Олимпийский плагиатор: как фехтовальщик Гутцайт Департамент спорта КГГА возглавил

Нещодавно відбувся конкурс на посаду керівника Департаменту спорту КМДА. Претендентів було троє. Найвідоміший серед них - олімпійський чемпіон-1992 з фехтування, колишній керівник олімпійської бази в Конча-Заспі Вадим Гутцайт.

Н другому етапі конкурсу претенденти мали вирішувати ситуаційні завдання. То коли учасники, сидячи за комп'ютерами, без користуваня інтернетом і ґаджетами мають ґрунтовно відповісти на три запитання. Запитання вони дізналися перед самісіньким початком іспиту. При цьому ніхто з конкурсантів не знав, які конкретно будуть завдання. Учасників лише попередили, що стосуватимуться питання сфери спорту. Отже, готувався кожен як міг.

За підсумками конкурсу переможцем "несподівано" став саме пан Гутцайт. При цьому переміг Вадим Маркович з роботою, 30-40% якої точнісінько збігається з тою, яку легко знайти в інтернеті. Ба більше, там повторюються цілі речення. Один в один.

"Хочеться просто порадіти за людину з феноменальною пам'яттю, - жартує на власній сторінці в Мережі "Фейсбук" журналіст Кость Андріюк. - Не знаючи, які будуть запитання і навіть теми, Вадим Гутцайт вивчив на зубок всі наукові роботи з українського сегменту інтернету. І відтворив одну із них. Слово в слово. А можна просто припустити, що конкурсна комісія вдалася до фальсифікації. І замінила першу роботу Вадима Гутцайта на ось цю. Переписану, в окремий час і в окремому місці з інтернету. Та так кондово переписану, що злочин викривається легко. А це саме злочин, друзі. Стаття 366 ч. 1".

Злочин викрив один з конкурентів пана Гутцайта Філіп Альїд. Він не полінувався зробити запит, дістати роботу так званого переможця і легко довести, що вона списана з інтернету. Власне, порівняти можете самі.

"Незалежне" творіння Гутцайта

Робота з інтернету, з якої Вадим Маркович вочевидь все й злизав

"Проблеми почалися під час конкурсу. Один з перших етапів - здача тестування на знання законодавства України, - розповів Філіп Альїд в інтерв'ю Громадському радіо. - Не скажу, що розбираюся в законодавстві ідеально, але вже був державним службовцем і за фахом юрист, тому для мене це не складно. Але коли складав цей тест, то з 40-ка питань система показала, що відповів правильно лише на 23. Не міг зрозуміти, у чому справа, адже питання були легкі, я знав на них відповіді. Зателефонував у Національне агентство з питань національної служби, аби попросити їх сказати, на які саме питання відповідав правильно, а на які – ні. Вони повідомили, що мінімум 6 питань взагалі не було зараховано. Врешті конкурс був визнаний таким, який не відбувся, і Національне агентство з питань національної служби порадило КМДА оголошувати повторний конкурс, що і відбулося 17 травня.

17 травня було оголошено новий конкурс, я знову подався. І знову на цей конкурс подалися всього три кандидати, ті самі, що і були в перший раз. Цього разу технічних збоїв не було, я відповів на 36 питань з 40-ка.

Наступний етап, до якого ми всі пройшли – ситуаційні завдання. Як це відбувається? Ми приходимо до конкурсної комісії, нам дають однакові три завдання, на вирішення яких дають три години. Блокується доступ до інтернету, надається тільки доступ до нормативної бази. Після того, як ми це написали, здали наші відповіді, не підписуючи їх. Це створюється ніби для того, щоб конкурсна комісія не знала, де чия відповідь, і оцінювала за відповіддю, а не за особистістю.

На перевіркудали 2 дні, і так вийшло, що ці завдання успішно склав тільки кандидат Гутцайт Вадим Маркович, який на той момент був виконуючим обов’язки Департаменту молоді і спорту. Конкурсна комісія оголосила його переможцем. Мені було, як мінімум, цікаво, а що ж такого написали мої конкуренти, чого не зміг написати я. Зробив запит на інформацію, аби мені надали ці відповіді, що вони і зробили. Вже в першу хвилину прочитання відповіді переможця був здивований, тому що не міг зрозуміти, як можна за дві години написати роботу в такому гарному академічному стилі, це виглядало як майже наукова стаття.

Зайшов у Google, прописав з його роботи буквально 5-6 слів, і одразу випадає перше посилання на наукову статтю на тему першого питання. Співпадало вже не 5-6 слів, а 5-6 абзаців, причому включно з орфографією. Я перевірив всі три завдання цього кандидата, і всі три відповіді були знайдені мною у наукових статтях в Інтернеті. Тобто плагіат. Щоб перевірити остаточно, скористався програмою, яка дає змогу перевірити текст на плагіат. Коли вніс до цієї програми роботу переможця, виявив понад 30% абсолютно ідентичного плагіату. Тут виникає питання: чи може людина написати півтори сторінки аркушу А4 ідентичного тексту з іншими науковими статтями, не маючи доступу до інтернету?"

Вадим Гутцайт у коментарі тому ж "Громадському" був лаконічніший: "До всіх випробувань у своєму житті я завжди ставився відповідально. Так, для того, щоб стати олімпійським чемпіоном, наполегливо працював 10 років. Зараз метою моєї діяльності є розвиток спортивної та молодіжної галузі в місті Києві, а саме – стати керівником новоствореного Департаменту молоді та спорту КМДА. Для досягнення цієї мети я готувався протягом року. Щодня наполегливо працював. На мою думку, конкурс був проведений прозоро, та до виконання завдань я поставився з повною відповідальністю".