Football de lis. Життєдайне джерело "Евіана"

Із небуття піднявшись до зірок,
Дивує "Евіан" – все дужче й дужче…
Своєю грою зцілює – мов джерело,
Вбиваючи в серцях байдужість.

Біля підніжжя гірського масиву Шаблі, що в передгір'ї Савойських Альп, поруч із Женевським озером знаходиться чудова місцина… Рай на Землі – бальнеологічний курорт Евіан-ле-Бен, широкій масі народу відомий просто як Евіан. Тут свого часу любили відпочивати і лікуватись королі, герцоги, графи… Мінеральні води з джерела додавали сил, змушували всі недуги відступати, цим самим прославивши курорт на всю Європу. Евіан став брендом, тому цілком зрозумілим було прагнення нового президента футбольної команди із Гайяра назвати своє дітище саме цією гордою назвою. Так у 2009-му році на футбольній мапі Франції з'явилась футбольна команда "Евіан" ("Évian Thonon Gaillard Football Club") – команда, яка поки що тільки пише свою історію, але команда, яка вже зараз старається гідно доповнювати свою місцевість і старається, як і джерело, лікувати своїх прихильників… Лікувати гарними результатами.

У 1924-му році в Гайярі була заснована команда з однойменною назвою. Команда, яка до 2003-го року відзначалась безславним існуванням – "Гайяр" майже 80-ть років виступав у аматорських лігах, час від часу зазираючи у третій Французький дивізіон. А на початку нового тисячоліття, власне, савойці пережили кілька об'єднань, як завжди, балансували між аматорським турніром (Ліга 4) і Лігою 3 (Національ), доки не опинились під крилом Франка Рібу – впливового бізнесмена, голови компанії "Danon" – виробника молочних продуктів, мета якого – не тільки здобуття прибутку, а й задоволення потреб суспільства в цілому. В число акціонерів компанії входять, до речі Зінедін Зідан та Біксан Лізаразю, тим самим хоч і не прямо, та все ж, доповнюючи поки що скромні футбольні традиції "Евіана"…

З цього часу все змінилось… в першу чергу те, що "Евіан" отримав небачене раніше натхнення і здійснив маленьке диво: в 2010-му році "Евіан перебрався із Ліги 3 у Лігу 2, а в сезоні 2010/11, знаковому для "Евіана" сезоні, – команда впевнено перемогла в турнірі і вийшла у елітний дивізіон. Для "мінералки" це було казкою…

Втім, зрозуміло, що такий стрімкий ривок не міг не висвітлити насущних проблем, яких у далеко неідеальної з точки зору менеджменту команди було безліч. Найперше – "Евіан" зіткнувся з проблемою невідповідності домашнього стадіону французьким стандартам. Керівництво "мінералки" швидко нібито знайшло вихід, маючи намір домашні матчі проводити на "Стад де Женев", до якого від Тонон-ле-Бена, - містечка, де базується "новостворений" "Евіан", - приблизно 70-ть кілометрів, що трохи більше години стандартної їзди на автомобілі. Всі внутрішні бюрократичні питання керівники команди вирішили, але останнє слово залишилось за УЄФА: організація не дозволила менеджерам "Евіана" втілити цей намір в життя, мотивуючи своє рішення тим, що не може команда з чемпіонату Франції проводити матчі на території іншої держави. Після цього й виник варіант із сусіднім Ансі, де савойці знайшли собі прихисток. А вже по ходу перебування у Лізі 1 "Евіан" стикались із проблеми із тренувальним центром – доводилось орендувати його у різних куточках…

Дебют "Евіана" в еліті був феноменальним – відразу 9-те місце (сезон 2011/12). Всього за 4-ри роки клуб пройшов шлях від аматорського колективу, до колективу відповідного першому десятку Ліги 1.

Втім, це була тільки верхівка айсбергу. З підвищенням класу команди, збільшились і амбіції; футболісти, тренери і менеджери не завжди розумілись між собою – атмосфера у середині колективу ставала все більш напруженою. Наставник "Евіана", Бернар Казоні, який прийняв колектив у 2010-му році, а через рік удостоївся звання кращого тренера Ліги 2, з героя перетворився в антигероя. "У нас є план щодо подальшого розвитку проекту. Він передбачає більш широку участь тренера в роботі клубу. Казоні не може цього робити за сімейними обставинами" – говорив генеральний директор "Евіана" Патрік Тротіньон. В той час як сам Казоні до кінця вірив у своє світле майбутнє: "Все йде за планом…. Планую закінчити сезон з "Евіаном". У відставку не збираюся". Але на початку 2012-го року сторони розірвали контракт, строк якого закінчувався тільки влітку і за офіційною інформацією – розірвали за обопільною згодою і по-дружньому. Втім, було зрозуміло, що в Казоні просто виникли непорозуміння із керівництвом і поступатись принципами не хотів ніхто. Вже пізніше Бернар Казоні трохи привідкрив завісу закулісних справ в "Евіані": "У мене відбулася розмова з керівництвом. Вони підтвердили, що після закінчення сезону контракт не буде продовжений. Це повинно було залишитися між нами, але чутки потрапили в пресу. Був підірваний мій авторитет перед гравцями. Я запитав у президента, чи є гарантії, що я закінчу сезон в клубі. Він сказав, що їх немає. Тоді я пішов. Мене критикували за методи тренувань. Я був не згоден з тим, хто повинен прийти і прийшов у команду влітку. Вони відповіли, що я влітку був у відпустці. Але ж є телефон. Адже ми не випадково домоглися того, чого добилися. Такі результати не могли б прийти без роботи" – пояснював екс-наставник савойців, відставку якого вболівальники "Евіана" сприйняли неоднозначно. Все таки на боці Казоні були факти – він здійснив видатну роботу, вивівши колектив у Лігу 1 і визначити, хто виявився не готовим до нового виклику – він, чи, власне, - керівництво, зараз складно. Так чи інакше, Казоні пішов і на його місце був запрошений Пабло Корреа.

