Ліга Чемпіонів
Ліга Чемпіонів

Ліга Чемпіонів - результати і розклад матчів, турнірна таблиця, новини.

Бела Гуттманн і футбольний Грааль. Про золоту епоху в історії Бенфіки


Володимир Войтюк розповідає про те, як нинішній суперник Шахтаря кинув виклик Реалу і переміг

Бела Гуттманн і футбольний Грааль. Про золоту епоху в історії Бенфіки

Напередодні фіналу Кубка європейських чемпіонів сезону 1961/62, в якому схрестили шпаги "Барселона" і "Бенфіка", серед експертів панувала вражаюча одностайність. Практично всі спеціалісти віддавали пальму першості блаугранас. І в цьому немає нічого дивного. Каталонці на своєму шляху до фіналу вибили вічного володаря вухатого – мадридський "Реал", а в півфіналі здолали надпотужний німецький "Гамбург" на чолі з Уве Зеелером. До того ж, у каталонців в нападі була своя п’ятірка смерті, яка могла конкурувати з вбивчим квінтетом королівського клубу. Жоден захист не міг встояти перед генієм Кубали, ударами Кочиша, швидкістю Еварісто, креативністю Суареса та силою Цибора. Ворота блаугранас надійно захищав 36-річний капітан Антоні Рамальєтс, який протягом декади бронював за собою пост номер один у збірній Іспанії. Голкіпер планував повісити рукавички на цвях та сподівався, що виграш КЄЧ стане вишенькою на торті його тривалої кар’єри. Кубалі вже теж було 33, і його пенсія була не за горами. Суарес знав, що невдовзі його продадуть в "Інтер" до Еленіо Еррери, тренера, який зробив з нього справжню зірку. "Барселона" не хотіла розлучатися з лідером, але через будівництво "Камп Ноу" опинилася на фінансовій мілині, тож в неї не залишалося іншого виходу. Серед козирів каталонців експерти виділяли ще й успішний досвід гри в єврокубкових фіналах. Так, "Барселона" двічі тріумфувала в Кубку ярмарків.

Бела Гуттманн і футбольний Грааль. Про золоту епоху в історії Бенфіки - изображение 1

Одним з небагатьох, хто вірив в тріумф "Бенфіки" в Берні був легендарний Бела Гуттманн. Наставник Орлів мав мрію. Він хотів виграти футбольний Грааль. Угорський кочівник приїхав в Португалію у 1958 році. Очоливши "Порту", він одразу привів Драконів до чемпіонства. Однак Бела розумів, що з ними йому не світить тріумф в КЄЧ. Тому, коли президент Орлів кавовий барон Маурісіо де Бріту запропонував Белі переїхати в Лісабон, він одразу ж погодився. Свій від’їзд Гуттманн пояснив шкідливим для нього кліматом в столиці портвейну. Всі розуміли, що президент "Бенфіки" просто купив Гуттманна. Хто з тренерів у 1959 році відмовився б від 10 000 доларів? В "Порту" його назвали Юдою, але Гуттманн зауважив, що Драконам не варто звинувачувати свого екс-наставника в усіх смертних гріхах: "В "Порту" я зробив все що міг і залишаю команду абсолютно спокійно, як батько, котрий вивів сина в люди та може за нього не турбуватися. Команда на ходу, футболісти в хорошій формі – вони стали чемпіонами та зіграють в КЄЧ. Які можуть бути до мене претензії?"

Прийшовши в "Бенфіку", Бела вказав на двері 20 гравцям, зробивши ставку на талановиту молодь. Чемпіонат Португалії 1960/61 Орли пролетіли на одному диханні. Вони набрали 46 очок з 52 можливих і забили 92 голи. Срібний призер "Спортінг" відстав на 31 м’яч. Але Гуттманна вже давно не спокушала першість Португалії. Він марив КЄЧ. Тоді з Бели сміялися і називали мрійником. У португальських клубів відверто не складалися стосунки з вухатим. Як правило, вже після першого побачення лузитани отримували гарбуза. Напередодні сезону 1960/61 найвищим досягненням португальців залишався вихід в другий раунд "Спортінга". Самій "Бенфіці" також не було чим хвалитися. Від участі в такому сумнівному проекті, як перший розіграш КЄЧ, Орли відмовились. А в сезоні 1957/58 вони вже розуміли, що утнули дурницю, тому протистояння з "Севільєю" вже ніхто не уникав. Іспанці без надзусиль вищипали Орлам пір’я. Звичайно ж, можна говорити, що "Бенфіці" не пощастило з жеребом. Хоча "Реал" не погодиться з цим твердженням. Мадридці у чвертьфіналі нокаутують "Севілью" на "Сантьяго Бернабеу" з рахунком 8:0.

