Борітеся - поборете. Тактичний аналіз матчу Реал - Атлетико

В півфінальному протистоянні з «Баварією» Гвардіоли «Реал» грав виключно на зміні фаз - активний відбір м’яча і використання вільного простору за спинами захисників. Це була ідеальна гра в контратакучому стилі. Але проти «Атлетико» - команди, яка володіє м’ячем менше 50% за гру в середньому, цей стиль навряд чи міг бути можливим - навіть за умови швидкого голу. «Матрацники» не залишають стільки простору за спинами захисників в атаках - «Атлетико» завжди в пошуку балансу між атакуючими та захисними діями.

Перед Карло Анчелотті було лише одне питання стосовно вибору стартового складу (Пепе, звичайно, дуже важливий для «Реалу» гравець, але він не має такого впливу на побудову гри команди, як Хабі Алонсо . Відсутність Алонсо - це звичайно втрата, адже ніхто так не вміє розпочинати атаки з глибини поля, швидко направляючи м’яч в потрібну зону (мова йде про першу фазу атаки, перший пас, яким володіє Алонсо). Можна було розглядати двох кандидатів на цю позицію – Хедіру та Ільярраменді. Ільярраменді в плані готовності виглядав, можливо, краще, але загалом проведений сезон Асьєр навряд чи занесе собі в актив. Вибір Анчелотті на користь Хедіри був обґрунтований декількома факторами. Самі - більш мобільний гравець, здатний провести більший об’єм роботи по полю, переважно фізично впливаючи на гру, що проти «Атлетико» має значення, зважаючи на інтенсивність роботи підопічних Сімеоне.

Проблема Хедіри - досить великий проміжок часу без ігрової практики, викликаний травмою німця. Як наслідок – в його діях не вистачало різкості і відчуття партнерів, а відповідно була пізня реакція у власному русі. В атаках Самі не вистачало швидкості прийняття рішень, фактично він був єдиним виконавцем «Реала», в якого була певна свобода дій в першому таймі, в тих випадках, коли він займав місце на власній половині поля, але якісного руху м’яча від нього не було. З позитивної сторони варто відзначити, що Хедіра, добре реагував на втрати м’яча власною командою, він перший наповнював зони в середини, не дозволяючи «Атлетико» виходити в швидкі контратаки центром через короткий пас.

Зрештою, для Анчелотті не було проблем зі складом, але деякі нюанси в переміщеннях гравців йому потрібно було вирішувати. Бейл здатний діяти високо, в якості флангового форварда постійно тиснути на захист опонентів або трішки нижче з переходом у «4-4-2» в захисті. Роналду на вістрі в позиції інсайда, відкриваючи зону під рух Ді Марії з глибини поля на фланг. Питання полягало в тому - наскільки високо збирається грати Анчелотті? Скажімо, класичні «4-3-3», з високими крайніми форвардами? Але в цьому розташуванні Роналду і Бейл дублюють дії один одного. І якщо зліва рух Ді Марії компенсує відсутність ширини поля, то праве крило виглядає бідніше. Чи все-таки «4-4-2» - з нижчим Гаретом Бейлом в позиції правого півзахисника? В будь-якому випадку швидкість, яку дають в атаках група атакуючих гравців «Реалу, мала більше турбувати Дієго Сімеоне.

Тут наставник використовував як перший, так і другий варіанти, що розподілились по ігровим відрізкам. Перших 20 хвилин Бейл займав вищу позицію для більш активної гри попереду, після 20 хвилини вже був перехід на «4-4-2», з Бейлом на місці правого півзахисника. Останні 10 хвилин першого тайму - знову «4-3-3», такий собі симбіоз двох схем, які працювали по різним ігровим відрізкам.

Формації

«Атлетико» може домінувати на полі як з м’ячем, так і без нього, для них немає значення наскільки глибоко розташований їх «блок» в захисті, вихід в атаку через широкі фланги завжди несе загрозу, форварди, переважно розташовані лицем до воріт, на швидкості вриваючись у вільні зони. В атаках, особливо в швидких, не було особливих питань для наставника «Атлетико».

