Шахтар - Байєр - 0:0. Тактичний аналіз матчу

Формації команд

В воротах розташувався Андрій П’ятов, в центрі захисту – Олександр Кучер з Ярославом Ракицьким, на флангах – Даріо Срна і В’ячеслав Шевчук. В опорній зоні – Томаш Гюбшман з Фернандо. На лівий фланг нападу вийшов Бернард, і це була основна відмінність стосовну матчу в Німеччині, адже бразилець більше працює на ширину атаки, закриваючи її своїм рухом по боковій лінії, на відміну від Тайсона, що веде звуження до середини. Таким чином Луческу хотів використати ширину поля. На протилежному краю нападу знову вийшов Дуглас Коста, котрий в свою чергу звично звужував, відкриваючи простір під Срну. Під нападником – Алекс Тейшейра і на вістрі Факундо Феррейра. Поява останнього теж має вплив на тактику команди: Факундо працює виключно на глибину атаки по останньому захиснику, з можливими змінами позицій на фланг, якщо ситуація цього вимагає.

Самі Хююпя, напроти, мав би бути повністю задоволеним попереднім поєдинком з «Шахтарем», і з старту запропонував систему гри, яка принесла йому успіх в домашньому матчі. В рамці воріт – Бернд Лено, пара центральних захисників – Емір Спахіч і Емер Топрак, справа – Джуліо Донаті, на протилежному фланзі захисту – Себастьян Бьоніш. Цікаво , що на відміну від гри в Леверкузені, саме Себастьян більше вів підключення в атаку, що безперечно пов’язано з активністю від Бернарда, який не дозволяв Донаті полишати власну зону дій. В опорній зоні нижче – Сімон Рольфес, над ним двійка гравців, більше зорієнтованих на атаку, – Ларс Бендер правіше, Гонсало Кастро лівіше, а також трійка форвардів, близько розташованих один від одного. Номінально лівий – Сон Хюн-Мін, правий – Сідней Сем і по центру – Штефан Кісслінг.

Мірча Луческу зазнав болючої поразки в Леверкузені, яка в першу чергу сталась через тактичні прорахунки наставника, тож домашній матч проти «Байєра» можна розглядати не тільки як боротьбу за путівку в 1/8 Ліги Чемпіонів, але й як особисте протистояння наставників і їх вміння працювати над власними помилками. Вже зі стартового складу «Гірників» було зрозуміло, що Луческу вніс зміни в завдання гравцям на полі з огляду на їхні персональні характеристики, не змінюючи при цьому формації.

В воротах розташувався Андрій П’ятов, в центрі захисту – Олександр Кучер з Ярославом Ракицьким, на флангах – Даріо Срна і В’ячеслав Шевчук. В опорній зоні – Томаш Гюбшман з Фернандо. На лівий фланг нападу вийшов Бернард, і це була основна відмінність стосовну матчу в Німеччині, адже бразилець більше працює на ширину атаки, закриваючи її своїм рухом по боковій лінії, на відміну від Тайсона, що веде звуження до середини. Таким чином Луческу хотів використати ширину поля. На протилежному краю нападу знову вийшов Дуглас Коста, котрий в свою чергу звично звужував, відкриваючи простір під Срну. Під нападником – Алекс Тейшейра і на вістрі Факундо Феррейра. Поява останнього теж має вплив на тактику команди: Факундо працює виключно на глибину атаки по останньому захиснику, з можливими змінами позицій на фланг, якщо ситуація цього вимагає.

Самі Хююпя, напроти, мав би бути повністю задоволеним попереднім поєдинком з «Шахтарем», і з старту запропонував систему гри, яка принесла йому успіх в домашньому матчі. В рамці воріт – Бернд Лено, пара центральних захисників – Емір Спахіч і Емер Топрак, справа – Джуліо Донаті, на протилежному фланзі захисту – Себастьян Бьоніш. Цікаво , що на відміну від гри в Леверкузені, саме Себастьян більше вів підключення в атаку, що безперечно пов’язано з активністю від Бернарда, який не дозволяв Донаті полишати власну зону дій. В опорній зоні нижче – Сімон Рольфес, над ним двійка гравців, більше зорієнтованих на атаку, – Ларс Бендер правіше, Гонсало Кастро лівіше, а також трійка форвардів, близько розташованих один від одного. Номінально лівий – Сон Хюн-Мін, правий – Сідней Сем і по центру – Штефан Кісслінг.