Підписуючи новий контракт з "Бенфікою" після першого чемпіонства, Бела запропонував президенту включити в нього бонус за перемогу в КЄЧ у 150 000 ескудо (близько 5 000 доларів). Президент, знаючи історію взаємин португальських клубів з вухатим, зайшовся реготом та запропонував Гуттманну 200 000. Звичайно ж, Бела не заперечував. Де Бріту тоді нізащо б не подумав, що йому доведеться розлучитися з цією кругленькою сумою. Це був не перший дивний контракт в кар’єрі Бели. Коли в 1930-х, тоді ще нікому невідомий Гуттманн-тренер очолив нідерландський "Енсхеде", він наполягав, щоб в угоді фігурував пункт про захмарний бонус за перемогу в чемпіонаті. Оскільки клуб тоді боровся за виживання, його керівництво з легкістю погодилось на таку пропозицію дивака. Але згодом начальству стало не до сміху. Команда швидко набрала форму і ледь не взяла чемпіонство. Президент правління "Енсхеде" згодом зізнавався, що наприкінці сезону молився про програш, оскільки виплата преміальних Гуттманну залишила б клуб біля розбитого корита. Тренер знав, що говорив, коли просив в де Бріту бонус. Він розумів, що його команді до снаги завоювати Європу. "В "Бенфіці" я зробив надпотужну в фізичному плані команду. Також їй не бракувало тактичних та технічних вмінь. Мені вдалося створити неймовірну атмосферу в роздягальні. Орли нагадували одну велику сім’ю, в якій кожен був готовий пожертвувати собою заради командного успіху. "Бенфіка" ніколи не відбувала номер на полі, мої гравці завжди викладалися на повну", – розповідав Бела.

Наставник зовсім не перебільшував. Архітектор Гуттманн збудував чудову "Бенфіку". Ворота захищав великий та жахливий Перейра, який часто тягнув мертві м’ячі, центр оборони цементував скелеподібний Жерману, в півзахисті творив Колуна, який нічим не поступався барселонському магові Суаресу, а в центрі нападу домінував Агуаш, на прізвисько Золота Голова. Він майже ніколи не покидав поле без забитого гола. Саме Агуаш і стане кращим бомбардиром КЄЧ 1960/61. Найлегший зі своїх 11 м’ячів він заб’є саме в фіналі.

Бела Гуттманн і футбольний Грааль. Про золоту епоху в історії Бенфіки - изображение 2

У Бели не було труднощів з мотивацією своїх хлопців на вирішальний матч. Адже вони хотіли втерти носа іспанцям, які завжди сприймали португальців як молодших братів. Експерти ж вперто не вірили в тріумф Орлів. Вони вказували на те, що "Бенфіці" відверто пощастило з жеребом. І дійсно шлях Орлів до фіналу не вражає уяву. Португальці пройшли шотландський "Хартс", угорську "Дожу Уйпешт", данський "Орхус" та віденський "Рапід". На всі ці аргументи Гуттманн не звертав уваги. Він знав, що його хлопці можуть перемогти й набагато серйознішого суперника.

Читайте такожЗадовго до Ель Класіко. Як народжувалася Барселона

Напередодні фіналу угорські форварди "Барселони" Кочиш і Цибор мали погане передчуття. У 1954 році вони вже грали в фіналі на бернському "Ванкдорфі". Тоді золотій угорській команді всі пророкували тріумф на чемпіонаті світу. Однак збірна Німеччини виявилась сильнішою та довела, що мадяри також смертні. Та поразка з рахунком 2:3 досі снилася Кочишу й Цибору. Як показав час, побоювання мадярів виявились небезпідставними. Фінал розпочався згідно зі сценарієм – "Барселона" взяла в облогу ворота Перейри. На старті матчу лише котяча реакція голкіпера та бійцівські якості Жерману рятували Орлів від гола. Проте на 21-й хвилині Фортуна нарешті посміхнулася каталонцям. Суарес навісив в штрафний, де захисники проґавили Кочиша, який ударом головою розпечатав Перейру. До речі, саме Шандор відкрив рахунок в фіналі чемпіонату світу 1954 року.

