Сьогодні рішенням виконкому Федерації хокею України новим головним тренером національної збірної нашої держави став 43-річний екс-наставник молодіжки Андрій Срюбко.

Срюбко - вихованець київського хокею. За основний склад "Сокола" він почав виступати з сезону-1993/1994, коли кияни виступали у чемпіонаті Росії.

Втім, уже наступного року Андрій перебрався у Північну Америку, де впродовж семи років виступав за клуби молодіжних і нижчих ліг. Вибору на драфті Національної хокейної ліги Срюбко так і не дочекався і з сезону-2002/2003 повернувся в Європу, де виступав за клуби з Росії і київський "Сокіл".

Втім, саме за океаном Срюбко став тим, ким його знають. "Коли я грав в Америці, бився постійно, по 20-30 разів на сезон, - згадував Андрій. - З тих ліг, з яких я підіймався (а я їх пройшов три), по-іншому вибратися не можна. Там б'ються абсолютно всі. Щоб вийти на наступний рівень, мені в першому сезоні довелося провести 30 бійок в 60-ти іграх".

За словами Срюбка, бійки на льоду він програвав тільки в Америці.

"Але там теж свої нюанси були, - каже. - Припустимо, я граю весь матч як звичайний оборонець, а в команді суперника сидять аборигени, яких спеціально для того і готують, щоб битися, - каже Андрій. - Важать 110-120 кг, вийдуть на одну-дві зміни, а потім б'ються зі мною. Звичайно, по техніці я сильніший за них, але бій на льоду - це свого роду боротьба, потрібно зробити правильний захват. Тут часто фізична сила стає визначальним фактором.

1997-й. Срюбко - Макполен

Я, на відміну від більшості суперників, ніколи цілеспрямовано не йшов до того, щоб битися на льоду. Життя змусило. В Америці щоб потрапити в команду, потрібно зарекомендувати себе на літніх зборах. Там я намагався вибити людей з контрактом чи без нього. Будь-яким методом. Схоже повторювалося практично щороку. Причому травми, що наносяться мною, були найскладнішими: вибивав плечі, руки, ноги. Бився, щоб вирубати конкурента і зайняти його місце. Якби за це відкривали кримінальну справу, та ще, як в Америці, приплюсовували термін, то я не знаю, скільки мені довелося б сидіти (сміється). У мене там одного разу був епізод, коли я вдарив суперника ключкою по руці, влучив між рукавички і налокотник, так у хлопця просто фонтан крові пішов. Бувало, очну кістку ламав, вибивав коліно".

1997-й. Срюбко - Вандермеєр

2000-й. Срюбко - Баланже

Після повернення у Європу Срюбко, виступаючи у російському чемпіонаті, був одним із найяскравіших тафґаїв турніру.

"Пишуть, мовляв, у Росії за часи моїх виступів було лише два непереможних хокеїсти, - згадує Андрій. - Перший з них - Стрєлков. Але як у нього не було програшних моментів? Тільки я його тричі відлупцював! Стосовно Юдіна, то дивився свої поєдинки з ним на відео і оцінював їх неупереджено. Абсолютно рівні бої без переможця. Хоча пацани з моєї команди говорять, що виграв я, тому що був агресивнішим. Втім, Юдін вам скаже абсолютно протилежне. Він взагалі дуже красиво розмовляє, говорить, що всіх переміг. Хоча багато хто бачив, що він навіть з простими хлопцями часом нічого не міг зробити, навіть вдарити парочку разів не зумів. Крім того, Юдін ніколи не бився з НХЛівськими бійцями, в фарм-клубах дуже сильні тафґаї. У нього таких супротивників не було. У нього зі 130 кг ваги суперники часто 80-кілограмові".

2005-й. Срюбко - Юдін

2012-й. Срюбко - Усов

2006-й. Срюбко на чемпіонаті світу молотить як сидорову козу білоруса Костіцина

"Там нічого надприродного не було, - згадує той епізод Андрій. - Костіцин проявив агресію, а я її погасив. Він віддав передачу, я продовжив рухатися за ним, щоб не дозволити Костіцину завершити атаку. Суперник мене хотів відштовхнути і потрапив ключкою в обличчя. Я дивлюся, рахунок 1:8, втрачати нічого. Чому б не зайнятися вихованням молоді?"

Яскравих бійок Срюбко провів чимало, але сам виділяє наступні:

"Доводилося битися з відомими тафґаями НХЛ Маккарті і Лараком. Обом програв, але виглядав у цих бійках гідно, мені не набили ріпи і не винесли. Врахуйте також, що тоді мені було всього 20 років. Маккарті спершу так і взагалі перемагав, але він мене перехитрив, вдаривши головою в обличчя. Крім того, в нижчих лігах США не бракувало інших сильних хлопців. Бійки з ними були дуже красивими, зі сторони виглядали ефектно, немов у професійному боксі. Звичайно, це не 12 раундів, а 20 секунд, хто кому швиденько настріляє, і все ж".

2007-й. Срюбко - Гротя

Повернувшись у 2006 році в "Сокіл", Срюбко у розмові з журналістом Олександром Ветчинкіним видав фразу, яка стала крилатою: "Хто назве мене «хохлом», тут же отримає у вухо або буде припечатаний до борту. Тому чув такі образи лише з трибун. Жоден з хокеїстів чогось схожого сказати на мою адресу не ризикнув".

Андрій Срюбко

І на десерт - гол Срюбка у ворота поляків у квітні 2012-го, коли шайба після кидка Андрія розірвала сітку воріт