Підсумки Ліги 1. Частина третя. Застій сезону

В сезоні 2014/15 всі внутрішні трофеї французького футболу зібрав в своїй колекції ПСЖ. Команда Лорана Блана встановила унікальне досягнення, яке навряд чи хтось з конкурентів столичного гранда зможе повторити (про перевершити – тобто, до всіх внутрішніх трофеїв додати ще й міжнародний – не говоримо) найближчим часом.

ПСЖ, звісно, гегемон, але французький футбол не обмежується новинами, звістками та рекордами виключно столичного клубу. Й інші учасники Ліги 1 дали чимало інформаційних приводів для розмов та роздумів. UA–Футбол, підводячи підсумки французького сезону, виділяє творців прориву, провалу, застою і золоту середину.

"СЕНТ-ЕТЬЄН" (п’яте місце Ліги 1; +19 =12 -7; 72 - 33 )

Головний тренер – Крістоф Галтьє
Досягнення минулого сезону – четверте місце Ліги 1
Кращий бомбардир – Макс-Ален Градель (17 голів)
Кращий асистент – Ромен Амума (8 передач)

Такому застою як у "Сент-Етьєна" позаздрили б чимало колективів Ліги 1: за чотири останні роки команда тричі фінішувала в п’ятірці лідерів і одного разу на сьомому місці. Звісно, такі результати можна називати не застоєм, а стабільністю. Однак для Крістофа Галтьє – то саме застій.

Вигравши вперше за тридцять років трофей (Кубок ліги 2012/13), для "Сент-Етьєна" наступним кроком в розвитку має стати фініш в трійці лідерів і вихід до Ліги чемпіонів. Цією мрією на "Жеффруа-Гішарі" живуть усі – від прибиральниць в клубі до старожилів-вболівальників. Саме в цьому завданні знаходить для себе мотивацію Крістоф Галтьє. Та поки що це завдання "зеленим" не підкорюється.

Як і минулого розіграшу, "стефануа" до останнього боролися за третю сходинку і мали в цій боротьбі цілком робочі шанси. "Марсель" гальмував, з чого "Сент-Етьєн" готувався скористатися. Втім, в підсумку "зелені" провансальців таки пропустили вперед за додатковими показниками. Але найголовніше те, що обидві команди програли за очками "Монако".

"Сент-Етьєну" важкувато було розриватися на два фронти (внутрішній і зовнішній), але в цілому команда досить гідно витримала напружений графік. Якщо закрити очі на такі провали як 0:5 від ПСЖ (привіт Крістофу Галтьє, котрий сам себе перехитрив абсолютно невиправданими тактичними ходами), можна говорити про доволі рівне просування "зелених" по дистанції. І хоч "Сент-Етьєн" жодного разу не обіграв конкурентів "Марсель" та "Монако" (в чотирьох матчах – три нічиї і одна поразка), зате розбив в дербі Рони "Ліон" 3:0 (в домашньому матчі; на виїзді була нічия 2:2).

"Сент-Етьєн" непогано укомплектований, з власним малюнком гри, хоча й без глибинних ресурсів, які б допомогли в боротьбі на двох фронтах. Наступного сезону "зеленим" знову доведеться відстоювати свою честь в Лізі Європи та працювати над здійсненням мрії про трійку лідерів у Лізі 1.

"МАРСЕЛЬ" (четверте місце Ліги 1; +21 -6 =11; 76 - 42)

Головний тренер – Марсело Бьєлса
Досягнення минулого сезону – шосте місце Ліги 1
Кращий бомбардир – Андре-Пьєр Жиньяк (21 гол)
Кращий асистент – Дімітрі Пайєт (16 передач)

"Марсель" влітку минулого року отримав нового головного тренера – харизматичну, сильну і амбітну особистість Марсело Бьєлсу. Після керування м’якого Елі Бопа та зухвалого Жозе Аніго, Бьєлсу на "Велодромі" зустрічали з хлібом та сіллю. Але результат роботи Божевільного виявився не таким однозначним: команда заявила про амбіції боротися за чемпіонство, розігріла почуття власних вболівальників, а потім безславно розбила надії всіх тих, хто вірив у "Марсель".