Каталонці продовжували контролювати гру і тоді ніщо не віщувало їм біди. Але через 10 хвилин все для "Барселони" пішло шкереберть. В одній з нечисленних атак "Бенфіки" Кавем вирвався на оперативний простір. І тоді якесь запаморочення трапилось з Рамальєтсом, котрий чомусь вирішив вийти за пивом. Голкіпер на мав жодного шансу знешкодити португальця. Кавем віддав точний пас на Агуаша, перед яким були лише порожні ворота. Нападник не міг схибити в такій ситуації. Через кілька секунд голкіпер продовжив своє шоу одного актора. Щоправда, захисник Фончо відверто підставив воротаря в цьому епізоді. Він послав м’яча у дев’ятку власних воріт, а Рамальєтс, який не чекав від нього такого подарунка, перевів сферу в штангу. Від неї круглий впав на землю, відскочив від газону, а потім вдарився об протилежну стійку. Суддя Готтфрід Дінст без роздумів вказав на центр поля. Цікаво, що у фіналі чемпіонату світу 1966 року Дінст з подачі Тофіка Бахрамова зарахує подібний гол у ворота збірної ФРН. Рамальєтс так пояснював свої жахливі помилки в матчі з "Бенфікою": "В той день навіть Сонце допомагало Орлам. В тих двох епізодах мене засліпили сонячні зайчики, через що я і пропустив ті метелики. Це було найбільше розчарування в моїй кар’єрі. Мені не вийшло покинути спорт на мажорній ноті. У фіналі КЄЧ я виявився найслабшою ланкою. Після цього матчу в моїй душі, немов щось перегоріло. Я тепер був лише тінню того Рамальєтса, який міг впоратись з будь-яким м’ячем. Ті два голи мене сильно підкосили. Не дивно, що через рік я завершив кар’єру".

Бела Гуттманн і футбольний Грааль. Про золоту епоху в історії Бенфіки - изображение 3

Два голи "Бенфіки" відправили в нокдаун не лише Антоні. До кінця першого тайму каталонці перебували в стані грогі. Орли, яких гнав вперед Гуттманн, хотіли завдати контрольного пострілу в тіло напівмертвої Барси. Бела усвідомлював, що на другий тайм можуть вийти зовсім інші каталонці. Тому не хотів змарнувати свій шанс. Незважаючи на постійні нальоти Орлів, саме "Барселона" створила найбільш небезпечний момент під завісу першої половини. М’яч з лінії власних воріт після удару Кочиша виніс Жоау. Цей епізод дуже нагадував момент з автоголом Рамальєтса. Однак цього разу арбітр не вказав на центр поля. Відпочивши 15 хвилин, "Барселона" спробувала перехопити ініціативу. Але з цього нічого хорошого не вийшло. Неймовірний постріл вдався Колуні з-за меж штрафного майданчика. Цей гол дещо нагадує фантастичний м’яч Зідана у фіналі ЛЧ 2002 у ворота "Баєра". Вболівальники на трибунах почали ховати "Барселону". Проте пацієнт виявився швидше живим, аніж мертвим.

У цій критичній ситуації ментальний лідер блаугранас Кубала повів команду вперед. Він змістився в центр поля, звідки почав диригувати каталонським оркестром. Нарешті вбивчий напад Барси показав на що він здатен. "Бенфіка" лише відбивалася, коли Перейра виявлявся безсилим, штанги та поперечки приходили йому на допомогу. Так, Кочиш мав миттєво скорочувати розрив в рахунку, але замість порожнього кута послав сферу в стійку. На 75-й хвилині Цибор прибив павучка в дев’ятці воріт Перейри. У каталонців ще залишалася ціла вічність, щоб відновити статус-кво. Але Фортуна цього дня повернулася до них задом. Еварісто потрапляє в штангу, Кубала б’є з-за меж штрафного – м’яч потрапляє в одну штангу, відскакує в іншу і від неї застрибує в руки Перейри. Дінст знову мовчить. Глядачі не вірили, що "Бенфіка" зможе вистояти, але Гуттманн добре загартував своїх хлопців. І вони дотягнули до фінального свистка. Таким чином, саме "Бенфіка" стала першою командою, яка перервала гегемонію "Реала" в КЄЧ. А "Барселоні" довелося чекати свого першого вухатого кубка ще 31 рік. До речі, історики FCB зробили цапа-відбувайла не лише з Рамальєтса, а й зі штанг. Тоді на "Ванкдорфі" були ще квадратні стійки, хоча, згідно з регламентом, рекомендувалося встановлювати круглі або овальні. Щоправда, УЄФА не любила квадратні штанги зовсім не за те, що вони могли вплинути на результати матчів. Справа в тому, що ці стійки часто ставали причиною серйозних травм футболістів.

