 82), Надиров (Тагієв 72), Садихов, Муарем (Алескеров 90), Рейналдо, Юсіфов, Медведєв, Гараєв

Попередження: Федецький 8, Кравченко 19, Ротань 53, Коноплянка 59 - Надиров 25, Гараєв 50, Аголі 53, Медведєв 84

Команди Мирона Маркевича дуже легко вирізнити з когорти інших. Короткий пас, швидкість, максимально продуктивне використання простору – все це перевірена роками філософія Мирона Маркевича, яка дає свій результат. Ще одна характеристика – це плавне входження команд Мирона Богдановича у сезон. Можна згадати "Металіст", який частенько вайлувато стартував, але десь з середини осені починав додавати і додавати так, що з копит летіли іскри. Саме це знання згладжувало хвилювання дніпропетровської армії вболівальників, породжене неоднозначним футболом Євгена Коноплянки та компанії на старті сезону.

фото - Роман Бебех

Дніпропетровці стартовий відрізок суто з ігрової точки зору провели невиразно. Якість демонстрованого футболу, незважаючи на результат, не дозволяла говорити про "Дніпро" як про реального претендента на чемпіонство в український Прем’єр – Лізі та як про фаворита в боротьбі за вихід в плей-офф Ліги Європи від групи F. Але після матчу проти "Чорноморця", в якому гра "Дніпра" відповідала грі великого фаворита, згадали саме про ту тренерську особливість Маркевича. "Дніпро" подав перші ознаки якісного футболу, давши надію, що далі буде тільки прискорення. Відтак, сьогоднішній поєдинок проти "Карабаха" очікувався з оптимістичним настроєм.

Мирон Маркевич не раз цього сезону зазначав, що для нього важливішим є чемпіонат України і саме національна першість є пріоритетом "Дніпра". Але такі слова не означають, що дніпропетровці до Ліги Європи не готуються і пускають в ній все на самоплив. Такі слова означають, що в разі не виходу з групи трагедії не станеться і життя продовжиться в нормальному руслі. І от після сьогоднішнього матчу дніпропетровські вболівальники мають бути готовими до того, що в грудні Ліга Європи для них закінчиться.

Мови про неосновний склад від Мирона Маркевича й бути не могло. Ще б були варіанти, якби на внутрішній арені матч проти "Динамо" був запланований не через два тижні, а на найближчих вихідних. Але за календарем наступний поєдинок "Дніпро" проведе аж в понеділок (кубковий проти "Волині"), тож сьогодні можна було спокійно сконцентруватись на суперникові із Азербайджану – без якихось сторонніх думок. Незважаючи на те, що на передматчеву прес-конференцію Маркевич взяв із собою Яна Лаштувку, місце в основі чеському ветеранові не знайшлося. Денис Бойко безальтернативно виграє конкуренцію в свого колеги. На флангах працювали зв’язки Стрініч – Коноплянка (зліва) та Федецький – Гама (справа). Роль плеймейкера дісталась Шахову, а роль нападника – Каліничу. Ротань і Кравченко зайняли місця в центрі поля, Дуглас і Мазух – в центрі оборони.

"Карабах" – це команда, в якій досить гармонійно співпрацюють азербайджанські футболісти з легіонерами. Атаки в цьому колективі розганяють бразильці. От і сьогодні в стартовому складі їх вийшло двоє. Щоправда, основним є тільки Рейналдо. Його партнер Чумбіньо травмований, тому знайшлось місце Річарду Алмейді – нападнику, який до "Карабаха" перебрався з португальського чемпіонату. Фланги мали розганяти македонець Муарем Муарем та місцевий вихованець Вугар Надиров. Гара Гараєв та Наміг Юсіфов, які відповідали за опорну зону, для "Карабаха" теж свої до останньої краплі крові. Лінію захисту разом з Максимом Медведєвим, Бадані Гусейновим та Рашад Садиховим сформував албанець Ансі Аголі, який до "Карабаху" перебрався з українського "Кривбасу". Голкіпер Ібрагім Шехіч – боснієць, який у своїй країні котирується досить високо.