Дієго Сімеоне важливо було знайти підхід до двох систем, в яких міг діяти «Реал». Очевидно створення тиску на слабкі місце суперника, це сильна сторона гри «Матрацників». Питання ж полягало в тому, як саме тиснути на слабкі зони в захисті? Можна працювати з високою лінією оборони, щоб Габі і Тіяго були близько розташовані до двійки Ді Марія – Модріч. Але аргентинець, зазвичай дуже широкий і тиснути на нього не зовсім зручно. Хедіра вертикально розташований до хорвата, відповідно для нього була певна зона дій, але якщо він підіймався вище, то попадав під пресинг. За відсутності Хабі Алонсо, хорват в початковій фазі атаки мусив працювати нижче, саме від Луки залежить темп атак «Реала». Перекривши Модріча в середині «Атлетико», значно зменшив швидкість руху м’яча, це завдання Тіяго і Габі, їх вміння швидко реагувати на зміни володіння м’ячем на полі, робота у єдиноборствах та у відборах дозволяли втілити у життя цей задум.

Безпосередній тиск на них з намаганням скористатись з індивідуальних помилок не дозволяли вести «Реалу» атакуючі дії вже в першій фазі атаки. Для цього «Атлетико» використовував високий пресинг - особливо після 10-15 хвилини матчу. Інший варіант розтягувати побудову суперника. Наприклад, Гарсія справа займав асиметричну позицію, цей варіант добре працював проти «Барселони». Завдання - звільнити простір в середині для проведення швидких комбінації через центр і в півпросторі, швидко рухаючи м’яч в коридорах між гравцями однієї лінії. В захисті Гарсія розташований в залежності від позиції Ді Марії (контроль руху аргентинця був покладений саме на Гарсію). Було декілька моментів, пов’язаних з взаємною страховкою, коли Гарсія з атакуючих дій не встигав покривати власну зону, але загалом і тут Сімеоне перекрив кисень для атакуючих гравців «Реалу».

Звичайно гра з високою лінією захисту, коли в суперника є настільки швидкісні гравці по краям, як Роналду і Бейл, а також Ді Марія, що може підтримувати атаку в будь-якій зоні, несе за собою великі ризики. Двічі за тайм втрата м’яча в середині призводила до розвитку швидких атак підопічних Анчелотті. Тому здебільшого це робота нижче, компактніше розташування. В такому випадку на двійку нападників Вілья&Коста, а після заміни іспано-бразильця – Вілья&Адріан накладались додаткові завдання по захисту. Не настільки широкі позиції, як зазвичай, звузити гру та простір перед опорними півзахисниками, пресинг по гравцю, що перебуває з м’ячем. Згідно цього плану ми побачили вертикальне розташування від нападників, якщо зона між ними і півзахисниками надто велика - перехід в «4-4-1-1». В цьому варіанті Габі і Тіяго працюють як чисті «шості» номери.

Однією з особливостей захисту Сімеоне, яку ми розглядали напередодні, є вузьке розташування півзахисників, в той час, як Хуанфран і Феліпе Луіс займають ширші позиції в захисті. Проти «Реалу», а саме - для протидії Роналду і Бейлу, які люблять активно шукати простір в зонах «інсайдів», звуження лінії захисту було доцільним варіантом в певних фазах гри. З одного боку, вільний простір на флангах дозволяє збільшити кількість кросів в штрафний майданчик. Зважаючи на статистику верхових єдиноборств Годіна і Мірандт, такий хід мав право на існування також, за певних обставин звичайно. Мова йде про три епізоди дуже низького розташування «Атлетико» в захисті до перерви і весь другий тайм, але там Сімеоне приготував ще один тактичний сюрприз для Анчелотті.