Бьєлса відразу показав своє єство: команду аргентинець перебудував на аткувальний лад, принісши в жертву захист команди. Про таке поняття як баланс на "Велодромі" забули. "Марсель" грав у привабливий для нейтральних глядачів футбол – багато пропускав і багато забивав; але вболівальникам, котрі переживали саме за долю провансальської команди, такий стиль тільки нерви псував. Апогеєм невдач стали поєдинки проти "Кана" та "Лорьяна". В першому випадку "Марсель" поступився новачку, виграючи по ходу матчу 2:0. В другому – пропустив від аутсайдера п’ять голів, виставивши себе справжнісіньким посміховиськом.

Критичною ситуація була наприкінці другого кола, коли чотири поспіль поразки вбили всі надії провансальців на фініш в зоні Ліги чемпіонів. В аспекті "Марселя" заговорили навіть про можливість фінішу за межами зони єврокубків, що цілком дискредитувало б Бьєлсу в очах роботодавців. До того ж, наставник сам підкидав хмизу в багаття, постійно конфліктуючи з керівниками щодо трансферної політики та стратегії розвитку клубу. Маючи проблеми з захистом, Бьєлса з принципу не використовував новачка Дорію, вдаючись в обороні до експериментів. Зважаючи на всі ті негаразди, які пережила команда в перший рік правління Бьєлси, четверте місце і вихід до групового етапу Ліги Європи можна розцінювати як успіх.

Майбутнє Бьєлси довгий час залишалося туманним: наставник і сам не виявляв відкритого бажанням залишатися на "Велодромі", хоча Венсан Лабрюн ще до завершення першості заявив, що він зацікавлений в подальшій співпраці з аргентинцем. Врешті-решт Бьєлса висунув свої умови – наставник запросив у роботодавців підвищення заробітної платні, на що керівництво "Марселя" приставало не дуже охоче. В пресі навіть з’явилися імена потенційних замін Бьєлси – Галтьє, Маццарі, - але в підсумку все завершилося продовженням контракту аргентинця ще на два роки.

"РЕНН" (дев’яте місце Ліги 1; +13 =11 -14; 35 - 42)

Головний тренер – Філіп Монтаньо
Досягнення минулого сезону – 12 місце Ліги 1, фінал Кубка Франції
Кращий бомбардир – Пауль-Жорж Нтеп (9 голів)
Кращий асистент – Пауль-Жорж Нтеп (6 передач)

Філіп Монтаньо розчаровує… Після вдалого періоду роботи в Іспанії молодий наставник прийшов на зміну Фредеріку Антонетті піднімати з трясини "Ренн". У бретонців дуже цікава команда: керівництво клубу не шкодує фінансів на підсилення складу, що, дійсно, змушує називати "Ренн" командою з дуже пристойною як для Ліги 1 комплектацією. Та, незважаючи на стабільність в організації, бретонці ніяк не можуть зробити якісного кроку вперед в плані гри та результатів: минулого сезону "Ренн" був дванадцятим, тепер – дев’ятим.

Суто за місцями в турнірній таблиці невеличкий прогрес є, але це точно не те, що хотіли отримати боси "Ренна" від Філіпа Монтаньо. Фінішувати десь в районі десятого місця бретонці могли і з Фредеріком Антонетті. Плюс до всього, по якості гри "Ренн" не є командою, про яку можна говорити, що нею керує прогресивний наставник. Незважаючи на наявність в складі майстрів серйозного рівня (Тойвонен, Нтеп, Хабібу), "Ренн" надто мало забивав. Менше вражали чужі ворота тільки "Нант" та невдахи "Ланс" з "Метцом". Навряд чи з такою грою можна було сподіватися на прорив.

Застій "Ренна" – це, звісно, тренерська проблема. Філіпп Монтаньо, схоже, ще не адаптувався до місцевих умов і не навчився в стилі тренера-максималіста витискати зі своїх підопічних всі соки. Пристойно укомплектованому "Ренну" не дають грати в той футбол, який хотів би бачити Монтаньо. Силою нав’язувати свої умови бретонці не можуть, а змінювати себе і, відповідно, команду Монатньо не готовий. Ось і виходить біг на місці…

"ЛІЛЛЬ" (восьме місце Ліги 1; +16 =8 -14; 43 - 42)

Головний тренер – Рене Жирар (з нового сезону - Ерве Ренар)
Досягнення минулого сезону – третє місце Ліги 1
Кращий бомбардир – Нолан Ру (9 голів)
Кращий асистент – Софьян Буфаль (5 передач)

Незважаючи на застій "Лілля" в сезоні 2014/15, Рене Жирар не втратив статусу одного з кращих французьких спеціалістів. Цілком імовірно, що наступного сезону під керівництвом Жирара "доги" розцвіли б такими ж барвами, як і в дебютному сезоні мсьє Жирара. Тоді, нагадаємо, було третє підсумкове місце і дуже пристойна з тактичної точки зору гра команди.

