Біля витоків КАНу: турнір із двох матчів, гольовий покер у фіналі та трофей у англійському стилі

На Кубку африканських націй, що проходить у Камеруні, почалася пора вирішальних матчів. Турнір, що проводиться нині вже у 33-ій раз, цього року відзначить своє 65-річчя. Напередодні прийдешнього ювілею ми вирішили згадати про дебютний розіграш Кубка Африки, що вмістив чимало цікавих подій.

В червні 1956 року у Лісабоні проходив ІІІ Конгрес ФІФА. У його кулуарах представники чотирьох африканських країн, що входили тоді до Міжнародної федерації – Єгипту, Судану, Ефіопії та ПАР, обговорили ідею створення континентальної асоціації, яка б займалася справами футболу в Африці, та проведення континентального чемпіонату. Тодішній президент ФІФА Артур Дрюрі схвалив цю ініціативу і вже на лютий наступного року було заплановано проведення дебютного турніру.

Спочатку перший розіграш Кубка Африки мали намір провести в Єгипті. Президент Єгипетської футбольної асоціації та за сумісництвом член Виконкому ФІФА Абдель Азіз Абдалла Салем вже навіть замовив та оплатив із власних коштів трофей для майбутнього переможця змагань. Оригінальна срібна чаша формою дуже нагадувала ту, що вручалася тріумфаторам Кубка Англійської ліги. Але у жовтні 1956 року спалахнула Суецька криза (Синайська війна), і Єгипту стало не до футболу. Досить сказати, що стадіони найпопулярніших клубів країни "Аль-Ахлі" та "Замалека" на деякий час перетворилися на польові шпиталі.

В результаті права на проведення турніру були передані Судану. У столиці цієї країни Хартумі напередодні був зданий в експлуатацію новий Муніципальний стадіон місткістю 30.000 місць, який мав стати ареною поєдинків дебютного Кубка Африки.

За два дні до старту турніру, 8 лютого 1957-го, у хартумському "Гранд-готелі" відбулися перші установчі збори Конфедерації африканського футболу (CAF), президентом якої прогнозовано було обрано єгиптянина Абдель Азіза Абдаллу Салема. Одним з основних питань, що стояли на порядку денному нової організації, було затвердження регламенту майбутнього континентального турніру, який з подачі президента суданської федерації Абдель Халіма Мохамеда назвали Кубком африканських націй. Оскільки у змаганнях мали брати участь лише чотири збірні з країн-засновників CAF, була обрана найпростіша сітка – два півфінали та фінал. За жеребом у матчі-відкритті турніру Судану випало зіграти з Єгиптом, а наступного дня Ефіопія мала зустрітися з ПАР.

Але раптом виникла проблема, що швидко переросла у великий скандал. Коли глави всіх чотирьох федерацій подавали заявки своїх національних збірних, південноафриканець Вільям Філ оприлюднив списки одразу двох команд: одну, складену з білих гравців, іншу – з кольорових. Справа в тому, що політика апартеїду, яку проводив тоді уряд ПАР, стосувалася усіх сфер життя, у тому числі й спорту. В країні паралельно діяли два футбольні органи: футбольна асоціація Південної Африки (FASA), що складалася тільки з білих, та Південноафриканська федерація футболу (SASF), що об'єднувала представників чорних, кольорових та індійських команд. Але при цьому ФІФА визнавала легітимною лише FASA, очолювану Філом. Тому бос "правильної" південноафриканської федерації, презентувавши відразу дві збірні, жваво рекомендував колегам зробити вибір саме на користь білої команди. Проте представників решти країн такий варіант не влаштував: вони висловилися за участь у турнірі єдиної збірної, яка б представляла усі раси Південної Африки. Вільям Філ відкинув таку ідею, стверджуючи, що формування змішаної команди йде у супереч законам його країни. І тоді правління CAF без вагань ухвалило рішення про виключення ПАР з першого турніру, а також про зупинення її членства у Конфедерації африканського футболу.

Після дискваліфікації Південної Африки Ефіопія автоматично забезпечила місце у фіналі. Щоправда, представники Судану пропонували провести повторне жеребкування, щоб зіграти за круговою системою. Але голова ефіопської федерації Іднекачью Тессема заблокував цю пропозицію, як таку, що суперечила правилам ФІФА, що забороняли повторне жеребкування, якщо будь-яка команда відмовляється від участі в турнірі або виключається з нього. В результаті, перший розіграш Кубка африканських націй складався всього з двох ігор – одного півфіналу та фіналу, що зробило його найкоротшим континентальним турніром в історії.

У матчі-відкритті знадобилася 21 хвилина, щоб відбувся перший гол на турнірі: Раафат Атейя реалізував пенальті та вивів Єгипет – тоді, безперечно, найкращу команду Африки – вперед. На початку другого тайму господарі зусиллями Ахмеда Аль-Башира зрівняли рахунок, привівши до ейфорії 30 тисяч глядачів (включаючи все суданське керівництво), які під зав'язку заповнили Муніципальний стадіон Хартума. Але перевага "фараонів" була незаперечною, і за 20 хвилин до кінця поєдинку їхній найкращий форвард Мохамед Діаб Аль-Аттар, більш відомий як Ад-Діба, забив переможний м'яч – 2:1. А у фіналі, що відбувся 15 лютого, єгиптяни каменю на камені не залишили від оборони Ефіопії – 4:0. При цьому, всі чотири м'ячі записав на свій рахунок Ад-Діба, встановивши рекорд для вирішальних матчів КАН, який тримається досі і навряд чи буде побитий в найближчому майбутньому. Після фінального свистка "англійський" трофей Абдель Азіза Салема першим підняв над головою єгипетський капітан Ханафі Бастан.

Через два дні, щоб задовольнити попит збентеженої на футболі суданської публіки і покрити фінансові втрати, завдані через неучасть ПАР, там же, у Хартумі, відбувся післятурнірний товариський матч між чемпіоном-Єгиптом та господарем-Суданом. "Фараони" знову здобули мінімальну перемогу – 4:3. І знову не пішов з поля без голів невтомний Ад-Діба, що цього разу відзначився дублем.

Розповідь про перший Кубок африканських націй буде неповною без згадки про ще один цікавий і маловідомий факт. Через три місяці після закінчення турніру тріумфатори КАН єгиптяни знову змусили говорити про себе. У травні 1957-го "фараони" відвідали Італію, провівши товариський матч проти другої збірною цієї країни. Поєдинок, який проходив у Пескарі, завершився сенсаційною перемогою чемпіонів Африки – 2:1. Втім, це вже зовсім інша історія.

Всі фото - із архіву