Ураган Бруно на шляху до здобуття кубку Бразилії

Футбольний Кубок Бразилії – турнір відносно молодий, адже вперше його розіграли 1989-го року. Це якщо вести мову саме про нинішній кубок, бо ще в п’ятдесяті теж був турнір з такою назвою, але нині його вважають першим загально бразильським чемпіонатом. Нині турнір Copa do Brasil, на відміну від аналогічних змагань у сусідній Аргентині, має солідний авторитет і велику глядацьку аудиторію. Перемога у ньому дає пряму путівку до групового турніру Копа Лібертадорес, що є великим аргументом.

У фіналі цього року зійшлися команди, що в чемпіонаті тримаються вище за середину, але шансів на топ-3 не мають: "Інтернасіонал" – 6-й, "Атлетіко Паранаенсе" – 9-й.

За загальною силою "Інтер" начеб-то мав би бути фаворитом, у нього більш вагома історична складова, серйозніший, ніж у опонентів, бюджет. Взагалі, публіка чекала великий фінал у вигляді "ГреНалу", найгарячішого протистояння топів у бразильському футболі, проте команда з найбільш українського міста Бразилії Курітіби змогла після 0:2 на виїзді відіграти відставання і згодом взяти гору у серії пенальті над "Греміо". Це був вже другий такий випадок для "Урагану" (так зве місцева торсида "Атлетіко Паранаесе") впродовж турніру. Раніше в серії пенальті цей клуб вибив зі змагань самого монстра номер один "Фламенго".

Останній рік для "Атлетіко Паранаенсе" – це час змін, і змін позитивних. Все почалося з емблеми клубу. Керівництво вирішило, що стародавній її варіант надто схожий на емблему "Фламенго", що, звичайно ж, не дає загальної пізнаваності. Отож його замінили на значно більш сучасний варіант. Це відбулося у грудні минулого року, якраз між першим і другим матчами фіналу Копа Судамерікана (за статусом – другий турнір континенту, щось а-ля Ліга Європи). Для забобонних бразильців то був дуже рішучий крок, але тепер вони вірять, що зміни тільки на краще – "Атлетіко Паранаенсе" турнір виграв саме з новою емблемою, до речі, виграв знов ж таки у серії пенальті.

Окрім магії нової емблеми, вболівальники "Урагану" свято вірять в головного тренера свого клубу. Тьяго Нунес, мабуть, найбільш популярний наставник нового покоління, він вперше прийняв серйозний клуб ("Атлетіко Паранаенсе" – один з 13-ти грандів бразильського футболу). Він сповідує агресивний футбол по усій площі поля. На груповому етапі Лібертадорес його підопічні вдома рознесли вщент "Боку Джуніорс" з рахунком 3:0.

Візаві Нунеса Одаїр Еллманн теж з нової генерації тренерів, але сприймають його менш поважно. Він з давніх давен у клубі і завжди був "на підхваті", але нині повноцінно керує – й не без успіхів. Єдине, чого йому бракує для повноцінного визнання, – це вміння презентувати себе, або титулу. Ось останнє він й намагається змінити. Тим паче, зараз під його орудою є такі майстри як Рафа Собіс, Андрес Д’Алессандро та Паоло Герреро. Ветерани, котрі в чемпіонаті вже не витягнуть клуб високо, а от у кубковому турнірі можуть стати вирішальним аргументом.

В першому матчі фіналу зірки "Інтера" вирішальної ролі не відіграли, хоча той ж самий Герреро був вельми активним. Єдиний гол на "Арена да Байшада" провів 21-річний Бруно Гімараеш, він ж почав цю атаку і після серії швидких коротких передач пройшов захист суперника на чолі з нашим знайомим по "Металісту" Родріго Моледо (в "Атлетіко Паранаенсе" грають ще двоє екс-футболістів нашої першості Марсіо Азеведо та Марко Рубен) і влучно пробив.

Матч-відповідь пройде на "Бейра Ріо" у Порту-Алегрі наступної середи. В разі успіху "Атлетіко Паранаенсе" це буде для "Урагану" перший такий трофей, якщо ж переможе "Інтернасіонал", то для нього це стане другим успіхом в кубковій історії, вперше він брав трофей 1992-го року.