Фінал Ліги чемпіонів. Ювентус - Реал 1:4. Не рожева мрія, а жахіття Буффона

Це прекрасно, коли у фіналі немає фаворита. Обидві команди проявили витримку протягом цілої турнірної дистанції і заслужили право зіграти тут, на чудовому "Мілленіумі". Обидві мали чимало козирів і підстав для того, аби називати себе більш гідним претендентом на європейську корону. Але на двох цього Кубку б не вистачило. Один хтось мусив відступити. Аллегрі або Зідан, Буффон або Роналду, прагматичний раціоналізм або ж авантюрний запал.

"Ювентус" підготував сюрприз, зігравши з чотирма захисниками і Дані Алвесом в лінії під нападником Ігуаїном. Можливо, ця деталь допомогла команді Аллегрі на старті поєдинку притиснути "Реал". Три удари потурбували Наваса – спочатку удар Ігуаїна головою, потім його дальній постріл, а потім вистріл П'яніча з прицілом під стійку.

"Реал" прийняв умови, витримав натиск, а в середині тайму розправився, наче пружина. В ході широкої атаки м'яча з лівого флангу (Тоні Кроос) через центр (Карім Бензема) перевели на фланг правий, Роналду відіграв на Карвахаля і миттєво отримав пас у відповідь. Португалець пробив без вагань – м'яч по дивній траєкторії залетів в нижній кут воріт Буффона. Не допоміг навіть такий великий воротар.

Проте музика на іспанській вулиці грала недовго. Те, що створив Манджукіч, увійде до історії. "Ювентус" організував атаку, з глибини пішла передача до штрафної зони на Алекса Сандро, той відпасував на Ігуаїна, а аргентинець дуже виважено скинув м'яча на Манджукіча. Маріо перебував не на зручній для удару позиції, але не розгубився. Хорват пробив в падінні через себе і змусив трибуни здригнутися. Навас тягнувся, але не дотягнувся. Гол, наче з комп’ютерної гри.

"Ювентус" вибрався з тих лещат. "Реал" міцно затиснув суперника, але гол Манджукіча перевернув ситуацію. Ні, італійці не заволоділи ініціативою, проте пригальмували рух суперника. В першому таймі "Реал" більше не мав вигідних шансів. На подачу з глибини не відгукнувся Роналду, а удар Каземіро вийшов невлучним. 1:1.

Другий тайм "Реал" розпочав з позицію сили. Навряд чи так задумував Массіміліано Аллегрі. "Ювентус" підлаштувався під ситуацію, але лезо на горлянці відчував. Не зумів на стартових хвилинах тайму на ударну позицію продертися Іско, пізніше Модріч пробив здалеку. Звісно, розсипу моментів не було. Але тиск "Реал" ні на йоту не послаблював і якось це мусило відобразитися. Відобразилося у вигляді фатального для Буффона рикошету. Атаку "Реала" ударом з лінії штрафного майданчика спробував завершити Кроос. Удар заблокували, м'яч відлетів від штрафного майданчика – якраз на ногу Каземіро. Бразилець вліпив, м'яч зачепив п'яту Хедіри і пірнув під стійку.

На тому проблеми "Юве" не припинилися. Хвалений захист припустився кричущої помилки. Спочатку Сандро незряче вибив м'яча, перекушуючи подачу з глибини, потім Модріч, зігравши на випередженні, виграв підбір і отримав передачу біля лінії воріт. Пішли простріл до воротарської зони, ривок Роналду і його влучний удар по воротах безпомічного Буффона. Ну хто б міг подумати…

"Реалові" після того важко було сконцентруватися. Команда жила передчуттям неймовірного тріумфу – першого за 58 років золотого дублю. Гра перетворилася на дріботіння, яке "Ювентус" припинив незадовго до фінального свистка. Спочатку був момент Бенземи, а потім – сплеск активності від команди Аллегрі. Найзручнішу нагоду втратив Алекс Сандро, відгукнувшись на подачу Алвеса зі штрафного. Не забив й Манджукіч, не зумівши згрупуватися у моменті, значно простішому, аніж у першому таймі.

Добило "Ювентуса" вилучення Куадрадо. Серхіо Рамос впіймав Бриха, купивши його в цілому дешевим падінням. Дивно лишень, що арбітр прийняв важливе рішення щодо ситуації, відносно якої знаходився на великій відстані. Хоча це вилучення навряд чи стало визначальним. Хіба що, можливо, "Ювентус" не пропустив би четвертого м'яча від Асенсіо, котрому асистував Марсело. Такого Буффон точно не заслуговував.

"Реал" створив історію. "Реал" – перша команда, котрій двічі поспіль підкорився Кубок Ліги чемпіонів. А Роналду забив уже в трьох поспіль фіналах турніру. Сьогодні всі лаври йому. А Буффону – лише сльози розчарування.