Сенегал вперше в історії виграв Кубок Африки

Перед початком поєдинку все було на користь Сенегалу – зірковий склад, легка сітка, втома суперника. Все, окрім історії. Сенегал ще ніколи не був чемпіоном Африки, двічі доходив до фіналу, але в обох випадках поступався. Натомість Єгипет в історичному розрізі – це беззаперечний гранд. І нехай фараони востаннє брали Кубок в 2010-му, нове покоління прекрасно пам’ятає домінування збірної Абутріки. А якщо могла вона, то зможуть і вони.

Втім, Сенегал розпочав гру як справжній фаворит. Контроль м’яча, прагнення йти вперед. Зрештою, вже на п’ятій хвилині Леви Теранги отримали право на пенальті – Сісс ввімкнувся в атаку, грудьми скинув м’яч собі на хід і вже виривався на ворота, але був збитий Абдельмонемом. Прекрасний шанс, щоб визначити сценарій усього поєдинку. Звісно, до м’яча підійшов Мане. Але ж у Єгипту є Габаскі, який на цьому турнірі грає в найкращих традиціях іншого легендарного голкіпера фараонів Ессама Ель-Хадарі. До того ж йому підказав Салах, як битиме одноклубних. Садіо вирішив вгатити так, як Шотурма у півфіналі футзального Євро – сильно і по-центру. Кіпер хоч і почав завалюватись в бік, але встиг викинути руки.

Мане тут же почав заводити власних вболівальників на трибунах – мовляв, нічого не сталось, граємо далі. Проте навіть для майстрів світового класу такі епізоди не проходять безслідно. Хтозна, якби Садіо забив пенальті, можливо, він встиг би на простріл від Ісмаїла Сарра в середині першого тайму. А так махнув ногою повз м’яч. Власне, це була чи не єдина реальна загроза ворота Габаскі в першому таймі окрім пенальті. Сенегал мав тотальну перевагу у володінні, але Єгипет тим і славиться, що максимально організовано грає проти більш зіркових суперників.

В атаці ж фараони покладали надії в першу чергу на Салаха. Той спалахнув двічі. Перший його прохід повз чотирьох суперників завершився нескладним ударом для Едуара Менді. А ось перед самою перервою Мохамед накрутив Сісса та пробив у ближню дев’ятку – тут вже переможцю Ліги Чемпіонів довелось демонструвати усю свою вправність.

Початок другого тайму нічим не відрізнявся від першої половини гри. Знову Сенегал з м’ячем, тоді як Єгипет пильнує, аби не сталось чого лихого. В парі епізодів лише Габаскі рятував команду Кейруша від проблем, буквально знімаючи м’яч з ноги Куяте, а потім Мане. Єгипет свій перший удар в напрямку воріт у другому таймі завдав лише в район 70-ї хвилини – після подачі штрафного головою, але неточно. Зате на 75-й Марван Хамді, який вийшов на заміну, виграв позицію у воротарському майданчику Сенегалу та бив головою, здавалось, напевне, однак не влучив у ворота!

Це був останній момент в основний час – Сенегал ще мав штрафний, але Сісс виконав його бездарно. Ну а зарахувати до небезпечних удар Дьєнга, який вийшов на заміну, рука не підніметься – після його удару зльоту м’яч полетів на верхні яруси трибун. Овертайм був невідворотнім.

Для Єгипту це був четвертий додатковий час за 12 днів. Фараони мусили терпіти і розраховувати на осяяння того ж Салаха, як це трапилось у чвертьфіналі проти Марокко. З іншого боку, Єгипет свої можливості знав, а Сенегал вперше потрапив у такі некомфортні для себе умови.

І знову одразу після стартового свистка Сенегал мав момент. Мане пасом зі своєї половини поля вивів на побачення з голкіпером Булайє Дія, але удар по діагоналі в нижній кут парирував голкіпер Єгипту. Він же здійснив неймовірний сейв, коли Дьєнг бив головою після подачі з лівого флангу. А коли після цього ж кутового бив головою Абду Діалло, кіпер вже нічим не допоміг би, але м’яч просвистів над поперечкою.

В останні 15 хвилин Сенегал витиснув лише потужний дальній удар від Дьєнга, але з нижнього кута м’яч витягнув невтомний Габаскі (його насправді звати Мохамед Абу Габал – прізвисько Габаскі він взяв на честь своєї дружини польки). Єгипет свій золотий шанс мав на 117-й, коли з 12-ти метрів під поперечку пробивав Хамді. Едуар Менді, незважаючи на те, що майже весь матч простояв без діла, зберіг концентрацію і встиг зреагувати на потужний постріл.

Зрештою, переможця мали визначити пенальті. І тут вже фаворитом ставав Єгипет, голкіпер якого в цьому плей-офф виграв серії у протистоянні з Кот-д’Івуаром та Камеруном. Та ще й не забитий на початку гри 11-метровий висів вантажем над душею сенегальців.

Втім, Габаскі – не всесильний. Хоча й цього разу він тягнув, як міг, але партнери не підтримали. Абдельмонем влучив у стійку, а з ударом Лашіна справився Менді. Символічно, що останній удар Сенегалу бив Садіо Мане. Він не реалізував у грі, але довів, що має стальні нерви (хоча як же він переживав під час ударів партнерів!). Удар в лівий від себе кут, тоді як Габаскі летить у правий. І Сенегал вперше в своїй історії, з третьої спроби перемагає у фіналі Кубка Африки. І це, мабуть, справедливо, хоч і не так романтично, якби турнір ледь не самотужки виграв Абу Габал, він же Габаскі.

Кубок Африки. Фінал
6 лютого. Яунде, Камерун. Стадіон Олембе

Сенегал - Єгипет 0:0, по пен. 4:2
На 7-й хвилині Мане не реалізував пенальті (голкіпер)

Серія пенальті: Кулібалі – 1:0; Зізо – 1:1, Діалло – 2:1, Абдельмонем – 2:1 (стійка), Буна Сарр – 2:1 (голкіпер), Марван Хамді – 2:2, Дьєнг – 3:2, Лашін – 3:2 (голкіпер), Мане – 4:2

Сенегал: Е.Менді – Б.Сарр, Кулібали, Діалло, Сісс – Куяте (Папе Гуйє 66), Н.Менді – Ісмайлі Сарр (Діа 77), Ідрісса Гуйє, Мане – Д’єдью (Дьєнг 77)
Тренер: Аліу Сіссе

Єгипет: Габаскі – Ашур, Абдельмонем, Махмуд Хамді, Ель-Фотух – Ельнені, Фатхі (Лашін 99), Соліа (Трезеге 58) – Салах, Мостафа Мохамед (Марван Хамді 58), Мармуш (Зізо 58)
Тренер: Карлуш Кейруш

Арбітр: Віктор Гомес (Південна Африка)
Попередження: Н.Менді 17, Кулібалі 44, Діалло 54, Мане 88 – Абдельмонем 5, Фатхі 37