Єгипет - Камерун 1:2. Не за законом жанру

Практично всі ми любимо сенсації. Вони надають родзинку будь-якому турніру, в тому числі на них ґрунтуються наші доводи про те, чим прекрасний футбол. Але є одне виключення з правил: у фінали великих турнірів завжди повинні потрапляти кращі. Єгипет і Камерун ходили у фаворитах хіба що своїх груп. Однак це не завадило їм дістатися до вирішального матчу. Дістатися, варто відзначити, заслужено. Кожна з команд зіграла на своїх сильних сторонах, намагаючись приховати слабкі. Однією з таких у збірної Камеруну, несподівано для українського вболівальника, став Адольф Тейку. Так, захисник часто програвав позиційну боротьбу, але дуже добре виглядав завдяки першій передачі, а також грі на другому поверсі.

Єгипет - Камерун 1:2. Стенограма матчу

Саме Тейку частково став винуватцем першого моменту в матчі, не зумівши встежити на лінії свого штрафного за Ель-Саїдом, який з тринадцяти метрів бив непогано, але його удар низом не був з розряду тих, що не беруться, що і довів своїм сейвом Ондоа.

Взагалі, разорганізованість оборони виявилася головним бичем "львів" у сьогоднішньому матчі. Свого рівня команді виявилося достатньо, щоб дістатися до фіналу, але проти тактично навченого суперника була потрібна або гра всієї команди на своєму максимумі біля своїх воріт, або - "за бразильською системою" - відповідати на кожен гол опонента своїм. Так же і з захистом питання вирішити не вдалося, і в атаку толком не вийти.

Єгипет, до того часу вже повів. Варда, Салах й Ель-Ненні розіграли нехитру атаку правим краєм. Камерунські опорники залишилися десь за лінією м'яча, оборона підстрахувати не встигла, а голкіпер і взагалі дивився з боку, як забивають у його, ближній, кут.

За весь перший тайм "леви" не знайшли чим відповісти попереду. Але, в будь-якому випадку, це вироком для команди не було, враховуючи, що на Кубку націй голи вміють народжувати практично з нічого.

Так воно, власне, і вийшло. Камерун весь дебют другого тайму нагадував рибу, яка билася об лід. Монотонні спроби змусити єгипетських захисників помилитися на рівному місці потроху набридали. Мабуть, почали засипати і самі оборонці, проспавши ривок-стрибок Н'Кулу.

Єгипет дуже комфортно себе почував у грі від оборони. Зараз же потрібно було знову вибиратися зі свого панцира, щоб перехопити нитки зустрічі, інакше все могло завершитися плачевно. Володіння Камеруном ініціативою все ближче було до тотального, а зусиль одного Салаха попереду виявлялося недостатньо.

"Фараони" виглядали дуже важко. Відчувалось, що команди не вистачає фізично. Правда, і "леви" почали підсідати. Але сил на останній ривок у команди Уго Брооса все ж залишилися. Абубакар на лінії штрафного пішов від опіки трьох і пробив повз воротаря - 1:2

Н'Кулу і Абубакар - обидві заміни Бросса виявилися гольовими.

Камерун програв два попередніх фінали Єгипту. Цього разу все виявилося навпаки. Вперше з 2002 року "неприборкані леви" беруть трофей.

Лібревілль. Стад д Ангонже
Єгипет - Камерун 1:2
Голи: Ель-Ненні 22 - Н'кулу 59, Абубакар 88
Єгипет: Ель-Хадарі, Варда, Хассан (Собхі 65), Ель-Саїд, Ель-Ненні, Салах, Хамед, Фатхі, Хегазі, Ель-Мухамаді, Габр
Камерун: Ондоа, Фаї, Тамбе (Абубакар 46), Сутчін-Джюм, Сіані, Муганг, Зуа, Муканджо, Ойонго, Нгаду-Нгаджуй, Тейку (Н'Кулу 31)
Попередження: Собхі 90+3 - Абубакар 90, Фаї 90+2