Мессіанство і нова Аргентина. Підсумок виступів албі-селесте на Копа Америка 2019

На Копа Америка 2019 збірна Аргентини представила нам проект свого розвитку на найближчі часи. Тренер Ліонель Скалоні спробував змінити команду, перестати бути залежним від Мессі і грати у вертикальний футбол. Дещо з цього вдалося реалізувати, тому "албі-селесте" й запам’яталася.

Команда програла двом дуже сильним суперникам - Колумбії та Бразилії. Перша поразка викликала розпач через дуже слабкий рівень Аргентини. Друга була логічним підсумком - господарі просто найкраща команда турніру за всіма показниками. Підопічні ж Скалоні змогли дати їй бій, що теж цінно.

Окрема історія - у Мессі. Його багато критикують, та й сам Ліонель визнає, що від себе чекав набагато більшої ефективності під час турніру. Дещо списує на погані поля, де м’яч стрибає неначе кролик, але чесно зізнається й у власних слабкостях. Проте Мессі не був безпорадним чи зовсім зайвим для команди. Він досить якісно почав турнір і був очевидним лідером у матчі з Колумбією. Проти Бразилії ж він зіграв непогано, але суперники дуже вміло йому протидіяли персонально. Щоб там не писали ЗМІ, та Тіте знав, що у матчі з головним опонентом потрібно персонально працювати проти Мессі і це вдалося зробити.

Зрештою, певна кволість Мессі дозволила команді нарешті зіграти у свій футбол, хай навіть це й не виглядало досконало. Усі попередні роки команда була надто залежна від Ліонеля й це була якась дивна ситуація - він не тягнув на себе ковдру, її партнери віддавали лідеру, а самі перетворювалися на сірі тіні. Дуже сильні, топові футболісти раптом ставали абсолютними середняками.

Цього разу вдалося розбудити їх. Прекрасний турнір провів Лаутаро Мартінес, якого чомусь хейтив у "Інтері" Лучано Спалетті. Нарешті в збірній свій клас продемонстрував Серхіо Агуеро. Раніше цей супер-бомбардир десятиліття не міг знайти себе у формі "албі-селесте". Відзначу також Ло Челсо, та й інші хавбеки Де Пол і Паредес зіграли добре. Сподобалася робота голкіпера Франко Армані; без надійного першого номера вихід з кризи може тільки затягнутися.

В захисті наріжним каменем для аргентинців лишається Ніко Отаменді, важлива не лише його гра, а й підказки, керування партнерами. Дуже добре вписується у гру "албі-селесте" Ніко Тальяфіко, а от гідних партнерів у них немає. На правому фланзі просто велика проблема, яку нині закриває як може Хуан Фойт.

Очевидно, що нинішній Аргентині дуже бракує взаємозв’язку між лініями. Спроба це змінити за рахунок ромбу у півзахисті з Мессі на верхівці поки не дає потрібного результату. Проти Венесуели довелося вирівнювати лінію півзахисту виходом Ді Марії і це принесло успіх. Взагалі, матч проти підопічних Дудамеля - дуже показовий для цієї Аргентини. Гігантським плюсом і вирішальним чинником перемоги став старт матчу - 15-ть хвилин команда Скалоні знищувала суперника, душила його, як Шариков котів і навіть ще сильніше. Це був удар страшної сили, тож суперник має радіти, що пропустив тоді лише один гол. Але надалі аргентинці мали чималі проблеми. Якщо вже чесно, то суддя дещо допоміг їм, не поставивши пенальті на ворота Армані.

Отож проти системних команд-середняків як от Венесуели і Парагваю "албі-селесте" мала великі проблеми, останнім взагалі мали програвати, якщо б Дерліс Гонсалес реалізував пенальті.

Тож, чи прогресує ця Аргентина? Так, прогресує, проте вона все ще досить сира команда. Потрібно визнати, що з 2014-го команда увесь час падала і її деградація була просто феноменальною для такої топ-країни у футболі. Зараз не можна швидко надолужити згаяне, потрібен час і послідовність. Я сам дуже сумнівався у здатності Ліонеля Скалоні керувати збірною такого рівня, але він зміг надати їй імпульс для підйому. Можливо, надалі й треба його міняти, проте саме зараз цього робити не варто, тим паче під рукою у керівників федерації немає очевидно кращого варіанту.

Ця Аргентина нагадує сильну людину, що після тяжкої хвороби знов вчиться ходити, повертає собі дрібну моторику рухів, відновлює старі навички. Навіть просто якісно контролювати м’яч, що часто вдавалося їй під час Копа Америка, - і це вже певний успіх.

Наступним ключовим випробуванням для цієї Аргентини буде Копа Америка наступного року, яка пройде наполовину у неї вдома, наполовину в Колумбії. Фактично це буде останній шанс Мессі виграти континентальну першість.