Швидкий темп з стартових хвилин, або робота над помилками

Аналізуючи матч в Німеччині, ми зупинялись на особливостях ведення гри в захисті «Байєра» в тактичному розташуванні «4-3-3» або «4-1-2-3», з огляду на позицію на полі, що займає Сімон Рольфес. Очевидні недоліки побудови, а саме вільний простір на флангах, можна використати за умови швидкого руху м’яча між партнерами і швидкого переводу його з флангу на фланг. Цього не було в Леверкузені, і Хююпя розпочав гру з тим же тиском на центральних захисників від трійки форвардів, зустрічаючи їх на чужій половині поля, за активної підтримки Бендера і Кастро. «Гірникам» знадобилося до десяти хвилин, щоб показати, яким чином вони використали паузу між матчами. Максимально широкі позиції на полі від Бернарда і Срни, якому простір відкривав Дуглас Коста, розтягнули гру, і темп, запропонований господарями поля, дозволяв користатись вище згаданими недоліками побудови «Байєра». Нижче наведено відео, на якому простежується різниця між побудовою захисту від суперників і різниця в застосуванні пресингу. Якщо німці намагаються тиснути через центр, то «Шахтар» розпочинав свій пресинг на флангах.

Тактичне розташування і пресинг. Відео

Високий пресинг від донеччан зумовив їх перевагу, починаючи з десятої і до 30-35 хвилини. В цей відрізок часу помістилось декілька хороших нагод, але разом з тим цього часу вистачило леверкузенцям, щоб перейти до плану «Б» і змінити тактичну схему на «4-1-4-1». При бажанні можна було б помітити, що і в вказаний проміжок часу гості намагались вести перебудову на «4-1-4-1», але це були ситуативні переміщення, пов’язані зі змінами фаз гри. Нижче приведено відео, на якому видно мету, з якою відбувалась перебудова, а саме бажання зменшити коридори між гравцями однієї лінії і краще покривати ширину поля. Звичайно в цьому випадку з’явились вільні зоні за спинами четвірки півзахисників, але в «Шахтаря» наразі немає гравця, який міг би керувати грою по ходу одного тайму. Також потрібно звернути увагу, яким чином «Гірники» могли продовжити гру, маючи в складі достатню кількість виконавців, що ведуть зміщення до центру, якраз в цю зону, яка звільнилась з перебудовою гостей.

Зміна тактичного розташування від «Байєра» на «4-1-4-1». Відео

Порівняльні характеристики Томаша Гюбшмана з Сімоном Рольфесом в першому таймі

В аналіз відео епізодів, декілька раз зверталась увага на горизонтальне розташування двійки опорних півзахисників «Шахтаря» в фазі атаки команди. Саме цим можна пояснити значно меншу кількість передач в Томаша Гюбшмана в порівняння з Сімоном Рольфесом. Можливо, не достатня активність пояснюється тренерськими завданнями, але це той момент, завдяки якому «Гірники» могли б додати в грі, особливо в тих моментах, коли «Баєр» застосовував пресинг, відкриваючи додаткового адресата, і в початковій фазі розвитку позиційної атаки. Зрештою, Гюбшман, як і вся команда, працювали значно краще, аніж в Німеччині, і особливо з огляду на статистику перехоплень, яка зумовлена дуже щільною грою з опонентами, і грою на випередження.

Статистичні підсумки першого тайму з виділенням основних переваг «Шахтаря»

Підсумовуючи першу половину гри, «Шахтар» переграв суперника майже по всім критеріям і показав однозначно кращий тайм в цьому сезоні з огляду на загальний командний рух, що виражений в цифрах подоланої дистанції, а також командну швидкість чи серії швидкісних командних прискорень. Також варто звернути увагу на вище згадану кількість перехоплень м’яча, особливо на ті, що здійснювались в середній зоні футбольного поля і в третій зоні. Стосовно «Байєра», то тут звертає на себе увагу кількість виграних верхових єдиноборств, навіть зважаючи на те, що середній ріст стартового складу німців більший на 6,5 см.

«Шахтар» володів перевагою і диктував умови гри, але не зміг втілити ігрову перевагу в забиті м’ячі, і вже в перерві матчу було зрозуміло, що дати такий же об’єм роботи в другому таймі «Гірники» просто не зможуть. Загалом, аналізуючи показники рухової активності донеччан, потрібно сказати, що цифри на рівні з першим таймом вони демонстрували в минулорічній Лізі Чемпіонів в матчі проти «Ювентуса» за наявності таких виконавців, як Мхітарян і особливо Фернандіньо. І вже до 55-60 хвилини підозри підтвердились - зниження загального руху виконавців призвело до розтягування ліній команди і надало простір супернику, за рахунок якого гра вирівнялась, а в наступній п’ятнадцяти хвилинці перевагою володіли вже гості.

