Кубок Африки - результати і розклад матчів, турнірна таблиця, новини.
Слово Вождя та матч примирення: 15 років тому Дідьє Дрогба зупинив громадянську війну в Кот-д’Івуарі
Все трапилося 8 жовтня 2005 року.
Знаковий день для Кот-д’Івуару – кілька хвилин тому його збірна вперше пробилася на чемпіонат світу. І як пробилася! Це було якесь божевілля.
"Слони" легко здолали на виїзді Судан (3:1), але цього не вистачило б у разі перемоги Камеруну в матчі з Єгиптом. Вся команда - гравці та тренери - зібралися біля телевізора, щоб своїми очима подивитися розв'язку. Камерун швидко вийшов уперед, але на 79-й хвилині пропустив – 1:1. До мрії залишалося рукою подати…
Але не все так просто! В доданий час суддя придумав пенальті на ворота єгиптян. Де фол? Що сталося? На жаль, в Африці часом свистять і не таке. До м'яча підійшов досвідчений П'єр Воме і… штанга!
Ще мить - і гравці Камеруну стоять, наче вкопані; деякі сховали сльози під футболками. У Судані ж із роздягальні "Слонів" чути крики та співи.
До журналістів, які зібралися на стадіоні, вийшов капітан Кот-д'Івуару Сіріль Доморо і запросив усіх усередину, де слово взяв Вождь. І говорив він цього разу зовсім не про футбол:
"Народ Кот-д’Івуару, з півночі, півдня, центру та заходу! Сьогодні ми довели, що всі івуарійці можуть співіснувати та грати разом заради спільної мети – відбору на чемпіонат світу. Ми пообіцяли, що влаштуємо свято, яке об'єднає людей. Сьогодні ми, стоячи на колінах, благаємо вас про мир!"
Після цих слів на коліна впали всі - не лише Дрогба, а й Коло та Яя Туре, Дідьє Зокора, Аруна Коне, Аруна Діндан. Все золоте покоління "Слонів".
"Вибачте. Вибачте. Вибачте. Найбагатша країна Африки не повинна скочуватися у війну. Будь ласка, складіть зброю. Проведіть вибори. Так усім буде краще".
***
Цю промову телеканали в Кот-д’Івуарі потім транслювали весь рік, щодня, неначе мантру.
У момент, коли держава де-факто розвалилася, футбольна збірна – її останнє надбання – дала людям надію. Здається, лише після слів Дрогба вони усвідомили, як сильно втомилися від ворожнечі.
Французький миротворчий контингент не ловив ґав та організував переговори. Блокпости зберігалися, але стрілянина стихла; в тиші, що утворилася, південці-"івуаріте" й мігранти-"буркінабе" нарешті почули один одного. Футболіст, по суті, зробив роботу ООН.
Дивно, адже він навіть не бачив, як все починалося. Дядько забрав Дідьє до Марселя, коли йому було три роки; незабаром до Франції вдалося виїхати батькам, так що Дрогба ріс у комфортній та мирній Європі.
Гарних новин з дому майже не було. Економічна криза 80-х вдарила по цінах на какао та каву, залишивши Кот-д’Івуар без левової частки експортної виручки. Плантації доводилося закривати або ж урізати і так мізерні зарплати. На вулиці опинилися мільйони селян - не лише місцевих, а й мігрантів, які прибули до країни у 60-70-ті переважно з Верхньої Вольти.
Диктатор Фелікс Уфуе-Буаньї правив жорсткою рукою, але після його смерті у 1993 році країна потроху скочувалась у хаос. Один переворот, інший - і до 2002-го від єдиного Кот-д'Івуару не залишилось і сліду.
Північ країни контролювали "Нові сили" – озброєна організація мусульман; вони захопили більше території, але майже вся дієздатна економіка залишилася на Півдні, де за допомогою французького корпусу утвердився християнський уряд Лорана Гбагбо.
Громадянська війна 2002-04 років не виявила переможця - лише забрала життя тисяч людей; ще мільйон втратили дах над головою. І на тлі цього у Європі – яка іронія! – запалювало "золоте" покоління івуарійського футболу!
***
У 2005 році Дідьє Дрогба закохував у себе фанів "Челсі; Бонавентура Калу забивав за "ПСЖ"; Сьяка Тьєне та Дідьє Зокора виділялися в "Сент-Етьєні"; Коло Туре та Еммануель Ебуе грали за "Арсенал"; в "Олімпіакосі" визрівав слоноподібний молодший братик Коло - Яя Туре.
І, головне, команда, як і весь Кот-д'Івуар, складалася з представників різних народів і конфесій! Може, тому звернення Дрогба так зачепило всіх?
Він, південець-католик з Абіджана, стояв, обнявшись з Коло Туре - уродженцем Буаке, столиці повсталої мусульманської Півночі. Нащадок мігрантів Аруна Коне тут підспівував Сірілю Доморо з маленького племені діда; тут же знайшлося місце і Дідьє Зокора, чиї родичі активно воювали за уряд.
