Підкорювачі Лібертадорес. Три кити успіху Фламенго

Золотою ерою "Фламенго" справедливо вважають часи Зіко, з 1972-го по1989-й роки, хоча сам футболіст робив двосезонну паузу на виступи у складі "Удінезе". Нинішнє дострокове чемпіонство і здобуття Лібертадорес можуть претендувати на порівняння в історії клубу хіба що з 1981-м роком, коли "Менгао" виграв чемпіонат штату, Лібертадорес та Міжконтинентальний кубок (у фіналі розгромив легендарний "Ліверпуль" 3:0). Хоча цього року клуб теж став чемпіоном штату, а клубний чемпіонат світу ще попереду. Тому нинішній сезон видатний у будь-якому разі, можливо й стане унікальним для усього бразильського футболу. А рецепт успіху наступний.

Почнемо з того як підібрали чемпіонський склад. Першим у червоно-чорний колір вбрався Вілліан Арао, головний руйнівник чемпіонської команди, що особливо важливо з її акцентом на атаку. Його підписали 01-го року. До речі, Арао досить умовно можна вважати переможцем Лібертадорес 2012. Він у тому турнірі не зіграв жодного разу, кілька разів був у заявках на матчі. До "Фламенго" ж прийшов після закінчення контракту з рідним "Корінтіансом", котрий тривалий час роздавав його по орендах.

Влітку 2016-го вдалося з Туреччини переманити Дієго. В поточному сезоні він дуже багато пропускав через травми, але лишився лідером роздягальні та офіційним капітаном. Зрештою й на заміну у фіналі вийшов не дарма.

Наступного літа "Фламенго" зробив два екстра-важливі кроки: переманив до себе харизматичного воротаря, "пожирача пенальті" Дієго Алвеса та тонкого плеймейкера з хорошою динамікою Евертона Рібейро. Останній був головною зіркою "Крузейро" періоду його останнього подвійного чемпіонства, потім поїхав за еміратськими грошима.

Влітку 2018-го придбали Вітіньо. Трансфер й досі неоднозначний, проте черговий топовий для Бразилії.

Цього ж року повністю сформували нову лінію захисту – Рафінья, Родріго Кайо, Пабло Марі, Філіпе Луїс. Та ще й додали крутий квартет до групи атаки – Габігол, Де Арраскаета, Жерсон і Бруно Енріке. Також на перспективу взяли парагвайця Роберто Піріса. Отож 9 з 14-и учасників фіналу з’явилися в команді цього року.

Логічно, що склад – це гроші і саме вони прийшли до клубу у великих кількостях останнім часом. Конкуренти "Корінтіанс", "Греміо", "Палмейрас" певний час справедливо вказували на свою величезну перевагу – наявність приватного надсучасного стадіону. Це дійсно козир. "Рубро-негрос" грають на муніципальній "Маракані".

"Фламенго" пішов у бік тотальної активізації роботи з вболівальниками, особливо в соцмережах. Певною допомогою для нього стала об’єктивна реальність: найзаможніші міста країни Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу значно випереджають за економічним потенціалом усі інші, але в індустріальному гіганті "Сантос", "Палмейрас", "Корінтіанс" і "Сан Пауло" усі мають високі амбіції, тож тягнуть публіку на себе, а в Ріо історичні гранди "Ботафого", "Флуміненсе" та "Васко да Гама" усі переживають кризу. Тож "Фламенго" головний клуб головного міста країни (не найбільшого і не столиці). Якщо ж згадати його споконвічне домінування у популярності в країні, то передумови для успішного промоушену очевидні. Цього сезону десять найвідвідуваніших матчів Бразілейрао – усі за участі "Фламенго", дев’ять домашніх і один формально гостьовий, адже грали на "Маракані" з "Васко да Гамою".

Тепер повернемося до складу команди. На залучення згаданих 14-ти футболістів було витрачено 55 мільйонів 760 тисяч доларів. Лише за нинішній рік клуб продав гравців на 56 мільйонів 650 тисяч доларів. Тож продавати вміють, але залучення вільними агентами певних зірок коштує дорого, якщо мову вести про зарплати. Нижче – реєстр заробітків провідних футболістів команди цього року без урахування преміальних:

• Габігол – 300 тисяч доларів на місяць;
• Де Арраскаета – 225 тисяч доларів на місяць;
• Філіпе Луїс – 190 тисяч доларів на місяць;
• Вітіньо – 190 тисяч доларів на місяць;
• Рафінья – 178 тисяч доларів на місяць;
• Дієго – 170 тисяч доларів на місяць;
• Дієго Алвес – 166 тисяч доларів на місяць;
• Бруно Енріке – 155 тисяч доларів на місяць;
• Родріго Кайо – 130 тисяч доларів на місяць;
• Евертон Рібейро – 118 тисяч доларів на місяць.

На тлі цих цифр досить смішно виглядає, що проданий влітку до "Мілану" Лео Дуарте отримував у "Менгао" 3,5 тисяч доларів на місяць.

Не варто й забувати про тренерів. Жорже Жезуш домовився про заробіток у 3,5 мільйони євро на рік, а двом його помічникам платять по півтора мільйони.

На 2019-й заплановано, що зарплатний фонд головної команди (з урахуванням премій) складе 64 мільйони доларів, або трохи більше.

Наскільки це тяжко для бюджету? За різними оцінками – від 60%, тобто витрати великі.

Водій Маурісіо вважає, що все почалося з нього і ми не будемо цього заперечувати, бо в забобонному світі бразильської торсиди треба вірити у потойбічне! Маурісіо пройшов випробування майже 100 годинами добровільних тортур, аби стати "менгіста" на 100% і передати улюбленому клубу усю свою любов. Звичайний водій за допомогою соцмереж, спонсорів та власних кошт зібрав гроші для неймовірного тату. Він набив собі футболку "Фламенго", тобто вкрив усю шкіру, що мала б бути під футболкою, кольоровим татуюванням. Враження, що перед вами хлопець у вузенькій футболці улюбленого клубу. Але роботу було закінчено, вже коли сезон 2018 набрав ходу, тож ефект вийшов не максимальний. А от до старту 2019-го вболівальник виправив усі мікроскопічні деталі і справа пішла!

Рік 2019-й почався з горя. Великого. На тренувальній базі трапилася пожежа і згоріли в ній 10-ро гравців молодіжного складу та працівників.

Влітку керівники клубу після нарад з лідерами вирішили змінити тренера, справи не йшли погано у Абеля Браги, проте його вважали недостатньо авторитетним для цього зіркового складу. Отож у Мадриді президент "Фламенго" переконав Жорже Жесуша взятися до справ.

11-го серпня на "Маракані" ця команда здобула першу визначну перемогу – перемогли "Греміо" з рахунком 3:1, той самий "Греміо", який і принесе їм достроковий титул чемпіона країни, найбільш незручного суперника в Бразилії. В чемпіонаті "Фламенго" непереможний у останніх 23-х матчах, 20 перемог.

Серпень. Бруно Енріке, відкриття усього бразильського футболу, попри серйозний прогрес останнім часом, у матчі чвертьфіналу Лібертадорес проти "Інтернасіоналя" здійснив ривок зі швидкістю понад 38 кілометрів на годину, це новий офіційний рекорд у футболі. Раніше на чолі списку був Гарет Бейл з прискоренням у 36,9 кілометрів на годину.

Ось він – шлях переможців, для ідеальної історії бракує лише перемоги на клубному чемпіоні світу, який відбудеться в грудні.