Втім, керівництво "Лілля" вирішило не продовжувати співпрацю з Жираром, а довірилося молодому і прогресивному Ерве Ренару, котрий зробив собі ім’я роботою з африканськими збірними та встиг непогано проявити себе у кризовому "Сошо". У вболівальників "Лілля" більше позитивних передчуттів: незважаючи на скромне фінансування, команда укомплектована доволі непогано, має чудовий стадіон, тому з грамотним та сучасним тренером здатна стабільно боротися за зону єврокубків. Так, принаймні, здається…

Але навряд чи Рене Жирара вболівальники "догів" згадуватимуть злим словом. Наставник багато чого зробив для команди: привів гравця, котрий став одним з лідерів колективу (мова про Себастьєна Коршью), в повній мірі розкрив талант Дівока Орігі (бельгієць тепер спробує проявитись в "Ліверпулі"), вивів врешті-решт команду до Ліги чемпіонів. Щоправда, в кваліфікації "доги" по всім параметрам поступилися "Порту", а потім безславно не вийшли з групи Ліги Європи, наче на долоні висвітливши всі свої проблеми. "Лілль" просто не міг успішно змагатися на кількох фронтах. Перше коло Ліги 1 "доги" провалили, а от після прощання з єврокубками справи пішли на покращення і в підсумку вдалося дотягнутись до підсумкової восьмої сходинки.

Це найгірший фініш "Лілля" за останні вісім років… Але, зважаючи на те, як для "догів" складався сезон (команда довгий час перебувала за межами чільної десятки), все могло бути ще гірше.

"ЛОРЬЯН" (16 місце Ліги 1; +12 =7 -19; 44 - 55)

Головний тренер – Сільвен Ріполь
Досягнення минулого сезону – восьме місце Ліги 1
Кращий бомбардир – Джордан Айю (12 голів)
Кращий асистент – Джордан Айю (6 передач)

"Лорьян" – не єдина команда французької Ліги 1, котра була змушена обживатися в нових умовах. Втім, "мерлузовим" було особливо важко перелаштуватися на новий лад. Крістіан Гуркюфф, який минулого літа змінив "Лорьян" на збірну Алжиру, за десять років вибудував команду під себе, тому Сільвену Ріполю дістався готовий, але адаптований для чужих рук матеріал. Новому наставнику так і не вдалося повернути "рибалок" на шлях перемог.

Звісно, "Лорьян" рідко претендує на щось вагоме. Найбільшим здобутком "мерлузових" у Лізі 1 є сьоме місце сезону 2009/10, але два попередні розіграші "рибалки" завершили на восьмій сходинці, розігрівши в серцях вболівальників почуття значимості. Від "Лорьяна" чекали, все ж, оновлення власного кращого досягнення, але розставання з Крістіаном Гуркюффом перекреслило всі надії самобутньої команди.

Сільвен Ріполь прагнув продовжити ту філософію, яку команді прививав попередник. "Лорьян" старався грати в атакувальний футбол, але "мерлузові" втратили баланс, що ледь не вилилося в катастрофу. Майже протягом всього турніру "Лорьян" плівся в районі зони вильоту, перебуваючи в числі головних претендентів на виліт. Важкий календар на фінішній прямій тільки додавав хмизу у багаття. Але "мерлузові" вистрелили там, де цього чекали найменше: чотири очки в матчах проти "Марселя" та "Бордо" загнали конкурентів "рибалок" в ступор: далі "Лорьян" легко розправився з "Метцом", зіграв унічию з "Нантом" і на останній тур проти "Монако" виходив вже зі спокійною душею.

Прописку "мерлузові" зберегли, але самолюбство не потішили. "Рибалки" прагнуть повернути собі місце в десятці кращих команд країни.