Зрозумівши важливість свого звернення, Дрогба вирішив йти до кінця. Не запитавши дозволу у влади, він оголосив, що вирішальний матч відбору на КАН-2008 проти Мадагаскару Кот-д’Івуар зіграє у столиці повстання – Буаке!
"Коли я почув, що сказав Дідьє, у мене мурашки пішли по шкірі. Моя дружина розплакалася, як майже всі. Наша нація мала хворобу, як абсцес, і ніхто не міг його видалити. Сміливості вистачило йому одному", - згадує журналіст із Абіджана Крістоф Діке.
Нахабство ідеї справді вражало. Дороги на Північ стояли заміновані, за кожним поворотом озброєні блокпости, від яких не зрозуміло, чого чекати. А тут – зірки футболу з мільйонними контрактами. Можна лише уявити, як "раділи" ідеї Дідьє боси "Челсі". Не вірили у неї і французи - на щастя, він не запитав і їх теж, інакше б точно відмовили, і світ не побачив би абсолютно унікального видовища.
Didier Drogba pictured on the day he solely put an end to Ivory Coast's civil war. He asked for their match with Madagascar to be held in a rebel held area, where the entirety of the country united to watch a 5-0 win, & put an end to a 5 year long war.
— Iconic Football Photos™ (@IconicFP) August 8, 2018
[3 June, 2007; Bouake] #6 pic.twitter.com/FG8fqxQVk6
Уявіть собі: лідер повстання Гійом Соро сидить на трибуні поруч із президентом Кот-д’Івуару Лораном Гбагбо, який обіцяв йому пожиттєвий термін. Трибуни забиті битком; замість стюардів – бойовики, озброєні АК-47.
І всі вони, ще вчора готові повбивати один одного, в єдиному пориві радіють голам їхньої спільної збірної. Один, другий, третій, четвертий...
Екстазу публіка досягла на 90-й хвилині, коли фінальну крапку, обігравши воротаря, поставив той, хто й зібрав їх у цьому місці. Забивши гол, Дідьє Дрогба помчав до трибун, а вони рвонули до нього - і в ту секунду стало зовсім не важливо, хто якої віри, за кого голосував і чи голосував взагалі…
***
"З огляду на те, що Дрогба ще й родом з Півдня - з району Гбагбо, - він був просто богом для Кот-д'Івуару", - писав кореспондент Vanity Fair Остін Мерріл.
На матч він приїхав, як і всі – у переповненому допотопному автобусі, який супроводжував озброєний конвой. Як виявилося, це було зайве - на них ніхто не збирався нападати.
Поєдинок зіграли 3 червня 2007-го, а вже через півроку в Уагадугу було підписано мирний договір, який розблокував президентські вибори. Відтепер брати участь у них могли і нащадки мігрантів, як того вимагали повстанці.
Писали, що Гбагбо навіть бачив у Дрогба конкурента на виборах, але Дідьє не пішов шляхом Веа. Він вибрав не крісло й зарплату, а статус - його ім'ям називали села, вулиці і навіть особливе місцеве пиво в літрових пляшках - за запевненнями івуріайців, воно таке ж міцне і велике, як їх Вождь.
Арсен Венгер одного разу сказав, мовляв, Дідьє народився переможцем і завжди ним буде - ну хоч десь коуч не помилився. Загалом Дрогба став чемпіоном шести країн; ну і, звісно, він виграв Лігу чемпіонів – як забути той гол на останніх хвилинах "Баварії"?
Він вічний - на жаль, як і хаос у Кот-д'Івуарі. "Футбольного миру" вистачило на три роки; далі знову була сутичка, у якій загинуло 4 тисячі людей; Гбагбо, який відмовився визнати результати виборів, потрапив до Гааги, де його нещодавно виправдали.
Зараз країною править президент із мусульман, але й він, звісно, задовольняє лише половину населення. Друга ще не бунтує, але на вибори ходити вже перестала – поганий знак! Чи то Дідьє пора повертатися додому, чи комусь із молодих приміряти його бутси - інакше бути біді. Миротворці не допоможуть – здається, вони й самі вже зрозуміли.
Це у Європі історію роблять реформами; в Африці один кубок, один гол, одне щиро слово важливіші за сотню законів. Головне - щоб його вимовила у правильний час правильна людина.
У Дрогба все збіглося - і він урятував тисячі життів. Якщо це не головна перемога Вождя, то що тоді?
Популярне зараз
- Легіонер Шахтаря має намір покинути клуб через вибухи в Києві - Джерело
- Без нервів – нікуди, але свій рівень ще як тримаємо. Огляд матчу Україна – Ісландія
- Анчелотті - про роботу з Нестою і Мальдіні в Мілані: Що я міг пояснити цим двом?
- Ярмолюк: В Україні війна, а я не можу допомогти своїй родині
- Красуня дня. Українська тележурналістка, якій зробили пропозицію перед матчем збірної України. ФОТО
- Другий після Роналду: як Мессі може заробити мільярд доларів, нічого не роблячи
Коментарі 22