Наполи - Динамо 0:0. Гарна міна при безнадійній грі

Ліга чемпіонів-2016/2017. Груповий турнір. Група В. П’ятий тур

23 листопада. Неаполь. Стадіон «Сан-Паоло»

«Наполі» (Неаполь, Італія) – «Динамо» (Київ, Україна) – 0:0

«Наполі»: Пепе Рейна, Альбіоль, Каліду Кулібалі, Ґулям – Зеліньскі (Аллан 78), А. Діавара, Гамшик (к) – Кальєхон, Мертенс (Джаккеріні 86), Інсіньє (Ґабб’ядіні 66)

Тренер – Мауріціо Саррі

«Динамо»: Рудько – Морозюк, Хачеріді, Віда, Є. Макаренко – Рибалка – Ярмоленко (к), Гармаш, С. Сидорчук (Оріховський 67), В. Циганков (Дерліс Ґонсалес 60) – Бєсєдін (Жуніор Мораєш 81)

Тренер – Сергій Ребров

Судді: Гацеґан – О. Шовре, С. Ґеорґе – Р. Петреску, Колцеску (всі – Румунія)

Попередження: Каліду Кулібалі 75 – С. Сидорчук 19

Не програли і вже добре. Добре, бо виграти не могли за визначенням. Не тому, що гірші. А тому, що виграти й не спробували. Футболісти «Наполі» - диваки. Собі забивати вони не захотіли. Бо ж з огляду на те, як грав наш чемпіон. Врятувати його й продовжити єврокубкову казку міг лише якийсь карколомний автогол.

Можна сказати, що у складах обох команд сюрпризів не було взагалі. У «Наполі» трохи здивувала поява в центрі оборони поряд із Каліду Кулібалі не Влада Кірікеша, а рауля Альбіоля, якого тренер Мауріціо Саррі на вчорашній прес-конференції ще приписував до лазарету. У воротах господарів, звісно, грав Пепе Рейна. Справа оборонявся Ельсейд Гюсай, зліва – Фаузі Ґулям. Роль чистого опорного хава виконував Амаду Діавара. Трьохи вище й правіше від нього діяв Пьотр Зеліньскі, лівіше – капітан Марек Гамшик. Тріо нападників склали Хосе Кальєхон, Дріс Мертенс та Лоренцо Інсіньє.

Маноло Ґабб’ядіні, видужавши, як і очікувалося, розпочав матч з лави запасних. Тим самим, у складі «Наполі» знайшлося місце лише одному італійцеві. Натомість у «Динамо» навпаки українців вийшло відразу десятеро. Навіть на вістрі атаки очікуванішого Жуніора Мораєша замінив Артем Бєсєдін. Поява ж зліва в півобороні Віктора Циганкова, а не Дерліса Ґонсалеса, не здивувала. Мабуть, нікого. Так само як не став сюрпризом після вдалого матчу проти «Сталі» минулої суботи й вихід на лівому фланзі оборони Євгена Макаренка, а не віторіну Антунеша. Тож вийшло, що єдиним іноземцем серед динамівців був Домаґой Віда, який як зазвичай складав пару стопперів з Євгеном Хачеріді. У воротах «Динамо» грав Артур Рудько. Справа захищався Микола Морозюк. В опорній зоні діяв Сергій Рибалка. Трохи вище над ним грав дует Денис Гармаш – Сергій Сидорчук. Справа в півобороні розташувався капітан команди Андрій Ярмоленко.

Неприємностями для киян запахло вже на самому старті поєдинку, коли неаполітанці провели три поспіль проникаючі атаки. Перша майже пройшла, але Інсіньє забіг у мінімальне положження «поза грою». А ось Мертенс після передачі Ґуляма з власної половини вибігав з Рудьком на побачення. «Динамо» врятував своєчасний вихід воротаря з лінії і підкат за межами карного майданчика. Ще в одній ситуації Інсіньє не зміг вирватися з лещат Віди. Якби не могутній корпус хорвата, Лоренцо опинився б віч на віч з Рудьком.

