Історія Ліги 1. Корсика

Корсика – унікальний регіон Франції. І справа тут не тільки в особливому статусі - Територіальна спільність Корсика – справа тут у менталітеті, у ідентифікації корсиканців себе як окремої нації, гордої, непідвладної нікому. Дійсно, навіть, у футбольному плані Корсика відрізняється від Франції як такої – "Бастія" та "Аяччо" хоч зірок з неба не хапають, але дербі між цими командами чарують своєю пристрастю, вбивають у серцях байдужість і змушують на 90-то хвилин зануритись у світ запеклої, безкомпромісної, але чесної боротьби.

Корсика – це острів із мальовничими краєвидами. В його центрі – гори висотою до 3000 метрів, пронизані низкою річок та озер. По краях – гарячі узбережжя морів. В історії Корсики фігурують знакові не тільки для Франції, а й для цілого людства імена. Місто Аяччо – батьківщина Наполеона, також за однією з версій на Корсиці народився мореплавець і дослідник Христофор Колумб.

"Бастія" та "Аяччо" – як уже зазначалось, резиденти Корсики у Лізі 1. Під час матчів цих команд на трибунах ніколи не було і зараз не буває спокійно. Корсиканці не звикли стримувати емоцій. Одного разу футбол вийшов за межі гри і перетворився на жах, підсумком якого стала смерть 18-ох людей і травми тисяч… Це Корсика…

1. "Аяччо" – 1967-1973, 2002-2006, 2011- (12-ть сезонів)
Найвище досягнення – 6-те місце (1970/71)

"Аяччо" відносно молода команда, якщо врахувати, що професійний статус корсиканці отримали тільки в 1965-му році. Хоча, сам клуб було засновано у 1910-му і відразу ж "ведмеді" взялись здобувати собі славу в корсиканській лізі.

Символом команди спочатку був білий ведмідь, від чого, власне, й пішло прізвисько команди. Але вже із здобуттям статусу професіоналів корсиканці оновили й емблему, на якій основний акцент зробився на виділення прапору корсиканського. Колектив позиціонував себе як носій корсиканських футбольних традицій і дійсно, до дебюту у найвищому за класом французькому дивізіоні, "Аяччо" 8-ім разів перемагав у регіональній корсиканській лізі.

Виступ на найвищому рівні почався із сезоні 1967/68, адже перед цим "ведмеді" з другої спроби виграли Лігу 2. Дебют корсиканцям, без сумніву, вдався, адже 9-те місце – і за спиною залишились "Ред Стар", "Страсбург", "Монако"… Саме гравець із "Аяччо" виграв в тому чемпіонаті суперечку бомбардирів, відзначившись в сезоні 26-ма точними ударами (Етьєн Сансонетті). Але коли ейфорія першого елітного сезону зникла, коли до команди почали серйозно ставитись суперники, триматись на рівні "ведмедям" було вже складніше – в двох наступних сезонах корсиканці зупинялись за крок від небуття – 16-ті позиції.

Втім, потім був спалах, який увійшов в історію команди як поки що найкраще досягнення "Аяччо" у вищому дивізіоні. Сезону 1970/71 "Аяччо" фінішував у щільній групі із 4-ох команд, які в підсумку набрали по сорок балів і розподіл місць між якими визначався за додатковими показниками. Корсиканці, відповідно, фінішували 6-ми – і ніколи після того навіть близько не підбирались до того досягнення.

Вже через два роки "Аяччо" вилетів у Лігу 2 (був також один сезон у лізі Національ), повернувшись звідки, - статусу аутсайдера "ведмеді" так і не позбулись. 4-ри елітні сезони на початку 2000-их ознаменувались для команди місцями в інтервалі від 14-го по 18-те, потім були 5-ть сезонів, знову ж таки, у Лізі 2 і повернення у вищий дивізіон в 2011-му.

Останні два розіграші Ліги 1 були для корсиканців неоднозначними. З одного боку, й хлопчиками для биття футболісти "Аяччо" не були, але з іншого – виправдати покладені на них сподівання теж не вдалось. Керівництво в колективу доволі амбітне – воно шукає шляхи, які б привели команду до покращення результатів, але поки що марно. "Аяччо" продовжує миритись з долею аутсайдера.