Коли в Барселоні була жалоба, в Лісабоні розпочався карнавал. Проте Белі Гуттманну було не до святкувань, він вже дивився вперед. Тренер хотів втерти носа скептикам, які називали Орлів мильною бульбашкою та випадковим чемпіоном, якого коронував невдаха-Рамальєтс та сліпий швейцарський суддя. Гуттманн вірив, що його команді під силу не лише повторити попереднє досягнення, а й навіть побити вражаючий рекорд "Реала" з п’яти титулів поспіль. Бела хотів надовго окупувати європейський футбольний трон, який колись належав мадридцям. За іронією долі, в фіналі КЄЧ сезону 1961/62 "Бенфіку" чекав … "Реал". Але Орлів там могло і не бути. В півфіналі хлопців Гуттманна екзаменував "Тоттенгем" який став першим англійським клубом, котрому в ХХ столітті підкорився чемпіонський дубль. Тренер Шпор Білл Ніколсон виліпив чудову команду, в якій сяяв Денні Бланчфлауер та блудний син Джиммі Грівз, який, спіймавши облизня в Італії, тепер мав великого зуба на жителів південної Європи. Коли форвард довідався про результати жеребкування, то не приховував свого задоволення: "З цими південними – італійцями, іспанцями, португальцями – я і сам можу впоратися". Гуттманн ж вибрав зовсім іншу тактику. Він розумів, що англійців не вийде закидати шапками: "Я бачив як вони розтрощили "Дуклу", і вважаю, що вони кращі за нас. Для того, щоб спокійно їхати в Лондон, ми повинні забезпечити собі гандикап мінімум в три м’ячі. Але сказати набагато легше, аніж зробити. Я не знаю як можна перемогти Шпор з різницею в три м’ячі. Але ж мені ніколи не бракувало уяви, чи не так?"

Бела, як студент-відмінник, добре підготувався до складного екзамену. На 20-й хвилині "Бенфіка" провадила 2:0. Щоправда, між двома м’ячами Орлів вклинився точний удар Грівза, котрий відмінив арбітр. На 55-й хвилині Боббі Сміт таки розпечатав Перейру. Через 9 повних обертів секундної стрілки Аугушту відправив третю посилку в ворота Шпор. "Бенфіка" продовжувала атакувати, оскільки прагнула виконати поставлене тренером завдання – виграти мінімум у три м’ячі. Шпори також не збиралися відсиджуватися в обороні. За 9 хвилин до кінця матчу Грівз вдруге змусив капітулювати Перейру. Але тут у форварда трапилось дежавю, суддя вкотре відмінив його гол. Орли вирушали до Лондона, маючи комфортну перемогу в два голи. Гуттманн намагався приземлити своїх хлопців, переконуючи, що до фіналу їм ще, як до неба. Тренер знав, що Шпори в своєму лігві влаштують Орлам справжнє пекло.

Бела не помилився. На 15-й хвилині Агуаш начебто зняв всі питання про фіналіста. Проте Шпори не збиралися здаватися без бою. Через 8 хвилин Грівз відновлює статус-кво. Однак арбітр втретє в протистоянні з Орлами скасував його гол. За 10 хвилин до кінця першої половини Сміт зрівнює рахунок, а через три хвилини після поновлення гри Бланчфлауер з пенальті робить рахунок 3:4 за підсумками двох матчів. У "Тоттенгема" залишалося дуже багато часу, щоб нокаутувати "Бенфіку". Проте Орли вкотре показали, що в них залізні нерви. Хлопці Бели гнулися, але не зламалися. Єврейський чарівник вкотре домився з Фортуною. Під завісу матчу Жерману зіграв рукою у власному штрафному, але арбітр прикинувся Гомером. На останніх секундах матчу Макай завдає вбивчого удару, однак Перейра парирує сферу в поперечку. Через кілька секунд пролунав фінальний свисток. На післяматчевій конференції Гуттманн не шкодував компліментів на адресу Шпор: "Це була найважча гра в моєму життя. Я думав, що "Тоттенгем" заб’є втретє в останні 10 хвилин. Я думаю, що незабаром вони виграють КЄЧ". Гуттманн виявився набагато кращим тренером, аніж провидцем. Це був останній матч Шпор в КЄЧ, свою наступну гру в найпрестижнішому клубному турнірі, який вже буде називатися Лігою чемпіонів, лондонська команда зіграє в 2010 році.