З поновленням гри Дієго Сімеоне перевів «Атлетико» на тактичне розташування «4-1-4-1», Адріан змістився на місце лівого півзахисника, Коке - ближче до центру з Габі, під ними - Тіяго і правий півзахисник Гарсія. Якщо в першому таймі пресинг «Матрацники» вели в звичних для себе системах «4-2-2-2» на старті, пізніше «4-1-3-2», то по перерві і система пресингу змінилась на «4-1-4-1». Явно неочікувана система гри для «Реалу» дозволила підопічним Сімеоне повністю перебрати гру під свій контроль. До 60-ї хвилини лише стандарти, які були наслідком індивідуальної майстерності Ді Марії, це всі загрози воротам Куртуа. 15 хвилин домінації «Атлетико», після яких Анчелотті перевернув гру на власну користь замінами.

Заміни Карло Анчелотті: Марсело замість Коентрау й Іско замість Хедіри. Модріч опустився до низу на місце глибокого плеймейкера, а Іско над ним вище на два кроки з зону між лініями «Атлетико». Ді Марія - фактично на місце лівого форварда, Роналду - ближче до Бензема.

Вища позиція Ді Марії в атаках - і звуження лінії захисту «Атлетико», викликане завданням протидіяти Роналду і Бейлу в коридорах між центральними захисниками і крайніми захисниками, і перехід від «4-4-2» до «4-1-4-1» дозволила номінальним господарям поля користатись з більш розрідженого простору на флангах та виконувати кроси в штрафний майданчик. Потрібно сказати, що Анчелотті змусив «Матрацників» сісти до власних воріт на крок нижче, ніж вони зазвичай зустрічають суперників. Поява Іско між лініями, Роналду - фактично другий центрфорвард з Бензема і Бейл з активним входженням в зону інсайда - всі ці чинники дозволили «Реалу» після 60 хвилини отримати вирішальну перевагу на полі.

Велика кількість кросів в штрафний майданчик, штрафні безпосередньо в небезпечній зоні біля воріт, кутові удари стали наслідком дуже низького розташування «Атлетико», викликаного більшим тиском від підопічних Анчелотті – все це дозволило зрівняти рахунок «Галактікос» та перевести гру в додатковий час.

В додатковий час в «Атлетико» вже не було сил протистояти «Реалу», надзвичайно велика кількість проведених хвилин на полі в сезоні позначилась в самий відповідальний момент, особливо після голу Гарета Бейла, коли «Атлетико» пішов вперед, назад повертатись вони вже просто були на стані. «Реал» же в ці хвилини продемонстрував чудову фізичну готовність, конвертувавши її в голи та перетворивши рівний матч на погром.

Статистика

Підсумки

Дієго Сімеоне провів велику роботу, фактично його команда до 60-ї хвилини повністю перегравала свого суперника, зміни в тактичному розташуванні по перерві дозволили ще збільшити свою перевагу, але в футбол грають не 60, а 90 хвилин, інколи - навіть більше. Цього фактору Сімеоне не врахував, чи краще сказати - не мав змоги йому протидіяти. Велика кількість травм, відсутність Турана, фактична відсутність Дієго Кости, травма наприкінці матчу Феліпе Луіса, вкупі з втомою, яка накопичувалась на основних виконавцях на протязі сезону не дозволили «Атлетико» вистояти в останні хвилини основного часу, коли перемога була дуже близько.

Говорячи про Карло Анчелотті, то його роботу необхідно відзначити не так в цьому матчі, де він також провів вдалі заміни, які надали швидкості атакам «Реала» і дозволили збільшити тиск на ворота Куртуа, а на протязі всього сезону. Сезону, в якому Анчелотті багато експериментував, розставляючи гравців на різні позиції, використовуючи різні тактичні схеми, шукаючи оптимальні варіанти розташування для Роналду, Бейла, Бензема і Ді Марії, поки йому не вдалось знайти баланс між лініями команди та позиції на полі для всіх своїх найсильніших виконавців, що в підсумку дозволило максимально використовувати їх сильні сторони.