Територія Жозе. Тактичний аналіз матчу Челсі - Галатасарай

В домашньому матчі «Галатасарай» розпочав дуже агресивно, в системі «4-4-2», з високою лінією оборони, але це, очевидно, працювало на користь «Челсі». По-перше, в центрі поля Мело й Інан опинились в чисельній меншості проти трійки гравців суперника – Раміреса, Лампарда і Вілліана. Останній працював в позиції атакуючого півзахисника – саме його рух до середини надавав чисельну перевагу гостям на цій ділянці поля. По-друге, висока лінія захисту турків залишала багато простору за їх спинами, тому Торрес, маючи перевагу в швидкості, легко використовував цей простір. Гра йшла за сценарієм «Синіх», і в перші 30 хвилин "Пенсіонери" могли вирішити питання виходу в наступну стадію змагань.

До честі Роберто Манчіні, він швидко, а головне вчасно - визнав свою помилку з намаганням зіграти «4-4-2» і високою лінією оборони проти «Челсі», і проблема тут не тільки в системі гри, а ще й в явній перевазі Торреса в швидкості над обома центральними захисниками – Шеджу і Балта. Швидка заміна в першому таймі Хайровіча на Куртулуса була, на перший погляд, з ухилом на захист, адже правого атакуючого півзахисника замінив опорний півзахисник (чистий шостий номер), але на полі це означало, що тепер в центрі була чисельна рівновага. Феліпе Мело і Сельчук Інан змогли активніше тиснути на Раміреса і Лампарда, а Куртулус працювати по Віліану. Крім цього, поява Куртулуса дозволила центральним захисникам опуститись нижче і працювати з «зазором» по Фернандо Торресу.

Манчіні відмовився від тиску на фланги, але зміг збалансувати команду переходом від «4-4-2» до «4-1-4-1» (у захисті) та «4-3-3» (в атаці). Поступово «Галатасарай вирівняв гру, отримав більше контролю в середині поля, а згодом - зрівняв рахунок. Тепер вже Моуріньо мав відповідати - Жозе в своєму стилі вирішив «засушити» гру. Відразу після голу Шеджу замість Шюррле, який активно шукав зони за спиною крайнього захисника турків Ебуе, на поле вийшов Обі Мікел, а Ето’о - замість Торреса. Моуріньо фактично розташував свою команду симетрично до команди Манчіні, перейшовши на «4-1-4-1». Гра перейшла в спокійне русло і до кінця матчу, команди так і не змогли її загострити. Тепер подивимось, як колективи діяли в другому матчі.

Формації команд

Цього разу Жозе Моуріньо, зважаючи на результат виїзного матчу, мав можливість будувати гру в вже звичному для «Челсі» стилі, в розрахунку на швидкі атаки при переході з різних фаз гри. Тут мова радше йде про можливість вести вертикальний футбол, що не є тотожним поняттям до гри від захисту. «Челсі» не потрібно володіння м’ячем заради володіння, подовгу розхитуючи та розтягуючи захист суперника (як це робить "Барселона"), його козир в швидкості атак та намаганні як змога швидше доставляти м’яч на ударні позиції. Чим вище по полю перехоплюється м’яч, тим більше шансів використати вільний простір в захисті суперника, коли він веде перебудову, тому саме контроль території є важливим елементом, але не контроль м’яча. Забігаючи наперед, "Синім" в повній мірі вдавалось контролювати територію, 21% дій відбувалось на третині поля господарів і 33% на половині поля «Галатасарая», при цьому до перерви турки володіли м’ячем 57% ігрового часу, а по перерві володіння розподілилось 50 на 50.

Роберто Манчіні на цю гру обрав формацію «4-3-3», дуже близьку до того варіанту, що був застосований після замін наставником в домашній грі. Різниця полягала лише в намаганні «Галатасарая» при втратах м’яча розпочинати активний пресинг в формації «4-3-3», вище зустрічаючи господарів поля, опускаючись вниз турки переходили на «4-1-4-1». Феліпе Мело розташовувався між лініями захисту, дещо розтягуючи побудову, над ним - двійка центральних півзахисників, більше спрямованих на атаку, – Інан і Куртулус. Веслі Снейдер - в якості лівого форварда. Голандець досить мало вів зміщень в середину, як для себе, виходячи в позицію атакуючого півзахисника, вочевидь, для тиску по флангу. На протилежному фланзі в Манчіні розмістився Бурак Їлмаз, що значно більше звужував гру до середини, а далі - Дрогба в якості фальшивої дев’ятки з широким діапазоном дій по всій ширині поля.

Як і в першій грі, швидкий гол «Челсі» став наслідком гри з високою лініює захисту «Галатасарая». Простір за спинами центральних захисників, зважаючи на перевагу суперника в швидкості, знову був використаний нападниками "Синіх". Мусимо сказати, що Манчіні та його тактика є залежною від якості виконавців, тому бажання зіграти агресивно, компактно в середині так чи інакше викликає проблеми в захисті.

«Челсі» в захисті розташовувався «4-2-3-1» або «4-1-4-1», завдяки руху Франка Лампарда, що в залежності від ситуації або висувався вперед для звуження коридорів між трійкою атакуючих півзахисників, або розташовувався нижче, щоб не допускати чисельної переваги турків між лініями захисту, в тих випадках, коли в цю зону для підтримки Сельчука Інана входив або Снейдер, або Дрогба.

За перших 45 хвилин гри «Галатасарай» при володінні м’ячем в 57% і перевазі в кількості передач не зміг нічого протиставити лондонцям, які цілком контролювали перебіг подій на полі.

По перерві Роберто Манчіні знову необхідно було змінювати гру своєї команди - наставник вирішив перейти на систему гри «3-5-2», з переведенням Снейдера в позицію атакуючого півзахисника та двійкою центральних нападників. Зрозуміло, що таким чином Манчіні намагався створити більше тиску на центр захисту і змусити "Челсі" глибше сісти до власних воріт, отримати більше території для ведення своїх комбінаційних дій. Але отримати перевагу в центрі туркам так і не вдалось, а «Челсі без надзусиль вів свою гру, продовжуючи домінувати. До кінця матчу нічого нового підопічні Манчіні вже не змогли запропонувати господарям поля, навпроти - з переходом на «3-5-2» вони звільнили більше простору на флангах, де Азар і Вілліан легко вирішували ситуації один в один проти захисників «Галатасарая», і не раз "Аристорати" могли довести рахунок до розгромного, проте їм й 2:0 було цілком достатньо.

Статистика

Підсумки

Жозе Моуріньо досить легко, можливо, не по рахунку, зважаючи на перший матч, але за грою здолав «Галатасарай». Кожного разу Манчіні був змушений вносити корективи в дії своєї команди, і якщо в Стамбулі це дозволило вирівняти гру, то перехід на «3-5-2» в Лондоні не дав нічого «Галатасараю», а проблеми в захисті, які були пов’язані, як з формацією, так і з індивідуальними характеристиками футболістів, кожного разу були використанні суперником. «Челсі» був більш зрозумілий в своїх діях і мав чіткий план протидії супернику. Та й просто гості переважали свого суперника в класі як командному, так і індивідуальному.