А ще «Наполі» лише за перших 15 хвилин подав п’ять кутових і небезпечний штрафний. Після його виконання динамівці м’яч з власної карної зони вибили, але неаполітанці забрали підбір. Подальший розрізний пас міг виводити на ударну позицію Мертенса, але м’яч з-під ніг Дріса в останню мить вибив Хачеріді.

Та все ж основна загроза виходила після після довгих передач за спини оборонцям. За таких обставин Рудько отримав змогу проявити себе в очах представників німецьких клубів. Адже виходити далеко з воріт, грати ногами, страхуючи оборонців – то їхній, нойєрівський стиль. Виходило в Рудька наче й непогано, бо вдруге в матчі він зупинив у підкаті випад Мертенса метрах в семи від лінії карного майданчика, коли виглядало, що в Дріса є всі шанси проскочити динамівського воротаря і опинитися перед порожньою рамкою. Натомість зустріти Інсіньє, який вибігав на ворота зліва, Рудько вже не встигав. В цій ситуації гостям банально пощастило, бо Лоренцо на швидкості не то не потрапив у крок, не то банально перечепився й уже в межах карної зони, коли прийшла пора завдавати удару, спіткнувся.

Перевести подих киянам вдалося лише в заключних хвилин 15 першої половини. Ні, неаполітанці продовжували володіти територією, але лінія оборони киян опустилася трохи нижче і ця деталь вже не дозволяла господарям робити закидання за спину.

З поновленням гри після перерви осада динамівських воріт продовжилася. Перша небезпека виникла після навісу з кутового зліва. Гамшик, зачепивши м’яч маківкою в районі ближньої стійки, ледь не вразив по високій дузі дальнього верхнього кута. Але киянам пощастило. Як не обішлося без щастя й у ситуації, коли Інсіньє змістився зліва в центр, але пробив метрів з 20-ти якось кволо і точно в руки Рудьку.

Впродовж першої третини тайму динамівці прибилися до власних воріт ще безнадійніше, ніж у першій половині зустрічі. А вигравати ж обов’язково мусили зовсім не неаполітанці. Тому й почав Ребров мізкувати і випустив замість Циганкова Ґонсалеса. В принципі, то була навіть не перестановка доданків. Від зміни прізвищ гра не ожила. Господарі продовжували домінувати. Після обрізки Гармаша неаполітанці провели випад через центр, який завершився дальнім ударом Інсіньє у руки Рудьку. А будь Лоренцо трохи щедріший, він дав би передачу врозріз вправо і вивів би нею на побачення з воротарем Кальєхона. Зате набагато небезпечнішим був через лічені хвилини дальній постріл Гамшика. М’яч після нього просвистів впритул зі стійкою.

Врешті, зрозумів, що треба щось змінювати, й Саррі. На відміну від Реброва, заміною за позицією наставник «Наполі» не обмежився. Випустивши замість Інсіньє Ґабб’ядіні, тренер господарів ввів у гру класичного центрфорварда. А той почав виправдовувати появу на полі миттєво: спершу не дуже вдало, перевіривши міць стінки, виконав штрафний, а невдовзі двічі небезпечно пробив з підступів до карної зони. Після першого з цих пострілів м’яч пролетів поруч зі стійкою, а в другому випадку «Динамо», витягши м’яч однією рукою, врятував Рудько.

У заключних хвилин 20 «Динамо» таки показало зуби. Обережно, з острахом, але показало. Навіть два кутових кияни подали. То коли у суперників уже було 15 корнерів. Ярмоленко своєю активністю навіть змусив кулібалі фолити ціною попередження. Міг видумати щось цікавіше, отримавши м’яч неподалік від воріт поруч із лицьовою лінією, Дерліс Ґонсалес. Та не видумав.

То й усе. Осмисленості, структурованості, розмашистості динамівським атакам бракувало. Забити чемпіони україни могли хіба випадково, Як у випадку, коли Рейна, перехоплюючи флангову передачу Ярмоленка, поміж двох партнерів за командою і Жуніором Мораєшем несподівано випустив м’яч з рук. Але оборонці воротаря підстрахували.

0:0 – очікуємо зухвало-оптимістичних висловлювань Сергія Станіславовича про «рєбят», претензій до яких немає.