Ліга Чемпіонів
Ліга Чемпіонів

Ліга Чемпіонів - результати і розклад матчів, турнірна таблиця, новини.

Чотири з чотирьох. Неймовірний подвиг Дукадама, що приніс Стяуа Кубок Чемпіонів


Гельмут обіграв Барсу і був змушений піти з футболу

Чотири з чотирьох. Неймовірний подвиг Дукадама, що приніс Стяуа Кубок Чемпіонів


24-го лютого 1987-го року відбувся матч за Суперкубок Європи. На важкому полі стадіону Луї ІІ в Монако не зовсім логічну перемогу над київським "Динамо" здобула бухарестська "Стяуа". Єдиний гол тоді забив Георге Хаджі, який тільки прийшов в команду і в підсумку стане головною зіркою румунського футболу. Ворота захищав Думітру Стінгачу – 23-річний кіпер, який став першим номером через сходження зі сцени героя фіналу Кубка Чемпіонів – Гельмута Дукадама.

Навряд чи хто очікував побачити перед стартом сезону 1985/86 у фіналі представника соціалістичної Румунії. Проте "Стяуа" певною мірою пощастило – по сітці плей-офф їй попадались далеко не найсильніші суперники - данський "Вайле", угорський "Гонвед", фінський "Куусюсі". Лише у півфіналі команді Емеріка Енея довелось попрацювати – "Андерлехт", який за три роки до цього вигравав Кубок УЄФА, виграв матч в Брюсселі 1:0, однак в Бухаресті "зірка" взяла переконливий реванш 3:0.

У фіналі, що відбувся сьомого травня 1986-го в Севільї, "Стяуа" повинна була зіграти з "Барселоною" і шанси румунів, м’яко кажучи, оцінювали не високо. Тим не менше, каталонці 90 хвилин основного часу, а потім ще півгодини овертайму атакували вхолосту. Моменти якщо й виникали біля воріт румун, то гравці "Барселони", в складі якої виблискував Берндт Шустер, хибили. "Стяуа" не забувала відповідати своїми уколами, втім, очевидною була ставка на надійний захист.

Фінальний свисток зафіксував нічию 0:0, тож володаря трофею повинна була визначити серія пенальті. І ось тут на перший план вийшов голкіпер Гельмут Дукадам. Вже після першого взятого удару було помітно, наскільки він заряджений. Кіпер не соромився демонструвати свої емоції, чим, схоже, вибивав впевненість з гравців "Барселони", тоді як його партнери, схибивши в двох перших спробах, змогли все ж двічі пробити кіпера суперників.

Далі – цитата інтерв’ю Дукадама для УЄФА:

Перший пенальті пробивав їхній капітан Алексанко. Я пильно подивився на нього і по руху його тіла припустив, що удар буде завдано в правий від мене кут. Я завмер в очікуванні удару і витягнув м'яч саме з правого кута. Другий пенальті був уже питанням психології - я просто поставив себе на місце того, хто б'є. Ним був Педраса, який, можливо, подумав, що раз я витягнув м'яч праворуч, то тепер буду стрибати вліво. Я знав, що він міг подумати саме так через те, що воротар "Барселони" Уррутія також спочатку відбив м'яч після удару у виконанні Мажару в свій лівий кут, а потім впорався зі спробою Ласло Бьолені, який пробив у протилежний бік. Так що ж я зробив? Я знову стрибнув вправо і відбив м'яч, незважаючи на те, що це був найкращий удар з усіх спроб "Барси".

З третім пенальті було вже простіше. Логічно, що черговий опонент вирішить, що раз голкіпер двічі стрибав вправо, то тепер напевно віддасть перевагу іншому куту. Ось Алонсо і пробив вправо, і я відбив м'яч, правильно вгадавши розвиток подій вдруге. Четвертий пенальті для мене був найскладнішим, так як я дійсно не знав, що робити. Знову стрибати вправо або все-таки змінити напрямок? І я поставив себе на місце Маркоса. Ймовірно, він думав так: оскільки воротар тричі стрибав у правий кут, значить він жорстко вибрав цей варіант і нічого міняти вже не буде. В результаті я зробив ставку на те, що пенальті буде пробитий в лівий кут. І коли Маркос тільки замахувався для удару, я вже почав рух в потрібному напрямку.

Цікаво, що весь тріумфальний сезон він відіграв з атеросклерозом. Одразу після фіналу він змушений був зайнятись лікуванням, був навіть ризик втрати руки, проте Гельмут справився та навіть зміг повернутись у футбол в 1989-му. Втім, лише у другий румунський дивізіон.

Після завершення кар’єри Дукадам займався бізнесом, аж поки в 2010-му році одіозний власник "Стяуа" Джиджи Бекалі не запросив Гельмута на посаду президента клубу. Ним він є й досі, хоча бухарестський гранд вже називається інакше – ФКСБ.

Оцініть цей матеріал:
Коментарі
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти
kapost (Винница)
Часи, коли вусаті дядьки шпілили в футбол, були найкрутішими :)
Відповісти
0
0
Повернутись до новин
Коментарі 5
kapost (Винница)
Часи, коли вусаті дядьки шпілили в футбол, були найкрутішими :)
Відповісти
0
0
Віктор Бокасса (Betwmount)
До речі 1989 Стяуа дішла до фіналу КЧ, де програла Мілану 0-4. Так що не випадково все це було. А 1991 КЧ виграла Црвена Звезда.
Відповісти
0
0
Віктор Бокасса (Betwmount)
Барса тоді також могла не потрапити до фіналу, програвши у півфіналі першу гру Гетеборгу на виїзді 0-3. Дома 3-0 і теж виграш по пенальті.
Відповісти
0
0
Yurko-Zahid (Лаббок )
Щиро дякую. Я за це не знав взагалі. Нас дратує, коли іноземці не обізнані з нашіми досягненями, бо ми - якась другорядна Східна Європа, кому ми там потрібні. А що ми самі знаємо за іншіх? Чи ми хоч трохи кращі?
Відповісти
0
1
Віктор Бокасса (Betwmount)
Трохи кращі...
Відповісти
0
0

Новини Футболу

Найкращі букмекери

Букмекер
Бонус