Порівняльні характеристики Факундо Феррейри з Штефаном Кісслінгом

З аналізу дій Факундо Феррейри радше витікає помилковість його появи на полі, адже намагаючись дати глибину атаки, він рідко зустрічався з м’ячем і виграв лише одне верхове єдиноборство. З іншої сторони, грою на випередження знайшов декілька хороших моментів для взяття воріт. Тому широкі висновки поки що робити зарано, якщо Луческу і надалі буде довіряти аргентинцю, тоді можна буде порівняти його вплив на гру з Луісом Адріано. На поверхні лежить більш якісна боротьба за м’яч бразильця, його вміння відкривати зони попереду під Тейшейру, чого не було в цій грі. Саме з цим можна пов’язати менший вплив на гру від Алекса.

Порівняльні характеристики Томаша Гюбшмана з Сімоном Рольфесом в другому таймі

До заслуг «Шахтаря» також потрібно віднести менший вплив на атаку команди від Сімона Рольфеса. Відсунення гри від власних воріт змусило останнього працювати значно менше попереду, зосереджуючи свої дії на захисті, а щільність гри і її компактність пояснює більший відсоток браку капітана «Байєра» в порівнянні з першим матчем. Стосовно Томаша Гюбшмана, то можна по різному ставитись до його обов’язків на полі, тим паче не володіючи інформацію про його особисті завдання від тренера, але якщо в поєднанні з Фернандіньо цієї роботи було достатньо, то зараз потрібно давати дещо більше для досягнення результату.

Порівняльні характеристики Даріо Срни з Себастьяном Бьонішем

Гра Даріо Срни цього сезону багато в чому залежна від втрат минулорічних лідерів «Гірників», він вимушено в багатьох матчах шукає місце в центрі поля, звідки направляє атаки команди, виконуючи функції глибокого плеймейкера. В більшості випадків це не йде на користь команді, адже для роботи центральним півзахисником йому для початку не вистачає маневру. В матчах чемпіонату України йому цей простір можуть надати суперники, надто глибоко опускаючись до власних воріт, але з конкурентними командами такі експерименти себе не виправдовують. Дана гра як найкраще демонструє вже давно всім відомі сильні сторони Даріо - граючи на місці латераля, він добре відчуває момент, коли необхідно закрити зону попереду, чим приносить значно більше користі власній команді. Проти «Байєра» Срна здійснив 23 передачі в останній третині поля і виконав вісім кросів. Як говорять, статистика показова.

Статистичні підсумки матчу «Шахтар» - «Баєр» з виділенням окремих командних дій

З загальних статичних показників видно, що леверкузенці вирівняли гру по перерві і десь навіть позначили свою перевагу. Тут напевне є немалий відсоток провини Луческу, що пізно почав впливати на гру замінами, які напрошувались раніше. За змістом заміни несли цілком зрозумілий характер: Ілсіньо, а не Тайсон замість Бернарда, тому що він більше схильний витримувати ширину поля, тим самим зберігаючи малюнок обраний наставником на гру, і дві зміни пізніше по позиціям. Єдине питання - чи не запізнився наставник з ними?

Порівняльні характеристики Бернарда з Сон Хюн-Міном

З порівняльних характеристик Бернарда видно, наскільки широко він працював на полі і добре вів загострення, виконавши чотири вдалих дії один в один з чотирьох, а половину своїх передач віддавши вперед. Загалом, на рівні з Даріо Срною Бернард був кращим гравцем матчу в складі «Шахтаря», постійно загрожуючи воротам суперника і тим самим змушуючи Джуліо Донаті менше підключатись в атаку. Цікаво, що після заміни правий захисник гостей став більш активно підтримувати атаку «Байєра», за перших 65 хвилин він виконав 7 передач вперед в останній третині поля, з яких 4 точних, а в останніх 25 виконав на одну передачу більше.

«Шахтар» - «Баєр» - 0:0. Огляд

Статистика

Підсумки

Мірча Луческу добре підготувався до матчу відповіді з «Байєром», виокремивши слабкі і сильні сторони гри суперника. Тут важливо розуміти, що існує велика різниця між "побачити недоліки побудови і проблеми в організації гри" і "змогти їх реалізувати". Необхідно побудувати тренувальний процес таким чином, щоб максимально приблизити його до ігрових умов. «Шахтар» створив достатню кількість моментів і перевершив суперника в кількості небезпечних атак - 46 проти 30. Нажаль для донеччан, їм не вдалось втілити свою перевагу в першому таймі в забиті голи, а працювати з таким рівнем інтенсивності на протязі 90 хвилин команда поки що не здатна. І тут якраз прихований основний потенціал команди.