"Це відмінний вибір. Він (Пабло Корреа – ред.) принесе в команду свій великий досвід" – оптимістично заявляв Патрік Тротіньон. "Евіан" фінішував на 9-му місці, влітку провів досить плодотворну роботу на трансферному ринку (прийшли Джакаріджа Коне, Іхеб Мбаркі, Давід Яровім (втім, в команді чех не прижився), були продовжені контракти з Кевіном Беріго, Седріком Камбоном, оренда Даніеля Васса змінилась повноцінним контрактом), але вже на початку наступного сезону (2012/13) "Евіан" став "першопрохідцем" відставки – на початку вересня Пабло Корреа був звільнений: савойці за перші 4-ри тури набрали всього один заліковий бал, а керівники "Евіана" ще раніше показали, що терпіти невдачі вони не збираються і кардинальні рішення приймати їм не складно. "Отримані результати не узгоджуються з тим, чого ми чекали" – просто і лаконічно пояснював Патрік Тротіньон, який не так давно тільки радів призначенню Пабло Корреа. В стані "мінералки" занепокоїлись вибором нового героя… Але вирішення проблеми далось доволі легко: "Навіщо шукати когось, якщо є людина поруч. При ньому в ролі спортивного директора клуб пройшов шість дивізіонів. Він авторитетний і володіє всіма знаннями тренерськими"… - пояснювали менеджери "Евіана" призначення на посаду головного тренера Паскаля Дюпре. Йому то й довелось вести команду далі, до нових звершень.

Дійсно, Паскаль Дюпре довгий час перебував у структурі клубу і всі його особливості знав від "а" до "я". Не дивно, що функціонер приймав активну участь у житті "Евіана". Втім, цікаве інтерв’ю після своєї відставки дав Бернар Казоні, який скаржився на те, що Паскаль Дюпре зловживав своїми повноваженнями і втручався в справи тренера: "Команда була на межі вибуху. Дюпре занадто багато на себе брав, понад відведеної йому ролі. Це нездорова обстановка". Патрік Трьотіньон – генеральний директор клубу, звичайно ж, захищав Паскаля Дюпре, втім, слів Казоні не спростовував. Очевидно, Дюпре – на той момент спортивний директор "Евіана", - будував плани на майбутнє і вірив, що колись йому пощастить взійти на тренерський місток колективу, тому й проявляв активність… Так чи інакше, але новий наставник звалив на себе непросту нішу – "Евіан" минулий сезон завершив на феноменальному для себе 9-му місці, і в звітному чемпіонаті від "мінералки" чекали, як мінімум, не погіршення результатів.

Відповідати піднятій планці було непросто, хоча керівництво команди ресурсів не шкодувало. Ще раніше, коли тільки Франк Рібу перейнявся долею "Евіана", функціонер зробив значні вливання в дитячу школу, з метою підвищити її продуктивність і додати їй популярності. В планах "Евіана" – побудова власної арени, яка б приймала домашні матчі "мінералки", адже стадіон в Ансі – не зовсім те, що потрібно савойцям: "Цей клуб заслуговує своїми амбіціями хорошого стадіону. Зараз він його немає. Арена "Парк де Спорт д'Анессі", де зараз грає "Евіан", з натяжкою тільки відповідає вимогам Ліги 1. У нас немає великих клубів без хороших арен. Ми не вимагаємо стадіон з 30-ма тисячами місць. Досить 17-20-ть тисяч. Це інвестиції в майбутнє, вони рушать регіон в плані розвитку спорту і футболу" – підтримував керівників "Евіана" президент Професійної Футбольної Ліги Франції Фредерік Тірье.