Українські команди мають одну спільну рису, яка заважає їм краще реалізуватись на міжнародній арені і яка породжує такі матчі, як сьогодні видало "Динамо", а слідом за ним і "Дніпро". Та риса – то невміння проходити насичену оборону, грати в умовах відсутності простору. Склалось таке враження, що суперники ідеально вивчили манеру українських команд і позбавили їх можливості діяти на контратаках. Як виявляється, немає контратак – немає й футболу.

Навряд чи "Карабах" здивував "Дніпро". Маркевич мусив розуміти, що в гостях ця команда гратиме прагматично, великими силами обороняючись і чекаючи на помилку суперника в захисті. Через це сьогоднішня поразка "Дніпра" сприймається ще болючіше. Дніпряни знали, що буде така гра, але в цьому випадку знання – то не сила. "Дніпро" не зміг нічого запропонувати своїм гостям.

На 19-й хвилині Артем Федецький і Сергій Кравченко вже мали жовті карточки. То показовий момент. Азербайджанці пропонували супернику щільну, насичену боротьбу на кожному клаптику поля. І ту боротьбу українці програвали.

В Коноплянки та в його партнерів абсолютно нічого не виходило в атаці. Навіть в кінці першого тайму, коли захисна хватка "Карабаха" ослабла і дніпряни отримали простір, реальних моментів не було. Гама, Ротань і Коноплянка отримали можливість для ударів, але ті удари були не ударами, а легкими тичками м’яча. Для Шехіча то була розминка. Але більше дивувало те, як погано "Дніпро" грав в захисті. І чому досвідчені Мазух, Федецький та інші оборонці так легко велися на прямолінійні обводки азербайджанців і так безвідповідально закривали свої зони відповідальності. Зіграй "Дніпро" на нуль в захисті, була б як мінімум нічия. Але ареальна оборона – тобто, оборона не тотальна, а на окремих клаптиках поля, - не могла витримати натиску навіть "Карабаха".

Легко гості забили на контратаці, коли Муарем Муарем лівим флангом на швидкості увійшов в штрафний майданчик "Дніпра", легким рухом пошив у дурні Дугласа і Мазуха, і класичним ударом у дальній кут переграв Бойка. Ще більш прикро через те, що то був не перший момент азербайджанців. Дніпряни ще на 10-й хвилині, коли Рейналдо протаранив опонентів і ударом з кута штрафного майданчика змусив Бойка демонструвати реакцію (потім ще добивав Надиров), мали зрозуміти, що грати в захисті потрібно щільніше і жорсткіше.

Шахов матч провалив (хоча, ще потрібно розбиратися, який істинний рівень цього футболіста). А оскільки Євген грав на відповідальній позиці плеймейкера, то випала в атаці фактично вся центральна вісь "Дніпра". На другий тайм замість Шахова вийшов Селезньов, але проблеми то не вирішило. То тільки спричинило сумбур – Селезньов додав "Дніпру" в атаці кількісної переваги – але не породило креатив. Гра господарів ані на сантиметр не відхилилась від шаблону. Знову ж таки доводиться згадувати Джуліано: заміни бразильцю немає, а грати без плеймейкера – це як стартувати на стометрівці з цеглинами на ногах.

Селезньов усе робив дуже повільно. Поки Євген підлаштовував м’яч собі під удар, азербайджанці встигали зайняти правильні позиції для блокування. Калінич відзначався бажанням і незграбністю. Бажання при цьому не компенсовувало браку майстерності. Іноді заважало – як у моменті, коли Коноплянка подав, а Ротань не зміг акцентовано пробити саме через Калінича.

"Карабах" після перерви майже не атакував, хоча навіть одна-єдина реальна вилазка азербайджанців на чужу половину поля могла завершитись другим взяттям воріт Бойка, якби Денис не зреагував на удар Муарема після чергового непорозуміння в захисних редутах.

Таких матчів ми вже бачили десятки, якщо не сотні. То класика української єврокубкової ганьби. Такі матчі зазвичай породжують багато розмов, аналітики, і розбірок. Але залишають усе на своїх місцях.