Бела Гуттманн і футбольний Грааль. Про золоту епоху в історії Бенфіки - изображение 4Фінал КЄЧ сезону 1961/62 всі чекали з великим нетерпінням. Він мав дати відповідь на два головні питання: Чи зможе "Реал" вкотре довести свою першість та забере те, що позичив на рік Орлам? Чи "Бенфіка" докаже, що старий король помер і тепер футбольна Європа матиме нового монарха? Фінал не розчарував 62 000 глядачів, які 2 травня 1962 року заповнили Олімпійський стадіон в Амстердамі. Це був справжній бій титанів, в якому події змінювались, наче в калейдоскопі. У першому таймі домінував "Реал". Альфредо Ді Стефано та Ференц Пушкаш повністю переграли "Бенфіку". Аргентинець віддавав філігранні паси угорцю, які той однією лівою перетворював в голи. На 23-й хвилині на табло горіли вкрай неприємні для Орлів 0:2. "На цьому гру можна вважати закінченою", "Ді Стефано та Пушкаш поставили португальських вискочок на місце", – захоплено кричали іспанські коментатори. Проте вони дещо поспішили. "Бенфіка" вкотре показала характер. Вже через 10 хвилин діючі володарі КЄЧ відновили паритет. На "Реал" це аж ніяк не подіяло, він продовжував гнути свою лінію і на 39-й хвилині Пушкаш знову вивів мадридців вперед.

Гуттманн розумів, що незважаючи не те, що Пушкаш відзначився хет-триком, головна проблема "Бенфіки" – Ді Стефано. І якщо він хоче, продовжити правління своєї команди Європою, то мусить виключити аргентинця з гри. Тому Гуттманн приставив до Білої стріли Кавема, який тінню слідував за Альфредо. Це рішення стало ключовим. У другому таймі Ді Стефано одягнув шапку-невидимку, а Пушкаш, який залишився на голодному пайку, самотужки не міг нічого вдіяти. До того ж, сили покинули підстаркуватих зірок "Реала". У другій половині гри вони більше нагадували пішоходів. На 51-й хвилині Колуна зрівнює рахунок. А далі на сцену вийшов новий король Ейсебіо. Його два удари нокаутували мадридців. Хоча якби голкіпер бланкос Аракістайн не ловив ґав, мадридці могли б і дотягнути до овертайму. Наприкінці поєдинку королі зрештою знайшли в собі сили, щоб піти на штурм воріт Орлів. Ді Стефано збили у штрафному майданчику "Бенфіки", але арбітр вирішив, що аргентинець симулював. У "Реала" швидко закінчилось паливо і Орли спокійно довели матч до перемоги. Після фінального свистка Ейсебіо промчав метрів 30, щоб обмінятися футболками з Пушкашем. Журналісти побачили в цьому обміні символічний жест. Угорський маг передав свою чарівну паличку юному спадкоємцю. Через кілька секунд захоплений натовп фанатів "Бенфіки" виніс Ейсебіо на плечах з поля. А розлючений Ді Стефано, накульгуючи, покидав газон, поряд з ним, з похнюпленими головами, крокували партнери, з якими він пройшов вогонь, воду та мідні труби.

Поразка "Реала" розчарувала багатьох фанатів "Барселони". В тому сезоні мадридці тріумфували в Прімері, а блаугранас фінішували другими. В разі тріумфу королівського клубу в фіналі, Іспанія отримала б додаткове місце в КЄЧ, яке б зайняла Барса. Проте "Бенфіка" виявилась сильнішою. Каталонцям довелося чекати на чергову участь в КЄЧ аж до 1974 року.

Читайте такожРеал, який заснував каталонець

Керівництво, гравці та вболівальники "Бенфіки" одягнули рожеві окуляри і не сумнівалися, що наступного року з молодим та голодним до перемог Ейсебіо вони знову стануть королями футбольної Європи. Але не так сталося, як гадалося. Фезус Вітал замінив в президентському кріслі де Бріту. Він вирішив не задовольняти чималенькі апетити свого Мідаса: "Після фіналу я пішов до нового керівництва та запитав, чи не хоче воно дати мені премію за тріумф в КЄЧ. Однак Фезус відмовився навіть говорити на цю тему. Це не передбачено контрактом, тому не варто піднімати дане питання. За першу перемогу в чемпіонаті я отримав на 4000 доларів більше, ніж за другий тріумф в КЄЧ. Я образився, а керівництво не намагалося виправити цю ненормальну ситуацію. Тому я вирішив піти", – пояснював Гуттманн. Бела не лише покинув команду, а й прокляв її. Відтоді Орли програли 8 єврокубкових фіналів. Вже майже 40 років Бела "тренує" на небесах, а його прокляття продовжує діяти.

Следите за нами:


Оцените этот материал:
Поділитися з друзями:

Загрузка...
Авторизуйтесь на сайте, для того чтобы голосовать.
Коментарі (0)
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти


Новини Футболу

Кращі букмекери

Букмекер
Бонус

загрузка...