Не шкодувались гроші й на трансфери – про закупку часів Бернара Казоні вже говорилось; додамо тільки, що взимку, вже при головуванні Паскаля Дюпре, команда підсилилась Дієго Кампосом, який прийшов із бразильського "Атлетіко Гояненсе", Мілошем Нінковичем і Бетао, які перейшли у клуб Ліги 1 із київського "Динамо". Але незважаючи на такі доволі масштабні вливання, завдання по ходу сезону перед "Евіаном" постало чітке і не дуже приємне: боротись за збереження прописки. Про повторення минулорічного досягнення (9-те місце) і мови бути не могло.

Максимальне місце у турнірній таблиці, до якого савойцям вдалось дотягнутись цього сезону – було 14-те. "Евіану" ледь вдалось уникнути вильоту і цікаво, як за такої ситуації поведеться радикальне керівництво савойців - "Біля керма команди він буде до червня мінімум" – говорив Патрік Тротіньон про Паскаля Дюпре відразу після його призначення… Що буде після червня? Високоповажного наставника попросять? Козирем у колоді Паскаля Дюпре є, звісно ж, цьогорічний розіграш Кубка Франції, де "мінералці" вдалось здійснити небачене раніше – вийти у фінал турніру. Максимальним досягненням савойців до цього сезону в Кубку Франції була стадія 1/8-ої, а тут фінал і шанс вперше в своїй історії вийти на міжнародну арену. Дивувати савойці почали із чвертьфіналу, адже до нього "Евіану" в суперники випадали команди, нижчі за класом – "Амьєн", "Верту", "Гавр"… А от у 1/4-ій наші герої сенсаційно залишили за бортом турніру "ПСЖ", а в півфіналі каменя на камені не залишили від амбітного "Лор'яна" – 4:0.

Паскаль Дюпре – людина емоційна; наставнику часто бракує технічної зони і він ледь не на поле вибігає під час гри своїх підопічних… а буває, що просто понуро сидить на лаві. От і гра "Евіана" в дечому залежить від емоцій. Савойці при належному налаштуванні здатні здійснити подвиг – здійснити його легко, яскраво, як це було у матчах проти того ж таки "Лор'яна" у Кубку, "Сошо", "Лілля", "Ренна", "Ніцци" у Лізі 1, а можуть безславно поступитись, провівши весь матч мляво і тьмяно. Сучасний "Евіан" тримається на трьох "китах", якими є, Сабер Хеліфа, Седрік Барбоза і Олівьє Сорлен. Двом останнім вже за 30-ть і за допомогою їх досвіду Паскаль Дюпре координує гру своєї команди в центрі поля. А Хеліфа – бомбардир, який у 25-ти матчах Ліги 1 відзначився 13-ть разів (цікаво, що із 15-ти виїзних голів "Евіана" в цьому сезоні Сабер Хеліфа приклався до 7-ох – 6-ть забив сам, а ще одного разу асистував). Поруч з досвідченими виконавцями діють молоді – Даніель Васс, Бріс Джа Джедже, Іхеб Мбаркі, Ерік Тьє Бі, Мохаммед Рабіу, Яннік Сагбо – в результаті виходить вибухова суміш з досвіду і молодості. Має шанси стати своєрідним "китом" і Бетао, який гармонійно вписався в склад "мінералки". Бразилець завжди був старанним гравцем, а старанність ціниться усюди. Бетао у футболці "Евіана" у Лізі 1 на даний момент провів 16-ть матчів (всі від свистка до свистка), відзначився одним забитим голом і, навіть, бував у ролі капітана. Також провів 4-ри поєдинки у Кубку Франції. Не відомо, поки що, чи залишиться Бетао в "Евіані" й на наступний сезон. Хоча, команда зберегла прописку в еліті, дійшла до фіналу Кубка Франції, за підсумками якого може вийти на міжнародну арену, у колективу серйозні амбіції – то чому б ні?

Важлива роль і в Мілоша Нінковича, хоча серб не завжди виглядає в складі своєї команди яскраво. Втім, причини тут не стільки в кваліфікації півзахисника, скільки в особливостях Ліги 1 в цілому і гри "Евіана" зокрема. Створювати завжди важче, ніж руйнувати. Мілош – гравець креативний і не завжди в нього є можливість демонструвати свої здібності, адже савойцям часто доводиться грати від оборони, а щастя біля чужих воріт доводиться шукати на контратаках. Втім, й так – 4-ри бали за системою гол+пас (ще одного разу Мілош відзначався в Кубку) у 17-ти матчах в складі аутсайдера Ліги 1 – доволі непогано…

"Евіан" – дійсно, цікава команда. Савойці за дуже короткий час пройшли шлях від аматорської першості до Ліги 1 і до фіналу Кубка Франції. Цей ривок супроводжувався певними закулісними іграми, радикальними рішеннями керівництва, які, втім, можна пояснити прагненням до вдосконалення… В "Евіана" є майбутнє, є перспективи, є плани, за втіленням в життя яких можна спостерігати з великою цікавістю…

Фото - uefa.com