Зенит - Андерлехт 3:1. Скрипка плаче, ридає, грає циган молодий

"Прийшло літо веселе, зеленіють діброви,
Сонце квітне рожеве, і радіє душа,
В лісі звуки гітари грає скрипка чудово,
У циганському таборі плаче вона"...

Очолюючи "Шахтар", Мірча Луческу не втомлювався позиціонувати себе і свою команду заручниками ситуації. Мовляв, нічого українські команди не здатні виграти в силу специфіки календаря. Адже коли на весняних стадіях єврокубків українським командам доводиться вступати в бій без ігрової практики – суперники з європейських чемпіонатів зазвичай находу.

Проте, попрощавшись із "Шахтарем", від подібної "специфіки" Луческу недалеко втік. Румун перебрався до Росії, де майже ідентичний з нашим календар, але де не готові вислуховувати скарг Містера. Календар – не календар, а вигравати і проходити стадії мусиш. Ще б бак, в команду вкладаються шалені гроші. Ось і виходить, що плей-офф для "Зеніта" – наче літо веселе, під час якого сонце квітне і радіє душа. Принаймні, за очікуваннями. Боси, вболівальники і експерти чекали від пітерців легкого проходження "Андерлехту"… Аж тут – 0:2 за підсумком першої половини протистояння.

"Скрипка плаче, ридає, грає циган молодий,
Ксені серденько крає, в небі місяць золотий,
А душа ласки хоче, смуток серце полонив,
Казку зоряну шепоче, пам'ятатиме завжди"...

Ґвалту після тієї поразки "Зеніта" було – хоч відбавляй. Подейкують, що функціонери зорганізували термінові збори, під час яких влаштували команді прочухан. А найбільше перепало тренерському штабові на чолі з містером Луческу. Провал в домашньому поєдинку (а провалом вважався б будь-який рахунок, який не дозволив би росіянам пройти до наступної стадії) – і пакуйте валізи. Тож Містер і його "Зеніт" мусили грати мелодійно, наче на скрипці.

"То було тепле літо, покохав циган Ксеню,
Ох, якби ж то, якби то про це знала вона,
Якби знала - сказала, то сказала б, напевно,
Повний келих любові разом пили б до дна".

Луческу очолив "Зеніт" влітку – тобто, лише півроку тому. Тоді така ситуація видалася дивною. Здавалося, що Луческу вже втомився від футболу. На іншому боці - "Зеніт", який потребував нового віяння, нової крові, але напевно таки – тренера на довгу перспективу. Аж ніяк не вікового Луческу. Але росіяни вирішили піти проти системи, розірвати шаблони. Очевидно, робота Мірчі з "Шахтарем" вразила пітерських ділків… А що тепер? Невже після цього конфузу румуну вкажуть на двері? Якщо так – то настане зірковий час тих журналістів і експертів, які пророкували провал Мірчі в Санк-Петербурзі. Але то вже не наші справи. Факт залишається фактом - "Зеніт", будучи одним з фаворитів турніру, вилетів вже на першій стадії плей-офф від команди, яку минулого року "Шахтар" Мірчі Луческу банально не помітив.

"Скрипка плаче, ридає, грає циган молодий,
Ксені серденько крає, в небі місяць золотий,
А душа ласки хоче, смуток серце полонив,
Казку зоряну шепоче, пам'ятатиме назавжди"...

"Зеніт" потужно провів першу частину першого тайму. Господарі затиснули суперника, не даючи йому перейти навіть за центр поля. Кілька створених моментів – і гол. Пішла передача з глибини на Дзюбу, нападник протаранив захисників, упав на газон, м'яча підібрав Джуліано, хитро обіграв опонента і забив з близької дистанції.

А вже після цього запал "Зеніта" згас. Бельгійці теж не атакували, але для них важливо було просто відтиснути гру до центру поля. Лише на завершальних хвилинах тайму виник страх, коли Маурісіо пробив зі штрафного. М'яч пролетів в кількох сантиметрах від верхнього кута воріт Рубена.

"Циган грає на скрипці, та мелодія дивна -
Мліє серце від неї, від прекрасних очей,
Очі чорні зрадливі він побачив недавно,
Покохав їх назавжди в темній тиші ночей".

На початку другого тайму "Андерлехт" спробував притримати м'яча і навіть притиснути суперника біля його воріт. Але потужності втілити наміри у життя не вистачило. По суті, бельгійці лише ненадовго відтиснули гру до центру поля. Росіяни побігали за м'ячем – і знову прибрали його до своїх ніг. Але без гостроти…

Нарешті, пройшла затяжна атака центральною зоною; Данні віддав на Джуліано, той в один дотик відпасував на Дзюбу, а Артем з близької відстані без шансів для воротаря пробив у кут. То вже була нічия за сумою двох матчів.

Бельгійців наче холодною водою окропили. Паніки не було, але були спроби нарешті заволодіти ініціативою. Проте у "Зеніта" вже виросли крила. Ще одна атака – і вже 3:2. Пішла подача з глибини на Дзюбу, Артем протаранив Дешахта, наблизився до лінії воріт і віддав передачу на Джуліано. Бразилець набіг і оформив дубль. Два голи і результативна передача – супер-продуктивність від бразильця.

Але того виявилося замало. Наче познущавшись над суперником, "Андерлехт" забив вирішальний гол на 90-й хвилині в ході однієї з небагатьох своїх атак. Й гол простий, - але такий болісний для Луческу. М'яч з флангу був відправлений до штрафного майданчика Лодигіна, Нуйтінг головою скинув далі на Теліна, а той не відмовив собі у задоволенні…

"Зеніт" вилітає, над Мірчею Луческу згущуються хмари…

"Скрипка плаче, ридає, грає циган молодий,
Ксені серденько крає, в небі місяць золотий,
А душа ласки хоче, смуток серце полонив,
Казку зоряну шепоче, пам'ятатиме назавжди"...

Россия. Санкт-Петербург. Стадион: "Петровский"
"Зенит" - "Андерлехт" 3:1
Голы: Джулиано 24, Артём Дзюба 72, Джулиано 78 - Исаак Телин 90

Первый матч - 0:2

"Зенит": Юрий Лодыгин, Александр Анюков, Доменико Кришито, Джулиано, Жозе Маурисио, Александр Кокорин, Данни (Роберт Мак 89), Луиш Нету, Хави Гарсия, Артём Дзюба, Юрий Жирков

"Андерлехт": Рубен, Оливье Дешахт, Урош Спаич, Энди Нахар, Александру Кипчу (Брам Нуйтинк 84), Франк Ачеампонг (Диего Капель 89), Исаак Телин, Юри Тилеманс, Леандер Дендонкер, Иван Обрадович, Николае Станчу (Массимо Бруно 73)

Предупреждения: Луиш Нету 31, Хави Гарсия 41, Юрий Лодыгин 90+4 - Юри Тилеманс 29, Франк Ачеампонг 81, Леандер Дендонкер 90+2