2. "Бастія" – 1968-1986, 1994-2005, 2012- (30-ть сезонів)
Найвище досягнення – 3-тє місце (1976/77)

"Бастія" за всю історію провела у Лізі 1 30-ть сезонів – здобувала бронзові нагороди, вигравала Кубок Франції, а на міжнародній арені доходила до фіналу Кубку УЄФА.

Хоча, в своїй новітній історії острів’янам похизуватись особливо нічим. Корсиканці завершили минулий сезон на 12-ій позиції (доволі високе місце, зважаючи на конкуренцію, яка була у останньому розіграші Ліги 1), а перед цим сім сезонів змагались у нижчих за рангами дивізіонах.

Але починалось все в далекому 1905-му році, коли швейцарським бізнесменом в Бастії була заснована команда з однойменною назвою. Острів’яни довго боролись за професійний статус і, в підсумку, отримали його у 1965-му році. З того часу, власне, почались виступи на високому рівні.

Стартувавши у Лізі 2 в сезоні 1965/66, вже через три роки корсиканці прийшли до своєї першої дійсно великої перемоги – стали тріумфаторами другого дивізіону і ввійшли в компанію елітних команд.

Дебют острів’янам вдався – відразу 6-те підсумкове місце, далі був невеличкий застій, але як виявилось – застій перед найуспішнішим десятиліттям в історії "Бастії". З 1971-го по 1981-ий роки, корсиканці спромоглись на серйозні звершення, такі як третє підсумкове місце у Лізі 1, вихід до фіналу Кубку Франції, дебют, відповідно, на міжнародній арені. А в 1978-му острів’яни, взагалі, створили невеличке диво, яке палким вболівальникам "Бастії" й до нині сниться в рожевих снах – вийшли до фіналу Кубку УЄФА, почергово здолавши "Спортінг", "Ньюкасл", "Торіно" (італійці саме на французах перервали свою дворічну безпрограшну домашню серію), "Карлс Цейс" і "Грасхоперрс". У фіналі тільки острів’яни були вимушені поступитись амбіціями, адже гору за підсумком двох матчів тоді святкували футболісти ПСВ.

Через три роки була перемога в Кубку Франції, хоча в Лізі 1 справи у "Бастії" складались вже не так добре. Команда перестала потрапляти до чільної десятки і шлях по низхідній ознаменувався вильотом до Ліги 2 у сезоні 1985/86. На тому, власне, й закінчився славний період в історії "Бастії".

Ні, був ще фінал Кубку Французької Ліги у 1995-му, перемога в Кубку Інтертото-1995, фінал Кубку Франції у 2002-му, але в Лізі 1 конкурувати за високі позиції корсиканцям було все складніше й складніше. В середині 90-их "Бастія" виборола право знову грати в еліті і 11-ть сезонів ще провела в компанії кращих команд Франції, але тільки тричі під час цього періоду вдавалось фінішувати у першій десятці.

На цьому можна було б завершити, адже команда тільки рік тому знову повернулась до Ліги 1 і сезон минулий завершила на 12-ій сходинці. От тільки була в історії колективу непересічна подія, про яку не можна не згадати… Виступаючи у Лізі 2, на початку 90-их "Бастія" вийшла до півфіналу Кубку Франції, в якому суперником корсиканців був "Марсель" – на острові того матчу чекали з особливим нетерпінням. Ажіотаж підштовхнув організаторів до необдуманих дій – трибуни стадіону "Арман Сезарі-Фюрьяні" вирішили зробити більш місткими за рахунок додаткових конструкцій. Все було зроблено поспішно, безвідповідально і під час матчу конструкція рухнула, забравши життя у 18-ти людей, травмувавши ще тисячі… То був суцільний жах.

Ще довго Корсика знаходилась під впливом тієї трагедії. Відголоски її лунають і сьогодні… В крайньому сезоні дербі "Аяччо" та "Бастії" завершилось сутичкою футболістів і безладом на трибунах, як наслідок – наступного сезону глядачів на очних матчах цих команд не буде. На Корсиці не буває байдужості…

Характер, емоції, непідвладність – ось якими словами можна охарактеризувати виступи корсиканських команд у чемпіонатах. Без історій "Аяччо" та "Бастії" історія Ліги 1 була б не повною.